82-й день повному масштабного вторгнення Росії в Україну.
Ми вражаємо, світ рішучим відбоем російської армії – це марафон «Єдині новини» і тесен.
Підбувся обін поранених українських бійців за завсталі в Маріуполі на російських військовополонених.
Така інформація пошириться в соцмережах та телеграм-каналах, про яку кількість українських бійців віддеться.
Невідомо, загалом на території завода завсталь перебуває до 600 поранених.
Тесен звернулася до офісу президента по коментарі і чекаємо на нього.
Тим часом радник голови офісу президента Олексія Рискович прокоментував і перекомендував дочекатися вичернього звернення Володимира Зеленського.
Пошуках шансу на порядунок матері і дружини військових завсталі сьогодні приїхали в Стамбул,
щоб просити президента Туреччини Реджепа Ердогана допомогти евокуювати захисників Маріуполя.
Для цього вважають українські. Турецький лідер міг безвернутися по підтримку до Китаю.
Увагу всього світу до критичної ситуації, які перебувають захисники,
привернули і переможці євробачення. Учасники української групи Калуш Оркестра під час свого виступу цими вихідними.
Врятувати тих українських військових, які все ще тримаються на напівзроюнованому заводі, які росіяни щодня бомбардують з усього, що мають.
Їхні рідні зібрали прес-конференцію в Стамбулі і розповіли, як під безперервними обстрілами 81-шу дубу українці обороняються.
Як легко пораненим бійцям ампутують руки і ноги, бо немає антибіотиків. Як і медикаментів взагалі?
Їм наживу відрізають поранені руки, поранені ноги, які можна було б спасти, щоб ця людина отримала медичну допомогу.
Ім ріжуть це по живому. Без усякою онестезії збирають на них авіабомби по 500 кіограмів.
Це і ті бомби, які називаються противобункерні. Це ефосфорні бомби, це касетні бомби, це хімічна зброя.
Україну Котореччині супроводжує співачка Руслана, яка привезла до України першу перемогу на Євробаченні ще 2004 року.
Зараз вона використовує свою відомість, щоб допомогти оборонцям з Овсталі.
План, який розробили українки, закликати президента Туреччини долучити дотиску на Росію лідера Китаю.
Реджеб Рдоган вже намагався домовитися з москою про те, щоби витягнути військових з Маріуполя на територію Туреччини.
Проте Путін не погодився.
Сьогодні наш дедлайн. Сьогодній останній момент, коли ми надіємося, що ми врятуємо Маріуполь.
Ми вважаємо, що є ще один шанс і є ще одна можливість.
Ми вважаємо, що тільки президент Рдоган може об'єднати сили долучити, наприклад, Китай.
Знайдіть, будь ласка, можливість, зробити надії, екстракшн і евакуацію.
Дружина одного з бійців вазову Наталія Зарицька напередодні показала свою переписку з чоловіком,
де він прощається з нею та пише слова, в яких чути відчай.
Нехай дадуть нам наказ застрелитись, чого вони тягнуть. Так не може далі тривати.
Сьогодні вона разом з іншими дружинами військових у Стамбулі каже, це звернення до Туреччини і Китаю їхня остання надія.
Ми благаємо, ми просимо сьогодні про допомогу. Вони знаходяться в пеклі.
Їм щоденно наносяться нові і нові рани. Вони без них, без рук, знеслені без медикаментів.
Їх треба рятувати вже вчора.
Молю, прошу допоможіть прятувати її. Тому що ви наший останній шанс на порятунок.
Заблоковані військові відмовляються здаватись в полон. Вважають, він буде гіршим за смерть.
На людяність Росіян годі і сподіватись. Зараз вони саме обстрілюють Азовсталь з нарядами і бомбами, на яких залишають знущальніцьки написи.
Мовляв, ось вам, Калуш, відповідь на заклик вирятувати Азовсталь.
Хоча вони і заблоковані, хаю самісінькому пеклі. І надії на порятунок майже нема, та бійці продовжують обороняти стадивувати весь світ своєю стійкістю.
Під звуків вибухів на Азовсталі захисник Дмитро Козацький заспівав Стефанію, пісню з якою Калуш переміг на Євробаченні.
Дмитро Козацький також оприлюдне в неймовірне фото. Він у промені світла на заводі Азовсталь.
Промінь Сонця, якого дуже довго не бачили бійці, заблоковані у бункерах, тут виглядає. Як промінь на дії. На диво.
Марія Васильєва, ТСН 1 плюс 1, Марафон, Єдині Новини.
Минуло й доби російські загарбники втратили ще 300 бойовиків, 16 бойових бронюваних машин та майже 14 одиниць автомобільної техніки різного призначення.
А загальні втрати ворога за останніми даними Генерального штабу України – такі.
Українська армія ліквідувала 27 700 загарбників, близько тисячі расистів взяли в полон за 81 добу.
Повномасштабного вторгнення росії, кількість знищених танків – уже 1228, а кількість підбитих бойових бронюваних машин упритуна ближається до 3000.
Так, аж загарбників тратили 577 артилерійських систем, її 195 реактивних систем залпового вогню.
89 стільки комплексів проти повітряної оборони потрошчили наші захисники і ще в російської армії – 200 літаків.
Продовжують приземляти і ворож гілікоптери, у продовж доби вокупантів – їх іще – 1, а загалом підбитих вертолетів – 165.
Збито і 427 безпілотників. І зладу виведено більше, як дві тисячі військових автомобілів різного призначення та сестерн із пальним.
Українські військові втопили 13 ворожих судин та не дали долетіти майже сотні вбивчих крилатих ракет.
Підірвали переправи під носом окупантів. Українські захисники оприлюднили відео, як у повітря висаджують захоплення расистами залізничні мости.
Сталося це у Тилу, Ворога, на Луганщині, між містами Рубіжне та Сєврадонецьк. На цих кадрах видно, після удару до неба здіймається величезна хмара Диму і Пилу.
Задяки такий непередбачуванні для росіян-натація вдалося стримати наступ загарбників на Лисичанськ та Сєврадонецьк.
На Лиманському та Бахмутському напрямках російські окупанти не припиняють спробне ступати. Щораз у сценарій тих ворожих штурмів, кажуть українські захисники, однаковий.
З першу авіаційний наліт далі масовані артилерійські удари і вже потім за підтримки танків та бойових бронемашин, вперед намагається просуватися піхотарашистів.
Ті атаки на більшості напрямків нашим воєнам вдається стримувати.
Та щоразу під час артналітів та авіаударів російські боєприпаси влучають по мирних містах та селах.
Репортаж, кореспондента ТСН Олександра Моторного.
Те, що йно було, дуже схоже саме на авіаційний наліт, тому що жодних виходів не було чутих, просто зрозуміли.
Вони стріляють в інфраструктурі, вони не вибирають цілі якось. Вони стріляють тупо якось на в мене.
Це Лиман, невеличке містечко трохи на північний схід від Слов'янська.
Раз, два, північний, три, два, це ряда, це ряда.
Учасний дектор, два, три, два секунди.
Проміжу так вихлених.
Це чепуха, це вже воно, ніхто не обращає.
Тут науколиці. По кілька разів на день долаєт розриви ворожих реактивних градів.
Наскажні вообще, але що було, не біжас.
У місті. Десятками вибухають російські міни та артилерійські снаряди.
Покриши сьогодні привітіли.
Утинок теж попало сьогодні, да?
Утра сьогодні, 5 утра.
І з той сторони, там возле балкона і покриши світ.
Вистачає тут і величезних вирв після розривів московицьких ракет та авіаційних бомб.
Пали попали в луді.
І тут подвали дівчинку у мене задаєю.
Ракета, коли дав банула і блок розорвала 60, розорвала і внесло її тут дівчинку, тут задавила.
Та в рожі ракета прилетіла у місто, наприкінці квітня.
Від тоді у Лимані, кажуть місцеві жителі, скінчилася життя.
З 1 мая вже вже невозможно жити. Люди готові на кострах їду.
До недавно тут була залізнична станція.
Недійсний розклад Гетру, строші на залаочікування, суцільна руїна всередині.
До укола, чимало уламків, поміж яких майже у цій лілі частини крил.
Бомбач крила та ракета. Стабілізатор.
Вони красномовніші забудь які припущення.
Сюди просто по цивільні міські інфраструктурі расшисти десятками кидають авіаційні бомби.
Інфраструктуру старає все розбити. Біють по трансформаторам, по больницям.
По одному із житлових кварталів при фронтового міста одразу кілька важких російських снарядів прилетіли зранку.
Сьогодні так начали соцологію.
Біють рашисти без перестан.
Біють рашисти, як бачите, із артилерії, з мінометів, з авіації, просто без розбору.
Влучило у гаражі людей тут стояли автівки, був побутовий крам, і тепер люди власну руч відрами намагаються загасити пожежу.
Оце одночасно і будинок і сюди.
Аби далі атакувати слав'янські, вийти до кордонів до Неччини, окупанти з забуді, яку ціну прагнуть захопити ліман.
Тож саме тут рашисти зосередили величезну кількість своєї техніки та піхоти.
Штурми, кажуть, наші воїни відбуваються переважно вночі.
Ворог намагається атакувати вночі, тобто завдувати несподіваних ударів.
Спочатку ідер-артилерійські завали, потім за ними і слідує техніка, за технікою і слідує піхота.
Кількість смертоносного залізяччя, що випускають рашисти по наших військових та по самому місто, просто неможливо порахувати.
Вже сьогодні у Лимані рашисти вбили трьох цивільних.
На передодні поранень зазнали півдесятка людей.
Та попри все, її оборони українським воїнам вдається тримати.
Знищуємо багато техніки.
Ворог отримує віці, на любий постріл.
Лише вопродовж минулої дуби на Донеччині та Луганщині наші захисники відбили 17 ворожих атак.
Знищило більше десятка одиниць рашиської техніки, унешнєкої і три танки.
З Лиману на Донеччині Олександр Моторний, Данилу Лисенко та Сергій Шпортиво.
ТСН – один плюс один марафон, єдині новини.
Рашисти обстріляли Одещчину, постраждали четверомирних жителів у тяжкому стані п'ятирічна дитина.
Ворог вкотре намагався влучити уже і так на підзруйнований місць через Дністровський Лиман,
але так звані високоточні ракети поцілили по мирних будинках та базах відпочинку курортної затоки.
Внаслід до цього два гутельні комплекси, зруйновані ще в 15 домівках, повилітали шибки від ударної хвилі.
В момент обстріла всередині були люди, поранення та контузії зазнали троє дорослах,
і п'ятирічна дівчинка за її життя зараз борються лікарі.
Бійськові експерти наголошують, ракетного удару завдали за допомогою стратегічної авіації Росіян.
З літаків запустили кілька ракет X-22, ще радянського зразка.
Вони не лише за старілі, але і дуже не точні, тому становлять небезпеку для мирних жителів.
Одну з таких ракет, яка летіла вже саме на Одесу, вдалося збити український ППО.
Розбиті будинки випали на вулиць, її розстріляні циркви першими у прицілу купантів,
що рухалися з Білорусі, потрапили житомирські села у Народицькому районі.
Їх бомбила віація купантів, просто знищували цивільні помешкання разом із селянами,
причом кидали бомби, навіть на циркви, спалюючи пам'ятки архітектури, з іконами та начиннями.
Одну із таких бачив кореспонденти Сен Руслан Дєрмолюк.
Робун, тей путін настільки кусков розлесився, настільки моя оця хатна.
Бабаваля порсується не на землі, а в руїнах свого будинку.
І бігло мене вже тут полностю лежить, не розбирі дешіхвір, деполіна деш.
Що-то було, гради чи снаряди їй вже ніхто не скаже.
Сапери поїхали, а вона досі з кімнат виносить ось такі шметки заліза.
Цей будинок будувала разом із своїм чоловіком.
У ньому прожила все життя, тут народила і виховувала трьох дітей.
Тепер родинна огніздечка немає.
Ця хата непредатна до життя, житими поки на околиці, в старій батьківській.
Чиновники якісь приїздили, але нічого конкретного не пообіцяли.
Грошей ми не хочемо, позарювати все дорого, її не построю.
Даю нам все обміраю, вже спількі нук, і шлива, і квадратні метри,
і до льоха вуаліло по гребах цього воду.
Сусічені хаті теж дісталось баба Люба чекати,
поки зальє будинок не стало.
За пенсію, що відклала, трохи підлатала дах.
То це дах зробили, а те приїхали їти 10 день,
унуки і применники робили 10 день. Я їм платила, бо вони ж без роботи.
У селі Раковичі артилерійським обстрілом знесло цілу вулицю,
і таких сіл довкола десятки.
Є будинки геті розбиті, є без дахів, або у дірках, але цілих – катма.
Чому саме їхнє село бомбили, расшисти, люди і гадки не мають.
Мов дні про якраз утопить, де не буді їх там.
Бо божне мов на жіждаці, оскільки ж він буде гора нам робити сволодь.
Вона встроила під час Другої світової, хоч і було влучання німецької бомби,
але не встроила під час бомбування росіянами.
Це церква покрови.
Пам'ятка архітектура – 19 століття.
Була. До покиснаряд не влучив у святиню.
Ми вже звикли до того, що воно літало кожного дня.
Тут кожного вечора, а це був вечір, це була половина 9 вечора.
Я навіть у той день і задримала, і мене розбудив син.
Ця церква була одна на кілька сіл.
І тут завжди було людно, хоч і московський патріархат.
Особливо на Різдво та Пасху.
Цьогорічний великий день святиня не пережила.
Ну, да, люди тут на другий день ходили і вийносили.
Разом з бачишкою люди приходили.
Від влучання та вибухової хвилі побило стіни, купола і ікони.
З десло будинок священника.
З трьох хрестів два в стоюло.
Так і висадь, похилившись в бік Білорусі, звідки і прилетіли літаки окупантів.
Житомирські поліція огофтується від окупації та бомбордувань.
Повільно життя повертаються у розбиті села та згорілі будинки.
Руслан Яремолюк, Михайла Путята, ТСН.
1 плюс 1. Марафон. Єдині новини.
Четверта доба у полях.
Жителі Херсонщини намагаються виїхати з окупованої області,
але на російських блоквостах їх не випускають.
Цю колону машин зняли під Бериславом, у полі, під Палючим Сонцем.
Стоять тисячі машин.
Люди зранку до ночі чекають можливості проїхати на вільну територію.
Хто не витримує, вертається додому, але більшість чекає, коли їх пропустять.
Родини ночують просто у машинах посеред поля,
або у селах, що трапляються по дорозі.
Спочатку окупації з Херсонщини не було жодного зеленого коридору.
Люди намагаються виїжджати на свій страх.
І ризик фактично перетинаючи лінію фронту, де тривають обстріли.
Відстань, що у мирний час можна було проїхати за дві години.
Зараз треба долати щонайменше п'ять діб.
Євросоюз ніколи не визнає російськими територій захоплення агресоркою.
Поприспроби Москви встановити там свої окупаційні адміністрації.
А перемога України, в якій Брюсель не сумнівається на стане,
коли загадників удасться відкинути за її межі.
Для цього є зготове виділити Києву більше грошей на зброю.
Там уже обговорюють сьомий пакет санкцій.
Та що ж із шостим.
І чи домовилися дипломати сьогодні на зустрічі про нафтове-мбарго?
Кореспондентка радіосвобода Зоряна Степаненко знає.
Через спротив у Горщі неходній,
єдиний держави Євросоюз досі не запровадив чергові санкції проти Росії.
Воно і далі блокує нафтове-мбарго проти країни агресорки,
яка на постачання агресурсів в Європі щодня заробляє майже мільярд доларів.
Утім, у Горщі нас турбувана передо всім шкодою в своєї економіці.
І його говорить не про мільйоні, а вже про мільярдні збитки.
Глава ЕМЗС оцінив модернізацію енергетичної інфраструктури своєї країни
у понад 15 мільярдів євро, продовживши на полягати на компенсаціях від ЄС,
в обмін на згоду на ембарго.
Його колеги, міністри з усіх країн Євросоюзу,
намагалися врешті домовитися на черговому засіданні у Брюселі.
Утім, глава європейської дипломатії від початку не був певен у результаті.
Ми зробимо все можливе, щоб розблокувати ситуацію.
Я не можу гарантувати, що це станеться, тому що позиції досить сильні.
Але я думаю, що ми розуміємо особливо ситуацію деяких країн членів.
Якщо всі ми докладимо з усиль, щоб виступити інним фронтом проти Росії, ми досягнемо успіху.
Переконати колег намагався глава українського МЗС.
Журталістам, іронічно сказав, уже цікаво, чим же завершиться нафтова сага.
А колегом дипломатам нагадав, що в їхніх ж інтересах позбавити агресорку Росію прибутків,
аби потім менше платити за повоєнне відновлення України.
Більшість країн чудово це розуміє, але оскільки нафта їх завела в гухий кут,
навіть думали прибрати ембарго із шостого пакету санкції,
щоб при наймні не гальмувати інші обмеження.
А це розширення персональних чорних списків, відключення відсвівцю з Бірбанку
і заборона мовити у Європі російським пропагандистським медіа.
Опоненти цієї ідеї кажуть, що це виглядатиме як слабкість серед цих опонентів Україна.
Україна проти схвалення шостого пакету без нафтового ембарго.
Я вірю, що його запровадять. Пітання лише в тому, коли і якою буде ціна,
яку доведеться заплатити Європейському Союзу, щоб це сталося.
Але загальна динаміка в плані санкції в Росії не зворотна.
Існує широке розуміння того, санкційний тиск слід посилювати,
доки Україна не виграє цю війну.
Щойно шостий пакет, включений щутливим пунктом про нафту, затвердять.
Брюсель готовий взятися за сьомий, сказав український міністр за підсумками зустрічі.
Колегам уже їй запропонував убити в його рамках російський експорт,
додавши щопринимні готовність ЄС рухатися вперед надихає.
Із Брюселя, Зоряна Степаненко, Марик Гайдук,
спеціально для ТСН, 1-1-1, Марафон єдині новини.
Одні із наймасштабніших навчань НАТО в історії країн Балтії розпочинаються в Істонії.
Їх заплановали ще до широкомасштабного НАСТО по Росії, але сценарій саме такий.
Росія нападає на Істонію.
Участь беруть 15 тисяч військових з 14 країн.
Із Тонців, серед них майже половина, маневри під кодовою назвою ЄЗАК-2022.
Відбуваються усього за 64 кілометри від найближчої російської військової бази.
Слідом за Фінляндією про офіційне рішення подати заявку на членство в НАТО,
оголосила Швеція, керівна соціал-демократична партія країни
спільно з опозицією підтримала рішення вступити до Альянсу.
Наймовірніше на них чекає дуже пришвидшина процедура вступу,
а поки що три скандинавські держави члене НАТО, Норвегія, Данія та Ісландія
пообіцяли гарантувати безпеку своїх сусідів, цитую,
усіма необхідними засобами, аж до приєднання до Альянсу.
І Фінляндія, і Швеція планують направити заявку вже завтра, 17 травня,
і не приховують.
Це рішення викликано російською агресією проти України.
Заступник голови МЗСР Рябков у відповідь заявив,
просто меритися із вступом Швеції та Фінляндії до НАТО,
Крем не стане, а очільник держави агресора Путін погрожує обов'язковою реакцію
на розширення військової структури Альянсу на території нових членів,
утім не уточнює якою.
Ставши членом НАТО, Швеція не тільки посилить власну безпеку,
а зробить свій внесок в захисті Балтійського регіону і НАТО в цілому.
Рішення Росії розд'язати війну проти України закарбується в історії
не тільки масовими стражданнями, його запам'ятаючи як величезний прорахунок.
Російська верхівка була певна, що зможе залякати Україну,
завадити її іншим країнам, самостійно визначати свою політику.
Вони помилялися.
На Один плюс один триває спільний марафон.
Єдині новини і це ТСН.
Міжнародний валютний фонд підтримує Україну.
Рішення грошової допомоги нашій економіці Володимир Зеленський
у форматі відео-конференції обговорив із директором розпорядником МВФ.
Мова йде про підтримку вже найближчим часом, навіть під час війни.
Нині щемісяцьний дефіцит державного бюджету України
становить близько п'яти мільярдів доларів.
Крісталіна Георгіївах пообіцяла.
Питання допомоги порушити вже завтра, під часу
зустрічі Міністрів Фінальців країн великої сімки і наголосила.
Ця підтримка має надійти Україні як найшвидше.
Від сьогодні громадський транспорт і паркування
у столиці стають платними.
24 лютого плату за проїст у Києві скасували,
бо система працювала в обмеженому режимі.
Чи означає повернення у плати за проїзд,
що громадський транспорт буде ходити без затримок,
а інтервали між потягами метро скоротяться.
Кореспондент КТСН Ірина Маркевич дізнавалася.
Оплачувати проїзд.
Сьогодні не втомлюються нагадувати водіт трамваю Андрій.
Оплатити проїзд можна через застосунок Київ цифровий чи транспортною карткою.
Пасажири, які мали проїзний заберзень, автоматично отримують тіхна червень.
Влада обіцяє, що транспортну систему зробить максимально зручною.
Пасажири переконують, що більше трамваюв і тролейбисів,
поки на маршрути не вийшли.
Я б не сказала, що більше почало ходити транспорту.
Інтервали достатньо великий, і наді там 15 хвилин треба чекати транспорт.
Відучора командатько години у Києві скоротили перебувати на вулиці,
можна з 5 ранку до 11 вечора.
Під це підлаштовується і транспорт.
На земний буде ходити до півна 11 метро до 10 вечора.
Метро Політенню обіцяючи,
в годину пік скоротять час між потягами він буде складати 5-7 хвилин,
а в інший час потягі будуть ходити через кожні 10-15 хвилин.
І пасажири переконують, що від сьогодні помітно швидше пересуватися на метро.
Коротше, ми на 10 хвилин відчувається.
Ручніше стало.
Сьогодні, з цим, що були раніше, дуже.
Під час повідсвяних тривог, метро на лівий берег не їздить,
бо там є на земній станці.
Усі решта можна використовувати як укриття.
Це повідсвяний тривог, люди безперешкодно,
безкоштовно, не треба нічого платити,
можуть біля контролера пройти на станцію в метро Політен.
Наскорочено, комедантську годину одразу відреагував бізнес.
Цей магазинчик працював до четвертої, тепер зачиняється о шостій.
Продавець каже, стало більше покупців.
Люди поприїжджали дуже багато.
Буквально місця сна було жопо, як то кажуть.
У Київ повернулися 75% місцян.
У Кав'ярні теж фіксують збільшення потоку.
Варити каву для осьохочих один бариста вже не встигає.
Трава більше, щоб на ці пиків брати, на сьогодні, на завтра,
бо отенка вже не так встигає.
При цьому в Києві залишаються основні блокпости.
Їх розбирати не будуть, аби не порушувати обороноздатній столиці.
На вулицях майже невидно маршруток.
Це пов'язано з дефіцитом пального.
Через це значно менше і приватних авто.
До речі, запаркування від сьогодні теж понавили платню.
Також дозволили продавати алкогой в кафе та ресторанах до 22-го години.
Якщо з цим фактом будуть пов'язані неприємні інциденти,
заборону знов поновлять.
Місто оживає.
Влада фіксує, що в день в столиці перебуває до 2,5 мільйонів людей.
Києв не тішиться скороченню командантської години.
Можна десь трохи більше побути, погуляти.
Хочеться, щоб люди поверталися.
Наш Київ треба реанімувати і щоб зстановився такі же активні.
Однак у всіх Києв влада просить не ігнорувати повідвінні тривоги,
задля власної безпеки.
Марка Маркевич і Налебиданку Андріхлу Сте сан.
Один пісунин.
Марафон.
Єдині новини.
600 тисяч харків'ян повернулися додому,
лише за останній тиждень.
Повідомляю у чільник харківської військової адміністрації.
І тих, хто приїздить у рідне місто, більше щодня.
Саме тому, харківі почали відновлювати рух громадського транспорту.
Сьогодні на вулиці виїхали 7 десятків автобусів
та ще 15 тролейбусів, повідомляють у міськраді.
Це увесь транспорт, що вцілів за час обстрілів.
Ще найменше половина автопарку міста згоріла.
Наразі тролейбуси та автобуси курсують безкоштовно,
і лише в окремих районах, де найбезпечніше.
Північної салтів, кої де й досі тривають обстріли,
транспортного сполучення поки що немає.
Глада міста обіцяє, що за півторатижня
харків'яни зможуть пересуватися і на метро.
І вже шукає житло для тих, хто лишився без даху над головою.
Час люди вже сьогодні покинули метрополітен.
Ми нікого насільно, конечно, не обираємо із метрополітена.
Єдинствене, що ми начали освобождати наші поезда,
тому що люди жили в поезда.
На станціях, які не йщуть, можуть жити, ми подискуваємо їм общежиті.
Запеклі Буїна Луганщині російські війська
оскаженіло обстрілюй позиції українських захисників.
Лише на одній ділянці фронту ворог за день випускає
по кілька ешелонів снарядів – Мін та Ракет.
І організувати в таких умовах таємний від ворога концерт
потребує від розвідників справжній майстерності.
На секретний виступ Славка Вакарчука
зміла потрапити і наша знімальна група
з фронту матеріал-кореспондента ТСН Олександра Загородного.
Луганщина, горять поля, вибухають снаряди, палають будинки.
Серени повітряної тривоги певно скоро згорять від тривалої роботи.
На шастя усі атаки воружують піхоти,
українським бійцям вдається відбити.
Артілерію в них працюють дуже сильно, дуже багато у них бойоприпасів.
Піхота, противника, я вибачаю за ті слова, бомжі, натуральні бомжі,
я не знаю, де вони їх беруть.
Місні, чисто кацапи, чисто ці русські, вони йдуть у перші ватаку.
За даними розвідки ворог вечері не атакуватиме,
тому кілька сотен бійців з бригади мають дві години вільного часу.
Хлопці йдуть на концерт.
Місце засекречене, замість сена, який занед мене приміщення,
замість других костюмів одностроє.
Але вже замить, Славкова Карчук скаже, це найкращі його слухачі.
Такі виступи, як зараз я даю,
вони запомітовуються, можливо, навіть більше,
ніж ті великі концерти, які багато давав посліцу в різних точках.
Я буду згадувати це все життя.
Ці бійців чали через поля, що прострілюється,
щоб послухати про той день, коли ми станем собою,
і що все буде добре.
Слава виконує і найновішу свою пісню, її всього місяць.
І це, взагалі, перша пісня його житті написана на замовлення.
Друг Калина, заступник командира полку АЗО,
попросив заспівати про захисників АЗО в Сталі.
Я не вмію прислати пісні на замовлення.
Навіть коли хочеться, воно так не йде.
Це як закохатись на замовлення, так же ж не буває.
Але на стільки мене це вразило сама ідея і ситуація,
я на стільки переживав, що воно само якось прийшло,
і я написав пісню.
Холодно, але пісок бахне весною.
Пісня про Морюк, як не родилась?
Ну, так і не родилась.
Я написав по фразу, «Сонце з'яшло на АЗО,
хоча був тоді в той момент зовсім іншому місці, але це був схід Сонця».
Вакарчука військовіно відпускають щодобрих пів години
селфі та автографи на прапорах, футболках і навіть кепках.
Важливо, що про це всі пам'ятали.
І я вважаю, що вважістали саме така місія, щоб люди пам'ятали.
Зустріч коротка, вже за годину більшість секбіцій знову триматимуть оборону у шансях.
Ворох знов нещадно обстрілюватиме їхні позиції.
Але на душі буде вже не так бентежно.
Вони пам'ятатимуть про той день, який скоро настане.
І про те, що вже обов'язково все буде добре.
З фронту – Олександр Загородник, Іван Головач, ТСН, один пульсерин, марафон – єдин.
Новини.
Польський уряд створює в Україні «Благодійний фонд».
Він підтримуватиме звільнених і сполону жінок військовослужбовиць та дітей,
які втратили батьків через війну.
Про це на спільному брифінгу із польською делегацією заявила міністерка
з питань реінтеграції темчасово окупованих територій Ірина Варешчук.
Програма «Підтримки» має запрацювати впродовж півтора місяця.
У реєстрі вже понад сотню дітей, які залишилися без батьків.
І з цього фонду вони щомісяця отримуватимуть грошові виплати.
Якого допомого надаватимуть звільнених із російського полону військовослужбовицям,
визначатимуть індивідуально, в кожному випадку.
Жінок, яких вдалося звільнити на тепер 51 і ще понад пів тисячі військових
та цивільних жінок, залишаються в неволі.
Ми зараз обговорюємо всі деталі і всі особливості,
тому що потрібно індивідуально підходити до кожної жінки,
до кожної справи, бо у кожної з неї є своя особиста трагедія і свій біль.
Комусь потрібно психологічна допомога, комусь банально немає житла.
За один день із Києва до фронту звідти поселах і містах,
що поряд із війною і знову до столиці.
Такі марші здійснюють десятки волонтерських організацій в Україні
і все для того, щоб забезпечити, як військових, так і цивільних.
Водної з таких подорожей наму Колаївщину вирушив і кореспонденти
Асен Сергій Моргун і вже готовий показати будні українських волонтерів.
Всі коробки треба як слід запакувати до автів, які можна у дорогу.
Усе нагадує якусь спецуперацію.
Збір швидкий посеред глупої ночі, за кермо, військові з раціями.
Усе для того, аби встигнути за день проїхати більше як півтори тисячі кілометрів
і доставити гуманітарні вантажі.
Маємо дістатися на базу морської піхоти під Одесу
і доставити квадрокоптер, тепловізер, гвинтівка, ну і трохи смакологів.
Морпіхи під Одесою колись брати позброї для Романа, та нині він є волонтер.
Везе все необхідне і чекає зустрічі з бойовою групою і їхнім командиром,
бо вже не бачились давно.
У коробках і квадрокоптери тактична амуніція є укуляри, павербанки
і далекомірник тепловізор приціл та головне – снайперська гвинтівка.
З кілябром 308-го форма, все необхідне, що їм треба зараз, щоб защитити наші родини.
Важали варити яка.
Допоможе нам іщеться, кацапні тримай.
Неток давно ці бійців терли носа, росіянам вийшли з оточеного Маріуполя.
Боронили місто, я скажу так, що з насаджими левами – це полкозов.
В один із моментів ми виходили за пределі міста і робили свою працю.
І було так, що вирнуся в місто не було можливості.
І я, як командир групи, я прийняв рішення,
що пребуватся з боями і виходить на наші позиції.
Ми четвера суток ходили по телам противника, робили свою справу, збирали інформацію.
Він навіть сам це називає дивом, бо росіяни там повсюду.
Як приклад, згадує лісок, в який зайшли по ночі.
Там більше, ніж батальйон. Та ми тоді насчитали тільки 18 дитріцятих пушок.
Благо, вдалося непомітно прослизнути і насбирати даних про позиції ворога.
Мені б хотілося ще більше дізнатися детали, але ми тут налічені хвилини.
Ось спільне фото і знову в дорогу.
Стефанія, мама, мама, Стефанія!
Слава Україні! Грець лава!
Завік намежовтіють та зеленіють українські поля.
Меть навіть вдається призабути війну, таки на в'їзді Миколаїв не спиняємось на блокпості.
І ще за меть передаємо допомогу далі.
Це в департамент стратегічних розслідувань національної поліції.
Вони до слова й супрооджують нас та вантаж.
Задача допомагати благодійним фондам, щоб грузи і умовнітарно допомого доставлялися
непередовую частину людям, які це потребують.
Відсоція, як ми розвантажуємося тут, на іншій вулиці приїхала ще одна вантажівка волонтерів.
На сьогоднішній день місті Миколаїв дуже тяжка ситуація з водою.
Ми вирішили поздати людям тримати здоровечко.
Питної в кранах тут не має з місяць, бо перебитий водогін щойшов з Херсону.
Технічну ж воду подали лише кілька днів тому.
П'ятьдесят літрів води у своїх руках, на всі нужди, щоб помити посуд, щоб попрати.
Разом з водою волонтери привезли чимало їжі її доставити потрібно в села, ті, що поряд з фронтом.
А зараз вже потрібно вдягати захист.
Тож ми виїжджаємо за міжі Миколаїву, а більш небезпечну частину цього регіону.
Тому бажано захист мати при собі.
В місті Баштанка нині досить тихо, але ще в березні тут йшли цілі бої.
У центрі знищили в урожах три колони, про що нагадують зруйновані будівлі.
Ну, покажуть, відні тихо було. Десь далеко. Чули, ну, щоб сильно так ні.
Продокти довго тривало у зберігання. Завжди найбільш потрібне.
Такі волонтерська організація возила у Славутич, Гірпінь та Бучу, Чернігів і Харків.
Тут цього потребують не менше. Чимало тих, хто залишився без роботи, чимало є переселенців.
Нас приютили зовсім чужі люди.
Ми снігурівки перемістилися тут. Тихіше наша сім'ї тут.
Снігурівці зараз росіяни.
Росіяни вона окупована.
Як і на Києвщині, росіяни тут розстрілювали цивільних, коли ті машинами утікали від війни.
Сусідів моїх такі машину зацепили, їх поранили, живот не убили. На руках просто.
Ще не дослухую історію, як вже потрібно їхати. Військові кличуть до авто.
Так, тут по всьому повремені ні.
П'ять-сім хвилин і слід зміститися на кілька вулиць вліво.
Є вироятність, обстрілов і так далі. Вона не утіхає.
Якщо багато людей збирається?
Так, точно.
До окупованої снігурівки, яку згадували люди, тут кілометрів 45.
І з неї артилерії і орки б'ють.
Тобто не в саму баштанку та люди їхати дездалі геть не хочуть.
Орки знімають пропагандистське відео. Там вже російський прапор на площі поцепили.
Я думаю, вони можуть знімати, що хочеш, але все равно ми переможемо повернемо з додому.
Будемо відбудовувати і все буде добре.
В те саме добре вірять тут і військові.
У них лишаємо останні заплановане йвантаж.
Зриваємося в дорогу, десь на Києв.
Бо ж завтра в волонтерів новий шлях, тепер на схід. Там також їх вже зачекалися.
Із Миколаївщини Сергій Моругун, Андрій Хлус, ТСН.
Один плюс один марафон – єдині новини.
На один плюс один триває марафон єдині новини, і це ТСН.
Оприлюднили особи стідання і надіслали тисячі погроз.
Українка, яка в Варшаві облила фарбою посла Росії,
була змушена покинути польську столицу через тиск Росіян.
Про те, що їй довелося виїхати у супроводі охорони,
активість Тайрина Земляна, повідомила у своєму фейсбуці,
джінка розповіла її особи стідання,
номери телефонів та сторінки у соціальних мережах.
Російські телеграм-канали оприлюднили залічені години після акції.
Відтоді активістка отримала тисячі листів, повідомлень та дзвінків з погрозами.
Разом із адвокатом вона повідомила про все польську поліцію.
Там ситуацію розцінили, як серйозно.
Зміркувань безпеки.
Українка надалі не коментуватиме того, що сталося.
Посла країна агресорки облили червоними баравником 9 травня,
коли він намагався покласти квіти до монумента у Варшаві.
МЗС Польщія висловила жаль через інциденци,
зазначивши, що дипломати повинні мати імунітет незалежно от політики держави.
Натомість росіями викликали до себе польського посла
і облили червоною фарбою польського басаду у Москві.
Прапори квіти і зелений берет.
Щойно переможця Євробачення.
Гурт, калуш, оркестра, ступили на українську землю,
отримали подарунки і слова подяки від прикордонників.
А далі опинилися в обіймах від даних шановальників.
Деякі з них до кордону добиралися автостопом,
зустрічала переможців пісеного конкурсу
і кореспондентка ТС Наталка Волосацька.
Ось вони – переможця Євробачення.
Першими в Україні їх зустрічають прикордонники.
Слава Україні!
Деоєм, слава!
Справорами квітами і словами подяки.
Ми хочемо подякути вам за перемогу.
Ми попросили про допомогу у всього світу,
про військовослужбовці та людей, які знаходяться в Маріоколі.
Крім квітів дарують Олегу Псюку,
ювілейну монету і зелений берет.
Божнині у нього ще й день народження.
А далі калуш оркестра просто у пункті пропуску
виконує свою Степанію.
Степанія, маму, маму, Степанія!
Розпітає поле, а вона селіє!
Підспівують і прикордонники, і люди, які вийшли за автобуса.
Дуже хвилювалися, дуже раді, що Україна перемогла.
Божаю Україні перемоги.
Ті тяжкі буруть бі, яка вже триває сто літтями.
Хлопці, молодці!
Ми дуже гортимося, дуже щасливі,
що Україну підтримує все в Європу.
У перервах між фото та імпровізованою автограф-сесією
Олег показує нагороду.
От я госпопили обомару ками і нікому не віддавали.
Хоча дуже сильно хотіли її взяти і італійці, і англічани.
Наві наш.
Перемога на завжди ауд з нагородою,
Гурт скоро попрощається.
Статуетку хлопці продадуть.
Щоб її передати на ЗСУ на потреби країни.
Я дуже хочеться, прям, велику супу.
Там, тіп, від мільйона доларів.
Можеш комусь, тіп, прикол мати от дома.
Статуетку переможника Євробачення 222.
Євробачення – це дуже важлива річ.
Особливо в цей рік.
Але життя так багато людей, це набагато важливіше.
Військові зазов стали музиканта подякували пісною.
«Стефанія, маму, маму, Стефанія»
Коли професійний журід...
Точно не дуже.
Переживали просто думки перемішані.
Точно думали, що чоти так довго тянеш.
Чоти, що така пауза.
Це на ту на іграні паузи.
Але класно.
Підколись з нами, прийняли добре, нічого не підкинули.
Все нормально.
Я це сказав, да, слух?
Я просто так говорив, що думаю.
Стурена з Олегом Псюком повертається і його дівчина – Олександра.
Моя мала, де вони?
Мала, ходи сюди.
Ось ця дівчина, перша, мене привітала.
Скільки мали?
Все, говоріть, знаєте.
Я так плакала на фіналі.
Дуже переживала, я трусилася.
Це було дуже страшно, але я був певно, що все буде добре.
Свою сценічну панамку Олег не знімає,
а подарунок прикордонників приміряє на Кохану.
Щойно на кордоні хлопці роздали усі автографи, рушили до Львова,
але вже за кількасот метрів їх зустрів натовп вболювальників.
Я тунне, воно!
І знову всі просять Стефанію.
Стефанія розвітає полила воно зі віде.
Дівчата не тямляться від щастя, показують прапор, а там автографи хлопців.
Тут відкалимо, тут відолез.
Тож раді.
Перемогли тут, переможемо і війні.
А ці фанатки-калош-оркистра добиралися до кордону майже 40 кілометрів автостопом.
Ми просимо знайомивну підвізиті нас, буласка.
Не можемо вибачити, немає ніде дейсерів, заправки немає.
Ми власне вирішили їгати автостопом.
А далі співають свою улюблену.
Тебе небу не забуду дім,
хоч закрути мене як вігоді.
Слава Україні!
Героям Слава!
Слава Наті!
Смерть Моколям!
Україна!
Поредусець!
Завтра переможці Євробачення дадуть прес-конференцію,
а потім додому відпочивати попереду у них тур в підтримку України.
Його деталі згодом.
Наталка Ваносацька, Уреста Мальку, Тлівівщина, ТСН.
1 плюс 1.
Марафон.
Єдині новини.
Культурна дипломатія.
Тіна Кароль відвідала японію.
Крім запланованого концерту,
вона зустрілася із офіційними особами.
Зокрема, із прем'єр-міністром японії Фуміо Кусідою.
Про візит народний артистки України до України в ранішнього сонця.
Дивіться в сюжеті ТСН.
В аэропорту на тіну чекають кілька десятків фанаток
і фанатів із українською символікою.
Трохи далі з жогтими квітами.
В руках стоїть бізнесмен, хірощі, мікітані.
Вони обіймаються і тиснуть одне у одному руку.
Він один із найбагатших бізнесменів японії – власник і ті бізнесу.
Йому належить Вайбер і його називають Великим другом України.
В перший день війни пан хірощі пожертвував на збройні сили.
України майже 10 мільйонів доларів.
Власне його компанія організувала благодійний модний марафон.
На злітній смузі українські дизайнери представили власні бренди.
І заспівала тіна Кароль у дизайнерській сукні в жовтоблакитних кольорах.
Після виступу тіна виголошує промову,
який закликає світову спільноту звернути увагу на війну в Україні
та просить про допомогу у подоланні воманітарної кризи.
Я хочу подякувати Японії і народу Японії за віддану підтримку нашої держави.
Україна об'єднує весь світ, а так само Японію.
Оборудовись з Ворогом, який вирішив, що не має існувати нація, культура, історія України.
Наступного дня разом із паном Хірощіна родна артистка України відвідала
меморіальний комплекс Парк Миру, присвячений спадчені Хіросіми,
як першого міста у світі, що постраждало від ядерної атаки.
Співачка нагадала світу, що сьогодні росіяни погрожуть у Україні ядерною зброєю.
Тут у Хіросімі, у хабі Миру я закликаю до Миру.
На сам кінець візиту до Японії народна артистка зустрілася із прем'єр-міністром Японії Фуміо Кисідою.
Сьогодні Україна стала щитом для всього цільнізового світу.
Ми сприймаємо напади безлуздя і втимуємося як виймуються наші міста.
Японії, я особисто сприймаємо цю ситуацію Україні так, ніби це сталося з нами
і з переконанням, що ми повинні захищати світ.
Після зустрічі з прем'єр-міністром на пресконференцію тіни Кароль зібралися журналісти
понад 40 світових ЗМІ.
Дмитро Святненко, Сергій Моргун, ТСН – 1 плюс 1. Для мерафону – єдині новини.
Київський зоопарк відчинив свої двері для відвідувачів.
Свою роботу він почав 12 травня, що правда, із обмеженням часом.
Відвідати зоопарк нині – можна з 10 ранку і до 16 години.
Це на кілька годин менше, ніж було до повномасштабної війни.
Зверництв поповнився новими мешканцями з різних місць,
рятували та дали укриття 140 одній тварині.
Як почуваються вони та як пережили бойові дія, дізнавалась кореспондент
Кодом-п'юс-один Явані Кулашвілі.
Яка твій найлюбліша тварина?
Моя лев.
Сніжана розповідає нам про своїх улюблених тварин.
Вона, разом з братом та мами, прийшли в Київський зоопарк.
Яка каже, зараз дітьми намагається більше гуляти.
І зоопарк став чудовим варіантом.
І діткам їде розважиться подивитись на звірю.
Столичний звірництв не працював від початку війни.
Від того, як у Києві стало відносно тихо, відвідувачі почали питати, коли відкриття.
Робача година довелось трохи скоротити.
Наразі він працює від 10 до 16.
Однак для відвідувачів це не проблема.
Ясно сюди йду.
За відвідувачами сумували і самі тварини.
Вони дуже раді були зустрітися з відвідувачами,
бо вони теж скучають і їм теж набредають, коли вони бачать одніє ті ж обличчя поруть собою.
Боюві дії для них стали справжнім випробуванням.
Працівники Київського зоопарку кажуть, постійні вибухи неаби, як лякали тварин.
Найтяжче було 17-річному слону Хорасу.
Слон першого тижня був дуже важкий.
Ми сидів на антидепресантах, ми ми добавляли воду ліки.
І в нас було таке дубове черговання.
Згодом Хорас трохи звик. Тепер навіть має нові навички.
Ми його навчили за 2 хвилини заходити до зимового приміщення.
За тваринами пильносте жила Вікторія.
Вона жила в зоопарку півтора місяці і дуже хвилювалася.
Це було така суцільна гупотіння.
Головне, що було тепло, було в зв'язок, було електрістовода.
Як так сталося, це 70% успіху.
Їжі у нас були запаси, і ми кожного день робили поповнення їх.
Так ми виживали.
Через стрес у тварин, у зоопарку, в цьому вибухі.
В цьому вибухі втратить.
Пиликани подивили своє яйце.
І в нас сам Калімура відмолись годувати своє дитинчай.
І з цим дитинчам ми змогли познайомитися.
Знайомтись, це Бейрактар.
Він народився 3 березня.
Саме в розпал бойових дій.
Нині він почувається добре, дуже жвавий.
Тут обіцяють, що відвічі зможуть його побачити разом з родиною.
Тож вже досині.
Бейрактар дуже грейливий.
У нього також є брат, який народився в той же час.
Хоча, можливо, це і сестра.
Коли представники зоопарку визначать стать, назвуть його джавелін.
Або джавеліна.
Є в зоопарку іще поповнення.
Це тварини, яких прятували.
К перші дні люди привозили тварин.
Давали вам якусь там коробку на це.
І уїжджали.
Так називилися і мавпи, і черепахи, і папуги, і якісь там змії.
Це або частно були колекції.
Частина там була, ясно, городка фермер.
Врятували також і Тегрицю Даліло.
Вона була в приватному зоопарку на Харківщині.
Тепер освоюються в київському звіринці.
Вона вже прийшла реабілітацію та відсіділа на карантині.
Навідміно від деяких інших тварин, які ще чекають,
коли їх зможуть побачити відвідувачі.
Євані Кулашвілля, Вадим Цветков, Гроші, 1 плюс 1.
Марафон, В'ядині Новини.
Наразі це все, щоб стигаю розповісти.
Лише на цю мить.
Далі, слово моїм колегам, ведучим 1 плюс 1, Наталці Мосвичук та Максимові Сухенко.
А наступний випуск ТСН.
Дивіться вже за годину, гріно опівночі.
Наближами перемогу кожен, якомуож ми тримаємо інформаційний фронт.
Тож до зустрічі.
Редактор субтитров О.Голубки