Пореконаю, параграю, пораможиму і щодені новини разом ми сильні. Порава зему, порадаму, пораможиму і щодені новини разом ми сильні.
Вітаю, це мерафон «Єдені новини». Я і на Москві на кортку розповім про неголовніше на сьому ранку.
Укупанти зусереджують основні зусилля на блокування та спробізнищення українських підрозділів в районі Азовсталі.
Про це повідомляє речник Генерального штабу Збройних сил України Олександр Штупун.
За його словами, ворох за підтримки авіації поновив наступ, аби взяти під контроль всіх територію заводу.
На самому підприємстві бої точиться вже два дні, говорить командир полкуазов Денис Прокопенко.
Відуть важкі кровопролитні бої. Я пишаюся своїми солдатами, які прикладають на людські зусилля, щоб стремувати нати з противника.
Я дякую всьому світу за коласально підтримку гарнізону Маріуполь. Наші солдати на це заслуговують.
Ситуація вкрай складна, але не дивлячись на що, ми продовжуємо виконувати наказ тримати оборону.
344 людини вдалося викуювати вчора з майже знищеного росіянами Маріуполя, а також з Мангуша, Вердянська, Токмака і Васильівки.
Як повідомила віцепрем'єр-міністр Ірина Верещук, всі викуювань уже у Западі.
Водночас, за словами президента Володимира Зеленського, зараз Україна веде перемовини про можливість врятувати цивільних людей із Маріупольської азовсталі.
Відстосовно вважніше, що весь час перебуває під атакою окупантів.
Там ще залишаються цивільні жінки, діти.
Що вдалося їх врятувати, потрібно продовження режиму тищі.
Українська сторона готова його забезпечити, потрібен час, щоб просто підняти людей з тих підвалів, з тих укриттів під землею.
В даявних умовах не можемо використовувати спеціальну техніку, щоб розчистити завали.
Все робиться вручну, але ми віримо, що все вдасться.
11 атак ворога на Донбасі відбили завчора українські військові, повідомляю об командування операцій об'єданих сил.
За цими даними, збройні сили України знищили, зокрема, 5 російських танків, 7 одиниць бойової бронюваної техніки та 5 ворожах автомобілів.
Втрачає Росія і в повітрі 9 російських ворожих повітряних цілей знищила українська армія за минулу добу.
Два безпілотника ворога збили сухопутні війська на рахунку ж повітряних сил України.
Два літака агресора, очевидно, це були винищуючи Су-30, а також два безпілотника та три крилаці ракети.
Українська армія не тільки обороняється, а й атакує.
Під прикатя вонощуючи в ударніх обрежтовуванніх та бомбануванніх, вононосить ракетно бомбою дари по позиціях окупанів.
У боях на Харківщині 4 травня загинув наш колега журналіст Олександр Махов.
На початку російської агресії 14 році він приїхав з окупованої Луганщини і тоді ж пішов на фронт.
Потім працював воінкором на каналі 24, а згодом на каналі дом.
Коли росія розгорнула повному штабне вторгнення, наприкінці лютого ця школа знов пішов боронити Батьківщину.
Під ізюмом міфперти підрозділ відбив штурм російської армії.
Це останній пост журналіста Луксандра Махова у Фейсбуці.
Медійник свідомо пішов на війну у 2014 році, коли росіяни окупували його рідний Луганськ.
У лютому 2022-го Махов знову взяв дорог зброю.
Я ветеран і резервіст, і я йду на війну. Настав час визвольної війни. Буду битись і вбивати стільки, скільки матим у сил. Служу українському народові.
Напорадові російсько-української війни у квітні відзначив свій 36-й день народження. Напорадові підзвоки постелів запропонував руку і сердце. Кохані.
Зараз час, коли потрібно приймати відповідальні рішення. Ти найбільше і найпутужніше кухання моїх життя. Ти та людина, на яку я можу споратися у важкий час.
І я впевнений, що ми будемо щасливі разом, бо я хочу провести все своє життя поруч із тобою. Адже я дуже сильно тебе люблю.
Мене, на жаль, немає зараз обручки для тебе, але є кільце відгонати. Я хочу, щоб ти стала моєю дружиною. Виходь за мене.
Махов вділився досвідом з юними журналістами. Розповідав як безпечно для себе і армійців розповідати про війну.
Вівпиткаст Військ Кор. У 2020 році став єдиним представником українських змін на борту Літака, який проводив евакуацію громадян України з ухання.
Довгий час Махов працював у медіагрупі Україна останнім часом на телеканалі «Дом». Нинішні та колишні колегі повідомили про захиб ульмедійника.
Олександр Махов став 21 журналістам, якого вбили за два місяці повнемасштабного вторної Росії в Україну. Це дані міністерства закордонних справ.
Дар'я Феденко, єдині новини на Суспільному. Житомир.
Обстріл Закарпатів увівторок. Росіяни здійснили ракетами, що мають осколково фугасне наповнення про це повідомив керівник обласної військової адміністрації Віктору Макита.
І показав фото наслідків цієї атаки. На цих світлинах, за словами Віктора Макити, чітко видно, що після вибуху ракети розлітаються на округлі елементи, які прорізають метал.
Подібна зброя, каже учільник області, призначення для враження не тільки об'єктів, а й людей.
У Миколаїві минулого вечора луна вибухи мер міста Олександра Сенківич обіцяв більше інформації згодом, але до ранку від нього даних так і не було.
Водночас наша Вікторія Андрушків отримала інформацію із власних джерел і зараз на Прамому зв'язку зі студією.
Вікторія Вітаю.
Так, добре, День.
Отже, що стало з об'їзд?
Вибухи вона не дуже гучні в місті, було чути у всіх районах міста.
Мої колеги в своїх районах бачили із крабер світло, коли були вибухи.
Воно був таке, я скрабив, що коли в уліці, то воно було як ніби запилали, вибухнулося з лису світло в місті.
Офіційне інформації поки немає дійсної із власних спостережень можу сказати, що обстрілювали один з районів міста пошкоджено,
будинки людей побило вікно, тому міський голова завжди у своїх членин звервення закликає людей,
не стояти біля вікон, тому що це дуже небезпечно.
Також влучив одному з дворів району, який обстрілювали горіла автівка.
Поки що до обстрілів все все, що можу сказати, хочу додати, що в місті все ще залишається проблемно з водою.
Орієнтону до 15 травня її обіцяють вирішити, у водопровідній мережі Миколаєва має з'явитися оброблена технічна вода.
Її не можна буде вживати як петном, просто під час брифінгу розповів начальника Миколаєвської обласної військової адміністрації і таліків.
Також думаю, що гроші на проєкт щодо відновення водопостачання виділи КВМ з аспріяння Офісу президента.
Стану в нас сьогодні воду Миколаєвцям підводить і її можна набрати в свою тару в не вмежені кількості.
Вікторія, а що до обстрілів області, адже обстрілюють не тільки Миколаєв російської війська, але області, яка ситуація там?
Так, області також обстрілюють і люди виїжджають з відти не менше ніж з міста.
Якщо наприклад, війни люди намагалися схватись в селі, то після того, як їх дуже часто почали брати в окупацію і ще масовіше обстрілювати,
тому що багато стіл за Миколаєвської області, які є прифронтовими, і вони дуже здваждають.
Там у людей пошкоджені домівки, вони просто їдуть, кидають свої домівки, своє майно, кидають своїх тварин, худову.
В одному стілку бували наші кореспонденти і в цьому несиловному пункті, де вони були і старі, деякі там жили, лишились, а лиша 9,
які не хочуть їхати і покажати ті в своїй будинки, хоча вони пошкоджені, мені, здається, жити там неможливо, але люди там лишаються, живуть.
Ковночі не можуть кинути не свої домівки, не свою інну землю, не тих тварин, яких вони вирощували, і тих тварин, які лишили сусідам,
подробиться мовами, матеріалами їх колег, можна подивитися більш деталніше.
Дякую. Чекаємо у наступних випусках. Спасибі, Вікторія. Вікторія Андрюшків з Миколаєва розповіла нам про вчорашні вибухи,
але чекаємо далі все-таки більше інформації, куди поцілили російські війська.
Півтора місяця у лікарні через множенні поранення кінцівок, такі наслідки після вибухів нерозірваних,
снарядів від касетних бомб, отримала жителька Миколаєва Тетяна Семенова, бо її припаси залишилися у садовому товаристві,
яким керує жінка. За словами хірургів, людей із міно-вибуховими травмами зараз привозять увідділення найчастіше.
Нас була 7-чоловік, у одного падає колокольчик і взорвається, і ми всі 7-чоловік лежим, і у всіх разності пентіажисті,
у кого-то ногу оторвало, у кого-то, ну, у мене, получается, 16 шов, 16 ранень на ногах.
З віночками Тетяна Семенова називає нерозірвані снаряди касетних бомб. Жінка голова садового товариства,
яка 27 березня надвечер російські війська вперше обстріляли. Тетяна одразу приїхала, щоб оцінити руйнування.
Поки з'ясовувала, кілька чоловіків насбирали нерозірвані касети.
«Помню, ще один взрыв, тому що я перекатилась по дорогі, я бачила, ну, я вообще техніческий образування,
і я бачила, що мене потрібно під якою я ліч, хоча я вже не бачила, будь-я ж жива».
Коли притомнала в реанімації, дізналися, лікарі проїхали швидко і це врятувало поранених.
Лежінка поступила до хірургії, і її тиск був 40 на 20. Дві операції – 5 лікарні та ще одна з пересадки шкіри в третій щодубках.
І важко навіть підійматися злішка. Уговорить, вижити у неї була особиста мотивація.
«Це у мене, що тут на каталки візвіл, мені говорить, потірпі, пожалуйста, ти ж Машу хотіла,
ми тебе об'єщаємо, що у тебе вночка Маш, а тільки живі».
Завідуючи хірургічним відділенням, лікарні Вячеслав Лук'яненко говорить,
з початком війни роботи хірургів змінилася кардинально.
Тепер переважає міно вибухова травма в огнепальні поранення, які за протоколом лікування складніще.
«Зараз трошки менше, тому що вже навчилися не підходити до вибухи небезпечних предметів.
А на початку зацікавленість всіляків і ціни військовими іграшками не було страху з початку людей».
Скільки титяні Семе не візалишатись лікарні поки невідомо?
Жінка говорить, наступного дня після її поранення російські війська знов обстріляли дачне масив товариства,
де вона головує. Знищили цілу вулицю.
Марія Савицька, Катерина Лисюк, Юрій Руденко – єдині новини на Суспільному. Миколаїв.
«Зі столичного полугового будинку №2 виписали Байра Ктарчика.
Так поміж собою малюка назвав медичний персонал.
Хлопчик народився на 2 тиждень війни, а мав лише влітку.
Крихітка був вагою менше кілограма і став справжнім викликом для лікарів».
Поленькому Демиду майже два місяці, і він нарешті їду додому.
«Я першу неделю ходила, я здержувала слези, стипивши зуби, стояла возле кивіза,
щоб відрозплакатися, бо це було одно. Я такий дитець, я не бачила, я не представляла, що таке може бути».
Демид народився з вагою менше кілограма – на 29 тижні вагітності і на 2 тижні війни.
«У нас це перший ребенок, він дідонушений і в таке время він родився.
Діти, які лікарства, не ті, це було дуже больші проблеми,
тому що не кожна я в чеки роботи.
Ми через інтернет, через знакомих, через волонтюру відскабі.
Нам хто-то помагав, хто-то і вищали».
Тут його і похристили, просто у реанімації.
Обряд провела завідувачка відділення Поліна Дучченко
і її чоловік – священник православної церкви України.
«У мама каже, якщо вас це трималось, я будь-усі йти,
як кажу, дитина стати йти і приходить за новою дитинкою».
Директор полугового будинку Сергій Сальников каже,
за два місяці Демид став рідним для всього персоналу.
Поміж собою називав його Берак Тарчиком – за бойовий дух.
«У нас це човла, посміхалася, і сьогодні в день вироски.
Вона каже, я так хочу символічно як частинку, якось нашої енергії
залишити в АСИН-палках, якщо це російський.
Це наша дитина, дитина нашого западу, дитину нашого колективу».
На випуску «Малого Демида» прийшли лікарі-неонатологи, медсе, стриняні.
Всі вони два місяці допомагали малюкові рости.
Дар'я каже, дуже хоче додому.
«Страшно, але вижать ми никуда точно не хотімо.
Будемо ходити в окритті, будемо між двох сті,
хворя, як, каже, наша мечта знову вийти із друдом на плот,
і не обов'язкуватися.
Але надеємося, що вскоро влінимі ми зможемо
жити нормально, спокійно і не бояться».
Сергій Сальников каже, пологи ви потроху повертається до довоєнного життя.
Виходить на роботу працівники з районів Київщини, звільнених з підокупації,
стають на облік вагітні,
а за останню дубу тут не родилося сім малюків.
Анастасія Версо, Дмитро Суслов, «Єдині новини на Суспільному».