20-та в Україні уже 106 днів.
Наші захисники та захисниці боронять нашу державу та наближають перемогу.
Ми ж продовжуємо працювати для вас на інформаційному фронті.
У студії каналу рада Ольга Бутко та Андрій Сініцин наша команда підотовала підсумковий інформаційний випуск марафону «Єдині новини» з за четвер – «Пев'я та червня».
Перш за все стисло про головні тами.
Учіковані важкої зброї українській військові продовжують битися в Сєвродонецьку і не дають окупанту взяти місто в оточення.
Разом відбудуємо істоїнські союзники відновлять частину інфраструктури Житомирщини,
що в планах не курортний сезон попримінну небезпеку в Одесі на пляжах велилюдно,
кого не лякають написи заміновано та що може вдіяти поліція.
Санкції проти Путіна президент Володимир Зеленський підписав указ про ведення Україною санкції проти низки російських високопосадовців.
В перший номер у списку Володимир Путін, крім нього в указі йдеться про прес-сакрітеря російського президента Піскова,
очільника уряду Мішустіна, міністрів Шойгу та Лаврова та секретаря російського РНБО Патрошова.
Загалом у списку 35 осіб. У сім їм заборонено в'їзд до України, забороняється також мати власність та вистибуді,
які фінансові операції на території нашої країни.
В очікувані важкої зброї українські військові продовжують битися у Севродонецької і не дають укупанти взяти місто воточення,
а у Хрисо́нській та Запоріській областях отримують населенні пункти, які звільнили після контратак.
У Лінооборони твердять ситуація покращоватиметься на корості України з кожною партією нової зброї, яку надають західні партнери.
Про те, що відбувається на фронті Олександр Шолко. Далі.
На цьому відео чітко видно укріплення російських танкістів у Хрисо́нській області.
Техніка стоїть у міцних бліндажах, кадри знято дронами українських військових.
За декілька хвилин високоточеною зброєю, попри укріплення, бронетехніку знищено. Так працює українська артилерія.
На цьому відео техніка знищена з українського протитанкового гранатомету, а це горить цілий склад ворожої техніки.
Попри заяви російських пропагандистів про те, що повітряних сил в Україні вже немає, на фронті продовжують успішні бойові вилюти, гелікоптери
та винищувачі. Ось кадр чергової атаки на позиції ворога.
На сьогодні українська авіація здійснила вже понад 1100 бойових вилютів.
Авіабомба. Скинула авіабомбу Русич.
А це наслідки обстрілу російської авіації в районі Бахмута. За даними поліції до Нейської області зруйнувано адмінбуддівлю та школу.
Перша, що роблять військові разом з рятувальниками, намагаються розібрати завали.
А як я брошу свою маму 85-лет.
Єдиний порятунок для містевих жителів, які лишаються на лінії фронту – це підвали.
Вони вивідують нас і ночу, і днів. Обстріли йдуть.
Ми почти все втратилися в підвалі.
А куди? І з чим?
Ні, куди і не з чим.
І один роботник водоканала, хоч хтось тут є.
Евакуація з міст, де ведуться активні боєвідії, ускладнана, хоча українська влада намагається вивести людей на відстих районів, що окуповані росіянами.
Вони випадали за облаком, що окуповані районами за вироблення, але вже четвертий день є сполучення.
І сьогодні наші жителі можуть на власному транспорту, або спілкуватися, покинути тимчасово окуповані районами, і досить багато людей використовують цю можливість.
Що тепер відбувається в окупованому Мелітополі – зафільмувала одна із жителів міста. Вулиці Порожні ринок не працює.
А це – вторий ринок на посі пересип. Тут бурліт торговля в сезон.
Ну що, потрогаємо воду. Ой, хороша я. Да, вода класна.
А це – зазвичай вщен заповнений влітку пляж.
Людей – ні того. А вон Кампашечка, видно, приїхала.
Українські військові впродовжустаннього тиждя здійснили успішні контратаки в Запоріській та Херсонській областях.
На цих кадрах бронетехніка ЗСУ вривається у черговий звільниний населений пункт. Завдаються точні удари по ворожим позиціям.
Ось збезпилотника падає снаряд і точно влучає в окоп противника. А тут палає стадіон на Луганщині, де за даними місцевих жителів розташовувалися російські військові.
Найгорячіше зараз у севєродиницьку.
Триста, триста, триста. Давай, давай, давай. Так, давай.
Тут противник захопив велику частину міста, та українські військові тримають позиції і намагаються вибити ворога.
Окрім севєродиницька, росіяни намагалися атакувати населені пункти поблизу міста, зокрема Тошківку і Катериньку, однак безуспішно.
Протистоять противнику в Збройні сили України і на Бахмусському напрямку.
Українські захисники завдали окупантам значних втрат і ворог змушений був вивести для відновлення боєздатності під розділи першої та сотої окремої ботострілецьких бригад першого армійського корпусу.
Збройні сили України завдали ворогу великих втрат, тож за даними генштабу, противник намагається знайти в українській обороні сладкі місця.
Ситуація на фронті важка. Ми втрачаємо щодня до сотні наших бійців битими і до 500 пораненими. Кремель продовжує теснути масою, боксує, наражається на потужний опір.
Несе величезні втрати, але поки що має сили для просування на окремих ділянках фронту. Важливо зберігати концентрацію, тоді Україна переможе.
Українська армія очікує важкого возбройення від західних країн. Поки що ж доводиться розраховувати на свою професійність та можність.
Олександр Шулко, Толоканого Рада. Загану національний марафон. Єдині новини.
Українські арміїці успішно відбили вирожі штурм на північно-західній околиці Тожківки. За даними генерального штабу ворог намагається закріпитися на Слов'янському напрямку.
На Бахмутському напрямку окупанти завдали ракетну удару в районі Краматорська.
А на південно-бузькому противник під прикритцям артилерії та реактивних систем залпового вогню нарожчує систему оборонних рубіжів.
Тривають бої на сєвродонецькому напрямку. Там окупанти і силами мотострілецьких підрозділів запитримки артилерії велищ турмові дії, які були безуспішні.
Ворог має частковий успіх в напрямках на населенні пункти. Комишуваха та роти.
На фронт вже прибули польські гаобиці Краб. Про це повідомо у міністр оборони Олексій Грязніков.
Це самоходні артилерійські установки, здатні вражати цілі за 30 кілометрів. Калібр 155 мм.
Міністр оборони зауважив, що гаобиці Краб – це вже 5-й витр артилерії такого калібру, який вдалося отримати збройним силом України.
Польські танки вже допомагають бійцям збройних сил України боронити Миколаїв. Адже ризики нового наступу на місто все ще залишаються.
Його обстрілюють щодня. В районі триває посилена підготовка до можливих атак. Але є чимало ділянок, на яких наші військові мають успіхи, який знає Олег Решетняк.
До російських позицій менше кілометра. Команда вихід усі падають на землю, поруч утно кілька прийотів.
У районі Миколаєва щодня йдуть жорстокі бої. Для цього танкового підрозділу вибухи на фоні звична річ.
Танки на своїх позиціях ротельно замасковані та навіть зараз ви можете чути вибухи від снарядів. Залічені хвилини в разі потреби, цей Т-72 буде готовий вступити в бій.
Петро показує свій шію надходження. У батальйон привезли першу техніку із пощі. Машина вже побувала у бою.
Ходовий кальштум, можніший двигатель, багато. Типлові зар є, який в 64-ки, не має. Ногочкам проще працювати.
Та сам Петро не новачок, про танки знаю все. Воювавча в Афганістані у радянський час. І тепер у своєму поважному віці добровольцем пішов на фронт.
Я вже з опитом, це моя неперавивна ця раз і молодь, у нас багато хлопців, які у мені жалковатимемо жити.
Миколаївську область поступово звільняють. Це село Мар'євка. Населення менше тисячі. На початку наступу сюди з важкою технікою зашли більше двох тисяч росіян.
Російські гради стояли саме тут з відси, з систем залпового гню. Били по Миколаїву і стояли. Вони аж до поки збройні сила України не вибили їх з відси.
А коли вже тут нікого не було, от сюди потрапили місцеві і вони після цього, коли побачили масштабу цих окопів, жартівливо прозвали їх російський палец.
Ну а самі росіяни після себе залишили лише таке сміття.
Місцеві кажуть, пошчастило, таких нелюдів, як у бучі зустріти не довелося, але точкові мародерства були.
Він подивився, ка палатка камуфлірована, це воєна палатка, вона ми її зимаємо. Хотя воєна палатка з плащовки.
Ну вибачте мене, це ж нормальний людині, ненайківуха ненатянеш.
А ось титяна із сусіднього села. Вона відшула усю людьокупантів. На цьому місці росіяни закатували її чоловіка, а потім кинули у землю.
Це така була страшна поза, це взагалі, це така ж руки, одна вивернута рука, на туди, дру, а туди, пальці.
Шкира позбита, сам весь побитий, синій. Я підняла футболку, ноги також. Це вообще неварідація, яке таке страхіття було.
Підняла футболку, він весь пострілянний був.
Звали Сергієм. Кілька днів тому мало виповниться 60.
Працював у школі, вшитили математики та інформатики. Завжди був патріотом, каже дружина титяна. Заряджав своєю любов'ю до України учнів.
Він завжди мріє в про незалежну Україну. І про те, що Україна понад усе, для нього були не просто слова. І діти його теж підтримували, учні його підтримували, теж в цій погляди його.
Любов до батьківщини і стала причиною знущань, вважає дружина Сергія.
Ви не просто шум були, його замучили, знущалися над ним.
Всі плакали і то росії, і чоловік, і всі учні його, які їх підтримували.
І так вонаємо, і взагалі добрий чоловік, нібому злама, бо це ліне зробив.
Зараз тут спокійно. Українські військові відсунули росіян на безпечну відстань.
Збронні сили України рухаються вперед. Кожного дня ми приближаємо нашу перемогу.
І щодо російських формувань вони відступають.
Ми чітко розуміють, що вони прийшли на чужу землю, я надівісь.
Тож просування у районі Миколаєва триває, дістається тим селам, які розташовані безпосередньо на передові,
як це, наприклад, тут безліч воронок та потраплянь російських снарядів.
Навіть зараз ви чуєте, як лунають вибухи, в цьому селі усі евакуювалися та повертатися дуже небезпечно.
Олег Решетняк, Сергій Кісілів та Євген Смірнов, Рада Єдині Підсумки.
Усі українські захисники, які вийшли із ЗАЗОВ Сталі,
нині перебувають у тимчасово непідконтрольному містечку Оленівка Донецької області.
Про оце на умовах анонімності розповів українські правді співробітник розвідки.
Нагадаємо, раніше російські пропагандисти писали нібито всі, хто вийшов з ЗАЗОВ Сталі, етепували на території Росії.
На спробу журналістів дізнатися від Кремля офіційну інформацію про долі утримованих пресекретар Путіна Пізков,
зробив вигляд, що йому про це нічого не відоме.
Трехиноземців, які вийвали за Україну, хочуть стратити терористи самопроголошеною ДНР.
Там тежній так званий Верховний суд засудив їх до найвищої міри покарання.
Уже встановлено, ідеться про двох британців і одного громадянина Марокко.
Шомпінар, одружений з Українкою, у складі ЗАЗО захищав Меріуполь.
Інше британець, Андрій Хіл, пішов на війну добровольцям.
21-річний Марокканець і Брагім Саадун – студент.
То Україна приїхав кілька років тому, навчався у столичному політесі на факультеті аерокосмічних систем.
Вже відомо засуджені, рішення так званого суду оскаржать. Про це повідомили їхні адвокати.
А в українському МЗС заявили суд, вокупованому до Нецько-Нікчемний, і немає жодної юридичної сили.
Український статус кандидата на вступ до ЄС Єврокомісії обговорить 17 червня про таке заявив речник відомства Ерік Мамер.
Також говорити ми про Молдову та Грузію, які також подали заявки.
Будь-які офіційні рішення ухвалюватимуть на самі ТЄЄС 23-24 червня на попередніх дебатах.
Обговорять ймовірні політичні проблеми та шляхи їх подолання.
Нагадаю, заявку на вступ до ЄС Україна подала 28 лютого через 4 дні після початку російського широкомасштабного вторгнення.
На передодній європарламент охвалив резолюцію, в який закликав надати Україні статус кандидата на вступ,
а ще максимально забезпечити Київ зброєю. Заклик повторили її лідери найбільших парламентських фракцій.
Одночас три країни ЄС проти надання Україні статусу кандидата на членство.
Про це під час звізи до Брюсселя заявила відсимп'єрка міністра з Європейської та Євро-Атлантичної інтеграції Оля Степанішина.
Уточнювати, про який саме країна йдеться, вона відмовилася, мовляв, це може нашкодити ухвалені остаточного рішення.
Каже, сім країн Євросоюзу висловлювали пропозиції щодо якогось іншого формату,
приміром, екстракандидатство чи умовне кандидатство.
Відомо тільки, що це не східно-європейські країни.
Як нелетово, з чим на столичному центральному залізничному вокзалі встановили рамки для перевірки пасажирів та багажу.
Все заради безпеки, кажуть в окрзелізниці.
Однак без черг поки що не обходиться.
Тож, щоб встигнути на свій потяг, пасажирам краще приїхати на вокзал за зделигідь, радить наш корспондент Іван Греневич.
Раніше на столичному вокзалі було людно.
Люди очікували потяги, зустрічали рідних, шукали розклад відправлення та прибуття, але сьогодні людей в рази менше.
Все це через встановленні додатково заходи безпеки.
Стаціонарні, металошукачі, або, як в народі кажуть, рамки.
Небезпека в країні залишається, війна продовжується, нам треба посилювати заходи безпеки на випередження.
Ми хочемо, щобі вокзали поїзди залишалися до її зону безпеки, якою вони були під час першого фазу війни.
Від сьогодні потрапити до вокзалу можна лише через центральний вход.
Підземні виходи на платформи перекрито. На вході чергує наряд поліціянтів, які перевіряють документи.
Резум із правоохоронцями працюють співробітники вокзалу.
Вони підсказують і допомагають людям. Приміром, знайти потяга.
Всіх людей сканують, як в аеропортах. Перевіряють і речі.
Один день, по суті, дві зміни роботи.
Це 20 випадків, які зареєстровані, провезення заборонених речовин.
Там є 6 випадків перевезення зброї.
Це один з контекстів, чому ми посилюємо ці заходи.
В країні це реально військові ситуації більше і більше стає зброї.
У середньому перевірка триває до п'яти хвилин.
Попри це бувають черги.
До прикладу вчора довелось простояти майже годину.
Люди не нарікають. Усі розуміють. Це заради їхній ж безпеки.
Це все рівно, правильно, бо безпеки, а понадуся.
Великолепно, мені защищають.
Дуже класно, мені дуже подобається, мені здається, що у нас час це просто необхідно.
Та я не бачу цьому, так і нічого погано. Я ще те, що це наобороти, за правильні.
Залізничники заповняють. В подальшому процес перевірки врегулюють.
Ми абсолютно зробимо все можливо, щоб мінімізувати при цьому будь-який дискомфорт для наших пасажирів.
І є кілька режимів, яких ми будемо працювати. Буде в часи особливого навантаження,
перехід на режим вибіркового контролю. Для цього також є відповідні спеціалісти
з служби виціної безпеки, які цей процес організовують.
Такі металошукачі планують встановити і в інших регіонах.
Перша чергову в містах з найбільшим потоком пасажироперевезення.
Допоможуть відновити естонські партнери, відбудують частину об'єктів інфраструктури
Житомирської області. Делагація представників цієї країни вже відвідила Мален,
оде і знайдень між постраждалих місто області.
За що візьмуться першу чергову? Зная наша корспондентка Іна Гуріненко.
Ми були вдома, почули гуркіт, було самолітів, спалихи пачили і почули самі вибухи.
Мален місто часів Київської Русі, нині залізничний вузул і центр громади.
Нищодавно важкі бомби розгатили в Малені міст і всі будівлі довкола Соборної площі.
Розбиті бані церкви, вік на стіни, а посеред площі в центрі міста – вирви.
Так, дімоліторізований русський мір прийшов у Мален.
Так, і впадав там. Ви зараз бачите лівіше церкви.
Як удар на хвилі розтрощила школу, директор бачив на камерах відеонагляду,
а це відео зафільмував уже сам, наступного ранку.
Шученка не зачепили. В гаутерії.
У школі жодного вцілілого вікна, рознесений дах австінах Трішчини.
Взагалі, то мова сьогодні йде про реконструкцію.
Директор підраховує, що стане реконструкція будівлі.
Просто утеплення цієї школи. Це проєкт в ціна грудня.
Минулого року коштує 5 мільйонів.
Зараз ціни, вже сьогодні ніхто не скаже, тому що вже майже 25% дорожчі має бути.
Поки класи лишаються безучню.
Сюди не приходять. Ми працюємо з дітками дистанціно, тому що школа аварійному стані,
а ми приходимо к документацію. Зараз треба запомнити журнали.
Десь починаючи з 2 березня почалися вже обстріли активні.
Більша частина поруйнованого обстріла Миросіян – приватні будинки.
Сильно постраждала майже вся комунальна інфраструктура Малина.
Зокрема – пожежна частина.
Другий поверх надбудований з дерева.
І під час обстрілів ударних вилював пошкоджено конструкцію таким чином,
що воно сьогодні вже є непридатне для експлуатації.
Скільки треба на ремонт у громаді навіть порахувати, поки не можуть.
Бо Малиня, ківся північна сторона Житомирщини з боку Білоруського кордону,
досі під загрозою ворожого вогню.
Були там на парку в прибираєм і були на проєкторі.
Так три рази гупнула, а ж земля затрусилася.
Страшно?
Да.
Страшно.
Але нині в Малені бажані гості.
І для них в школі мистецтв звучить музика.
В класі з вікнами забитими фанерою слухаєтанго,
очільник дипмісій Естонської республіки в Україні Каїмо Коуск.
Скоро.
Мамку, дякую.
Естонський уряд зголосився допомогти відновити 15 громадських об'єктів
у північних громадах Житомирщини.
Я не можу обіцяти, коли будівля знову буде придатно для навчання в класах,
але це буде так швидко, як можливо.
Естонський бізнес-талурядовці розподіляють об'єкти, хто за який візьметься.
Ми маємо зараз визнати пріоритетні завдання і терміни.
Ми стараємося залучити і інших донорів до відбудови.
Це ті об'єкти, які сьогодні є загально користування.
Там немає приватних квартир будинків, тому ми подали всі масти
і подали, відповідно, об'єкти загальної інфраструктури.
Ми оцінюємо сьогодні ті об'єкти, які ми нам і передали,
порядка мільярд гривень треба на їхню реконструкцію.
На допомогу від іноземних допрочинців
місті сподіваються і для ремонту моста через річку Ірша.
Ви з мосту ні як, бо це єдина переправа на тей берах.
Зараз носи палелець не дуже зручно.
Інна Гуріненкова, Дим Вербака, НЛРАДА.
Для підсумків – єдині головне.
Дефіцець клав Україні, що буде з цінами навікна.
Про це і не тільки. Розкажемо далі. Не примикайте.
Зерно-нове золото. Як експортувати українські зернові,
поки росіяни блокують наші порти?
Побачити Дім після війни.
Верпінь повертаються місцеві.
Перші емоції тих, чий родини затишок вкрала війна.
Кілограм 100 гривень гречка в'є ці нові рекорди та стала дефіцитом в магазинах.
В чому причина і чи буде дешевше?
Сотні фермерів на межі банкрутства.
Через морську блокаду трейдера не можуть реалізувати продукцію.
Сховища за битівщинт, а грарі віддають за бестінь свій вражай.
Та навіть це не рятую ситуацію.
Вже за пару днів.
На півні розпочинається жнива.
Фермери розгублені.
Далі матеріали з Миколаївщини Олега Решетняка.
Святуслав, оцінюй майбутній вражай.
Це ящмінь, рані ящмінь вуран.
По підрахункам 10 днів, і от треба будеш збирати.
Чоловік – власник невеликої ферми на схід від Миколаєва.
Цьогоріч зернові вродять.
Дивлячись на цей масив, то порядка 4 тонн плануємо збирати від мене.
Це хороша вітна для вас.
Для нашої зони, в якої завжди ліміт зброження,
для нашої зони це більшній ж гарний.
Та зараз урожайний рік може стати додатковою проблемою для фермера.
Склади заповнені ще з минулого року.
Я що поцінав, наприклад, минулого року.
Тут 7,5-8 млн грн лежиться наші грошей, які пішли на виробництво,
на заробітні плати, на податки.
Цей врожай зібрали минулого року.
Тепер зерно треба реалізувати.
А для цього його необхідно передати трейдерам,
які потім вже продадуть його на світовому ринку.
А у свою чергу трейдери не можуть його прийняти через те, що сховища переповнені.
Причина зрозуміла – морська блокада, яка триває вже в кілька місяців.
І вже заліщені дні розпочнеться новий збір врожаю.
І ситуація може стати ще гіршою.
Розберемо, наприклад, іпшениці.
Існує дві ціни.
Перша – на українському ринку, де критичний профіцит зерна.
Сьогодні трейдер не готові платити фермерам навіть 130 доларів за тону.
Через пару тижнів поля почнуть збирати, якщо не розблокують море,
профіцит збільшиться ще.
Тоді ціна може впасти до 80 доларів.
Водночас у світі зовсім інша картина.
Якщо вдасться вивести врожай за кордон і виставити на аукціон,
тону куплять за понад 1000 доларів.
Різниця майже у 10 разів.
Все заминировано, все в защиті.
22 млн. на стопу прошлого врожаю.
Через 2 неділя собираємо азім і начинаю.
Їди много, нікуди продавать.
Робота аграрії впривіза на доприродних циклів.
Будіка затримка стане кінцем для бізнесу,
пояснює власниця агрокомпанії Надія Новікова.
Це процес, пров'язаний з біологічними речами.
Це не механізм, який вимкнув, вимкнув, коли тобі захочеться,
і воно запрацює.
Якщо ти не зробиш вчасно,
якщо ти вчасно не посіеш, не підживиш, не захистиш,
то потім це зробити неможливо, коли тобі хочеться.
Непроданий врожай відсутність обігових коштів на майбутній посів.
Хіба що взяти кредит і сподіватися на розблокування моря,
каже Миколаївський фермер.
Єдина Надія, яка може нас врятувати в цей період,
щоб провести збирання раніх зернових.
Тобто, пшениць, ріпаку.
І продовжувати, готувати, грунт для посів у майбутнього року.
До посів у майбутнього року залишилося немало,
не багато три місяці.
Але видати гроші під відсотки фермерам банки не наважуються.
Миколаївська область у червоній зоні.
Зерветься рято.
Вонятно, що поле буде на пишиті,
його буде готовиться до пожежної безпеки,
надо ще його спасати покритим.
Будь який овстріл може знищити урожай і у полі,
і у зерносховищі.
Днями російська ракета зруйнувала елеватор Миколаївського порту,
другий за обсягом в Україні.
І до поки черне море блокуватимуть російські кораблі,
українське зерно пробиватиметься на експорт залізницю та автотранспортом,
та лежатимуть у сховищах, втрачаючи ціну,
поки у світі зернові стають новим золотом.
Олег Шитняк, Сергій Кісілів, Теліканалрада,
підсумки «Єдині головне».
Росією слід виключити з продовольчою організації ООМ.
До такого закликав президент Володимир Зеленський
у виступі перед організацією
з економічної співпраці та розвитку.
Передусім, подякував за припинення співпраці з Росією
та закриття Московського офісу,
а ще за ініціативу відкриття відділення у Києві.
Наголосив, роль України у світовій продовольчій безпеці провідна.
І саме за те, що краємальнені намагається завадити аграрному експорту
росіянам на місце в організації,
яка бореться з лобальним голодом.
Адже своїми діями росіяни фактично штовхають
вверг нової скрути, що не менше 400 мільйонів людей
за найгіршого сценарію. Цифра може сягнути мільярда.
Перевіряти походження кожної партії зерна з Росії
просять у Європейському Союзі.
Кажуть, це може бути вкрадене українське збіжня.
Мовляв, Москва вже намагалася продати пшеницю до Єгипту.
Щоправда, там від сумнівної партії відмовилися.
Ще близько статистич тон вивезла до серії.
Та більшість зерна все, що залишається в Україні
і вивести його неможливо, до поки російські кораблі
блокують чорноморські шляхи.
Розміновувати підходи до причалів Україна відмовляється.
Побоюються висадки ворожого десанту.
Дипломатичне посередництво пропонує Туреччина.
Тоді як західні союзники говорять про поставки Києву
протокарабельних ракет. Анна Соколюк знає деталі.
Зібрани зерно очищують і розсипають по аптівках.
Ті везуть вам тож далі.
Зазвичай у цю пору так виглядає типовий робочий день
на елеваторі у Чернєгівській області.
Та від початку повномасштабного російського вторгнення
дедалі частіше можна побачити ось таку картину.
І ще в Березні тут тучилися бої.
Відколи ворог залишив північ України,
інфраструктуру активно відновлюють,
навіть попри періодичній ракетні атаки.
А це вже Одеса, вантажний порт.
У мирній часи з відси щомісяця морем
вивозили до п'яти мільйонів тонзерна.
Та відколи Росія прийшла до України з повномасштабною війною,
експорт практично зупинився.
Мільйони тонзерний пшениць застрягли в портах
Одеської області через російську блокаду.
Є достовірні дані, що росіяни розкрадають українська збіжжя.
Частину перепродують, решту накупують щось для себе.
Потім свідомо гальмує доставку продовольства,
щоб шантажувати світ продовольчою кризою.
Про наближення голоду заговорили і в ООН.
Адже до початку російського вторгнення
само Україна була одним із найбільших світових експортерів
пшениця та кокурудзи.
За нинішніх обставин продовольство стрімко дорожчеє.
Так, у березні показник додав одразу 12%.
Від українських поставок не сам передзалежить країни
близького сходу й Азії. Там, за деякими свідченнями,
вже починаються локальні бунти.
А фиши свого.
Драматичні наслідки російської війни поширюються на весь світ.
Здорожчення продуктів, що хай людей в бідність і дестабілізує цілі регіони.
Відповіданість за це несе виключно Росія.
Москва традиційно для себе будь-які звинувачення відкидає.
Ба більше заявила, що експортуватиме зерноч і розпорти тимчасово
окупованих Бардянська та Маріуполя.
На такий крок Україна не піде, заявила в Києві.
Допомогти знайти вихід з глогого кута.
Нині намагається Туретчина,
куди напередодні пролетів очільник російського МЗС Сергій Лавров.
Утім, риторика Кремля звична – шукати винних деїнди.
З нашої сторони, повторююще раз,
каких-либо препятствів для того, щоб цю проблему,
проблемку, а на маленькою на самом деле, решить, ніколи не було.
Якщо зозріла Києвська власть, ми будемо тільки ради сотрудничати.
Маленька на думку Кремля проблема – розмінування прибережних вод Чорного моря.
У Москві кажуть, це мають робити ті, хто мі не закладав.
Україна, натомість, заявляє, що йну води будуть розміновані на береходеси висадиться російський десант
і вимагає додаткових, ширших гарантій безпеки.
Росія не має відійти і розблокувати ці порти.
Тоді можна буде говорити про те, що ми можемо проводити розміновання
і дозволити вихід кораблів з портів.
Якодини з варіантів розглядають транспортний зелений коридор,
у якому зерновий вантаж супроводжуватимуть міжнародні судна.
Позицію підтримали і в ООН, і в Києві.
За головною умови, без участь російських кораблів,
на цьому вкотре наголосив президент Володимир Зеленський
в інтерв'ю видання «Файненшел Таймс».
Всі прекрасно знають, що ми не пустимо російських кораблів в наші порти,
тому що вони щоденно атакують нас.
І всі прекрасно знають, що Україна готова експортувати на 100% все, що в нас є.
Ми готові до нормальних цивілізованих умов, але безпечних умов.
Схема безпечного морського коридору, який може зробити кораблі,
будь якої держави партнерів, але не російської федерації,
тому що їм ми не довіряємо. У нас з ними конкретна війна.
Поки у Стамвулі блукають коридорами дипломатичного лабіринту,
американські партнери заявили, готові до військового вирішення
штучно створеною продовольчої кризи.
Поки що йдеться про обеспечення чорноморського узбережня проти корабельними ракетами
та безпілотними судними берегової охорони.
А це – високотехнологічні ракети Брімстон британського виробництва.
Лондон також обіцяє поставки в найкорочі терміни.
Все заради розблокування портів.
Саме на ракети від партнерів Україна сподівається найбільше,
і саме після повідомлення про надання ракетних систем
залпового вогню МЛРС М270,
Росія вперше озвучила кілька варіантів експорту.
Анна Соколюк, телеканал-рада, підсумки – єдині головне.
Через бойові дії обстріли, що продовжується та масові руйнування будинків,
попит на бодматеріали, зокремо наскло, великий.
Підскочили і ціни, порівнено і з довеєнним періодом майже утричі.
І причини тут, і суб'єктивні, і об'єктивні.
Раніше на ринку працювали десятки виробників вікон.
Зараз далеко не всі можуть відновити свою роботу,
в тому, чи вслі через дефіцет сировини,
яку закуповували росіян і білорусів.
Рятують, звісно, поставки з Європи, але склотам значно дорожче.
Як бізнес планує діяти, як будуть долати дефіцет,
та яку прогнозують вартість квадратного метра скла,
погляну ліни, де знавався.
Це дев'ятиповерхівка одного із районів Ірпення.
На кожному поверсті майже не залишилося в цілілих вікон.
І тепер мешканці цього будинку зіштухнулися з проблемою.
Як засклити вікна, якщо вартість на нього виросла в рази.
Побита практично у всіх.
Вказали нам, що не спішить ставити,
тому що много повреждень і будуть розбиратися даму.
Квартира Валерія з повністю зруйнованими вікнами.
Порахував засклити їх нині втричі дорожчі, ніж до війни.
Скло саме для вікон справжній дефіцит,
адже в Україні його не виробляли,
кажуть в асоціації учасників профільного ринку.
80% скла завозили з Росії та Білорусії.
Оскільки для виробництва потрібен природний газ,
а там він дешевший.
Тепер же це ровину Україна імпортує з Євросоюзу.
Виробники кажуть, за кордоні партнери йдуть на зустріч українцям у скрутний час
і продають навіть дешевше ринкової ціни.
На підприємсі Сергія зараз щодоби виготовляють близько 100 вікон для міста Ірпінь та Бучі.
При потребі виробництво готові збільшити в шість разів.
Перші замовлення вже відпродали в Ірпінь, в Бучі.
Зараз виграли тендер державний на заслідня в Макареві,
сколи, лікарні.
Те стараємося, які здавати мінімальні ціни.
Однак виробники кажуть, якщо Україна не вибудує ефективнішу логістику імпорту з клазі Європи,
то країна зіткнеться з його дефіцитом.
Та й основні потужності виробництва знаходяться на тимчасово окупованих російськими військами територіях,
а низка інших у зоні активних бойових дій.
Якщо усе велища знаєконна галесь українська на сьогодні хотіли би розвернутися з сходу на захист,
то у цьому випадку треба бути готовим до того,
що не всі заводи, які витоляють склад у Європі,
готові будуть постачати нам необхідну кількість квадратних метрів.
Як звичайного склад, так і спеціального.
В асоціації виробників вікон розраховують напільгові кредити від західних партнерів.
Та для цього кажуть потрібно в першу чергу, щоб закінчилася війна.
Богдан Олійник, Володимир Ситюк, Вадим Верба, Валентина Мойсенко, Андрій Веселовський,
телеканал Рада для підсунків єдині – головне.
Мешканці, деокупованих території України,
масово повертаються додому із эвакуації.
Але замість своїх, колись квітучих міст,
вони бачать покалічені війною вулиці та будинки.
І найважча тим, кому повертатися, взагалі нікуди.
Ось герині нашого сюжету вже за 90.
І тепер все знов доведеться починати з нуля.
Після прилету ворожі і ракети жити в будинку не можна.
Що відчувають люди, яких війна залишила без житла?
Історію, від якої ще мить серце, розкаже Світлана Овсенко.
Вона їде додому в свій рідний Ірпінь після двох місяців евакуації.
Антоніні Дмитрівні – 92.
Жінці важко ходити, вона погано бачить, тому тягнула з вийздом до останнього.
З міста вдалося вибратися вже в середині березня.
Розом з матір'ю до Ірпіння їде донька – Закрмому нук.
Для них маленька бабусина квартира все життя була родинним гніздом.
Останнього поверху немає.
Моя подруга жила.
Зараз теж даху немає на будинку.
Нарешті автівка в'їжджає у двір.
Ілітня жінка, у перше після довгої розлуки, бачить свій будинок.
Водина, як водина.
Шоколадина.
Це страх один.
Про те, що їхній дім влучила ракета, Григорьді видізналися від сусідів раніше.
Донька до останнього відмовляла матір від цього важкого візиту, але згодом здалася.
Разом вони повільно піднімаються на свій четвертий поверх.
Нарешті Антоніна Дмитрівна вдома.
Можеш купитися?
Боже, що робиться?
Літня жінка розгублена, оглядає свою колись затишну квартиру.
Я не знаю, за що...
За що виротись і за що виротись.
Першим отямлюється онук Данило.
Хотів знайти одну книжку, яку з дитинства дуже любив.
Мені введено.
Моя особисість, так вимовити, встановила.
Це шітрвічого Олега Юрія Логвина, який недавно, як покійний.
І я навіть не знаю, де тут це можна шукати.
Навряд чи хтось взяв собі почитати шітрвічого Олегу?
За усіма ознаками російські солдати жили у квартирі Григорєвих кілька днів.
Схоже, тут була їхня позиція, бо на розбитому склі сліди крові.
Все, що вони в нас не йшли, це похову ковтру.
Може ще якісь дрібнички, а може все.
Щоб зрозуміти, що зникло, треба все перебрати тут спочатку.
Але лишилося фотографії, те, що було найдорожчі.
Лишилися фотографії, лишилися книжки, які батько збирав.
На столі сухий хліб – запилені яблока. На стіні календар.
Життя у цій квартирі зупинилося в Березні.
Згодом попрощатися заходить сусідка. Тепер у них один спільний біль.
Слухайте, у нас хоч щось є, до Славіка зайшла.
Обше все виріло.
Отак тільки видно, що тут була кровать і що тут був холодильник.
Все туста квартир і так більше.
Все, оставайте здоров'я.
І вам теж все, щоб всі були здоров'я.
Ми зустрінемо всі нові кровки.
Жить-то я десь проживу, але відчуття того, що немає, все пропала квартира.
Який жили, раділи, все було добре.
І там рах, трах, бах, і немає нічого.
Вже відомо, що будинок Антоніни Дмитрів не будуть зносити.
Загалом в Верпені заруйновано понад тисячу будинків.
Містцева влада вже почалась бір документів від мешканців, які втратили житло.
Світлана Усенко, телеканал Рада, для підсумків – єдині головне.
В Україні залишаються замінованими 30 мільйонів гектарій територій.
Такі цифри наводять ОМЗС.
Зокрема, від початку війни в Броварському районі сапери знайшли близько 7 тисяч вибухон небезпечних предметів.
Серед них багато протитанкових мін.
Як спеціалісти їх шукають, головне знешкоджують – бачила наша Вікторія Прокопчук.
Окуп у вашому розпорядженні, від цього місце і далі.
Військові загонять журналістів окупи, ті хоче спускаються, але не уходжує.
Бояться пергавити найцікавіше.
Район, взриву. Я покажу напрямок.
За текерка хвилинон там, де видніться знак небезпечно, знешкодять предтитанкову міну.
Разраховане на те, що бронювана техніка наїжає, підривається і пошкоджується ця техніка.
При наїзді на цю міну випадків, що хтось лишиться живий, дуже мало.
Таких умовних шайпогой майже 10 кіло на околицях Київшини повно.
Їх окупантеставили, коли відступали.
Олег показає те, що лишилося від його трактора, коли той наїхав на одну з них у полі.
Це передня часть, яка залишилась від трактора.
Колісь немає, все відірвало.
Задня часть залишилася.
Ще ряда було 5 мін вокруг трактора.
Тільки в Бриварському районі від початку війни САП рознайшли близько 7 тисяч різних мін.
Території причесують з металушокачем та щупом.
Ось сюди помили знайти міжнародні партнери з організації гуманітарного розмінування Hello Trust.
Ми заїжджаємо в населений пункт, спілкуємося з адміністрацією, з жителями.
Шукаємо якусь інформацію, можливо, про нещастні випадки.
Якісь місця, де були військові позиції, чи була ця територія окупована, чи ні.
Потім ми всю цю інформацію збираємо до купи, наносимо на карти місця,
де є потенційно небезпечні ділянки.
І вже потім на ці ділянки заходять групи з нашої розмінування.
Війською вже приєднали доміни вибухівку та дали відлік дві хвилини.
Місцевих такі вибухи не лякають, кажуть звикли до роботи саперів, а у тих її ще чимало.
За даним МВС загалом в Україні потрібно розмінувати 30 мільйонів гектарів територій.
Вікторія Прокопчук, Владимир Ситюк, Телеканал Рада, для підсумків – єдині головне.
В Україні різко зріст попит на гречку.
Відповідно й вартість, крупи підскочила.
У деяких крамницях ціна сягнула межі у 100 гривень за кілограм.
Експерти кажуть все тому, що через повномасштабну війну припинився експорт,
а українські аграрії виробляли лише третину від потреб власного ринку.
Чи виправиться ситуація після нового вражаю, дізнавалася наші журналісти.
Укропивницькому на ринку за кілограм правлять 100 гривень.
Купую, тому що мені треба для дитини обов'язково, щоб вона споживала цю кашу, але ціни дуже високі.
Купую, але рідкою тільки для дитини.
Утім покупців суттєво поменшало.
Не купую.
Недотов, немає на що.
Тобто якби ціна була менше, то купували.
Яка ціна прийнято для вас, на вашу думку?
При наших умовах. Гривень 50.
100 гривень за кілограм крупини готова платити і Альбіна Павлівна.
Пенсіонерка торгує на ринку картоплею. То їй частіше за все і споживає.
Важко. Дуже важко заробити. Це ж не тільки гречка, а все ж остальне так само.
Біткаються на зростання ціни і в Полтаві. Проте на полиціях гречка є, дефіциту крупини має.
Я на базарі брала ще по 60 гривень раніше.
А зараз не обращала внімання, яка ціна.
Гречка, як приїлася вже за останній час, альтернатив багато.
Бугорі такі, і пшаняні. На кожній смак своє.
Гречко, не купую, купую рис.
На полиціях уже покунки за новими цінами. В одному супермаркетів за 400 грамм крупи просять 70 гривень.
Фахівці кажуть, проблема виникла тому, що майже половина гречки на українських прилавках була імпортна.
Нажаль, внутрішній ринок не може забезпечити той попит, який існує на сьогодні.
Закінчуючи сезон, всі перехідні залишки, які були з минулого року, фактично закінчились.
І відбувається в останні декілька тижнів різка зростання ціни на гречку.
Україна зараз не імпортує крупу з Китаю та Росії.
Україна – третья за обсягами виробництва цієї крупи.
Більшість країн у світі гречку купують, а не вирощують.
Невеличкі площі засівають Польща та Казахстан.
Логістика – ми вже прорахували, є попередний аналіз.
На сьогодні, якщо постачати з Казахстана гречку, то вона буде на вході на нашу країну, на заводах, коштувати біля 90 гривень.
З віці і крупа буде більше 150 гривень.
Польська крупа сьогодні постачається на наші прилавки, почалась постачатись, але ціну ми бачимо, вона складає теж 150-160 гривень.
За даними Міністерства аграрної політики цьогоріч посівні площі гречки були збільшені.
Нині вже засіяли понад 68 тисяч гектарів.
І хоч в деяких регіонах посівна ще не завершилась, але це вже на 7 тисяч гектарів більше, ніж минулого річ.
Разом з тим фермери кажуть, що для урожаю потрібність приятливі погодні умови.
Максимальний вражай для того, щоб урожай був максимальний.
Зараз на даний момент потрібно було.
Однак експерти кажуть, що навіть при найоптимістичніших прогнозах української гречки для забезпечення внутрішнього ринку не вистачить.
На це потрібні програми підтримки та кілька років.
Головна проблема, яка сьогодні встигить перед державою, це відновлення гречяного ринку.
Ми повинні повернути гречку той статус, який був 20 років назад.
Вітринці кажуть, що дорога й дефіцитна гречка – не найбільша проблема. Головне, щоб закінчилася війна.
Забули про COVID, забули про плохі дороги, про все забули, якби тільки мир.
Бо був тільки мир. Хоча, що лучи хлопці їдять і поїхаю.
Жалко, дітей солдат, а ми переб'ємся. Луча туди визіть, все туди.
Григорий Зуб, Лілія Кочерга, Анна Ружін, Дана Власенко, Телеканал Рада для підсумків єдині – головне.
Гуманітарка для музейники – ось що передали європейські колеги?
Про це не тільки розкажемо далі, не примикайте.
Дрогобуч переселенцям, хто може претендувати на нове житло та коли люди зможуть справити нова сіля.
Любови турбота творять дива. Історія Субакерині, що прославилася своєю вірністю, за гиблі господині, знайшла нову сім'ю.
Некурортний сезон, попримінну небезпеку, водися на пляжах хвилилюдно. Хого не лякають написи заміновано та що може вдіяти поліція.
Литва демонтує радянські скульптури зі столичного цивентаря.
Із парку прибороть шість радянських статус-солдатів у моряльної стелі Другої світової війни.
Як заявили у департаменті культорної спадщини Вільної сам композиція, не становить історичної цінності.
Реальних захоронень війнів тут немає, могили, давно перенесені в інше місце.
Чим замінять меморіал поки невідомо. Для цього оголосять окремий конкурс.
Нагадаю, від початку повномасштабного вторвнення в Україну, російських військ у кількох регіонах Литви демонтували радянські пам'ятники та меморіали.
Для збереження культорної спадщини для музейників України до Києва прибув гуманітарний вантаж.
Це допомога від європейських колеги з Німеччини, Нідерландів та Австрії.
Загалом відпекнулися 30 європейських музеїв та галерей із власних фондів.
Вони виділили бокси для зберігання, серед яких особливо цінні кліматичні.
Також у цьому вантажі картонні коробки, вплівки та різний пакувальний папір.
Все, щоб обгорнути і вберегти відруйнування та заховати експонати у безпечних містях.
Все привезли до Софії Київської, як для національного заповідника, так і для музеїв.
Сумщини, Київщини, Дніпропетровщини, Одещини та інших регіонів.
Всю цю допомогою співробітники музеїв мають розподілити між собою.
Цей нідо нас прибули бокси, алюмініві, які використовуються для перевезення музейних предметів,
скажі, між виставками для збереження і дуже гарно зберегати предмети.
Я бачу, що привезли ще пакувальний матеріал, який потрібно при перевезенні опакувати матеріали.
Я бачу конверти, спеціальні, мабуть, з безкислотного паперу для збереження графічних матеріалів.
Ми вже відправляли в антежив у Харків на Хортицю.
Нам далося нашим німецьким партнерам відправити вчора в Слов'янск.
Цілу дуже багато матеріалів.
І ми плануємо Дніпро, Сумська область.
Двоповерховий багатоквартирний будинок для переселенців зводять нині у Другобочі, що на Львівщині.
Це буде постійне житло для тих, хто вже немає куди повертатися і планує залишитися в місті, яке прихистило.
Хто в першу чергу може претендувати на нову квартиру,
та коли люди зможуть нарешті туди заселитися, дізнавалися наші корспонденти.
Але не разом, що терма дітьми приїхала з міста Гуляйполе-Запоріської області.
Нині живуть в гуртожитку місцевого педагогічного університету, але це тимчасово.
Бо у вересні розпочинаються навчальний рік і кімнату доведеться звільнити.
Родина вирішила податися на отримання постійного житла.
Будемо йти, будемо пробувати.
Я як багато діт на родина, чоловік на війні, будемо пробувати.
Хочемо тут лишитися. Діти в школу пішли, доника пішла вчитися.
А я роботу, як я нашла роботу, зараз працюю, ще не оформлю на нічого, но працюю.
Спочатком російської агресії в Дрогобочі зупинилося 20 тисяч переселенців.
Маж 13 тисяч з них планують тут залишитися.
Тож місце влада охвалила рішення про зведення каркасних будинків
для постійного проживання людей.
Один з них вже на стадії будівництва.
Сюди може заселитися щонайменше 100 людей.
Ми зараз фундамент залили, поставили фундамент, основу.
І тепер як конструктор будемо його складати.
Я думаю, що до 1 липня ми повністю все вода, каналізації,
електро, морежу, побутову техніку, ліжка, повністю з дому під ключі.
Вручимо вже перші квартири, перші ключі.
У будинку буде 24 квартири з індивідуальними санвузлами, душовими та кухнями,
а ще зводиться він за всіма європейськими стандартами, кажуть в міській раді.
За дяке будівництві, з каркасних дерев'яних споруд будівля швидко прогріватиметься в зимку
та довго тримати метеплом.
Чому не реанфективні, бо сам будинок складається із сіп панелей.
Тобто це трошарова ка-косструкція, яка з двох сторон має ось бибі панелі,
а всередини пінополістерол і тушиною то 17 сантиметрів.
І забезпечує вона як міцність, так і теплопровідність.
Для того, аби отримати житлов цьому будинку, потрібно зареєструватися в департаменті міського будівництва.
Сталом на сьогодні вже близько 20 людей подали заявку.
Категорії населення, які можуть претендувати на помешкання першою чергою,
є затверджені кабінетом міністрів, зокрема, ці люди, які втратили житло в нас і до квійни.
Є дві категорії, які кабінетом міністрів визначені за приоритетні критерії.
Вони пов'язані з наявністю всім, які претендують на забезпечення житло дітей.
Відповідно, кількість балів, там три, більше дітей, дві і більше вагітні жінки.
І особи, якщо всіми, є особи пенсійного віку.
Загалом, дробочі планують збудувати ще декілька схожих багато квартирок,
аби вмістити там 15 тисяч переслентів. На це передбачено 200 мільйонів гривень.
Фінансові допомоги місцевлада проситиме в держави та міжнародних фондів.
Оксана Ясницька, Іван Мазуренко, телеканал Рада для підсумків «Єдині Головне».
Плюс 6 кілограмів новий товариш та нові звички.
Ріння – досітрічний собака японської породи Акіти, яка прославилась своєю вірністю
і знайшла нову, люблючу родину.
Наша журналістка Ліна Зеленська зустрілася з новими власниками Рині
та переконалася, любов та торбота творять справжні дива.
Її звати Рині.
У ці житті радісній доглянуті собачі японської породи Акіти
важко впізнати ту виснажений хвору, яку вкрітні знайшли волонтери
у де окупованому Макарві на Києвщині.
Зараз вона вже така чекає прогулку, чекає їду, її цікаві грушки.
В неї в речі вернулися.
Вона розуміє, що її любить, що вона любима дівчинку.
Вага була 21 100, для неї нормальна вага – це 30-32 кг.
Це зараз Рині з запититом ласує з Маколиками.
А ще два місяці тому на відріз відмовлялася від будь-якої їжі.
Ну, ну, ну, з мої золочі.
Світлени собаки, яка самовіддано чекала свою господині, облетіли всю Україну.
Власне, цю Рині Тетяну вбили російські окупанти.
З вирушлива історія, відданої собачки з хоробрем серцем, знайшла щасливе продовження.
У Рині з'явився друг і любляча сім'я.
У нас общі є знакомі з Тетяной.
Вони позвонили і сказали, що з Танією з'явилась біда, там залишла собака.
Сусіди намагалися забрати Рині, але всі спроби були марними.
Вона перестрибувала через паркан, робила підкопи і впертоповерталася на порів свого будинку,
щоб далі чекати Таню, яка вже не прийде ніколи.
Надо найти хазяйна, надо п'яття, хто все-таки Віні подає.
Ми скинули відео і начали обращатися людям.
Проходять 5-7 минути і подійшають ребята.
Машина останавливається, а ворот – нет.
У нас раздолбаний забор, все і ми з неї на порошки сидимо.
У подорожі Наді та Богдана вже був ПС по роде Акітта.
Після того, як Надя побачила оголошення в судморежах, твердо вирішили Рині житими з ними.
Перший раз приїхали, зустріли її.
Відно було, що вона вже так дуже сторона ця людина, тому що їх дуже багато приходила.
Вона підійшла, лизнула мене, взагалі, така лялька виявила.
Ну і все, я кажу, ми забираємо.
Однак відразу забрати Рині не вдалося, собака була налякана.
Через якийсь час Надя приїхала з обновкою.
Коли я забирала її від кину машиною, вона сама запригнула туди.
Запсом нових господарів чіпом Рині теж подорожилася.
Коли чіп з'явився, вона якось до нього дуже сильно прив'язалася і вона зараз дуже сильно копіює.
Відно по цьому, що її не хватало, якоясь такого пса, за яким вона комінькувала.
Богдан з Надією боялися, що собака сумуватиме і чекатиме загибли господині вже на порозі їхнього будинку.
Тарині відгукнулася на їхню любов і трьботу.
Вона улибається, вона така веселая.
Я вирю в чудеса і що вони злучаються, і що у Рині є два ангіла-хранителя.
Одне крило, яке Надія, а вторе крило, яке Богдана.
Ліна Зеленська, Андрій Сокурин, Котелеканал Рада.
Загалі національний мерафон.
Їдині новини.
Беззвичного відпочинку на пляжі, вочерні хучних дискотеки, розслабляючих коктилів і з друзями.
Так, цьогоріч проходить меглітні відпочинок на курортах Одещини.
Там досі зберігається загроза висадки ворожого десанту з моря, то ж замінована майже вся прибережна зона.
Як у десети справляються ставляться до таких вимог та чи дослухається до порад правоохоронців, Тетяна Бажинар з'ясовувала.
Шановні відпочиваючи, покидаємо зону пляжу.
Нагодити куле за 10 ранку, на пляжі вже ніжеться одесити, виконати заклик, поки на ту збережа не поспішають і патрульні вимушені по кілька разів просити залишити пляж.
Ракци на прохання поліцейських у людей різна, одній обуриться, інші ставляться з розумінням, тім всі повертаються до небезпечної зони відпочинку.
Нічого не замінивано, навіть тут кури пали, вже целий місяць, ну бред, це ж моря запретить дітям.
Не треба тут гулять та пляжитися.
А чого ж пляжились?
Ми не пляжились, ми спортом займались, а потім вже 12 годин раз, хар, сонце, на дві хвилинки запіжали дай до дому.
Незважаючини небезпеку обстрілі з боку моря та замінування прибережної зони.
Бізнесу цьогоріч дозволили працювати за умови недопущення відпочиваючих на пляжі,
втім стримати потік порушників надзвичайно важко.
Це постійна робота, ми ж бачимо, що зараз ми прийшли, порядка 20 людей пішли з пляжу, але думаю, що вони можуть повернутися.
Тому це така постійна щоден робота, ми її не фіксуємо кількістю людей, але постійно працюємо.
Тому що залишаються екіпажі, залишаються патрульні поліцейські, які будуть продовжувати контроль і знов ж таки нагадувати і вимагати, щоб люди пішли з пляжів.
Патрульні поліції відзначають люди старшого, покоління найбільш дисепліновані та не порушують правил перебування на узбережі.
Якщо там міні, я ж теж не пойду купатися, що мене там зорвало, лучше вже я так буду полголодно сідати.
Натомість молодь не покидає можливості знайти альтернативу відпочинку.
Хочеться хочуть щось, як то, конечно, окунутися літо.
Ну що робити? Просто якщо б у території виделяли, там ліс басей, там лікуєте альтернативу, вона йти. Для це, як ніколи.
Розважальні заклади з розпорядженням військової адміністрації цього сезону працюватимуть до 22.00,
що дозволить їм безпечно завешити роботу та дістатися до домівок з півробітниками та клієнтами.
Заборонена я, положительна, конечно, тому що в страні війна і церк не потрібна.
Тут треба плакати і радати, коли це все закончиться.
Ще штисується продаж алкоголіту, військові адміністрації вже доручили відповідальним службом
контролювати правила продажу спортних напоїв. А порушників жорстко карати.
Тетяна Бежина, РЗУ, РАПТД ЛУР і телеканал Рада для підсумків єдині головне.
Сьогодні це всі головні новини станом на цьогодину.
Студії для вас працювали Ольга Будко та Андрій Сініцин.
Пережіть себе та свої близьких.
Далі фірма Рафону продовжить наші колеги Куманда Starlight Media. До зустріч.