Доброго вечора! Я Олександр Васильщенко.
Це підсумковий випуск новин нашого марафону «Єдині головне».
Я почну цей випуск із головних подій, які впливають і на долю Донбаса, і на долю всієї України.
Ронд. Його епіцентер зараз це сівродонецьк. Росіяни не припиніють штурмувати місто, аби встановити там повне контроль.
Ім це не вдається. Збройні сили України високою ціною тримають оборону.
Заглом ситуація у східних регіонах дуже складна, бо ворох переважає нас кількістно.
Переломити хід боїв нам допоможе нова зброя. Про це на всіх міжнародних майданчиках говорить і наш президент, і посадовці.
Але навіть із тим, що в нас вже є, армійці вправляються близь кучі.
Мій колега ВНК Руслан Сміщук переконався у цьому особисту.
Він побував на опозиціях українських мисливців за ворожою зброю. Його репортаж далі.
Танки грузі, як барморис. Далі вітрю ми давали, я не прав, я воював.
Це відома іронічна прислів'я вже армійський фольклюр, але воно в буквальному сенсі про цих хлопців.
Аніокопів, блін дожів чи якогось такого надійного укриця лише швидкість підійшли, вдарили, відійшли.
Так працюють князівські протитанкисти, справжні мисливці на ворожу бронітехніку.
Укриця і васька. Головна не сполвитися.
Роблю пуск.
Ці хлопці розрахунки відчезняних протитанкових кированих комплексів стуг на 14-ї бригади імені князя Романа Великого.
Зараз на Донеччині вони проріжують бронепарк росіян.
Ми знищуємо в день постійно одну-дві ворожої техники.
Це постійно. Буваєш, воловля, ну як на рибал, це звісно.
Сьогодні є завтра немає, але в переважну більшості постійно знищення.
Що живе, сили противника, що техніки.
Хлопці розповідають, кожен постріл – це лише фінал.
Перед цим розрахунок проводить значну розвідувальну та аналітичну роботу.
Ви ставить СБ на місце ворожих водіїв, намагаючись передбачити їхні маршрут.
Шукаєш по посадкам, по дорогам. Можливо відступи їхні.
Шукаєш, куди вони будуть відступати, де їх краще буде бачити.
Ні, безпосередньо, як знаходиш те місце, на тому місці робиш пуск.
А потім засідка та...
Више.
Що више?
Не бачу до рікета.
Я отчута не влюш, щоб ви біли.
Єееее!
І дай, все дисанта сорвала на біли.
Є, є, є, я уїхала.
Дуже часто ракету ведуть під зустрічним огнем супротивника і доводять.
Готи, готи, готи!
Біжай!
Ні, нє, нє.
Ось, щось може і е**ь.
Давай, тепер воно йде.
Давай, давай, родина, давай.
Давай, давай.
Давай, випромінювання.
Ви**ь.
Єєй!
Ні, нє, нє!
Звісно, бувають і не вдалі постріли.
Емоцій, хлопці, не приховують.
Пуск.
Чи чіто виш?
Ось так, нормально.
Ах, ай, ай, приліт!
Як?!
Важень величезна за останні місяць, в який набили силу силенно ворожої техніки та піхоти.
Три ворожих танки, три БМП і три БМД.
Чутий силий техніки?
Так, а також зверху був кіпаж.
Так чудово, як він розлетається.
Ну, вже особисто знищив один батальйон.
Останнім часом вже ходять піскоп.
Пересувається від позиції до позиції, більш більш піщі.
Вчора були на позиції, було дуже тихо,
бо сама тільки піхота ходив.
Також техніки не наблюдали.
Це ви їх змусили, да, просто?
Ну, певно.
Наприклад, на цій ділянці фронту, ви, який вже сформували цілу алею слави, як вони її називають,
дорого, на який знищили десятки окупантів.
Там вони всі лягають.
А чому вони їздять там?
Вони ж бачать, да.
Та одна дорога, до нас, щоб подігати, у них тільки одна дорога.
І вони всі лягають на той дорогі.
Попри це найбільш пам'ятний постріл зі стугни перший.
Кожен оператор комплексу в деталях про нього розповідає.
Було страшно, тросились руки, але перші пуски, перше попадання.
А, почему?
Бемде, бойове машина десантов.
Розом з десантом, жеш, соответственно.
Були якісь неральні емоції.
Було не по сові, але було круто.
Ось так і воюють.
І в Русі, і з засідок, але завжди на драйві.
Інакше, під ворожі танки лісти важко.
Рослан Смещук, Вадим Ревун та Іван Шеремет
подробиться телеканал «Интер» з Донеччини для марафону единих новин.
Українці здатні витіснити росіяни з Донбасу,
у цьому впевнений Бен Волес, міністр оборони Британії,
бо окупанти, за його словами, вже на межі виснаження.
Сьогодні Волес приїхав до Києва
і зустрівся з Володимиром Зеленським.
Наш президент подякував сполученому корилівству
за послідовну підтримку,
зокрема що стосується зброя фінансів та санкцій.
Ми дуже часто спілкуємося з прем'єр-міністром Болісом Джонсоном.
Зброя, фінанси, санкції, тривечі,
в яких послідовно показує своє лідерство в Великобритані.
Так, справді, ми зараз бачимо,
що Україна здатна витіснити росію з Донбасу.
Ми бачимо, що режим, той про який я вже сказав,
він на межі колапсу, принаймні в тому,
що стосується воєнної потуги.
Тобто вони також зараз на межі виснаження.
Що вже маємо і що дуже хочемо,
список зброєних бажань
на передоднього звучу в український міністр оборони.
За словами Олексія Резнікова,
польські самохідні гаубиці КРАП,
калібру 155 мм,
вже на фронті і готові до застосування.
Ось так вони виглядають,
і це вже п'ятий різновит важкої артилерії
від західних партнерів,
яким наші воїни битимуть рашистів.
Наступні цілі для України –
отримати реактивні системи та бойприпаси до них,
забезпечити повне заміщення
окремих видів в радянську артилерії
на зброє, якумають країни НАТО,
залучити сотню одинуть важкої бронотехніки,
без якої неможливий ефективний наступ.
А також боєвілі таки за себе
протиповітряної та протиракетної оборони
Резніков зазначив,
нам дуже потрібне важке озброєння
і дуже швидко,
бо Кремль тисне масою.
А от коли наші воїни будуть стріляти
з західної зброї,
і йдеться зараз не про окремі партії
гауби чи САО,
а масштабне постачання зброї.
Іншими словами, де лендліс.
Після підписання документ Байденом
і українська влада
і військові покладають великі сподівання
бофактичної деться про постачання
цілого арсеналу.
Тож коли його чекати і коли
запрацює лендліс?
Богдан Вербицький, детальну про перспективи.
Допомога, якої не було з часів
Другої світової.
Ми формуємо світову
коаліцію проти нового хітляра.
Коаліція, яка на сам перет
залежить від політичної волі.
Дипломатія не є помилкою
лише тому, що вона не завершилася
у успіхом.
Ну що, от і зроблено.
Добрий день.
Добрий день.
Добрий день.
Ну що, от і зроблено.
АПЛОДИСМЕНТИ
Президент США Байден
лендліс підписав доволі символічно
9 травня, так більше
місяця тому.
З тих пір розмов про
критичну важливість цієї зброї
було багато. Говорили про це
і політики, і наш президент
неонарасово наголошував, бо зараз
головний ресурс для обох сторін – це
час. І чим довше до нас
їде пливе, бо летить
зброє тим більше часу у Росії
свій арсенал
підігнати.
Стенсію яхрома.
Чому у Росії, поки що є там
необмежений фактично запас
шарадянських снарядів,
алтериартелерійських систем
танків, це шарадянське ще.
Воно знаходиться на збереганні.
Кожен день зброя виходить з ладу,
її треба поповнювати,
а поповнювати нема чим.
Тому ми повністю на сьогоднішній день
майже повністю залежем від
західних зброєв
відпостачання нашими партнерами.
До того ж арсенал має
прийти у великій кількості,
бо росіяни вирожує техніки
дуже багато.
Це критично важлива зброя, яка потрібна
аби відбити російський напад на сході.
І для цього потрібні артелерійські
ракетні системи із високою
мобільністю. І це наша відповідь
високий високий, який був
головним пріоритетом.
Ось вона, ця відповідь, підписаний
президентом США Байденом Лендліс.
Це безлімітний
супермаркет, який надає
тобі можливості, щоб
перемогти ворога. В даному випадку
це новітні
гітлер сучасності.
Щодня Україна платить за свою
свободу життями своїй громадян.
Ця допомога Україні
є важливою для всіх і для
чоловішеї співпраці в тому ціслі.
Бо путінська війна захотіла
зруйнувати Європу. Зруйнувати
демократичне майбутнє України.
До речі, підписаний Лендліс
це не лише допомога Україна
і подужний політичний сигнал
і на сам перед Європі.
Ми формуємо всю
світову коаліцію проти нового
гітлера. Так ви з нами
чи проти нас. Тобто, це важливий
такий дипломатичний крок.
Чи оцінили цей сигнал в ЄС?
Схоже, що так. Зі свіжих новин.
Окрім самохідний галбит, Цезор
Франція надасть безконтактні підрівачі
для снарядів. Німеччина, на жаль,
поки не така щедра.
Це одна з можливих
причин поразки Росії.
Реактивні системи
залпового вогню Хаймарс.
Вони в пакеті першого Лендлізу
і дуже нам потрібні,
аби розбити Російсь-Кортилерію.
До речі, голова дискусія
точилась навіть не навколо питання
давати установки чи ні,
а над якої дальності.
Бобой перепаси є різні
від 80 до 500 кілометрів.
Тож, наскільки вистрілити зможемо?
Точне відповіді поки немає.
Єдина умова американців
не стріляти по території Росії.
Але скільки таких установок нам потрібно?
Якщо нам біля 200 поставлять,
то це вирішить питання.
150-200. Він запрацював, коли
Джо Байден підписав
закон про фінансування
Лендлісу.
До речі, американська преса
саме в цей день повідомила,
що в Сполучених Штатах
почалася від вантаження
техніки на судна.
Скільки ще вантажитися буде?
Місяць минува техніки немає
і коли взагалі чекати на
американський Лендліс
при ділі? Тут два гальмоючих фактора.
Перший — бюрократія.
Ми зараз аналізуємо закон
про Лендліс, щоб зрозуміти
які повноваження та які
можливості він нам може дати.
Нагадаю, що у багатьох випадках він
вимагатиме підписання певних двосторонних
договорів між Сполученими Штатами
та Україною.
Американський президент американський уряд
не може зателефонувати в корпорацію,
яка виробляє, наприклад, живіліни
і сказати їм, давайте ще додатково.
Вони скажуть, гроші,
замовлення, у нас власній контракт,
у нас приватна власність, у нас не планово економіки.
Другий фактор — логістика.
США від України дала Ченько.
По срокам,
де це вже має,
потрібно подребати,
вважання, неділий через 2-3
перше ціоруження,
які відправили сюда більшими транспортної кораблями.
Вони
довго грузяться неділий дві в Америкі.
Потім вони
йдуть від вас, снімаються схранення,
потім вони не їдуть 11-го, а йдуть через Атлантику,
прибувають в порту Європи, розгружаються.
Я думаю, почалою Юля
це пірно серйозні признаки того,
що заробовував ліс.
А чи зможемо ми довести
усю зброю до гарячих точок?
Ракетні удари Росії поки не стихають.
Часто окупанти намагаються влучити по інфраструктурі
у Керзалізниці.
Вони зараз в Білорусії
розташували ракетні комплекси «Скандер»,
а у них дальність пуску
до 500 кілометрів.
Так що вони готуються для цієї зустрічі.
Але я думаю, що у нас є можливість.
Я не думаю, що у США
готують таким чином
ризикувати власне мосброєння.
Тоді сенс поставок повністю не вілюється.
Невостям показали, що
прийшло щось дохіраєм галби.
Це якісь там мощні,
або ще какая-то хрень.
Типа сверху мощні.
Щас у них дрони
з сьомкою,
якщо кидаємо в снарябі,
бомбят, і які будуть снімати.
Коптер Камікадзе,
галбиці М777
проти корабельні комплекси Гарпун.
Усе це західне озброєння
вже в Україні, і воно працює.
Тож і Лендліс довеземо.
Богдан Вербицький, Сергій Колымник,
Подробець, Телеканалин, Термарафон
Єдині Новини.
Якої є стратегічна мета Вашингтона
у цій війні?
Що штати ніколи не попросять
зробити Зеленського,
і чи реально притянуте до відповідальності
керівну верхівку Росії?
Один знає авторитетніших
американських дипломатів.
Вілля Мтейлор має власну інформацію
та власну думку щодо цього.
Всі його відповіді почув, та зібрав наш спецкор
Уша Дмитро Анопченко.
Далі його матеріал із рубрики
особлива думка.
Вір'я Матейлора, багато хто з колег-дипломатів
вважає для себе моральному авторитетом.
І завдяки його бездоганній гаргірі
у Держдепартаменті
і через те, наскільки чесно і водночас
професійно посол,
а на той час він очолював
Амбасаду США в Україні, повів себе
в ситуації, коли Конгрес почав
імпічмент Донанда Трампа через
вимоги 45-го президента до Києва.
Зараз Містер Тейлор
працює в американському інституті Миру
і хоча він не є частину
і адміністрації, його порад все ж
часто питають ті, хто у Вашингтоні
вирішення.
А саме посол Тейлор вийстий час
і публічно, і в приватних розмовах
з високопосадовцями відстоює
на Данні Україні американської зброї.
І каже, з цим не можна зволікати.
У країні потрібен час, щоб
західна зброя і не тільки системи
залпового вогню, але іншого зброєння
доставили в Україну.
Але Росії цей же час потрібен,
щоб перегрупуватися і перемісти до своїй
відрозділи. Але щось цікаво,
росіяни зараз намагаються наступати
і тиснути з усіх сил.
Схоже, що вони поспішають, як тільки можуть.
І це тому, що Путін прагне
якихось швидких результатів до того,
як українська армія посилиться настільки,
щоб буде здатною
вибити його війська.
Згадуючи часи своїї роботи в Україні,
посол шкодує, що ще тоді
не вдалося пробити приєднання Києва
до НАТО.
Каже, якщо в це тоді сталося, не було б
цієї війни.
Згадуючи 2008-й,
я був того року в Україні, коли президент
Булшкондолі Зарайста інше контактували
із Києвом.
І головне питання самі до НАТО було
дайте членство вальянців Україні
та Грузії. Це розглядалося,
але німці та французи сказали ні.
Якщо б історія склалася по-іншому,
якщо б тоді Україну прийняли,
взяли як члена НАТО чи хоча б
кандидата в члени НАТО,
ми б сьогодні не мали цієї ситуації.
Я впевнений в цьому.
Росіяни не наважилося б.
З моменту, коли війна почалася,
Тейлор вже кілька разів був у Києві.
Зустрічався з першими особами країни
Радив. Зокрема, іще до того,
як притягнути до відповідальності
винних у воєнних слочинах.
Існує цілий механізм,
спеціальний трибунал, який можна
скликати, аби розглянути цю справу.
А те, що ми бачимо зараз, що в самій
Україні правоохоронна система працює
на тим, щоб притягти у російських
судатів до відповідальності.
Зокрема, засудити тих, кого взяли в полон.
Страшна картинка. З бучі, рпня з
українських міст та сіл, в багатьох з них
дипломат був особисто,
поки працював у 2000-х в Україні.
Вразили Тейлора і дуже.
Ми все це побачили у бучі.
Катування.
Чому є численні докази.
Керсони, які росіяни зараз окупували,
надходять страшні історії.
Журналісти показують все це,
як українські, такі західні.
Всю цю жорстокі, сітуртури.
І посол переконаний, щось часом Москва
спробує вивести виноватті в воєнних
злочинів з підудару.
Намахатиметься домовитися про певний
нулівий варіант прощення або амністію.
Але, каже, світ на це не піде.
Не думаю, що це можливо.
Росіяни можуть цього хотіти,
і я впевнений, що вони цього прагнутимуть.
Я припускаю таке.
Але я не думаю, що українці
будуть щодо цього вести перемови.
І я не думаю, що світове співтовариство
взагалі буде щодо цього домовлятися.
Тейлор, як і багато його колег-дипломатів,
переконаний, що із часом
будуть і розслідування, ігучний процес,
коли встановлять і виконавців
злочинних наказів і тих, хто їх віддавав.
Але, каже, тут є важлива умова.
Якщо ми хочемо притягнути до відповідальності
весь ланцюжок,
Росія має програти.
Тому що я не можу уявити ситуацію,
коли це станеться до перемоги.
А на закиди скептики, вмовляв,
хто може покарати Путіна,
поки він при владі, відповідає просто.
Нашою цілью не є зміна режиму,
не є вторгнення в Росію.
Навіть не є намагання дати
можливість, якщо в цьому різні,
як не є намагання дати можливість
українцям обстрілювати Росію.
Тобто ми не збираємося
прийти і арештувати президента Путіна.
Але тут є цікавий момент.
Скільки б він ще не був при владі,
якщо міжнародне співтоворисство
буде здатним назвати
і в судовому процесі визнати його
воєнним злочинцем, він не зможе
подорожувати. І стати парією,
стати військовим злочинцем
це вже покарання.
Що ж стосується України і уму
для закінчення цієї війни?
Етелор прогнозує, що Байден
підтримуватиме стільки, скільки треба.
А от рішення, що і коли
вважати точкою, де ки вирішить
зупинитися, і таки погодитися
на переговори щодо перемир'я.
Білядім точно не адектоватиме.
Його мають ухвалити в Україні.
Байден ніколи не буде тиснути
на президента Зеленського, щоб Україна
проводила якісь переговори,
чи що б поступилися росіяном територіями,
чи своєю суверенністю.
Він цього не робитиме.
Так, Байден допоможе, якщо Україна
сама вирішить піти на перемови.
Ось чому Києву надають всю цю зброю,
щоб бути у сильній позиції
у разі переговорів.
Але ніхто не тиснути мене.
Щоб там не говорили Генри Кісінджер,
Макрон чи Шольць.
У Віллі Мотейлера завжди була своя,
особливо Дунка.
Вона є і зараз, і добре, що до неї
дослухаються. І у Києві, і тут,
у Вашингтоні.
З дій сполучених штатів Дмитро Ванопченко,
Сергій Коваль, американський бюро телеканалу
Інтер для амерафону «Єдині новини».
Судили ще в суперечу
всіх міжнародних законів та правил
і в найкращих традиціях
російського варварства.
У так званій ДНР
так званий суд виніс вирок трьом іноземцям,
які воювали на боці
України. І вирок цей –
страта.
Це прилюбував спричинило великий міжнародний скандал.
Чи є шанси врятувати бранців?
Докладно про цю
резонансну справу, розповість Ніна Коломіць,
їй навіть вдалося
ексклюзивно поспілкуватися
з військовим побратимами засуджених.
Вони бували дуже багато друзей в Україні.
Просто, очень, зі него
щось, тільки людей борються.
Вон прекрасний чоловік.
Так, про свого друга захисника Маріуполя
Брагі Маса Адуна розповідає киянен Муїз.
А такі кадри розповсюджують
на вагандистській ЗМІ.
На лаві підсудних троє військовослужбовців ЗСУ
британці Эйден Естрін і Шон Пінер
а також Мароканець Брагім Саадуне.
Усі вони потрапили
у полон до росіян близько
двох місяців тому.
Ми були у промзоні Маріуполя.
Було прийнято рішення
відходити звідти, точно не знаю
куди. Близько четвертий ранку
ми залишили територію.
За плечами британця Шона Пінера
служба у Кролівському піходному полку
та участь у миротворчих місцях ООН.
В Україні він створив родину,
жив у Маріуполі. Тоді
пото варашував із земляком
Ейденом Естріном. Він теж знайшов
в Україні своє кохання. І з 2018 року
служить у 30 частій бригаді
морської піхоти збройних
сел України.
По-перше, ми не найманці.
Нам платять і ставляться до нас так само,
як і добуть якого українця.
Я захищаю український народ.
По-друге, ми не військові туристи,
як деякі могли б подумати.
Такі не затримуються тут надовго.
Я ж на службі вже четвертий рік.
Я був одним із перших британських
десантників серед морських
піхотинців України.
Приклад, Ейдена та Шона надихнув і
наймолодшого з їхньої трійки
21-річного бригі Маса Адуне Змороко.
Хлопець навіть покинув
навчання у Київському університеті,
аби вступити до лав збройних сил України.
Встретив своє подписьчика.
Завод Брагін.
Я не запомнил.
Як фамилий?
Садун.
Тяжело пережив?
Ну, да.
Тому сказати.
Уполонні іноземні захисники Маріуполя
стали героями численних роликів
російських пропагандистів,
а ще козером для політичного шантажу.
Обращаюсь к родним і близьким.
Ейдена Еслена і Шона Піннера.
В ваших сілах просить прем'єр-міністр
вашої сторони Боріза Джонсона
по виявлення українського руководства
і добіться освобождення Ейдена і Шона
путем їх обмена
на задержанного кільськими властями
українського опозиціонного політика
моєму мужа Віктора Медвічука.
Кримль спробував через британських підданих
натиснути на уряду України та Британії.
Дякую, ми телефону
і попитатися свідатися з родственниками.
Хай Кирін проведе медіакомпанію
щоб натиснути на британською
українську владу,
аби вони обміняли мене та Шона Піннера
на українського політика
Медвичука.
Коли стало зрозуміло, що нав'язати
свою правилу агрегу росіянам
не вдалося, вони вдалися до більше радикальних дій.
Напередодні у Донецьку
пройшов суд, де самоназвані служителі Феміди
квазі Республіки
винесли вирок усім трьом
захисникам Мирюполя.
Початки 20-30-40-323
в Каданському Республіку
і скажімо, що не вирок
у цим рішенням Росія спровокувала
міжнародний скандал.
Це найбільш кричуще порушення
міжнародного законодавства.
Цих людей треба негайно звільнити
та повернути сім'ям.
Це судовий шоупроцес
у радянському стилі, а британських
громадян, очевидно, тепер
засудили до стирати.
Груби порушення Росії
женевських конвенцій та законів
цивілізованого освіту засудили і в офісі
в Україне.
Український держав розвідає цих громадян
як своїх коп-батантів та вживатиме
всіх заходів для їх звільнення
та для того, щоб вони
не були страчі на території ДНР.
Про що заявила вже
міжнародна правозахосна організація
«Эмнисті Інтернешнал»,
назвавши ці смертні вироки
прямим порушенням женвенської конвенції
про поводження з військовополоненими.
До вколу порятунку браїмаса
Дуне з Мароку згортувалися у годрузі в Києві.
Наволошують віны не з якоїн іннаймонець,
а справжній патриот України.
Все ці обвинення
це просто цирк.
Але не це абсурд.
Он любил Україну.
Он хотів для України
зробити багато.
І це був один із
тих способів
показання своєю любію.
Також і личні цели того,
щоб висновувати бойовий опід,
щоб познакомитися з новими людьми,
і зробити другий опід в житті.
Друзі браїма запостили інформаційну
кампанію для перетунку друга.
Вони вже зв'язалися з європейськими
провозахисними організаціями,
аби цивілізований світ допоміг
витягнути хлопця зла брашіської орди.
На оскарження рішення псевдо-судді
дали місяць.
Ніноколи місяць Максим Чеблін подробиться
телеканалин Термарафон.
Єдині новини.
Нова економічна стратегія,
яка діє тиме в умовах війни.
Вони вирішили зі спрямнованих на працевлаштування.
Це підтримка малого та середнього бізнесу
створення робочих міст через
деж замовлення будівництво та
кредитування.
Держава надаватиме
безповоротні гранти на розвиток
підприємств у галузях дерева обробки,
виробництва меблів,
одягу чи фурнітури будівельних матеріалів,
а також переробки аграрної сорвини.
Про все це йшлося сьогодні на засіданні
уряду.
Перша програма – це мікро-гранти
на створення власного бізнесу.
Держава надаватиме безповоротні кошти
для створення тисяч
нових мікробізнесів.
Заявки будуть подаватись через
дію у формі бізнес-плани,
який розглядають незалежні
оцінювачі підприємці.
Крім того, під цей бізнес можна буде
взяти пільговий кредит в менших
програми 5,7-9 відсотків.
Очікуємо, що програма грантів
дозволить створити десятки тисяч робочих міст.
Крім нових робочих міст
перед Україною зараз ще один
виклик від будова зруйнованого.
Приміром, на Черніговщині
десятків щент розбитих сіл
і сотні пошкоджених будинків у цім.
Знайбільшого людей немає
змоги провести ремонт власним коштом.
Тож до роботи беруться волонтери
і небайдужі українці.
Так, зараз відновлюються Лоягідні.
Як саме, Даніл Снісар бачив.
28 діб окупації,
що найменше 10 розагиблих
місцевих жителів.
Це село Ягідне у 20 кілометрах від Чернігова.
Сюди російські війська увійшли 3 березня
і перетворили життя
селян на Пекло.
Під час вторгнення перше, що зробило окупанти,
це зігнали жителів до підвалу
місцевої школи.
У погребі, у школі
там 350 чоловік було.
Усі заганяли
навіть і больні, і пенсіонеров, і всіх.
Навіть діток маленьких.
Пані Ніна одна із тих 300 людей,
які майже місяць жили ось у цьому приміщенні.
Ці дні згадує з Жаком,
бо тоді у підвалі школи від задухи
померли 10 людей.
А росіяну у цей час займалися
звичною справою.
Мародерили.
Гадили, забирали, що було.
От що я не можу переказувати.
І в нас були і посуду, брали.
В общем,
що в квартирі було,
і брали.
Бамбили тут.
А то ми прийшли в ці чурки.
І пасли бамбити.
Близько 5000 російських солдат
тримали село у страху,
фактично перетворивши його на констабір.
Сюди загнали свою військову техніку
і замінували париметр.
А це місцевий будинок культури
у ягідному. Точніше,
те, що від нього залишилося.
За свідшеннями місцевих жителів
тут орки облаштували свій військовий штаб,
а також з хрон з боєприпасами.
Про російських окупантів тут і досі
нагадують їхні запаси.
Традиційно, це консервований
рассольник у банках.
Вони його не їли.
Вони його не хотіли їсти,
а постріляли свиней,
корів.
Вони варили собі м'ясо,
їли те, що
нашим свиней
їли курей.
Жили російські арміїці
у погребах на подвір'ях.
Ніна Олексівна показує мені
наслідки ворожої окупації.
Її квартира ось у цьому двоповерховому
будинку.
У нашій квартирі випали
потолок.
Упав потолок,
бо зірвалися снаряди три.
Він був відстосовим.
Відстосовим биті були
пошкодження, купування.
Усі
батареї, всі розривалися.
Жінка розповідає,
будинок орки використовували для захисту,
адже знали,
наші вогонь поцевільних не ведуть.
Ховалися за будинками
і ховалися тут,
щоб їм
як живищі був,
щоб їм на їх не попадало все.
Як розповіли місцеві жителі,
окупанти навмисно
і ці виспрямовані обстрілювали житлові будинки.
Ба більше свою техніку
розташовували впри ту до приватних садиб.
Тож вікна, двері,
покрівля – це основні напрямки ремонтних робіт,
які необхідно виконати у ягідному.
В ягідному Росіяни пошкодили майже
всі будинки,
а 16 зруйнували вщент.
І найбільша проблема зараз –
це їхнє відновлення.
В ремонті у нас дом
і відео таке відбити.
Треба
шукати
строїтів,
щоб це розбирали,
що советували, що робити.
І такі знайшлися.
Село ягідне обіцяють
відбудувати силами
волонтерської організації Добробат.
Хлопці вже кілька днів допомагають місцевим
із відновленням зруйнованого.
Ми збираємо людей
з усієї країни-волонтерів,
які приїжджають і безкаштовно
тут допомагають відбудувати будинки.
Ми робимо
ремонт покривлі,
фактично нову покривлі робимо
і будемо ставити вікне, робити відкоси.
Люди з'їхали з усіх куточків України.
Я считаю, що
ми об'язані.
Це в першу очері, це в наших інтересах.
Підприємці офісні працівники
у дії до відновлення села
стали чоловіки різного фаху.
Вирішив людям допомогти,
того що треба допомога людям
і приїхали.
Іван Псюк – айтішник за фахом,
каже, без вагань,
погодився приїхати на Чернігівщину
для допомоги постраждалим від російської
окупації населеним пунктам.
Демонтаж даху робили
і зараз монтаж.
Це для мене перше, тобто я
взагалі не по роботі
фізичною.
Ще вікна перевезуть, будемо монтувати.
Теж перший опит буде добре,
щоб визати, що робити.
На відновлення ягідного
виділили поки 11 мільйонів гривень.
Усі ці кошти витрацять на будматеріали.
Адже всі ремонтні роботи-волонтери
роблять безоплатно,
але шукають меценатів.
Навіть створили мап-обудівель,
які треба відновлювати.
Це такий каталог розорюйнованих
об'єктів, з детальним уже
кошторисом прорахованим, що потрібно для відбудови.
І ми шукаємо великих, там,
іноземних українських компаній
меценатів, які будуть брати
об'єкти під своє крило. Можливо,
хтось має якісь три інструменти, болгарки,
щось-щось завгодно, якщо маєте
якесь, можете з'язатися
або зі мною, або писати наш добро бад,
нам дуже потрібні електро-інструменти.
Даніил Снісер, Геннадія Нікаєнко,
подробиці телеканал Інтер,
мерафон «Єдиних новин».
Європейська турнена підтримку України.
Президент Польща Анджей
дуда їздить країнами Європи, аби
їх підтримати на дання Україні
статуси-кандидата
у члени Європейського Союзу.
Після відвідно португалії та Італії
в'єн нині перебиває у Румунії на
саміті Бухареської дев'ятки НАТО.
Там він закликав розробити стратегію,
яка зупинила імперіалізм Путіна.
Мета зустрічі в Бухаресті
вироблення спільної позиції країн
Східного флангу НАТО на передодній саміті
Північного Атлантичного Альянсу,
на кінець місяця в Мадриді.
Тиждень до доленосного рішення
17 червня Європейська комісія
має надати свою оцінку
щодо того, чи готова Україна
тримати статус кандидата на члени УЄС.
А ще через тиждень
лідери Євросоюзу на саміті в Брюсселі
проголосують підтримувати
рекомендації Єврокомісії чи ні.
Як виглядають чернетки
рішення про долю України в ЄС
і якими є плани А та Б.
Дивіться у сюжеті Олени Абрамович.
Відлік пішов на дні.
Єврокомісія вже підготувала
чернетку рішення щодо статусу
кандидата для України.
Текст з готовими вже повністю,
тільки от його кінцівка
має два варіанти – так і ні.
Обидві опції уже зараз
у Західній пресі презентують
як перемогу.
В Києві ж чітко заявляють,
варіант ні для нас непринятний.
Проблизно сім країн Європейського Союзу
це не східно-європейський
і не балтійський країн,
який можете собі уявити.
Висловлювали про позицію,
що до якогось іншого формату.
Але фактично є три основні країни,
які сьогодні не хочуть
давати зелене світло
для України конкретно
або
вимагають, щоб процес
кандидатства був передумовним.
Для нас це дуже важке
вважке рішення.
Ми говоримо, що це певний план Б,
який послабить сам Європейський Союз.
Цю відверту заяву Ольга Степанішина
робить під будівлею Єврокомісії.
В ці дні українські топ-чиновники
відвідують усі можливі кабінети,
аби пояснити свою позицію.
Хто саме ці 7 чи 3 країни
свідомо не уточнють,
щоб не зірвати перемовини.
Бо за останні тижні
деякі лідери змінили думку.
Хтось на користь України, хтось на впаки.
У клубі скептиків за даними змію
опинилася данія.
Сьогодні до учасників
Копенгагнського демократичного самінту
звернувся Володимир Зеленський.
Чому, якщо опитування
показують, що 71%
європейців вважають Україну,
частину Європейської Сім'ї
досі є політичні
скептики, які вагаються.
Чи дозволяти нам рух
до Європейського Союзу.
Чому, якщо
базові цінності Європи
передбачають,
що кожен народ
має однакове значення
і повинен однаково поважатися
українського народу
так довго говорять про те,
що він повинен залишитись
у всі різоні між Європейським
Союзом і Росією.
Чому?
Підтримка Європейського Суспільства
такою високою завжди не буде.
Поперед, окономічна криза і зростання
і цей причин чому
коливається Франція.
В Єврокомісії
докладають зусилля, бо
у цей сприятливий для Києва
момент дотиснути план А.
На дання Україні статусу кандидата
у члени ЄС уже зараз.
Кажуть, у Русулафон Дреляйну
зіла питання під особистий контроль.
Працюю у цьому напрямку
інтенсивної Європарламент.
Україна хоче приєднатися до Європейського Союзу.
Ми зачули багато разів.
Я думаю, що це не тільки наш
стратегічний інтерес, але і наш
моральний обов'язок – зробити можливим,
щоб вона приєдналася до ЄС
і щоб ми разом прокладали шлях до Євросоюзу.
Україна вже є частиною нашої
Європейської родини, але настав час
настав час, щоб її також надали
реальну можливість приєднатися
до нашого Європейського Проєкту.
Це про надію, це про визнання ціни,
яку змушена була заплатити Україна.
І це так само як
про зміцнення Європи, так і
про зміцнення України.
Тож дозвольте мені бути чіткою.
Європейський парламент, який я маю
честь і відповідальність очолювати,
твердостоїть за заявкою України
на отримання статусу кандидата в ЄС.
На нашу користь грають звіти
експертних інститутів.
Стан реформ у Україні зараз не гірший,
ніж інших країн, які уже
мають статус кандидатів на членство.
За роки роботи, угоди про асоціацію
з ЄС наша країна наблизилась
до Євросоюзу.
Український народ, українські, громадянські
суспільства експертно-середовище
дуже багато
сил вклало в ті реформи,
які ми вже зробили.
Ми виконали 65%
майже 70 завов'язань по угоді про асоціацію.
Ми створили величезну
систему антикорупційних інституцій.
Проте власне робота
антикорупційних інституцій
стала однією з причин чому
зараз дехто змінив свою думку
не на користь Києва.
Данія та Швеція, як стверджують і
експерти, і дипломати,
серед тих, хто приєднався до скептиків,
як Нідерланди.
Данія і Швеція –
класичні захисники верховенства права.
І тут треба враховувати те, що
північно-західні чвени ЄС
трохи травматизовані поведінкою
та угорчені в останні роки.
Навмисне послаблення верховенства
права в цих країнах називається
з гортанням демократії.
Захід не хоче, щоб у майбутньому
це повторилось з іншими країнами.
Схожі побоювання виникає зараз
щодо України, стверджує експерт.
І, за його словами, у Києві
мають чітко продемонструвати,
що після перемоги
Україна повернеться на демократичний шлях.
За даними з західних зміг
президентка ЄВРО комісії
планує найближчими днями відвідати
Києва, би дати зрозуміти,
що саме може врятувати ситуацію.
Тим часом, українська громада
нагадає про себе в Брюселі
у неділю.
Євроквартал оточить живим ленцігомами.
Щораз підкреслити.
Український народ
уже заплатив надвисоку
ціну за своє місце УЄС.
І цим не можна нехтувати.
З Брюселі Олена Брамович,
Віталій Коваленко, для єдиних новин.
Подробиці.
Європейський бір отелеканалу Інтар.
Голодні ігри Путіна,
як нова зброя.
Москва, Ашан та Жуйсвіт,
масовим голодом блокування українського зерна
на експорт, уже призвело до
підвищення світових цін та реального
дефіциту харчів.
Ікі варіанти вирішення ситуації та чи
вдасться росії залякати світ
і добитися поступок, розбиралася наша
британська кореспондентка Світлана Чернетька.
Нескінченні поляпшиниці
у Миколаївській області Вродило,
Щедро, і вже за кілька тижнів
має розпочатися збір вражаю.
Але сховища зерна на півні країни
трішчать по швах.
А на цій фермі ОДЕСькій області
ще є один із агарів згорів.
У нього влучило в перший день війни.
Фермер Дмитро не розуміє, чому люди
в іншому кінці світу
мають помирати з голоду, коли в нього
на підході ще більше пшениці.
Тільки треба як-то давити,
убіждати, принуждати,
заставлять, не знаю,
як.
Мировую обшествиність так привлекати
внімання, освіщати
все, що в нас є, а в других
немає, що це безчеловечна,
це не полюцький,
це аморально.
Ну, геноцет, можна так
сказати, Даша.
Сховища іпорти в Україні вщерті заповнені.
Застрягло понад 20 мільйонів тонн
агропродукції.
Не можливо вивести за кордон,
бо росіяни блокують
черне море.
Росія цілиспрямована,
нищить української економіки.
Вона це робила вже з 2014 року.
Нищила індустріальні
об'єкти на сході.
Зараз нищить
сховища зерна, нищить
металургійну промисловість.
Тому це є цілиспрямована політика,
стратегічна ціль, зрозуміла.
Це знищити українську економіку
і Україну тягарем для заходу.
Та блокування морського експорту
це не просто удар по економіці України,
а ще й по багатьох інших країнах.
Через наші порти щомісяця
відправляли до 6 мільйонів тонн зерна.
Наші врожої забезпечували 12%
світового споживання пшениці,
15% кукурудзи
та 50% соняшникової олії.
Перебой з постачанням
уже призвели до зростання
світових цін і загрожують голодом
цілим народу.
Бо деякі країни Африки та Близького Сходу
майже цілковито залежні від
української та російської пшениці.
Одне Сомалі
імпортовало 92% пшениці
з Росії та України,
але лінії постачання
заблоковані, а це означає,
що багато людей в ефіопії,
кенії та Сомалі
більше не можуть дозволити собі
основні продукти.
НЦКООН попередив про
масовий голодомор, бо світових
запасів залишилися приблизно на
10 тижнів.
А те, що Москва використовує блокаду
як зброю, визнають і в Штатах
і в Європі.
В окупованній Росією
частині України Кремлівська армія
конфізкує запаси зерна та техніки,
де кому це нагадує темне минуле
часи райанської конфіскації
врожаєїв та нещевного голоду
1930 років.
Ціни на хліб зросли на 70%
вулівання, а відправлення з Одеси
не змогли дійти до Самалі.
А на додачу до цього, Росія
ще й утримує власний продуктовий
експорт, стримуючи поставки.
Міжнародні організації
наполягають на розблокування
Чорного моря. ВОООН навіть підготували
план виходу з ситуації.
Він передбачає облаштування безпечних
шляхів для вивезення зерна з українських
портів. І Москва нібито
погодилася обговорити цей план
за посередництва Туреччини.
Щоправда, перша зустріч дипломатів
не збачилася нічим. Анкара
лише підіграла Москві, бо назвала
законною. Вимого РФ зняти з неї
санкції, щоб зерно потрапило
на світовий ринок.
Я не думаю, що вдасться домовитися
на якійсь
безпечний прохід
в Чорному морі найближчим часом.
З одного боку це пов'язано
з цією маніполітивною
політикою, яку веде кремль.
Адже вони насправді не хочуться домовитися,
бо ми бачимо, що вони викрадають український
метал і на цьому заробляють гроші.
Хочуть
звелити всю вину за цю кризі на Україну.
Це знову ще один
важіль впливу, щоб
послабити світу
коаліцію за підтримку України.
Усі альтернативні шляхи перевезень
значно поступається морському.
Здавалося б найпростіше використовувати
залізницю, але є нюанс
українській колії, ширші,
за європейські. А отже, у весь вантаж
на кордоні доводиться перевантажувати.
І це значно сповільній процес.
Крім того, залізничні пункти
пропуску технічно не готові
до такого об'єму відправок.
Не кажучи вже про періодичне
бомбування шляхів.
Та і загалом залізничні перевезення дорожчі
за морські. Саме тому до українського
експорту вже залучили найближчий
до Одеси порт Констанца
у Румунії. Через нього вже прийшло
240 тисяч тонн
українського вантажу. Але він
працює на межі можливостей.
Жодних зусиль керівництва
та самовіддоності деяких компаній
недостатньо, щоб за одну ніч
побудувати нові маршути
для перевезення такої великої
кількості вантажів. Безумовно,
нам потрібен цілий ряд нового
обладнання. І підтримка України
означає, що Румунії разом з ЄС
потрібно знайти фінансову підтримку
для облаштування порту.
Але навіть з допомогою
сусідів Київ зможе вивозити
лише п'яту частину запасів.
Порти Одеси, Миколаїва, Херсона
та Маріуполя були ключовими
для нашого експорту Зерна.
Росія намагається загинати
в фут, зашідний світ
для того, щоб виграти і на справді,
для того, щоб світ визнать,
що Росія має право
в цьому регіоні
має можливість впливати тут.
Самі Україні голод не загрожує,
навпаки на підході
збір літнього вражаю.
І є загроза, щоб без побудови
мобільних сховищ Зерно
просто гнитиме на складах.
Блокування українського експорту
це іще одна перевірка заходу,
бо що довше триває блокада,
то реальнішої буде загроза
голодних смертей.
Тож головне питання, чи світова спільнота
переграє Путіна в його
голодних іграх, чи все-таки
піде на поступки Кремлю.
Світлана Чернецька, Юрій Романюк,
Подробеці, Британське бюро-телеканалу
Інтермарафон – єдині новини.
Отже, голоду в Україні не буде,
бо в нас достатньо запасів харчів,
але ціни на них
будуть вищими, бо і південь
нашої країни, який традиційно
годував Україну, тимчасово
окупований із бензином проблеми і з логістикою.
Тож, як вже
змінилися базарні цінники,
ми вирішили порівняти
у двох регіонах – у рівному і суммах.
Чи відрізняються, вони залежно від області
і скільки зараз, коштоєлітні,
продуктовий набір, ягоди
та перші овочі.
Центральний продуктовий ринок
у рівному на прилавках
перші ягоди та молоді овочі
вибір – великий, ціни різні.
Тут є різні сорта,
бо я вже бачу, тут джолі є
і ця.
О, 101, 85, 100.
Я ще на здоров'ю.
Ягоди в сюди і в ящиках
і ось так розфасовані в окремі
пластикові упаковки.
Пані Ольга – фермерка Змлинова,
виробляє полуницю.
А чи вродила?
Вродить, вродила, але нема у нас
душчу і вигара, і башти не
нема великої горить.
За кілограм, пані Ольга просить,
всім цей земець приділах норми.
І це найдешевша полуниця,
що нині є на ринку у рівному.
Тож за ягодою покупці
шикуються вчерку.
Мені дорого, бо я на пенсії.
Але ж хочеться, хоч трошки
прийдемо, десь свіжу з їм.
Відомівні.
Все внутрі треба трошки.
Хоч полуничний сезон у розпалі,
але ціни порівняно з минулого року
високі.
Дорожчі, да.
Солярка, нема чі дезаправитися, нема чі привести.
Брендові сорти та й взагалі
вартують сотню гривень.
Румба саме смачна.
Вона м'яка, да, закарпаття.
Боже, яка смакота.
Полуниця, вам не паляниця.
Закарпаття – Волинь Одеса,
Полтава, географія.
Звідки везуть першу ягоду змінилася.
Радніше, на цих прилавках
найбільше було ящиків із
Мелітопольською черешньою,
а ще із Херсонськими першими помідорами.
Тепер їх тут, звісно, немає.
Помідорчики,
заліщики Тарнопільська область,
Огирки, Домашній, Володомирецький район,
помідори у Мані Рожеві,
Чері Турцея.
І порівняно з минулому року
все значно дорожче.
Та попри ціну так і зберу собі сала.
В якуціну ваші огірочки
Звідки вони до вас
Нафірівницький
кілограмчик
Важній соладенків огірочки
Капуська в якуціну
У мені таку невеличку
і помідорчиків
Заліщики,
Домашній, Володимирецький район
Заліщики, Домашній, Володимирецький район
Звідки в тих,
Володимирецький район
Пів кілограмчика, давайте.
Огірочки, помідорчики та капуста.
Такий набір молодиховичів у рівному населат
Нам обійшовся у 129 гривень.
А скільки грошей треба,
щоб посмакувати цією вітаміною стравою
У Сумах, знаємо я колега
Юлія Зайцева, вона теж вирушила
На закупи на ринок.
Ми на центральному ринку Сум
вже трохи скупилися.
Взяли кілограму гірки, невеличку капустину
та пів кілограма помідорів.
Платили півтори сотні гривень.
І зараз покажемо вам,
які ціни на молоді овочі та ягоди
на нашому ринку та чим можна торгуватися.
Асортимент продукції на базарі
на будь-який смак.
Все, що свіженьке, все смачненьке,
все використується популярністю.
А от ціни, зізнається Світлана, навряд чи знизяться.
На відміну від рівного,
куди везли і везуть городину із західних регіонів,
Суми більше залежать від півдня.
У нас південь не годує.
Повністю все ж херсонно.
Так як було раніше, все йшло з херсона.
Молода капуста, свіженький гіручок,
все це було херсонське.
А зараз?
А зараз все йде западна Україна.
Западна Україна, або
дякуємо Польщину, поможе.
Закордонні.
Це, наприклад, такий помідорчик.
Це Польщина. Такий це Україна.
Рожевий український томат
коштує 85 гривень.
Але його закордонний родич на половину дешевший.
Півдина на огірки від 40, майже
стільки ж і капуста.
Пані Надія закупилася ввитчами на всі вихідні.
Це 500 гривень.
Я купила
картошки молодої,
огірки в кілограму.
Це для всієї сімейства.
Помідорчиків.
Для малого цвітної капусти.
Щоб варить йому годик.
І таку капустину.
А що це мене осталось?
Спецедогривню.
Жінка каже,
тиждень тому було ще дорожче.
А що ти більше любиш? Черешню чи полуницію?
Ченечко.
Клубничка своє є, а черешня, звичайно, хотілася б трішки.
Звичайно, дороже, що було,
дистопло,
коштує, звичайно.
І визунуть, ми знаємо
звідки і
які території в нас
зайняти.
Трішки все рима.
Черешню, який раніше
визуть до Сумщини співдня,
але з інших районів.
Мілітополь була чарешня,
Запорожів була чарешня.
Ну а щас ніка фальшажа,
що там закрита.
А ніка пульська насмакує,
відрізняється?
Може ти скуштувати?
Ні, така сама.
За те полуниція на прилавках вже своя Сумська.
Це Запарольська область.
Це Сумська область трасцянець.
Вони з фермерів виручаємо наших,
бо вони потерпіли во време війни.
Тому ми зараз хочемо,
щоб піднялася трошечки нашої економіки.
Хоча ціною ягода не надто
відрізняється від привозної черешні.
150 гривень,
100 гривень, така не крупна,
середня.
Сум'яне кажуть, за таких цін час думати
про власні городи.
Та бояться, що все одно вийде дорого і важко.
Дуже дорого.
Чому?
На восту.
Пахати надо.
Ще сьогодні дадуть участь,
щоб спробувати скопати.
Тож всі сподівання наразі на перемогу.
Херсо на твою іж вообще до лекласного.
Так, якщо.
Юлія Зайцева, Сніжана Сидорук,
Олександр Федшун, Микола Василюк,
Подробиці телеканал «Интер» –
«Марафон» – єдині новини.
У Рожеві Панамсі та з Дживеліному руках.
Таким сьогодні побачили кобзаря
від відвачі столичного музею Шевченка.
Після тривалиї перерви
там стартувала виставка Шевченко
«4.5.0», назва доволі символічна,
бо така комбінація цифр
на сленгу українських військовиків
означає «Усе спокійно».
Пілька десят плакатів зображають
пета у нових сучасних образах.
Трансформували Шевченка
невипадково.
Ми на культурумо фронті
будемо оборонити нашу державу також,
але це лише перший крок,
тому що колектив музею
сучасно підходити до того,
як в умовах війни можна
відкривати експозиції.
Як мені сказали, з першого липня
буде ще додаткова експозиція
«Откритив музей», в Київі вже працюють
і заповідники, і є експозиції
в двох музеях
Друге – Сітово історичної музей.
Так що, в принципі, ми показуємо,
що незалежно від того, що
хоче зробити ворог, коли гнищить нашу культуру,
ми будемо
стояти, як і територіально,
і так і зараз
на стороні набороні
нашої культури, не спочинують.
Сьогодні останній день, коли
у Керпошта продає марку
серії російської військове корабель
і сьогодніш в Одесії погасили нову марку,
іронічну імпровізацію
на вже відому тему –
це малюнок Одеського художника
Віктора Живаго під назвою
«Асоль уже не та».
Раніше автор презентував
карикатур на виставці у Керпошта
і запускає в обіг.
Проте, централізовано у відділеннях
поштою цю марку не купити.
Весь її невеличкий тираж викупили замовники
і продаватимуть, щоб
зібрати кошти на волонтерські проєкти.
Презентація нової марки
викликала «Аж його та ж чергу»
творилися ще до відкриття поштампту.
Володарями марки в Одесі
стали 400 щасливчиків
ще приблизно стільки ж
продали її у Миколаїві.
Марка та конверт
100 гривень декому пощастило
і погасити марку,
і отримати автограф автора карикатури.
«Це обычне українське жінко,
яке на своє території
розвивається,
живет, щасливо живет
і тут втяження.
І воно готово
защищать своє територія».
«А я там бімигафа, щоб успокаювати народ,
тому що лізуть безлочерні.
Ви їдете з пільським?
276 людей бувається.
Все купили, всім хотіло іще остались.
На цьому варта Інтера
в марафонній единих новин.
Я передаю слово колегам
за 1 плюс 1 тихого і мирного
нам сім вечора.
Все буде Україна».