20-та в Україні уже 113 дні у нашій захисниці-боронять нашу державу.
Ми ж продовжуємо працювати на інформаційному фронті.
У студії каналу рада Ольга Бутко та Андрій Сініцин наша команда підготовала підсумковий інформаційний випуск марафону
«Єдині новини за четвер, 16 червня». Ну і перш за все стисло про головні там.
Побачили рпіні, зустрілися з президентом Зеленським,
щоб обіцяли Україні лідери Франції, Німеччини, Італії та Румунії.
Теророк у Пантів у Херсоні росіяни закатували до смерті місцевого тероборонівця.
Розповід, дружина. Дивіться далі.
Триває вже 113-та до багеричного протистоянні України російському воєнному вторгненню.
Ворог не припиняє своїх обстрілів. Найгочніше сьогодні було на севродонецькому напрямку,
де противник застосовував артилерію та реактивні системи залпового вогню.
Перепалого зокрема самому севродонецьку, а також сусідньому Лисичанську.
А от полоскутівцькі противники дару визавіації, так само із неба, із двох вертолітів.
Росіяни обстріляли яковлівко, що на Донеччині.
Право все це йде цього вочерньому зведенні генштабу ЗСУ.
Долітають вирожі ракети і поселах Чернігівщини та Сумщини.
Противник веде боєвіддії, щоб стримати українську армію і надати їй дійти до кордону.
Мінус один. Бійці третріальні оборони на Донбасі збили російський військовий галікоптер МІ-35М.
Про це повідомили сухопутні війська збройних сил України.
В новопублікованих кадрах добре видно, як вертоліт противника спалахує і падає в поле після влучшної стрільби українських бійців.
Раніше збройні сили України збили російський вертоліт поблизу Моколаївки на Харсонщині, на Підезьумому, Харківській області,
бо у знищений російський вертоліт К-52.
Ну і про те, яким видався день напередовій Іван Гриневич розкаже.
Знищило 70 загарбників і 60 дениц ворожує техніки і все це впродовж дня.
Так, пророботу наших армійців, які боронять південь і рубежі, розказали в оперативному командуванні південь.
Окупаційні війська двічі намагалися нанести авіаційний удар, один із яких націлили нарічкову переправу.
Ходіли обмежити українські підрозділи в маневрах.
У відповідь нашу авіацію нанесна три одари по скупченню живої сили та військової техніки расчистів на Харсонщині.
Також нанесна ракетної одари по складах пільно та району зусереження техніки.
Падало на два команди з посережних пунктопротивника.
А ще на сторінці у Фейсбуці прес-офіцері групування показали, як 28 механізована бригада імені лицарів зимового походу нишчить противника.
На відео наші захисники майстерно вдарили побоєвій машині піхотер-эшистів.
Після точно удару ворожа машина запалала разом із снарядами.
Армійці кажуть, такий бмп обходиться російським загарбникам десятки мільйонів рублів.
А на Харківщині військовики ЗСУ встановили власного рекорда. За день збили аж три ворожих Орлана.
Кожен із таких дронів коштує по 120 тисяч доларів.
Призамлили безпілотників із занітно-ракетного комплексу Стінгер.
О, є третє Орлан!
Знову перепалувають загарбників мирним людям.
Російські військові обстріляли з вентокрилів містоглухів на Сумщині.
Про це повідомляє оперативне командування Північ.
За їхніми даними на світанку, ворожа авіація запустила дві ракети по околицях Мезенівки.
Це один із районів міста.
Військові зафіксували воронки, плати управління та уламки снаряду.
Всього опротивник використав майже 25 мін.
Очільник області Дмитро Живицький каже, без жертв не минуло.
Зогинуло четверо людей, що найменший шістьох поранило.
А це наслідки обстрілу росіян сільського споб'єкту на Сумщині,
ворох віввогонь із реактивних систем залпового вогню.
Близько 13 години наші прикордонники зафіксували обстріли,
який росіян вели з боку села Городишчя, Курської області.
Не припиняють росіянини щити Луганщину.
За вдалей авіаудару по одній з будівель дихувалися люди.
Про це повідомив голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай.
Відомо про що найменше трьох загиблих та сімох поранених, але завали ще розбирають.
І чи не найгарічіша точка на мапі Сєвєродонецьк та сусідні села,
зокрема противник знищив чотири мости,
каже заступник начальника головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексій Громов.
Протягом найближчого часу, противник буде намагатись продовжити штурмові дії.
З завданням взяття підповний контроль Сєвєродонецьк з мітою витіснення наших підрозлів
на правий берег річки Сєвєродонецьк.
Цей метою, противник продовжить здійснювати масовани артилерійські удари
по території міст, що заняте підрозлами села Борони України,
де нанесення нам максимальних втрат у живі сили.
А ще окупанти навмисно випалюють місто, а груйнують будинки, по яких гатять із артилерії.
Водночас бійці, які Борони Лесі Вєродонецьк, кажуть, місто не здадуть.
Справжній чоловік повинен завжди захищати своїх рідних, близьких людей і своїх будин.
Це мій дін, Донецька область.
Зусередився противник на дев'яти напрямках, зокрема на Попаснянському.
Намагаються атакувати одночасно. Повідомили в оперативному командованні захід.
Водночас наші бійці знищили черговий понтонний місць російських загарбників,
які вони проколали там, де і так повно їхньої спаленої техніки.
А наші десантники з 95-ї бригади показали на відео,
як працює український протитанковий рекентний комплекс «Стугна».
Спалили дві ворожі боєві машини піхоти.
І за даними генштабу ЗСУ від початку вторгнення російській військов тратило майже 33 тисячі своїх солдатів.
З техніки півтори тисячі танків, понад три з половиною тисячі бронюваних машин і майже тисячу артилерійських та реактивних систем залпового вогню.
А ще у росіян майже на 400 одиниць поменшало літаків та галікоптерів.
Іван Гриневич, телеканал-рада для підсумків – єдині головне.
Європа не вимагатиме від України територіальних поступок для врегулювання конфлікту.
Про це у Києві під час спільного брифінгу лідерів європейських країн заявив президент Францій Минуель Макрон.
На голоси в Києв має сам вирішувати питання завершення війни.
Європейська четвірка в Україні вперше з початку повномасштабної війни президенти Франції та Румунії,
канцлер Німеччини та прем'єр-міністру Італії приїхали, щоб засвідчити підтримку України та відзначити можність нашого народу.
У Києві зустрілися з президентом України Володимиром Зеленським та відвідалим зруйнованого російські окупантами місто Ірпінь.
Про що заявили після перемов Валерія Дерменжева, розкаже.
Ранок 16 червня на столичний залізничний вокзал прибуває потяг Іжжешова у спецвагоні лідери Італії, Франції та Німеччини із офіційним візитом в Україну.
Згодом до трійки Макрон Шольц Драгі приєднався президент Румуній Клаус Йоханіс.
Сьогодні у Києві з моїми європейськими колегами, президентом Франції Маневіля Макроном, прем'єром Італії Маріо Драгі та канцлером Німеччини Олефом Шольцом,
щоб показати нашу рішучу підтримку та повну солідарність з президентом Зеленським і українським народом. Цю незаконну російську агресію треба припинити.
Усі чотверо спаршу вирушили в Ірпінь, аби на власні очі побачити наслідки російського вторгнення.
Лідери європейських країн поспілкувались із міністром розвитку території та громад України Олексієм Чернашовим та оглянули зруйновані житлові будинки.
Ірпінь – це героїчне місто, яке було спостошено війною. Саме тут українська армія зупинила російську навалу. Саме тут ми бачили шалений прояв героїзму не лише з боковійськових,
а й з боку цивільних, простих українців.
В мене немає слів, щоб описати неймовірну людську трагедію і жахливі руйнування, яким обачали сьогодні в Ірпині.
Я твердо повторював свої заклик до того, щоб всі російські загарбники були притягнуті до відповідальності міжнародним кримінальним правосудням, яке Румунія повністю підтримує.
Руйнування, який завдається війна, жахливі, щегірше, коли бачиш, наскільки безглуздим є це насильство, яке ми тут бачимо.
Об'єкти ми нападу стали невинні мирні жителі. Будинки зруйновані, зруйноване ціле місто, де взагалі не було військове інфраструктури.
І це багато говорить про жорстокість російської загарбницької війни, яку просто хочуть знищити і завоювати. І ми повинні пам'ятати про це, коли приймаємо рішення.
Ізгодом усі вирушили на зустрічі з президентом України Володимиром Залентським.
Макрон Шольцдрагі та Йогані субговорили із президентом України про довження і посилення оборони, економічну підтримку громадян та держави, після б воєнну відбудову країни, санкційну політику, а також шляхи протидії про довольчій кризі в Європі, яку спровокувала Росія.
Маємо зробити все, що важливе, щоб не допустити реалізації російського задому з голодом і політичним хаосом в країнах Африки, Азії, які залишилися без постачання продовольства з України.
Залентський наголосив, українці сьогодні на передовій боротьби проти російських ударів, але не на одинці.
Цей візит чотирьох лідерів у Київ. Наші переговори довели щораз, що наша головна сила і найбільш ефективна зброя – це об'єднання.
Шольцу свою чергу заявив на Патрусії на Україну, означає зміну епоха Німеччина продовжить давати зброю.
«Росія намагається силою пересунити кордони в середині Європи, і це неприйнятно. Тому Німеччина разом з іншими країнами світу з першого дня стала на бік України».
На передодній візит у канцлери Німеччини розкритикували за те, що його слова та обіцянки про постачання важкої зброї в Україну розходяться із реальним темпом та обсягами таких поставок.
Сам Шольць запевняв, Німеччина надає Україні більше підтримки, ніж будь-хто інший.
Німеччина є одним із головних військових прихильників України, і ймовірно лише з получені штати надають більшу підтримку, ніж ми.
Берлін нацилає свої найсучасніші системи гаубиці, навчає українців, використовувати їх.
Французький президент Амануель Макронна полягав на суперечливому заклику «Не принижувати Росію», і регулярно нагадує, що владі України доведеться вести переговори з РФ.
«Я сподіваюсь, що Україна переможе, але перш за все, аби припинити боїв ідії, доведеться вести переговори.
Українському президенту та його чиновникам доведеться вести переговори з РФ, а ми європейці, будемо за столом обговорювати гарантії безпеки та елементи, які стосуються нашого континенту.
Географія – вперта і в кінці її РФ. Вона була там вчора, вона є сьогодні і буде там завтра».
Сьогодніш запевнив Європа невимагатиме від України територіальних поступок для врегулювання конфлікту.
«Ми зробимо все необхідне для того, щоб Україна сама могла вибирати свою долю, сама робити вибір.
Саме Україна вирішить вона, в який момент вона буде припиняти війну, в який момент сідатиме за стіл переговорів.
І кожен раз, коли я мав переговори з президентом Зеленським, я саме з цього виходив, Україна буде вирішити, на яких умовах вона буде відбудовувати мир».
До того ж анонсував передачу озброєння.
«Ми будемо посилювати таку підтримку, вже виділи на 2 мільярди доларів і ми будемо посилювати військову підтримку, зокрема передіну системи Сау-Цезар,
які дозволять українським війнам ефективніше захищатися від нападків російської армії на українській землі».
Італійський прем'єр Маріо Драє у травні запропонував власний план припинення війни в Україні.
Там передбачили чотири етапи припинення війни.
Припинення вогню в Україні та деміліторізація лінії фронту під наглядом ООН.
Переговори про статус України, які передбачають вступ країни до ЄС, але не приєднання донату.
Два стороння угода між Україною та Росією щодо Криму та Донбасу.
Спірні території мати муть повну автономію, справом самостійно забезпочувати свою безпеку, але при цьому суверенітет над регіонами належатиме Києву.
Укладання багато сторонняю угодиш щодо розброєння.
Однак і в Москві, і в Києві план драги розкритикували.
Сьогодніш прем'єр-міністр заявив Італія з приятими у документуванні та розслідуванні військових злочинів Росії на території України.
Ми покликані підтримати і доповгти Україні відбудувати своє майбутнє.
Ми дуже хочемо ми хочемо ми хочемо, щоб не постраждали інші міста, але Україна має оборонятися для того, щоб досягнути миру.
І ми так чи інакше нічого не робитимемо, не беручі до уваги, волю України. Мир має бути таким, як його хоче Україна.
Усі лідери заявили Франція, Німаччина, Італія та Румунія виступають за те, щоб негайно надати Україні статус кандидата в члени Євросоюзу.
Італія хоче бачити Україну в складі Європейського Союзу. Це означає, що вона однозначно підтримуватиме Україну в її статусі кандидата і подальшому входжені в склад Європейської Союзу.
Ми всі в чотирьох підтримуємо надання статусу кандидата Україні, кандидата на вступ Європейський Союз.
Це і статус прив'язаний до дорожньої карти, але також він може розвиватись в контексті сусідської політики і також політики сусідства щодо Молдови.
А тим часом Єльська школа менеджменту підрахувала. На четвертому місяці війни в Росії залишаються працювати 135 з понад 200 компаній, лише Німеччини, Франції та Італії.
67 компаній з цих країн хоче зупинили діяльність, але залишили собі можливості повернутися.
Лідером по збереженню свого бізнесу в Росії є Італія. 30-39 компаній зберегли свою діяльність в країні.
Друге місце посідає Франція. 43-75 французьких компаній напішли з російського ринку та замикає 3-ку Німеччина.
Майже половина компаній країни – 62 зі 123 – продовжують бізнес в країні агресорі.
Найбільше компаній зі сфери споживчих товарів – важкої та харчової промисловості.
До того ж за 100 днів війни Росія заробила 93 мільярди євро на експорті Палева.
За даними Фінського центру дослідження енергетики трочистого повітря 61% експорту російського Палева
на суму близько 57 мільярдів євро припав на частку Євросоюзу.
Найбільшими покупцями стали Китай, Німеччина та Італія.
Валерія Дерманджеева – телеканал-рада для підсумків єдині головне.
Тож завтра 17 червня єврокомісія оголосить своєю рішення, що до заявки Києва на вступ до ЄС,
повідомив речник єврокомісії Ерік Мамер.
З його слів, до дебатів колегія вже готова, документи доупрацьовують.
Сьогодніш єврокомісари затвердили порядок денний колегії на завтра, де є українське питання.
До дому раніше видання політику повідомило, що єврокомісія наполягатиме на наданнім
Україні статусу кандидата у члену Євросоюзу, але остаточне рішення буде за Європейською радою.
Вона обговорить це питання на саміті 23-24 червня.
А ось Financial Times визначило, скільки зброє треба України.
Британські журналісти порівняли запити Києва з тим, що було поставлено зброєним силом України.
Віштовхалося від цифи розвучених радникам Керівника Офісу президента України Михайлом Подоляком.
Так, на інфографіці видно, що найбільш від західних партнерів ми отримували танки.
Союзники надали Україні понад 50% від запиту.
Українські військові отримали 270 танків з 500.
Найгірше, із поставками реактивних систем залпового вогню.
Україна запросила у партнері близько 300 донить, але поки утримали тільки 50.
Це шоста частина потреби.
Також у країні потрібно близько тисячі гаобиць.
Поки запит виконаний тільки на четверть, тобто 250 донить.
Затем це в основному сучасні натівські зразки.
За допомогою західної зброї, Україна збирається повертати і Донбас, і Крим.
Повін теж український.
Про це він трвівся на заявив міністр оборони України Олексій Резніков.
Він запавнив з вільному усі наші території крок за кроком.
І пояснив, спершу стабілізують становище на місцях, щоб з ССУ не мали втрат.
Далі відкинуть російські війська на їхній позиції до вторгненням 24 лютого.
А вже потім, на третьому етапі, говорити муть про звільнення окупованих територій.
До перемов залучать і західних союзників.
З Другої спроби.
Партю Шарія все ж таки заборонили.
Так вирішив апеляційний суд Львова.
Вперше, збув вимагала заборонити цю проросійську політичну силу
в окружному адміністративному суді Києва Торік.
Майноті її партії мають передати на користь держави,
але рішення суду ще можна ускаржити у Верховному суді України.
Крім цього, сьогодні суд також заборонив партію Львова опозиціям,
що існує з 2015 року після ліквідації КПУ.
А от розгляд заборони партії опозиційна платформа за життя,
який теж був сьогодні, суд переніс на 20 червня.
Ну і додамо, що проросійська партія Шарія стала вже 9 діяльність,
якою заборонено в судовому порядку.
Щодо її формального лідера, Наталія Шарія,
то СБУ оголосила йому підозру Торік в лютому за статтею про державну зраду.
У травні цього річ правохоронні органи іспланії затримали Шарія,
та місце висуд відпустив про російського блогера під підписку про невиязд.
Генпрокурорка України Ірина Венедіктова припускає,
що екстрадиційний арешт і влидача Шарія в Україні може затягнутися на рік.
Захопили будівлю вишу та вивезло у невідомому напрямку проректора.
Російські військові врвалися до головного корпусу Харасонського державного університету
та прозначили там своїх так званих керівників.
До того ж, окупанти викрали проректора.
Він був на робочому місці, організовував роботу співробітників,
які не вийхали з міста та підтримував житті діяльність в вишовомовах тимчасової окупації.
Наразі місце знаходження чоловіка невідомо.
Сквітня адміністративний центр управління університету приїхав до Івана Франківська.
Викладачі, які залишалися в Херсоні, продовжить виконувати свої обов'язки дистанційно відповідно до українського законодавства.
Колектив Херсонського державного університету вже звернувся до освітян України та світу з проханням допомогти,
привернути увагу до терору проти мирних громадян в Україні.
Він, що відбулось тіся заховлення, коли арештували моє другу колегу, нашого проректору Максимов Санченко Вінніка,
який всі ці три споведини місяця, після початку війни, дефакта, організував роботу, щоб у університет працював,
це взагалі не бідеється ні як у здоровому грузу.
Хочу сказати своїм колегам, Херсонський державний унісць працює і буде працювати як український виш.
Бо повністю виконуємо всі свої забов'язання, новоплачуємо стипенню, соціальну стипенню і зарплату.
Зруйновані сім'я та знищені життя Херсон під російською окупацією з перших днів повномасштабного вторнення.
Хто навсих виїхати з відтестав полоненам жосткої військової машини.
Наступна наша історія про тероборонівця, якого окупанти закатували до смерті.
Після чого прив'язали до Огирі та скинули в Дніпро. Його дружина не змогла навіть поховати свого чоловіка.
Вона пообіцяла собі обов'язково знайде тих, хто катував і вбив її чоловіка.
Звідсвітно його хоронять, таляка хоронить, з нія.
Простіце я з ним не змогла.
Олена Лапчук стала вдовою два місяці тому, але вірила у диву сподівалася чоловік у Херсоні та залишився в живих.
Я думаю, що він там в одній камері, з ним, навіть там, вони ж висілися, і так само себе думаю, вони, навіть, його лечать.
І так сама себе уговарювала, що просто, навіть, коли мені стало плохо, може, зі знання потеряв.
Поки мені не випадалися в телеграмі, що 22 мая чоловік нирял Непр в районі речпорта,
і він був, що як поплавок з яркою куртки,
чоловік розправся з гірєю, з гірєю на ногах,
з вважаними ногами, з ослідами, виток із проловленими головами.
Щойно росіяни зайшли на територію Херсонщини, Віталій терміново скасував відрядження та повернувся до сім'ї, в дому, у Херсоні.
Шекали дружина та старший син.
Я сразу же поїхала на мост Антоновський і вже снувся.
Начав фотографірувати там трупи, взорваний машини, танки, пушки.
Ребята, там танкіст був, він витачив з машини просто на крилетова парня.
Чоловік у минулому військовий служив у Миколаєвській десантно-штурмовій бригаді, але давно пішов з армії.
24 лютого знову взяв зброю, записався у Теро-ворону, там його призначили командиром.
Вони передавали там, наприклад, в гопрах, стоїть стукато танков, там на таку-то уголці,
там в Чернобай, такі, стоїть в така колонна.
Місцевим розвозив хліб та воду, але через деякий час росіяни його піймали.
Жорстоко допитували, катували, тоді окупанти приїхали до лапчуків на обшуки.
Так, купив Сеолена, першу зустріч чоловіком, після початку повномасштабного наступу.
Я його не узнала.
Вони повністі були розбіто розсічені бровь, на глаза капала кровь, вся куртка,
як якби відкрили кран, кровь була вся в крові.
У нього челюсть з обою сторон була червя.
А так розговорю.
У нього вже був взгляд потухший.
Я бачила, що не було концентрації взгляду.
Херсон, так, ряко 90 км, і Херсон.
І другая планета, там, другая планета.
Здесь Україна, мір спокійстві та тишина, а там трерор, ужас, гром, страх.
Вона виїхала із Херсону кінці березня, але постійно контактує її з друзями, які там залишилися.
Там трерор, там люди страдають, там так страдають, там на этих постах їх роздівають,
провіряють наколки, людей ворують, молоді дівчинки пропадають.
Когда собадят Херсон, ви увидите, какой ад в Херсоні.
Віталій до самої смерті залишався патріотом своєї країни.
У Херсоні похував його брат, друзі підтримують по телефону.
Олена на підконтрольній Україні території у День похорону замовила церковну службу.
Поки лише так, змогла попрощатись зі своїм Віталієм.
У мене все время передо мене повернувся, і був цей больний взгляд.
І мав відділ цей пакет в одну машину, а на другу машину.
І більше я його не бачила, тільки, ти слухай, як вони його мучили.
Я дуже хочу ціль моїх життів, щоб цих тварій найти.
Люди не можуть так себе вистіть, так і здіватися і бити.
Олег Решитняк, Сергій Киселів, Рада, єдині підсумки.
Жахи Маріуполя, Рада ООН справ людини обговорює ситуацію в Україні,
зокрема, військові злочини, що сталося у зруйнованому російською армією місті.
Чим об'єднані нації можуть бути коресними у розслідування цих та інших злочинів, і як воно триває.
Поговоримо про цей журналистом Дмитро Монопченко, він приєднується до ефіру зі Сполучених Штатів.
Отже, Дмитро, вітаємо, давайте разом з'ясуємо, чим допоможе ця дискусія у раді, справ людини і вон взагалі.
Вітаю, колаги. Ви знаєте, я сьогодні цілий день слідкую за цією дискусією в раді справ людини.
І це дуже хороше питання. Те, яке ви ставите, ну а чим вона може допомогти?
Тобто не безкинечні белачки, а чим реально це може зробити якісь вплив, що змінити?
І тут я хочу сказати, знаєте, є такий стереотип.
Ми за вами звикли, що засідання в ООН це, коли висловлюють або за непокоєння, або вкрайнім уразі глибоки за непокоєння.
Але в цьому разі, якщо ми говоримо про Україну, тут якраз абсолютно інша ситуація.
По-перше, з ради справ людини, ну, зараз бачите, це засідання попросили Росію.
Тобто вона немає можливостя ні впливати, ні навіть порядок, де не диктовати.
Ну і, по-друге, саме рада ООН з прав людини зараз формувала спеціальну комісію,
яка розслідуватиме військові злочини з коїні на українській території.
Ну, ви можете сказати, логічне запитання, а навіщо ще одна комісія, тому що розслідування веде.
І генеральна прокуратура України, і ОБСІ, і міжнародний кримінальний суд.
Я теж став це за питання і на передодній Високопосадовиці американського держдепу,
яка якраз займається розслідуванням військових злочинів, не тільки в Україні, а по всьому світу.
Наприклад, в Сирії сказали мені, і це цікавий месець, я хотів би з вами ним поділитися.
Вона сказала, що дивіться, всі ті розслідування, які відбуваються,
і внутрішні українське, і міжнародні, до моменту, поки процес не піде в суд, або в трибунал,
вони не можуть ділитися цією інформацією.
Всі ці документовані докази злочинів, всі свідчені людей, вони мають бути закритими.
І лише вон можна говорити на будь-якому етапі, говорити в голос, говорити про злочини, говорити про те,
що спостерігачі, або прості люди бачили своїми очимами.
Ну і сьогодні, власне, це і відбувалося ця тема, вона присвячена, яка з Україні,
зокрема, багато говорили про Мариуполь, і давайте послухаємо один з виступів.
Місто Мариуполь та його жителі зазнали неймовірних жахів від початку збройного нападу
Русійської Федерації. Яшикована масштабами ринувань та численами порушеннями прав людини
та міжнародного гуманітарного права, які, як повідомляються,
близкоїні в місті, включаючи напади на цивільних усіб та цивільні об'єкти.
Колись квітучі міста лежить у рогінах, за нашими оцінками,
кількість загиблих серед мирного населення Мариуполь становить тисячі,
але лише з часом станучи зозумілими, справжніма штаби з вірств, жертв та збитки.
Ну, тобто, по великому рахунку ООН – це дуже хороший майданчик,
для того, щоб зараз публічно на весь світ говорити про те, що відбувається в Україні,
з іншого боку ООН – це можливість зафіксувати всі ті злочини і зробити це публічно.
Тут є два дуже хороших запитання.
Перше, ну а що буде фіналом? Я теж цим цікавився, і хочу вам сказати,
що поки що не визначили, чи буде це процес міжнародному кримінальному суді,
чи буде це скликаний окремий трибунал, про який багато хто говорить,
але по великому рахунку все одно робота ведеться, навіть повернулися вже
американські колишні слідчі, діючі слідчі, вони просто працюють в Україні,
допомагають документувати ті всі злочини, і по великому рахунку ще не одна дискусія буде в ООН,
але це має привести до серйозного результату і по великому рахунку до міжнародного процесу.
В Америці всі про це кажуть, колеги.
Дякую, Дмитро, вам це був журналіст Митро Онобченко про обговорення в радість прав людини ООН
ситуації в Україні.
СБУ отримала нові підтвердження, що російські війська зоступують заборонені
бойоприпаси для обстрілів українських міст.
Слідчі знайшли заложки касатних бойоприпасів, заборонених у більшості цивілізованих країн світу.
Їх здобули під час документування воєнних злочинів, загарбників на північній салтівці.
Найбільш посраждалим від ворожих бомбордувань обстрілів житловому Масиві Харкова.
Майже всі будівлю у цьому районі були або знищення, або пошкодженням,
середних зокрема 4 до шкільних заклади, 2 школи, поліклініка, 2 супермаркета
та 60 багато поверхівок.
Ось і в зібрані докази воєнних злочинів російських військовослужбовців
передадуть до міжнародного кримінального суду у ГАЗі
для протягнення їх до відповідальності.
Додаткові заходи безпеки. На пунктах пропуску у Запоріжжі прибулих з Маріуполя
тепер перевіряють ще й на інфекційні захворювання.
Про це і не тільки. Розкажемо далі. Не примакайте.
Бездаху і грошей. Як по призлидній розроху селища Бородянка
вживає після російської окупації. Про що просять місцеві?
Загроза минула у тіттіївській лікарні не закриватимуть пологове відділення,
яке у війну прийняло сотні породіль.
Маба і що Деник окупанта, для чого у Макарові
пожитки російського війська стали музейними експонатами?
Залезничне містечко на Києвщині відкрили комплекс
для тимчасового проживання, який складається із вагонів купе.
Який це має вигляд? І хто може проживати там?
Розпитаємо просто зараз нашого колеги ведучого Антона Страшка.
Антону, вітаємо. Що дізнався? Розповідаємир.
Колеги, доброго вечора. Насправді, коли їхав до Ірпення,
саме в цьому містечку на Києвщині розташоване, це залізничне містечко,
то було відчуття, що я побачу якісь старі обшарпані вагони
для робітників, тому що багато разів ми на зйомках бачили
такі, коли серед поля ремонтують колію.
І насправді дуже приємне враження від цього містечка,
тому що позаду нас абсолютно нові вагони, яким рік, два, три максимумі,
які майже не були у рейсах, принаймні так кажуть,
кредники у Крязалізниці, а поруч газон, поруч гамаки,
теніс, барбікина від зона. І це таке містечко для тимчасового проживання,
яке дуже і дуже, як на мій погляд комфортний і найголоніще,
що жителі задоволені, позаду нас їх немає, тому що зараз час
спільної вечері, тут всі вже поріднулися, кілька десят людей
живуть, переважно із дітьми і виходять, ось на спільні вечері їх
тробувати не будемо, але про це містечко розпитаємо зараз
заступника-крімника Офісу президента України Крила Тимошенко,
він сьогодні приїхав сюди ввечері, власне із візитом,
я вражений, наскільки ви вражені?
Дійсно вражений, по-перше ми приїхали не просто на автівко,
ми приїхали сюди на приміській електричці, рух, якої вже відновлює
у Крозалізниці, це дуже важливо для містечок і для міст,
навколо Києва, які зараз відновлюються.
Наприклад, електрички, як ми приїхали 20 хвилин від Дерпінядек до Києва,
я думаю, що це, ну, дійсно, дуже швидко, і є новлені потяги,
звісно, їх не так багато як хотілося, тому що ми планували це
на цей рік, на наступний, але будемо також відновлювати потяги.
Що до містечка, ну, дійсно, вражає те, що ви сказали,
що до Ібербекю зони і Тенісу, це не просто так, тому що ми розуміємо,
що це тимчасово житло, люди втратили свої домівки,
звісно, державо буде це відновлювати, але на це потрібен час,
і саме в таких умовах ми хочемо, щоб люди тимчасово проживали,
щоб це не були просто модульні містечки чи якийсь табір невеличкий,
щоб тут було, можна було відпочити, щоб можна було погратися з дітьми.
Тут є триразове харчування завдяки благодійному фонду,
який допомагає з харчуванням тут є й душові.
Багато умов, ми зайшли в декілька потягів,
кондіціування цілодобово, прохолодно, ну, тобто,
умови є, можна проживати, ми поспілкувалися з людьми,
всі задоволені, я думаю, що, ну, зараз містечко розраховане на 100 людей,
а зараз тут вже...
У нас на питаннях тут може жити, і чи є можливість таке містечка
розробити в інших регіонах, які теж наможуть з окупованим
територіями.
Такі тут, це містечка розрахована на 100 людей,
зараз проживає 46 сіп, тому що містечко тільки вчора відкрилися,
але вже є великий попит на це,
украдуться від працьової, з місцевою владою щодо населення,
будуть проживати люди, які втратили свої домі,
в якій повністю зруйноване житло, в Ірпіні,
які треба буде відновлювати,
чи ми саме і будемо займатися у найближчій дні,
вже план по відновленню зараз на фінальному етапі,
ну, найголовніше, звісно, це кошти,
які потрібні на відновленню України.
Тому саме ми займалися такими містечками,
що до інших варіантів, інших локацій,
ну, як ви сказали, ці потяги потребували
дещо технічного огляду, не з внутрішньої стороны,
а саме з технічних питань були проблеми,
саме тому ці вагони взяли сюди.
Якщо буде змога, і у нас будуть ще такі вагони в Украдзалізниці,
звісно, ми будемо додавати такі містечки,
тому що приклад цього, як такого пілотного,
показав, що попит на це є, і люди задоволені.
Тут навіть є електровілосипеди, люди сидяться зранку,
їдуть з соби до домівки, чи їдуть в міст,
ну, багато чого, чим можна проводити час,
і я думаю, що ви самі побачили, що це потрібно зараз українцям
і жителям деокупованих міст.
Дякую дуже, заступник Ринокавуфісу президента Крило Тимошенко
з залізничного містечка, повідомив в деталі.
Ну, а я додам, що ці вагони п'єєднані до міської мережі
і водопостачання, і електропостачання,
вони повністю стаціонарні, кундитіонер, душові комбіни,
навіть є вагон ресторан і кринництво укрезолізниці,
кажуть, що здебільшого ця ця територія зроблена за кошти
благодійних фондів, а з бюджету витрачено дуже і дуже мало,
лише можливо якісь щебінь підсипали то,
щоб вкрезолізниці. Ось такі справи, колеги.
Антон, дякуємо, це був наш колег Антон,
страшко про комплекс для тимчасового проживання,
що складається з вагонів купе, який відкрили на Києвщині.
У зруйнуванній помешкані абородянки повертаються господарі,
яким вдалося евакуюватися з окупації.
Люди живуть на руїнах та ще й в гуманітарній кризі,
бо бракує доступних харчів. Магазини працюють,
а от грошей, щоб сходити на закупи, немає.
За пайками від волонтерів вистають по кілька годин у чергах.
Чому так, у місті, куди із перших днів звільнення,
із 31 березня, їхало так багато іноземців,
дивитися наслідки на ругу росіян і на Гуріненко на місці розбиралася.
Так він нас працює.
Підлядую у долівці Сараїв, в цьому погребі Ігор з родиною
пережили перші дні окупації бородянки.
Виходили на час, поки гас ще був, нагрідь води,
діактанки їхали та стріляли, ми тушили все.
Так, Ігор з батьками вціліли та от жити більше не мають де замість хати руїна.
Прохоти в гості побачим екскурсії.
Будинок над Русській армії розгадили станка.
28 лютого. У сьом часу утра мамка на чайкриваті спала батько Натой.
Прийшла каже, каже, мам, пошли, бо колонна стоять, бо голбоустрашений.
Ворожий снаряд прошив усістій небудівлі.
Це виліт снаряда був. Тут ось ті стінки подходили всі.
Утім, попри роїну Ігор повернувся додому, так само як і більші жителів бородянки, після звільнення Київщини.
Макарон, хіба вони не привезли?
Ні.
Він мені кидав цукор, мука, рис, олій, точно, чотири позиці.
Бакалія консерви. Отак просто, на кахлях волонтерки звітують оцю Дмитрові, як пакувати муть пайки.
Спочинення добавляємо, і макаролу у нас вистачає щось.
Добре би вийшло, хоча би, 270 пакетів.
Сітлана до війни держслужбовиця третій місяць порядкує з тим, що привозять до церкви волонтери.
У нас залишилось мало, а так була забута вся церква, плюс ще медикаменти тут були.
Припинили, бо зайти вже нам до помогу, сказали, що хватить,
як бородянка вже забезпекшена у сіма продуктів, насправді це обман.
Щодоступних харчів бракої підтворджують місцеві. За п'ять годин у спеку люди займають чергу за безкоштовним молоком і хлібом.
Продуктом моря, вон, магазіни лопають, і спільно я продаю, і все на світі.
Аддень їх дібрать на пенсію жидних.
І баб ми ходили по цих гуманітарках.
Від злиднів і розрухи люди такі зліщу спершу кидаються зі звинуваченнями на журналістів.
Деїли з своїми этим.
Що толку, ви приїжджаєте?
У мене, слава Богу, чотири корови на той світ пишували через ці бомби.
Буже, в журналісті буде набіше людей надбудуть.
Єдиний гумштаб бородянці лишається при церкві.
Сюдежна подвір'я двічі на тиждень проїздять волонтери з хлібом та молоком.
Вітобої частіше таксолярка, дефіцит, пояснює волонтер в руір.
Дізелям, ми за свої щоди. Я вчора 2,5 часа, шо в 20 літри залить.
300-400 людей можуть і більше.
Стараємося по одному на руки, діти. Ладно, дітей, вдавайте.
А волонтери спочатку приїхали, багато за кордону,
пофотографувалися, відео зняли і поїхали. Залишилися тільки стійки.
Стійки, такі як пан в руір. Відранку працює експедитором,
а по обійді щоразу вінше село чи місто везе їжу від Багодійного фонду.
Зазвичай не хватає. Люди до 400 чоловік, та й 500.
Цього разу в бородянці буки з молоком розлетілися за чверть години.
Інна Гуріненко, Сергія Заренко, Канал Рада, підсумки – єдині головне.
Війна таки розсодила. Пологове відділення у Тетіївській центральній лікарні,
що на Київщині, зберегли. Бо поки сусідні села були в окупації,
у Тетії в'їздили народжувати сотні породіль.
А до війни пологове відділення у Тетіїві хотіли закрити.
Мовляв, там народжувалося мало дітей і акушеров трачали практику,
пояснювали у Національній службі здоров'я.
Та тепер з лікарної укладуть нову угоду.
І з деталями – Ліна Зеленська.
Катруся, йди, то мами.
Це зараз Ірина спокійно заколи свою маленьку донечку.
А ще місяць тому жінка гадки не мала ден народжувати.
24 лютого війна залишила мене вдома, в гостомилі.
Сіб'я Ірини не встигла евакуюватися з гостомилю до обстрілів.
Вирішили б спечніше лишитися вдома і чекати.
Жили би світла, газу та води.
Добре, що наші багато поверхівки були в приватному секторі,
був колодязь, ми ходили за водою в колодязь, їсти варили мене вогнищі.
Евакуювалися ми 11 березня, ми поїхали до родичів у скверу
і треба думати, де народжувати.
Мене вісім місяців вагітності.
Я чось була впевнена, що в сквері є пологовий.
Я поїхала на консультацію до місцевого гінніколога
і вона мені пояснює, що пологовий давно закрити
і ніхто у вас тут приймати пологів у вас не буде.
Їхати народжувати до Білої церкви було небезпечна, до Києва далеко.
Місцеві жінки порадали на талі звернутися до пологового відділення у місці Тетіїв.
Минулого року пологова відділення Тетіївської лікарні
працювала лише декілька місяців.
Тут надавали медичну допомогу хворим на ковід.
Однак нинішнього 24 лютого ситуація змінилася.
Коли ми узнали про війну і 24 зранку ми зібралися на раді в лікарні.
Ніхто не знав як, ніхто не знав що буде,
ми зразу ж вирішили відкривати пологове відділення, хірургічне відділення.
Бачити це пологова зала наша.
Це для стабілізаційного народженого.
Жирело Києв у нас є постійне.
Уявність кваліфікованих лікарів та всього необхідного обладнання,
хоча й далеко не сучасного,
національна служба охорони здоров'я не підписала пакет пологи на 2022 рік
з Тетіївським пологовим відділенням.
Пакет передбачає виплату лікарні 15 тисяч гривень за кожні пологи.
Такі дотації від держави отримують ті медзаклади,
де народжується близько 300 мовлят за рік.
Національна служба не каже, що ви не працюєте,
вона не забороняє працювати, ми просто гроши вам не даємо.
Ми фінансуємося виключно за рахунок ОТГ.
Ми зверталися і Білосерківську районну раду,
і Білосерківську обласну адміністрацію, обласну раду.
Всі з тим, в принципі, приходили з одним тим самим форматом,
що проблемі ваші, якби, фінансування, ви відкрили, ви фінансуєте.
У перший день війни гінекологи Акушери зібралися на добровільних засадах,
на волонтерили медикаменти і почали приймати пологи.
Київська, Вінницька, Дніпропетровська, Чернігівська, Луганська області.
Народжувати до Титіївського пологого відділення жінки приїжджають з відосіль.
Від початку повному масштабного оформлення Російської Федерації в Україну
тут на світ з'явилися 122 дитини.
Які малесенькі.
Інна вже в друге приїхала на роджувати до Титіїва
з невеликого села Вінницької області.
Двінята з'явилися на світ завчасно, потребують реабілітації.
У нас був колись в районі пологли будинок, але його закрили.
Вчора почалися перейми і сказали, що будь-добре їдь, куди хочеш.
Найближчий роддом – це білий церк.
Якщо ми візьмемо наш віддалені села до білої церки 100 кілометрів.
Таку жінку, яку цього у нас сьогодні народжувала, я не знаю, чи б її довезли.
Ці дітки могли бути просто преречень.
В обласному департаменті охорони здоров'я кажуть,
Титієвська лікарня не отримала пакет пологи національної служби,
бо за 2021 рік там прийняли лише 70 пологів.
Під час військового військового військового стану
вже кількість пологів за цей період перевищила 120.
І ці 120 пологів, які вони провели, без особих ускладнень,
є підгонтям для того, щоб ми разом з НСЗОРО взагалі злядали питання,
можливості, все ж таки внесення змін і надання їм пакету національної служби.
Зробити це чиновники обіцяють у найкоротші терміни після перевірки медичного закладу.
А поки лікарі Титієвського пологового відділення щодня чатують над новим життям.
Мала народжувати в Чернігові, нашу больницю постріляли,
ми приїхали сюди і тут осталось народжувати.
Якщо я наважуся на третього, якщо я піду за третьою дитину,
то я піду народжувати титійські пологови відділення.
Ліна Зеленська, Павло Бандаренко, Максим Маслінько, Телеканал Рада,
підсумки – єдині головне.
Після відступу у Скиївщини окупанти кинолутить безліч своїх речей.
Зокрема, серед їхніх пожитків – трилітрові банки, зборща футболки, з літерами Z,
та навіть воєнний щоденник.
На брудному шматку паперу хтось із російських солдатів спробував описати
наступ на українську столицію.
Розділових знаків тексті немає, а букви нагадують каракулі.
Що саме написано щоденнику таким був його автор.
Вікторія Прокупчук розкаже.
Доросійських окупів Пан Віталії йде вже на Тобтану Юстешкою.
Тут він побував безліч разів.
Вони вже позавалювались і туди вже поскідали все, що цей.
Зараз в цих так званих норах пусто, а от раніше було густо.
Вони тікали хаотично, і дуже багато цікавих і різних речей.
В них чоловік насбирав близько сотні речей, що належили окупанта.
Ось це їхня їжа в маніваче вирагу та гороховий суп.
Росія невидно відразу були з гумором.
Соняшникову олію назвали Сємечка Івановна.
А в цій трилітровій банці борщся свіжий капустай.
Він плагат української страви, але дещо неїстівний.
Спробували ось це жир животного происхоження дати собакам.
Тобто собаки навіть не захотіли їсти, понюхали і пішли, сказали, що їсти.
Серед напоїв горілка та молоко приїхали вони, аж з Білорусі.
Ліцький квас, який вони пили, зроблений у город Ліда.
Білоруська...
Ні, квас, навіжні, але ось водку, горілку, білоруськие традиції, це звичай і білоруське молоко.
Купопорожніх пляшок у Суваєму дворі знайшові пан Василь.
Росіяни окупувалися прямо під вікнами його хати.
Після їх дуже багато алкоголів залишилося, пустих, їли справилися вивозити.
А це залишилося хімзащитний плащ.
Ми так розуміємо, це воєнний, даже проштампований вон.
Боялися окупанти на телекерадіації, але і ковіду з собою привезли навіть листівки про вірус.
І такі лозонги дуже цікаві, нічасто плотно, все це диверсія.
Вимил руки у білвірус, тобто і поруч було знайдено.
Замазури жили в дуже грязних умовах.
Одна з цікавіших знахідок – щодені кокупанта.
На брудному шматку паперу, якийсь солдат намагався описати наступ на Україну.
Война 2022 год, начало 24-02-2022, прип'ять поїхали.
Тобто це вони, видно, б зашли ці війська через прип'ять в Україну.
Наступний запис в сілу Барадянка попали под обстріл.
Цей запис без розділових знаків.
Почерк на Гадея Каракулі Віталій припускає.
Його писав той, хто погано знає російську.
Можливо, бурят. Більше інформація правтора цих рядків нам розказав Графолог.
Сама ідея війни йому подобався.
Тому що він виділяє це слово «окремо» по центру і починає його з такою великою позатою літери В.
Але вже самому початку в нього були побоювання, що до того, чим це все може закінчитися.
Ти, що трапилося на початку, так як він описує, і саме цей я про обстріл,
вже завдали йому трохи клопоту і змусили його піджати хвоста.
Він відчув величезний страх.
Приблизні вік автора – 25 років.
Він не звик показати своє емоції та співчувати іншим людям.
Зараз його ще деник та інші речі окупантів у історико-крізначого музеї Макарова.
В планах його працівників зробити таку же виставку про речі українських військових.
Вікторія Прокопчук, Павло Бандаренко, канал Рада, підсумки – єдині головне.
На пропускних пунктах за Поріжжя запровадили додаткові правила безпеки.
Тимчасових переселенців тепер там перевіряють і на інфекційні захворювання також.
До міста продовжують пребувати переселенці з Маріуполя,
де она щодавно зафіксувала спала хулера.
Щоб за побіг та розповсюдженню хвороби обласної центр контролю та профілактики інфекційних хвороб,
перевіряє ще й питну воду та водойми.
Наразі фахівці твердять, збудника хулери у Запоріжжі немає.
Ми проводимо обстеження людей, в тому числі, які мають ознаки глострих пішкових захворю.
Жодного разу ми не виявили хулери у тих внутрішньопереміщених осіб, які прибули до нас з Маріуполя.
Ми дослідили 41 пробу води відкритих водойм, і хулери також не виявили.
Ми виявили умовно потегенні мікроагонізми, хулера подібні вібріони у п'яти пробах води
міста Мілітополя та Мілітопольського району.
Даресуфікацію в Києві що хочуть переназувати?
Проси не тільки. Далі розкажемо. Не примикайте.
Врятувати грозу, як військовий волонтерах Мельниччини лікують легендарну службову собаку, вивезену з Маріуполя.
Понад мільйон порцій за три місяці волонтери Скроповницького готують сухі супи і борщі для військових та переселенців.
Геть російської з України Києани почали голосувати за нові назви столичних вулиць.
В структурному підрозділі кіноологічного центру Донеччини працює собака Гроза.
Їй фах пошук людини за запахом. Гроза знайшла, чи мало людей, які хрожуковали поліціанти. За що утримала понад 40 нагород?
Після повномасштабного вторгнання собаку у важкому стані вивезли з Маріуполя спідопстрілів.
І вже хмельницькі волонтери лікували тварину, у якому зараз стані собака, яка багато років допомагала людям грозимо з правоохоронцями, дізнавалася Валентина Мойсенко.
Годуємо інвішатіною, на жаль, це єдиний шогу на її задоволення.
Целегентарна собака Нюхачі з кличкою Гроза. Зараз проходить курс лікування. Вона з Маріуполя. Там роками допомагала правоохоронцям знаходити тисячі людей.
Однак хвороба, в прямому сенсі слова, повелила грозу з них. Рятувати двадцятирічно собаку взялися хмельницькі ветеринари.
Вона встигла на ноги, вона залишається важкою, але на радість нам у нас стебільно. Тому що перші дні, коли крила Ватолія Чіїв, ми, на жаль, дуже були знайоспобовані, тому що станув дуже важкий.
Уже два тижні Гроза є пацієнткою першого військового шпиталью ветеринарної медицини.
Це певно сама по собі добра тварина. Вона все своє життя приносила тільки радість людям, допомагала людям в розшику дітей, в розшику людей.
Мені кажуть, що таких собак треба поважати. Коли її вводять внутрівєно, вона доктори лежив руки після цього. Больно її, не больно.
Днями після інтенсивної терапії грозу перевели на звичне харчування. До цього годували зі шприцам.
Що? Поїхали? Поки вистачить, потім ще.
Щоб врятувати грозу, Хмельницькі медики їздили в Дніпро, куди її евакуювали з рідного Маріуполя.
Везли ми її тяжко, 12 годин везли, через кожну годину зупинялися, і водичко, і бризгали, і внутрівєно вводили.
Але я не жалію, що ми її змотались за поїздку, тому що, якщо б ми її не привезли, я думаю, її вже не було.
Грозі кілька років тому діагностували онкологію. Щоб врятувати, зробили складну операцію, провели терапію.
Понад місяць тому через трес хороба повернулася. Зараз в Собаці значно ліпше.
Вона дуже хитра, до речі, дуже розумна. І перші дні вона взагалі не вставала, то ми трошки розслабилися і просто двері прикривали.
Потім вона навчилась їх відкривати, і відкривати навіть защіку. І коли вона тікає з вінцем, вона лежить у мену на прийом.
У військовому шпиталі витмедицини від початку війни допомогли чотирьом тисячам тварин. Це улюбленці вимушених переселенців і вакуйовані із зоопарків та зон боївих дій.
І службові тварини. На щастя всі проліковані тваринки вижили.
Валентина Моісеенко, Андрій Василовський, Телеканал Рада. Загальнаціональний мерафон – єдині новини.
Більше мільйона портій сухих супів і борщів нафасували волонтери в Кропивницькому.
Уменітарну допомогу передають на фронт та жителям посраждалих від війни території.
У кожному пакунку, окрім харчів, убореги та дитячі малюнки, так кажуть, передають землякам тепло своїх середець.
На виробництві укропських та козацьких супів побували наші колеги з Кропивницького, Лілія Кочерга.
Я відкрываю пакети, щоб насыпали кригу да, супи.
Чому зараз я допомогу?
Тому що вона захищає солдати, вони нам, де допомагають яйом взамін.
Дев'ятирічна Ніка – одна з наймолодших волонтерок, які тут працюють.
Разом з мамою, Наталой щотижня вони фасують сухі перші страви для захисників.
Назовий у меню – патріотичні.
Суп укропський, козацький, бандерівський та байрактар.
Зазвичай ми працюємо тут по 2 години, поки не закінчається продукти.
Ми в середньому так 2 години, на сьогодні було нанцоване, що більше насушили продуктів.
У нас все упирається, зазвичаю, у морку і у цибулю, які трошки менше.
Ми працюємо, поки вони не закінчаться.
Якщо вони закінчили, стоді ми завершимо.
Інгредієнти для страв волонтери сушать у дома, а потім приносять волонтерський центр.
Протягом тижня сушу в домах, в духовці, в сушарці, овачі, воряв морку, цибулю.
Все, що є, зелень.
А потім сюди приносять, і дівчата приносять, і всіх є роботи.
Гоманітарну допомогу доправляють в найгаря чище точки фронту та місця, де російські військові.
Обов'язковою умовою є те, що це лише нулова або перша лінія.
Друга, третя лінія, там, де є постачання, харчування.
Централізована, де є кухні, туди ми не постачаємо.
Там і самі можуть приотувати.
Ми опікуємося також людьми, які живуть на територіях,
що постраждали від расшитської агресії, там, де зараз немає газу, де немає електроенергії,
де люди готують їжу просто на вогню.
Тому що зробити повноцінний борщ на вогні, в котілку дуже складно, а наш борщ можливо.
Овачі, крупи та зелень волонтери закупують на благодійні пожертви та грантові кошти.
За три місяці зробили більше мільйона порцій супів і борщів.
В кожен пакунок, окрім харчів, вкладають обереги і дитячі малюнки.
Згортати виробництво не збираються аж до перемоги.
Лілія Кочерга, Гергорій Зуб, телеканал Рада,
загально національний марафон, єдині новини.
Анінатику на російське столична влада пропонує переименувати усі київські вулиці про волки та сквери.
Щоб мали винятково про українські назви, передусім, на честь наших героїв.
Голосування запустило у додатку Київ цифровий, триватиме воно п'ять днів.
Потім, результати передадуть до Київ Ради для розгляду.
Загалом, в перереку на диросуфікацію 296 нас.
Список складали експертна комісія з фахівців інститутів Нацпам'я тієї історії України,
української археології та Україно-знавства та інших.
Хочуть, зокрема, прибрати ім'я Пушкина, який був символом великої імперської культури,
а ще американського письмену Кетиодородрайзера, або той симпатизував комуністам і Радянському Союзові.
Тож, як відбувається голосування, Вікторія Прокопчук знає.
Вулиці Площі Табульвари з російсько-білоруськими назами не мов бельмо на фоні столиція.
Без ним розпрощатися міська влада всілася за їхнє переименування.
Зокрема, за новою назою плача близько 300 київських об'єктів.
Набухідно завантажити додаток київ цифровий, відкрити розділ диросіфікація.
В ньому обрати вже ту вулицю, ту площу або по району можна відфільтрувати.
Саме за які території людина вилюється найбільше і хоче висловити свою долю.
Зокрема, під роздачу потрапила вулиця Московська, Драйзера та Бреська.
Нові назви для них підбирала комісія з експертів.
Останній слову буде за киянами.
Деякі назви легкі, такі як Козацьке Бароко, через деякі ж можна зламати язика, наприклад Магде Бурська.
Я смарюву поля.
І у мене там збавшка в Маріуполі, і як то перенувати вулицю, то не називав би щось з Маріуполя, а, наверно, сюди в Києв.
Анта Чорного, куй біду. Це український рідновір, який загинув під Херсоном.
Степана Бендери.
Степана Бендери.
Свій вибір в додатку Київ цифровий зробило вже близько двох мільйонів киян.
Всі, хто не встигли, мають час до 19 червня.
На сьогодні це всі. Головні новини. Станом на цьогоодину.
Команда телеканалу Рада. Дякую вам за довіру.
Студії для вас працювали Ольга Бутко та Андрій Сініцин.
Тримайтеся бережити себе та своїх муських.
Ми обов'язково переможемо.
Далі фірм-марафону ЮА разом продовжують наші колеги, команди Суспільного. До зустрічі.