Насо готується до контрудару про змагання закріслу Путіна і наша розвітка разом з нато у повітрі над Європою.
Про це я не тільки говоримо в выпуску «Головних новин» середи 27 липня у марафоні єдині новини працює канал 1 плюс 1 і ТСН.
Вітаю вас, незламні українці!
Деокупація близько?
Наскільки серйозно, з ЕСУ пошкодили Антонівський міст у Херсоні і деще українська армія готова контратакувати.
Газова зброя Кремля. За останні тижні у нас з'єднялася яка спаніка.
Скільки ще Путін шантажувати ми Європу перекриттям вентелю і що змусить німців злісти з газової голки Росії?
Не погодилися працювати на окупантів.
Всі вчителі виїхали на територію України.
Як Маріупольські вчителі відкрили школу на вільній території і кого з учнів чекають в ній найдужче.
Антонівський міст на Херсонщині був сьогодні однією із головних інтриг.
Від тепер він пішохідний.
Вночі на цьому мосту через за дні проз нову пролунали вибухи.
Вони були такими гучними, а спалахи такими яскравими.
Що спочатку здавалося переправу вщент зруйновано.
Але опівдні окупанти поширили відео.
Міст устояв.
Щоправда, підвозити ним боєприпаси та військову техніку із окупованого Криму тепер навряд чи зможуть.
Відступати мостом, рашистам теж доведеться лише пішки.
І хоча кремлівські видання запевняли, що атаку українських збройних сил на Антонівському мосту начебто відбила ППО,
насправді переправився є велетенськими дірками.
Видно і на цьому ось відео важку техніку після щильних обстрілів міст не витримає.
В офісі президента України заявили, після ударів з СИУ по цьому мосту
«Росія нам слід або покинути окупований херсон, або вчитися перетинати дніпро уплав».
Ну а у прес центрі сил оборони Півня України наголосили, робота української артилерії делікатна і ювелірна.
В СИУ цінують все, що є в нашій країні, навіть коли воно під окупантами.
Ми не руйнуємо інфраструктуру, ми руйнуємо плани Ворога, так сказала начальниця прес центру Наталя Гуменюк.
Військові експерти вважають таке прицільне обрізання шляхів постачання зброє і боєприпасів Ворога на херсонському напрямку.
Це підготовка, а можливо, і один із етапів контрнаступу українських військових.
Чи вичувається ці настрої на інших ділянках фронту і що відбувається там, дізнаємося від наших військових кореспондентів.
Олександр Моторни на зв'язку із Харківщини, Руслан Ярмолюк на Миколеющині і Маргарита Потапова стежить за подіями на Донеччині.
Друзі, вітаю вас і почнемо із Саші Моторного. Що у вас?
Вітаю, ало. Ну, знайте, сперечатися з експертами, то, мабуть, в принципі, ризиковано, а змагатися із майстрами військового ворожіння взагалі невдячна справа,
на то місць реальність у тім, що і безпосередньо на передовій у прифронтових населенних пунктах, зокрема Харківщини, ситуація як, каже, дещо інша.
Котрудово поспілі Харківщину, Чугуїв, Харків сам, менший, менший на селоні пункт області, а шести розстрілюють.
Розстрілюють ракетами, розстрілюють традиційно, вже так стало зі своєї московицької території з району Білгорода.
Загалом, на світанку у двох районах міста пролунало понад півдесятка потужних розривів.
Впали снаряди по коледжі житлової забудови, влучили у станцію технічного обслуговування,
там мершій спалахнули з десяток автівок, офіційні джерела говорять, що під час того я таке,
6-ро містян зазнали поранені різних ступень у тяжкості.
Водночас так само зранку, расисти своїми ракетами, розбили з поруду у Чугуївському районі,
це була будівля місцевого лісового коледжу, там на щасті минулося без потерпілих.
Натомість рятувальники у самому Чугуїві сьогодні дістались під завалю в місцеву палатку культури,
тіло третє жертв попередньої атаки, це 83-річна місцева жителька,
так виходить, що загалом понеділок своїми ракетами расисти били у Чугуєві трьох людей
і чим чотирьох рятувальникам вдалося дістати із під завалів.
І якщо раніше рашисти розстрілювали Харків що непереважно з оперативно-тактичних комплексів
Іскандерів і Точки У, то тепер Кремлівські утирки атакують область переважно переробленими
боєприпасами класу земля повітря, якщо втілить в цьому місце,
то переважно переробленими боєприпасами класу земля повітря
із комплексів протиповітряної оборони С-300.
Чи говорить це про те, що у Кремлівському плюгавцю скінчилися іскандери?
Наші фахівці відверто кажуть, що сильно сумніваються, так або інакше факт залишається фактом,
вочевидь, аби завдати максимальній шкоди цивільними, цивільні інфраструктурі Харківщини
расисти засуковують тепер по області винятково зброю невибіркової дії.
Якщо стосується безпосередньо лінії фронту, то вона на Харківщині фактично залишається
незмінною на півночі північному сході, а на Днадонаділянці, де межує Харківщина
і донеччиною, фактично цілодобово тривають запеклі бойові дії.
І, знаєте, деякі експерти у своїх телеграм-каналах сьогодні навіть сповіщали,
що расисти, мовляв, забирають особовий склад Злеманського та Святогірського напрямку.
Як то кажуть, дай би Бог, але я особисто перш ніж плескати у долоні радив би все ж таки
дочекатися офіційного підтвердження такій інформації.
Яка ситуація на південному відтинку передової, запитання Дори Слана Йормалюка,
дружа, вітаю, розповідає, що там нині у Степах Миколаївщини і Харсонщини.
Зараз, колегово, Миколаїв та Миколаївська область з підщоденими обстрілами.
Якщо сьогодні 33-4 ракети, то вчора до 10 ракет.
За добу, до трьох десятків обстрілів, як із ракет такого жкого озброєння,
у місці активно шукають корегувальників за інформацією про них Євингрода,
і вже кілька людей затримано, і тривають допити.
Страждають мирні села і цивільна інфраструктура.
Цілять в склади промзони, то транспортні підприємства і жилі квартали.
За добу, 607 звернень громадян, області до поліції і щодо знищення майна.
Цілять пополям із урожаєм і багато полів вже згоріло,
багато лишається незібраними і навряд чи їх зберуть через загрозу обстрілів.
Щодо наших військ, то окупанти чинять опір на пересування нашим військам
на Миколаївщині та Херсонщині.
Вони заслужують і реактивну артилерію, і ракети, і авіації.
Попри це, наші війська рухається.
Сьогодні було звільнено ще два села на Херсонщині.
Наші хлопці працюють і зачищають ці села.
Також активно працюють на півні РСЗВ Хаймарс і авіація.
Ми і бачили і досить активно вони працюють,
оскільки видно великі 100 бдему від згариш на тимчасово-окупованій території,
горять щоденно, причому склади боя припасів, і горять також склади спальним.
Щодня видно, це, коли ми заграв, і настрів у військових,
скажімо так, попри цієї труднощі, з рухом вперед,
досить оптимістичний і налаштований позитивно,
оскільки всі розуміють, що треба рухатися вперед.
Дуже багато хлопців з Херсонщини зараз воюють тут,
і вони фактично хочуть повернутись додому, чим скоріше.
Що відбувається на Східному фронті, розкаже Маргарита Потапов.
Маргарита, у тебе слово.
Дякую, Руслана.
На Донецькому напрямку ворожа авіація.
О7 ранку завдала масованих ракетних ударів
по приватному сектору Торецька, Авдіївки та Двічі по місту Бахмут.
Наслідок обстрілу посрождала п'ятиповерхівка,
де загинула одна людина, ще одного мешканця будинку,
рятувальникам довелося діставати з під завалів зруйнованих перекритів.
Знаємо також проще, принаймні дві пошкоджені багато поверхівки
в наслідок цієї атаки.
Окрім цього, у місті майже зруйновано двоповерховий готель.
Там працівники ДСН з під час розбору завалів виявили тіла двох осіб.
Одну людину вдалося врятувати з під руїн.
Роботи там тривають і до нині.
Ще троє постраждали від осколкових поранень в наслідок авіаналітів.
Продовжнями бачили і чули, як активно працює наша авіація
по позиціям російських військ на цьому напрямку.
Зазначу, що окупанти не гребують нічим і прицільно б'ють
по містям держителям.
Роздають гуманітарну допомогу.
Приватний сектор палає щодня.
І така ситуація нині не тільки в бахмуті,
а й в сусідньому Соледарі, який знаходиться ближче до лінії фронту.
Рятувальники не встигають гасити пожежі, які з причинені
масованими обстрілами окупантів,
під прицілом рашистів будинки цивільних на передодні.
Один чоловік загинув у себе на подвірі,
отримавши смертельні осколкові поранення.
Через постійні російські атаки військова адміністрація
та поліція наполегливо радять виїжджати родинам
з дітьми з цих небезпечних місць,
до поки є ще можливість.
Проте, як на це зважується родина з дітьми,
пропоную подивитись далі в сюжеті.
Солидар місто на ліній вогню, по якому прицільно б'ють
російські військові.
Дорога всієна вирвами від ворожої артилерії
і побита осколками від снарядів.
Димом вкрити приватний сектор міста,
ворожі війська поцілили сюди з реактивних систем
з залпового вогню.
Ось до горає сарай приватного сектору,
люди з віцевих, але після того, як російські окупанти
поціли сюди з ураганів.
Люди поспіхом збиралися би втикти подалі від обстрілів.
Адміністративна будівля підприємства Артем Солі
горить середини від такої кількості пожеж
і постійно ворожує канонади на околицях солидару,
в огнеборці не встигають рятувати від вогню усі будівлі.
Тут дуже небезпечний. Тут дуже небезпечний під час засіння.
Може, в будь-який час прилетіти або міна, або снаряд, або...
Що завгодно.
Тому, ну, бачимо, що щось намагались,
але, бімовірно, масштаб пожежи так і великий.
У небі літає безпілотник.
Затримуватись надовго тут смертельно небезпечно.
Місцевий забиває двері свого понівиченого гаражу.
Кілька вулищів поряд потрапили під удар від ворожого Урагану.
В районі зникло свідло.
Бо це було і в сім часів, без п'ять тисяч, начали обстріл.
І начали сипати.
Руслана. Руслана убила в цьому домі.
47-річного сусіда Сергія ворожий обстріл застав на подвір'ях.
Від осколкових поранень чоловік помер на місті.
Дружина та донька загиблиго до цього ранку, ще вагали, ще виїжджати з міста.
Після трагедії жити в понівиченому будинку,
де ворожий снаряд вбив чоловіка та батька родини, не зможуть.
Тілу поховають на городі і поїдуть до рідних у Полтаву.
Формація вносяться в єдинний рієстр.
І в подальшому буде проводитися розслідування.
Всі матеріали долучається за фактами новій мій, яка триває.
Вивести якомога більше родин з дітьми і зони ураження артилерій російських військ,
волонтери та поліція буквально вмовляють місцевих
евакуюватись до більш безпечних регіонів країни.
Олена мати шість дітей.
Сьогодні вона з трьома виїжджає на Хмельниччину.
Ми довгодом думали, ми вирішилися,
ні, то я жаю, що там, що ми вернемося назад.
Все зі стиха будуть.
Молодші 15-річна Ганна, 13-річний Назар і 9-річний Тимофій.
Разом з мамою рушають до місця збору на поліцейські автівці.
Старша донька Олени попри обстріли Костянтинівки
полишати домівку, поки не хоче.
Доча мене там наверху живуть,
дуже бросать, у мене срок рожачі їх началья августа.
Тож страшно бросать.
Поки старший син приглядатиме за будинком і господарством,
Олена сподівається, що старша донька до пологів теж евакуюється.
Через те, що російські війська підступно обстрілюють місця,
роздачі вуманітарної допомоги та все частіше б'ють
за віацій по-краматорської Костянтинівці,
20-ки родин з дітьми зважуються виїхати подалі від обстрілів.
Упали, 2 ракети, вкатільно, вона ж дом близько, дуже близько.
Бабуся восьморічної злати і старшої соні,
проведжає онуків дорогу.
Бо, щоб все було хорошо, потім переживаю за них.
Ми спільно з військовою Костянтинівською військовою адміністрацією
проводили профілактичні рейди, розмовляли з сім'ями,
дуже багато приділяли уваги саме багатодітним сім'ям.
Евакуаційний автобус доправить родини з дітьми до залізниці
звідти людей повезуть на Хмельниччину.
Там на них уже чекають волонтери і воно,
якщо воно збережить воно з цим,
що повезуть на Хмельниччину.
Там на них вже чекають волонтери, які допоможуть зроселенням.
Дети є з дітей.
Психи, яка у дітей, дуже сложна.
Так, що діток треба увозити.
Проводжаючи, сподіваються невдовзі побачити рідних,
коли ворожих обстрілів у містах Донейчини поменшеє,
і наші армійці відкинуть ворожі війська до самого кордону.
Все буде добре, Україна буде наша ціла.
Ціла і нескорена.
Я в себе гаразд.
З Донецької області Маргарита Потапова,
Олександр Шиян та Олександр Лобок,
ТСН – один плюс один.
Марафон – єдині новини.
Цілодобово очути, як вибухають ворожі артилерійські снаряди.
На Слов'янському напрямку
расшисте обстрілюють розташування українців із танків,
а піхота-окупантів час від часу намагається йти на штурм.
Утім наші бійці тримають удари, завдають суттєвих аватрат ворогу.
У Харківському, окремому ватальйоні, територіальної оборони
кажуть, під ворожою на вало і уже добре навчилися виживати гуртом.
Щодо бомагає їм триматися та знищувати ворога,
кореспондент ТСН Олександр Моторний розкаже іще.
У мене є такий тактичний рюкзак.
Я таскаю тут і вбека, там 300 патронів,
якісь їжджу і воду.
У мене такий є нововеличкий портал, він ще світ.
Його портал з фронтової реальності до іншого світу
олівеці з блокнотом.
Щойно випадає перша ліпша, тиха хвилина,
чоловік сідає замалювання.
Ти взриваєшся, ти начинаєш малювати, малювати, малювати.
Він запасадує стрілет з гранатометник Харківського,
окремого ватальйону територіальної оборони.
За покликанням, як з'ясувалося вже на війні, метець практик.
Наприклад, як випити кави на позиції?
Ви лишт керіжанку кави зранку?
Підти поводу за три кілометри?
Так, наробати дров, розпалити багатья.
Тобто це ілюстрована інструкція?
Так.
Неодмінний герой його окопних коміксів, український захисник.
Автор зізнається, то образ збірний,
поки безземенний, та малювати прагне максимально достовірно.
Побачив різницю між цивільним життям і військовим.
Я хотів розповісти цивільним людям, як живуть цивільськові.
Аби почути різницю між цивільним і реальністю передової
нині на слав'янському напрямку не треба навіть надто дослухатися.
Вони заросли водом більш крупний калібр і міномет, різне.
Побачити і відчути, чим саме фронт відрізняється від тилу
теж можна мало нещохвилиння.
Воручки пройшли, прицелені покоціонали.
Але штука класна, просто класна.
84 мм на різницю.
Це улюблений бойовий портал Сергія.
Карл Густа в шведський ручний протитанковий гранатомет.
Під час одного з останніх ворожих штурмів зазнав поранень
та із головним своїм призначенням впорився на відмінну.
Прорив танками, вони намагалися недалеко з вітелі.
І один танк був захвачений разом з екіпажом.
Майже щодо винаці, ділянці фронту дає про себе знати і піхота-рашистів.
Тут інденційна йдуть боротьба з піхотою.
Цишину наводять строгий дядька, ну старий.
З тим максимумом, стареньким, безвідмовним кулеметом
з'язнається Володимир Анатопід час ворожих піхотних,
а так у нього 100% взаєморозуміння.
Пару раз ми все таки вопросили, а помаще.
І він дійсно помагав, він тушив фонарики в сеседням лісу.
Та найгучніший і найнебезпечніший тут щоразу,
коли починає стріляти московицька артилерія.
Дуель, я б не сказав би, що між артилерією,
в їх задачі, якомога нас особовий склад діж вибити,
щоб у них була можливість більш вільний спроби
на початку атаки, або прорівних ій.
Задавити ворожу арту завдання українських майстрів великих калібрів.
Піхоті за таких обставин, кажуть хлопці, залишається лише уважно слухати.
Коли по тобі ти чуєш свист характерний,
не як там міна пролетає, і вона кудись полетіла, то не по тобі.
Коли летить по тобі, в тебе є десь пів секунди.
Власну інструкцію, як врятуватися під час ворожої атаки,
Груслан намалював мало не після першої потужної артилерійської навали.
Всі ваші шаржі починаються сптягнутися.
Так, рано починаються сто ващі, ми вділяємо броню, каску.
Поки не вийти з нори, вийти з нори треба вдігнутися.
Бо прилітає, може прилетіто як і час.
Не лише вижити під градами та перемогти, але повернутися з цієї війни з доробком.
Груслан зізнається, нещодавно у нього народилось неймовірно надихаюча мрія.
Зараз я їде, яка надеє мені спати більш ніж російські гради.
Зробити проект, великий, робити комікс про цю війну.
І цей комікс треба малювати на війні і військовим.
На митця гранитометника Харківського окремого тербату чекає онучка.
Вона народилася, коли расисти вже вдерлися в Україну, їдусь був напередовій.
А Беруслан, як найшвидше побачив маленьку, і решта захисників змогли обійняти рідних,
треба визнають війни на реальність притворити найпершу спільну мрію.
Головне завдання в нас вибити вороги і захищати битківщини.
Спередової на півночі Донецької області Олександр Моторний, Данилу Лисенко та Сергій Шпортилов ТСН.
Один плюс один мерафон – єдині новини.
Розвідати російські плани поблизу території НАТО.
За для цього вагнення майже щодня у повід'я піднімається спецсудна альянсу
із повітряними розвідниками на борту.
Завдяки далеко глядним радарам і сенсорним давачам у небі,
а також на воді бачить, що робить потенційний противник.
І зараз очейне спускають з України.
Із повідряного рейду разом із днатівськими розвідниками
повернулася кореспондентка радіособода Зоряна Степаненко.
На борд піднімається командах, якущі звуть очі НАТО у повідрі.
Розвідка готується до чергового рейду, щоб згори побачити можливі військові загрози.
За в'яки військовій системі спостереження встановлені на борту,
а екіпажу видно те, що відбувається далеко за межами кордонів своїх союзників.
Ці радари здатні сканувати територію площою більш як 300 тисяч квадратних кілометрів.
За часів спокійніших для Європи патрулювали прості Равганістану.
Стежили забоями у Сирії, але тепер війна ближче.
Підполковник США член екіпажу згадує день, коли все змінилися.
Коли сталося вкорним, ми побачили, що вся цивільна авіація до вкола України зупинилася.
Було видно величезну кількість російських військових судин,
що летять з Росії в Україну, у напрямку Києва та інших локацій.
Відтоді розвід Канадо заледуване щодня у повітрі, а не близько п'яти разів на місяць, як раніше.
Інша і географія полютів. Тепер завжди східний, потенційно вразливий флан Галіанцу.
Ми зараз на Сході Ромунії дивимося, які активності у Чорному морі.
Літакду заправляють просто в небі, щоб депереривати роботу інженерів.
Повного бака ніколи не вистачало на усю місію.
Нас супроводжує танкерний борт і віддає у полюті паливо.
Таким чином економимо багато часу і затримуємося довше в місті, де це потрібно.
А в цей момент у салоні переобладаному в апаратну отримують розвід дані.
Всього розасекречені.
У режимі реального часу їх бачить частина команди за тисячі кілометрів звідси,
у Німеччині на базі НАТО. Відразу ж і обробляє.
Майже чотири години ми провели у небі на Друмуні і приблизно стільки ж над Кольщією.
І це звична тривалість розвідувального поліоту НАТО.
І звичний уже маршрут, який вибраний невипадково,
оскільки саме таким чином можна побачити якомога більшу частину території України
і європейську частину території Росії.
Зараз російські військові судне віддалилися від території НАТО.
Нині більшість російських військових повітряних судень,
чому зосереджені у сьогодній частині України.
Якщо попрям їй, то радари добивають навістань понад 700 кілометрів,
тому Донбас, де зараз основні активності, розвідси видно гірше.
Для себе та своїх союзників, очі НАТО нічого тривожного у цьому рейді не помітили.
Ми не виявили жодної російської активності, що теж не поганий сигнал.
Але це не гарантія, що російська агресія не дістанеться якійсь із країн НАТО у майбутньому.
До дня вторгнення в Україну ні політики, ні геополітики не вірили, що він нападе.
Казали, ні, цього не станеться.
А ви вірили?
На це питання я хотів би не відповідати.
Ми захищаємо авіопрострі НАТО, даючи зрозуміти,
що вони не повинні рухатися далі на захід.
На думку екіпажу цінність цих поліодів не лише військово-розвідування, а й політична.
Росія бачить альянс на поготові, щоб єдиним, багато національним фронтом дати вісніч у разі будь-якої загрози.
Зеряне Степаненко, Марик Гайдук, радіослобода, спеціально для ТСН, 1 плюс 1, Марахонь, єдині новини.
Ну, розуміючи, що загроза ось вона на Порозі, на заході готують технології майже фантастичні.
Стати одним цілем з власним літаком.
Зразу кілька компаній з країн Європи і приватних технологічних гігантів об'єдналися, аби створити супер-винищовач.
Серед його особливостей буде зокрема використання штучного інтелекту.
Спеціальні дивачів будуть ушолом, вони будуть відстежувати сигнали мозку пілота і збиратимуть медичні дані.
Відсобують комп'ютеру втрутитися та допомогти, якщо пілот потребуватиме допомоги, наприклад з непритомнія через високу гравітацію.
Що однією особливостю літаків планують зробити співпрацю із безпілотниками, які будуть використовувати як єдину систему.
Збирати винахід хочуть автоматизовано, наваробнисти працюватимуть роботи. Про це нині домовляються із японським технологічним гігантом.
Перший політ демонстраційного реактивного літака під назвою Tempest відсістніть вже до 27 року. Про таке компанія-иробник заявила на авіасалоні у Farmbro.
Ну а в Україні нас напружили слово «дефолт» нафтогазу. І хоча це не вперше в історії, такі новини від найбільшої державної компанії оптимізму не додають.
26 липня «Нак» нафтогаз мав заплатити зувнішнім інвесторам за їхніми єврооблігаціями. Суму порівня на невелику – 300 млн. доларів.
І раптом вчора ввечері ось таке повідомлення на офіційному сайті. Дайдеться про оголошення дефолту, причому нафтогаз звинувачує у цьому кабінет-міністрів, тобто свого прямого начальника.
Що ж сталося і чим це загружує нам? Щоб провести будь-які виплати по євробондах, нафтогаз має отримати дозвіл від уряду. У національній газовій компанії твердять, гроші на це були, і погашення відсотків значно спростили б шлях до залучення нового капіталу для купівлі газу на опалювальний сезон.
Але кабін такого погодження не дав, а доручів компанії – ще раз переговорити з інвесторами. Адже сталося це в той момент, коли сама держава просить у приватних інвесторів відкласти сплату власного суверенного боргу на два роки.
І рішення НАКО не описується у загально-державну логіку. Інакше, у кредиторію виникнуть запитання, чому одна компанія платить, а решта – ні. Можуть не піти на поступки України, так вважають у кабміні, і тоді всій державі доведеться не солодко.
Якіб не були аргументи двоусторінці, рішення безсумньо віддібються на нас. Гроші на закупівлю газу на опалювальний сезон. Тепер десь треба взяти, а його ціна у Європі злетіла у космос. Заговорили навіть про газовий ленд-ліс для України. Наскільки він можливий? В ефірі національного телемара фондор сповіла радниця голови правління нафтогазу Лана Зеркаль.
Ви збережте, що в Україні стали найбільшим постачальником ЛНД в Європу. І вона роблять все для того, щоб Європейський Союз міг закачати в своїй підземній сховищі газ і забезпечити проходження зимового періоду.
В той же час у нас є власний видобиток і нам потрібно тільки вирішити питання, чи в змозі ми якось обмежити, так само як європейці, використання газу.
Російський газпром там часом пускає вхід свою традиційну зброю. І від сьогодні в Німеччину, скажімо, надходить тільки 20% російського газу по газопроводу Північний потік-1.
Газпром пояснив це технічними причинами, але в такі пояснення у Європі уже ніхто не вірить.
Утім, узалежною до російського газу Німеччини панічні настрої, там закликають вже зараз максимально заощаджувати енергію, менш використовувати гарячої води і не палити даремна світла.
Інакше наступна зима може виявитися критичною, на сам передля німецької промисловості.
Чударця німцям зробити історічний крок із лісти із газової голки Росії. І як там збираються це робити, власкор ТС Наталя Фібрік розкаже.
Літній вечір у Баварському місті Авксбург темніше, ніж зазвичай. На центральних вулицях і площах приглушують освітлення, міські фонтани вимекають раніше.
Так, місто заощаджує енергоресурси. Поки їх багато, але в зимку може бути дефіцит.
Мені було дуже важливо показати громадянам Авксбург, що ми можемо зіткнутися з дійсно важкими часами.
Ось чому, наприклад, ми вимкнує підсвідсування наших історичних будівель, а фонтани вже не працюють так довго, як раніше.
Щоб показати, що зараз незвичайні часи і показати, що нам усім потрібно дбати про спрожню економію енергії.
Наслідувати приклад ощадливих баварців уже взялася німецька столиця. У Берліні припиняють нічне освітлення історичних пам'яток.
Заощаджувати закликають міста, громади і домогосподарства. Німеччина визнала, що залежна від російського газу.
Лиськополовини осель у цій країні обігрівають газом, а німецька промисловість від газу залежить на третину.
І частка російського палива для німецьких підприєм з останніми роками росла.
Ціна на газ вже підскочила. Що робити, якщо російський газ перестанений надходити взагалі, на цій молочній фабриці не знають.
Без поставок газу ми втрачаємо велику частину енергопостачання на нашому заводі. І ми просто не встані перейти на інший вид р палива чи джерел енергії.
Це означає, що врешті-решт нам довелося б зупинити виробництво.
Путін грає з європейцями у груд, то прикрутить кранто, пустить більше газу.
Від сьогодні, по газогону Північний потік-1 надходить тільки 20 відсотків від попереднього обсягу.
Усі обмеження Кремль пояснює технічними причинами.
Вони навіть не мають сміливості заявити, що ведуть із нами економічну війну.
Натомість вони розповідають якісь вигадані історії про турбіни, що просто не відповідають дійсності.
Зберігати енергоресурси вже сьогодні, щоби пережити зиму завтра. Такий план у Німеччині.
Якщо вдасться заосчадити до 20 відсотків енергоресурсів,
тоді до зими зможуть заповнити німецькі газосховища.
Зараз там 65 відсотків газу, до кінця осені хочуть закачати 95 відсотків.
І з російським газовим шантажем зробити це важко.
Але навіть якщо Путін повністю перекриє кран, Німеччина витримає, кажуть, в уряді.
І ми надходите, ми ще маємо можливості отримувати газ від Норвегії, від Нідерландів через термінали скрапленого газу,
які ми також будуємо. Наші газосховища заповнені на 65 відсотків, і ми будемо заповнювати їх і далі.
Газ у нас буде. Просто вже не буде ситуації, коли ми отримуємо, як завгодно багато газу задешевують ціною.
Від цього треба однозначно відвикати. Тому нам треба вести енергоошчадливе виробництво і ощадливо опалювати оселі.
І на що одночасно вирішила відмовитися від вугілля і атомної енергетики, тепер готова передумати і залишити в дії три атомні електростанції.
Планово їх мали відключити в кінці цього року. Тим часом колишні німецькі канцлери, які затягували країну в російську газову пастку, ситуацію не коментують.
Ангела Меркель з'явилася на відкритті оперного фестивалю, а Герхард Шредер, якого наразі намагаються виключити і соціалдемократичної партії Німеччини, полетів у Москву, каже, на відпочинок.
Він поселився у готелі біля центрального офісу Роснівці.
Тим часом звичайні німці, здорожчання газу ще не зовсім відчулик, бо перерахунок за опалення, за гарячу воду вони отримують наприкінці року.
Однак вже зараз розуміло, що доплачувати треба буде всім.
Моє домогосподарство запропонувало вже зараз платити на 30-56 євро в місяць більше, щоб в кінці року чек за перерахунок був таким, щоб його можна було оплатити.
Натомість інфляції, ціни на продукти харчування, пальне і послуги виросли вже зараз.
Подивимося, що буде далі. Шиття взагалі стане дорожчим не тільки енергоресурсом.
Продукти харчування оліє особливо бензин з дорожчим. Це складна ситуація.
Розрахунок Путіна, що в європейців, а передусім у німців, здадуть нерви.
І заради теплих домівок вони зламаються перед Кремлем.
Чи зможуть німці зберегти стійкість і вискочити з газової пастки Росії, покаже наступна зима.
Нам потрібно гарантоване енергопостачання. Що ми можемо зробити?
Я особиста накупила запас дріф, але не всім можуть зробити як я.
І хіба мені легше буде, що я сиді тому у теплій оселі, а довколо мене руйнуватиметься наша економіка.
За останні тижні у нас здійнялася яка спаніка. Ми все робимо правильно і готуємося як можемо.
Мені взагалі байдужа на газ. Я опалю оселю дрогами. Сам її впривожу з лісу, тож Путіна я можу послати куди подалі.
А що Росія сама відключить європейцям газ найпевніше до зими, яких би втрат газпрому це не коштувало, у Європі вже майже ніхто не сумнівається.
Із Берліна, Наталія Фібрих, Іденисарченко, ТСН, 1 плюс 1, Марафон, Єдині Новини.
Група Ярмака Макфола пропонує країнам санкційної каоліції запровадити вимогу про обов'язково розкриття інформації щодо будь-яких ділових контактів,
спільного владення корпоративними правами та власністю із громадянами Росії. Проект такой резолюції вже подано до Конгресу з Получених Штатів.
Презекрівник Офісу президента Андрій Ярмак наголосив на зустрічі санкційної групи із лідерами та представниками депутатських фракцій Верховної ради України.
За його словами, головна мета міжнародної робочої групи, яку він очолює разом із Майклом Макфолом, завдати нещевного удару по економіця агресора та позбавити його грошей.
Зокрема, уже заморожено понад 13 мільярдів доларів російських активів і фахівці працюють над їхньою передачевію Україні.
За словами Ярмака, проти топчиновників країни агресора, на їхніх наближених осіб запроваджують персональні санкції.
Кожна країна санкційної каоліції вже ввела обмежувальні заходи проти приблизно 1000 росіян.
Дійшли і до золотого «Мбарго», а золото – це другий експортний товар.
Росії – це 19 мільярдів тільки в минулому році.
Почиловіюєте «Нафтове «Мбарго» і триває підготовка до «Мбарго Газового».
Поперовий тигр з картонним мечом не становить загрози, якби грізно він не виглядав.
Якщо говорити коротко, це саме те, заради чого була створена наша група для перетворення росії як агресора на поперовий тигр з картонним мечом.
У марафоні єдині новини, підсумковий випуск від «Насену» і ми продовжуємо.
Війна не скасувала COVID-19. Много тижня в Україні зафіксували майже половину більше нових випадків інфікування, аніж позаменологу.
При цьому реєструють переважно пацієнтів із стяжким перебігом захворювання.
Найпевніше це вже початок осінньої хвили.
До того ж на боковині вже офіційно зареєстрували 5 випадків інфікування новим під видом штаму у мікрон.
Чим він небезпечний і чи можуть незабаром в Україні повернути COVID-19,
дізнавалася кореспондент КТСН Інна Лебеденко.
У цьому коридорі поліклінніки тільки розмов про наближення нової хвили COVID-19 у Києани прийшли вакцинуватися.
Никуди не дівся і я думаю, що вересні буде більше захворюваності, буде більше черга, щоб зробити то ми вирішили так завчасно.
Світлана з чоловіком другою дозою щепилися майже рік тому.
Нині прийшли по-третью, або, як її ще називають, першу бустерну.
О Світляне готується до початку навчального року для них вакцинація обов'язкова.
До пункти вакцинації їх привела колега.
Я вакцинувалася три рази, последній третій раз, якраз, коли почалась війна.
28 февраля я зробила третю вакцину.
У цій київській поліклінніці вакцинувати українців проти COVID-19 не припиняли ні на день.
Навіть 24-25 лютого у нас були паціенти, які вакцинувалися від коронавірусної інфекції і продовжують вакцинуватися.
Можна сказати, що останні декілька тижнів навіть є трошки підвищення рівня вакцинації.
В одну часту, стало й більше хворих на COVID-19 українці масовим ігрують з Європи, а там уже кілька тижнів поспіль.
Серйозно, зростає захворюваність. Це вже початок нової хвилі.
В Україні показники не такі критичні, але, наприклад, минулого тижня в нас зафіксували в половину більше випадків ніж попереднього.
Близько двох тисяч. Утім, це не означає, що українці не хворіють.
Майже всіх, у кого підтверджений COVID доводиться шпителізувати.
Ми виявляємо лише важкі або середні, саме середньо важкості випадки коронавірусної хвороби.
Легкі випадки вони в переважній більшості проходять без постановки діагнозу, тобто людина переноситься на ногах.
Тим часом коронавірус продовжує мутувати знайомі нам Дельту та Омікрону.
Єврофі вже витісни в підтип останнього.
В Україні офіційно зареєстровані 5 випадків і всі на боковині.
Він називається B.A.5. Це майже той самий Омікрон.
Не має особливих симптомів, може викликати тяжкий перебіг у невакцинованих,
але в одночас він здатний уникати імунної відповіді організму.
Це означає, що навіть вакцинована людина може захворіти в легкій формі.
І цей відсоток – вищий, ніж було з іншими штамами.
Тож українців закликають вакцинуватися.
В усєму світі визнали – це єдиний ефективний спосіб протидії COVID-u.
Минулого тижня в Україні дозволили колоти вже другий бустер.
Ви не викликали лише людям старшим за 60 років і тим, хто має важкі супутні захворювання.
Бо в них імунна відповідь із часом стане славшою.
Для цього використовують МРНК-вакцину Pfizer.
Від рівня вакцинації напряму залежить те, чи прийде до України нова хвиля.
А від такі те, чи доведеться знову запроваджувати дотримання карантинних норм.
Нам би дуже не хотілося повертатися, тому що ми розуміємо певні і безпекові питання.
І в тому числі, що неможливо повною мірою дотримуватися певних протипідемічних обмежень, коли є пряма загроза життю.
Але у той же саме час ми розуміємо, що відсутність карантинних обмежень може привести дощі більшого навантаження на систему охорони здоров'я.
Поки що міркують лише щодо шкіл та місць розміщення внутрішньо переміщених ось її,
бо без маскового режиму вони можуть перетворитися на потенційні зони ризику для всіх, хто там перебуває.
Іна Лавиденко, Геннадій Шульга та Валентин Шелко, ТСН 1 плюс 1 Марафон.
Єдині новини.
Імаємо нового агент-прокурора. Верховна рада дала згоду на призначення новим генеральним прокурором України Нардепа від Слуги народу Андрія Костіна.
Його запропонував президент Зеленський.
У проламенті Костіно чолював комітет із правової політики і повідав за судову реформу.
Він також претендував на посаду керівника спеціалізований антикорупційної прокуратури.
Але під час конкурсу міжнародні експерти відхилили його кандидатуру за критерієм доброчесності.
На посаді генерального прокурора Костін пообіцяв зробити одним зі своїх пріоритетів покарання зрадників та колаборантів.
Саме те, що російські агенти розпладилися у правові охорони в структурах, президент Зеленський назвав причиною звільнення голови СБУ Івана Баканова
і попередниці Костіна в офісі генпрокурора Ірини Венедіктової.
Відповідальність для кожного, хто працював на ворога, має бути також невідворотньою.
Особливо це стосується перевертні в упагонах і це ще одне із наших надважливих завдань,
бо на сьогодні ми вже маємо більше півтори тисячі зрадників та близько 1700 колаборантів.
Родини, про кого розкажемо далі, сподівається на допомого міжнародних організацій.
Вони втратили на фронті своїх рідних. Дехто із них дізнався про трагедію із російських телеграм-каналів.
Там окупанти розміщують криваві жорстокі фотографії і сценічними коментарями до них.
Дружини і мама полеглих воїнів кажуть, навіть показували ці фото у суді, які встановив, що їхні рідні загинули.
І родини чекають на виплати від держави, які їм дуже потрібні, бо у кожного із загиблих залишилися діти.
Але повернути ті лавоїнів не можуть приблизно 90 днів.
Кореспондент КТСН Ніна Грушецька поспілкувалася із родинами і розкаже про надзвичайно боротьбу жінок,
які об'єдналися заради однієї спільної справи.
Вони живуть у різних областях України. Цих жінок розділяють сотні кілометрів, але об'єднує спільне горе.
А чи знаєш ти, мама, що нема твоїх син, не сидив в телефоні так, як ми сутками, чи буде звезок, чи не буде звезок?
Їхні чоловіки із сини пішли на виконання бойових завдань.
Мій чоловік Сатер, це його робота був.
І загинули.
Вони, як то вже зробили роботу, замінували територію і почався дуже сильний артобстріл.
Казали, що наче снайпери працювали.
Разом вони намагаються повернути найрідніших додому, щоб поховати.
Вони навіть немає могели. Просто такобору фотографію і розмовляюся фотографію.
Не можна допустити, щоб наші герої генили.
23 квітня – 5 ранку. 31-річний сапер Ростислав Остафійчук пише своєї дружині романтичне повідомлення.
Доброго ранку, коханом, яйдюченко. Люблю тебе дуже сильно, дуже сильно, скучу.
Іде на завдання.
Резом з побратимами Сергіємцем Белюком та Романом Карповим.
З того часу Ростислав на зв'язок не виходить.
І сталося це усього за місяць після того, як Ростислав та Аліса одружилися.
Кілька днів усі три родини не знаходять собі місця і сподіваються, там просто немає зв'язку.
Згадується, 23 лютого пили кавус, ні дали разом, поговорили, знати все хорошо.
Однак рідним військового 95-е бригади Сергія телефонують з його частини.
А вже понеділок повідомили про загибрю.
Сергій за освітою педагог, за покликанням підприємць, у його родини був свій малиновий бізнес, вирощували ягоду.
Однак у лютому прийняв рішення воювати.
Спочатку звільняв від окупантів Київщину, пізніше Донбас і Харківщина.
Спочатку приховував, потім коли вже признався, то я його запитала, чому ти так зробив.
Він каже, тому що мені якого захищати, я буду захищати ваш своїх дівчаток.
Той момент, коли дівчатка Сергія вже оплакували свого найдорожчого.
Мені навіть запитував, а чому Бозя забрав папу до себе, а чому прийшли до нас погані люди, а чому вони русськими звуються.
Інші дві родини все ще чекали, набодай якусь звістку.
Війна для її сина офіцера повітряних сел України Романа Карпова почалась у 2014 році.
Займався безпевутниками.
Проте що син у найгорячій щій тощі Карпови дізналися випадково.
Квітні він вислав мені фотографію, де він з викорчуком.
І тоді тільки ми поняли, що наш син на сході України.
Яке про загибель сина.
Прочитала в російському телеграм-каналі, куди викладають інформацію про наших загиблих у надзвичайно з неважливій манері,
від якої втрачаєш навіть крих ту віри в людяність.
Друзі мого сина знайшли фотографію сина на Рожескому сайті і щихахлов.
Тепер жінка не може відірватися від закривавленних фото найріднішої людини.
Ця фотографія, вища з мене придучимо.
Зами Наталія об'єднала три родини.
І тепер разом усі ці жінки домагаються повернути собі своїх загиблих.
Проте зі перших трьох тижнів ми мабуть стілкуватися,
поки якраз і на день кожного дня ми шукали різні спосади.
Родини почали проводити власне розслідування.
Я похвилинно знаю ті дні, коли він туди приїхав,
де він, з ким він спілкувався, що їм, що пив, яка була погода.
Зная подробиці загибелі сина на Харківщині, на околицях села Довгенька.
Та навіть що з ним відбувалося після смерті?
Бо в російських телеграм-таналах фото загиблих з'являються два рази.
Це міси 23 квітня, тільки відзріляних.
А це 21 травня, перекинений.
Обікрали документи, телефони, кредитні карти, навіть аптечку.
Евакуувати тіла загиблих не вдалося.
Спочатку через сильні обстріли.
Таке враження, що просто під прицелом держали ці тіла,
щоб положити чим більше наших військов.
Тепер місце загибелі окуповане.
Діти лежать до цих пір.
Уже 82 дні лежать на сонці, поїжджені, дощами.
Ніхто нашу дітей не забирає.
Жінки переконані, їхні рідні досі залишаються на тому ж місті.
Вони не забрали ці тіла куди, бо біля них не були спеціальної техніки.
Це надає якісь мішки.
Більше 20 днів майже місячної давності ці тіла.
Ми маємо надію, що може вони прикопали якісь воронки там, на тому місті, ряду.
Морги знаходилися найближчі.
Це Луганська область туди, де їхня була тіріторія.
Десь чи Данєцька, спеціально брати ці тіла і лежити рядом з собою їхати,
я не думаю, що вони на це йшли.
А ще це їхня жіночий союз допомагає впоратися із горем.
Однак повернути своїх загиблих досі не вдається,
але вони дуже просять допомоги третьої сторони.
Уряд України, на жаль, на сьогодні самостійно не може вирішити цю проблему,
тому що там йдуть бої, тому що території окуповани.
Мені потрібна допомога міжнародних організацій.
Бо рідним потрібні хоча б і могли.
Ніна Грушецька, Денис Чиш, ТСН – один плюс один марафон єдині новини.
І сьогодні 20 років вини з Книлівської трагедії,
коли у Львові загинули 77 людей.
Це стало наймасштабнішою трагедією у святовій історії авіашоу.
Усі попередні роки рідні загиблих молилися біля каплички, пам'яті жертв,
а далі рушали до меморіалу на самолетовище.
Нині, із міркувань безпеки,
служби відправили в одній із Львівських церков.
Люди, які зібралися там, згадували, що 27 липня 2002 року
досвідчені пілоти виконували фігури вищого пілотажу,
як раптом, банищовач суд 27 влитів у натовп людей.
Пілоти встигли катапультуватися,
але на литовий щодо було близько 10 тисяч людей загинули цілі сім'ї.
Селіство довелося, що трагедія сталася через помилку у пілотуванні.
Суд у'язнив організаторів шоу та пілотів.
Нині, вони вже відбули поперання.
Ім часом різні загиблих кажуть, їхній біль не вчухає.
Мені якраз тоді було 16 років.
Мене в один день загинула мама, то бто брат.
І відчим, її дворідна сестра і дитина.
Тобто п'ятого разу сім'ї.
Для мене це було, як для дитина, то бто це була травма.
Зараз так само багато людей втрачають бовіна, втрачають сім'ї, втрачають дітей.
І я розумію, їхню біль дуже добре.
Це марафон єдині новини Итерсе.
Росіяни масово їдуть до Євросоюзу у відпуску Читопак у своїх справах.
Кількість охранювачів згадок зі славози.
Утім припинити це звичне паломництво до Європи органом ЄС хоче запропонувати естонії.
Щоб вони на рівні всього блоку припинили в видачу шенгенських віз,
тим чьієї співгромадяни причетні довбивства українців.
Знамо, на жило з Брюсселя, кореспондентка радіосубода Заряна Степаненко.
Заряна, чого вітаю, чим вже ускладнені подоржі Росіян до Євросоюзу?
Ну, і які шанси, що вони взагалі стануть неможливими?
Алло, сезон відпусток у Роспалі та подорожі до Євросоюзу, який для Росіян завжди був популярним курортним напрямом,
не аби як ускладнилися. Європийське небо для росії від Росії, і звідси туди закрити, а окремі країни ЄС
призупинили і видачу шингенських хвіс – це Польща, Латвія, Литва, Чехія, Естонія.
Утім, зараз закрити Росіянам шлях до ЄС хочуть на рівні всього Євросоюзу. При на мні такі пропозиції готує естонський МЗС.
Справді, кур'язно, що російські громадяни зараз масово їдуть через Західний кордон Росії, через Фінляндію, Латві, Литву,
щоб відвідати луври влітку, тоді як в Україні вбивають дітей. Це безумовно морально неправильно.
Я сьогодні зустрічався з міністром закордонних справ історію на Самринцал.
Ми обговорювали це питання. Він саме встановлення заборонила.
Проте що таких вістористичних але, це треба робити згоден з іншими членами шингянської угоди тільки тоді це буде ефективно.
Семи через країни Балтів, яких ЄС ухопутний кордон із Росією і направляється зараз по тік російських подорожувальників.
Їх не можуть не пропустити, якщо у них у паспорті війзавидана раніше чи якщо це транзитні пасажири, які відповідно їдуть до іншої країни ЄС.
Через недавні послаблення обмежень на аперетин кордон із Букуросії, що діяли через ковід цього тижня кількість мендрівників, що їдуть із федерації до ЄС дійсної зросла у рази.
Ідично ли бути такими воротами в Європейський Союз для російських туристів і мовили бити, як б розвиваться російський туризм.
Перед Талінським рапортом для Нортомерії фрактично весь Петербург летить куди-куди далі.
З другое, на этот же вопрос, в принципі, стоїти перед нашими фінськими колегами,
бо Фінляндія продовжує видавати візогражданам російської федерації.
Гуманітарними, як от видачів із російськими опозиціонерами, аби вони вдома не стали жертвами політичних,
пересідувань підтримують і найбільші фінські партії.
Пропозицію за кілька тижнів у естонському МЗС відшліфують, а от коли Євросоюз її розляне,
невідомо тому, що в євро-інституціях до кінця літа канікули.
Сценарію, що рішення врешті свалять, не виключають у російському МЗС,
водночас директор його консульського департаменту припускає, що тоді росія укладе угоди із окремими європейськими країнами,
не поточнивши, які саме вважає потенційно дружніми. Алло.
Дякую, Заряна Степаненко, кореспондентка Радіосвобода була на зв'язку з нами із Брюселі.
Не вийдемо війна, тим часом точиться за кримлійськими стінами.
В оточенні старіючого Путіна уже міркають, хто його замінить.
На ближені змагаються за шанс вмаститися у президентське крісло, отримавши статус офіційного наступника від нього самого.
Хто може очолити росію після Путіна?
Та чи буде від того легше українцям?
Кореспондентка ТСН Марія Васильєва намагалася з'ясувати.
Більше не позує з голеним торсом, а всі частіше кульгає.
Тримається за стіл.
Почались, за тим, що там були.
І на параді сидить як бабуся під пледом.
У Росії дедалі частіше обговорюють, хто замінить старіючого диктатура.
Він волів би піти на той світ на піку Слави.
Та цим Маріям не судилося здійснитись через українців, які виставили Путіна лузером і тут же нічого не виправити.
Це змішало всі карти і йому, і російській верхівці.
Диктатро кажуть Марія впродинастичну передачу влади своєї молодчої доньці Катерині Тихонові.
Тій, яка за все життя, серйозно займалась хібащу акробатичним рокінролом.
Та ще народила дитину від артиста балету на прізвища Зеленський.
Зараз її намагаються прилаштувати до наукової сфери для солідності.
Та зараз чувствується недостача, именно підтримки приревних технологій.
З етеперечніх обставин Путін вже і сам розуміє владу, вона не втримає.
Воно готово подимати свої дочки.
Воно в ній душі не чає, встаніться, з золотою молодь.
Вони тяжелі, випи, нічого не подимали.
Влашро росія не така.
Вона, воно з цим слабим, вона ніколи не достанється, ніколи не вудежить.
Тому тут появляться ще більше оголтів.
Довжди були такі прямо отморозки, які прямо збучі.
Ось таке, які готові і убивати, і не бояться умирати.
За Путінське благословлення зійти на трон гризуються його наближення.
Подин із них Дмитро Медведів чи Їхамські Твіти на адресу українців та заходу
часто пояснюють тим, що мовляв, до пляжки прикладається.
Ледний спік.
От мій хард і нарашен.
Просто дінік ті.
Ви держите здесь, вам всього доброго, хорошого настроення і здоров'я.
Міністр оборони Шойгу зійшов з дистанції, бо російська армія зганьбилась в Україні.
Почільник ФСБ Патроши ще старший за Путіна і намагається підсунути тамтешньому політбюрос вого сина в якості кандидата.
Ще є дуже непублічний Юрій Ковальчук, власник медіа-холдингу, і кажуть нині найближчий Путінський друг.
Але поки що найбільш успішно метушиться довкола Сергій Кирієнко.
Автор двох російських дефолтів, колишній прем'єр-міністр, напрізвись Кіндер-сюрприз.
Він усе ще позиціонує себе як кризовий менеджор Путіна,
змівши наблизитись до нього і Кирієнко, нині очолює внутрішньу політичний блок Кремля,
і навіть розширив сферу своїх повноважень.
Зараз він курує самозвані республіки на Донбасі та окуповані райони на підні України.
Правильний людь в правильному місці способний решити любую задачу.
Він є представником найбільш впливового клану.
Ощолює цій клан Юрій Ковалчук, людина, яка напевно, зіграла ключову роль з точки зору початки війни проти України.
Ну і ось Кирієнко це найбільш перспективний їх менеджор, якого вони будуть рукати вперед.
Думку самих росіян ніхто, звісно, не питає.
За кого під тип поставити галочку, їм підкажуть з телевізора, адже публічної політики в Росії вже давно немає, і всі ці люди широкому загалу однаково не відомі.
Формально по конституцію, це Мишустин должен бути глава правительства.
Якщо ми будемо втім вслучати, три місяці до вибору Формально має бути в Ріву, Мишустин.
Воно, кстати, похож на компромісну фігуру.
Мишустин, похоже, я не кажу, що воно не того, але воно похоже.
Ну а чоро пусть це то буде? Воно ж ніяк така не...
Рештіка дуров, правильно? Будь-яшусь саму будемо виясняти тут і головно.
Водночас, як не дивно, всі ці павуків банці розуміють, без Путіна їм нічого доброго не світить.
Тому сподіватись на якісь палацю візаколити в Росії навряд чи варто.
Так само, як і на те, що влада раптом звалися в руки одному з теперешніх опозиціонерів.
Парадоксально, але шанс, насправді, позитивні. Змін росія матиме лише у разі цілковитою військової поразки в Україні.
В Росію найбільше ми ввірно, а чорі тій, на якого покаже пан Зеленський.
Тому що зараз немає жодного джерела легітімності в середині самого російської федерації.
Якщо не втручатися, то там може бути бочого, там може бути і пан Гіврхін, і патруши.
Якщо ж замість нічого військової поразки, Росії вдасться затягнути Україну в процес переговорів.
Персонального Путіна згодом просто замінить хтось із колективного Путіна.
І це продовжить страждання як українців, так і самих росіян.
Марія Василєва, Олександр Рибінчук, ТСН 1 плюс 1, Марафон Єдинє Новини.
І про те, хто не здається, Маріупольські вчителі готуються до початку навчального року.
Педагога, яким вдалося вийхати із окупованого Маріуполя, об'єдналися і створили приватну онлайн школу.
І цей факт називає не інакше як дивом, бо чого був варти лишень вийст із міста захопленого расистами.
Про педагоги, які по провійну не втратили бажання навчати кореспондентка ТСН Інна Боднер.
Учителі збираються на Педраду. Хтось очина, хтось онлайн.
Обговорюють старт нового навчального року.
Або їх протестуєте і починаємо працювати.
Більшість викладачів знають один одного, бо вони разом працювали в Маріупольській школі № 56.
Школа 56 – звичайна загального світня школи в місті Маріуполі.
Але слуган, який висів на вході в нашу школу, він звичав так, школа щастя та успіху.
І всі, хто проходили мимо нашої школи, вони зупинялися, доводивились на цей слуган.
Тому іще подих розповідає про школу одне з учетельок.
Хоч школа, каже, була невеличка всього за 600 учнів, але передова.
Оснащення класів можна було позаздрити.
В стилі приходилися підпрацювати і були щасливі до того, що вони розивають нову особистість.
Розивають українця на ободня.
Заклад на морському бульварі. Кілька хвилин пішки до наборжної і кілька хвилин проїхати до комбінату Азовсталь.
Нині на місті школи – суцільні руїни.
Лівобережний район ми всі не могли виїхати в Україну зразу, тому що він був самим першим, окупуваний, розбитий, роздавлений.
Люди були знищені, але фактично всі учетелі, практично нашої школи, нашли можливості і виїхали на територію України.
Хто, як виїжджав, можна знімати кіно.
Алі Іванівнійс допомогли волонтери, які після вибуху драм-театру підібрали її просто на дорозі і вивезли убік за Поріжжя.
Вікторія Юрівна вибиралася через Росію, України Балтії та Польщу.
Евакуацією дистанційно керував син із Києва.
Саме він і запропонував організувати школу, бо бачив, що мами важко, а розрадити її може улюблена робота.
Потрібно зробити такий освітній онлайн-центр для вчителів Маріуполя, які постраждали в нас до ковійної.
Для старту потрібна техніка.
З ноутбуками Зненадська допомогла колишня Маріупольська випускниця.
Я просто активно постала на своїй сторінці, що ми зараз запустили таку ініціативу,
хочемо допомагати тим вчителям, які виїхали з Маріуполя.
І спочатку це було друзі, колеги, знайомі, які просто віддали свої ноутбуки, які не користувалися, але вони були в робочому стані.
І потім вони якось почались розрастатись.
Так, вчителі Маріупольської школи 56 відкрили приватну онлайн-школу 56.
Ідею підтримали в усіх державних структурах.
Нині у закладі працюють 16 педагогів.
Серед них не лише ті, що на вільній українській землі.
Є ті, що поки що з-за кордоном і ті, що й досі в окупації.
Їхні імена не називають, чекають, коли колеги вирвуться.
Вони вже з нами не зв'язково, вони вже готові уроки і будуть з нами працювати за нашим українським програмом.
Як і коли стартувати з навчанням, збирають відгуки від батьків.
Бо частина учнів в нині за кордоном, але вони хочуть продовжувати вчитися і в українській школі.
Усі вірять, що в усіх усе вдасться.
Учителям очити, учням очитися, а потім разом повернутися до рідного закладу у Звільненому Маріуполі.
І напис «Школа щастя та успіху» вони обов'язково подшаплять на відбудованому, ще кращому ганку.
Іна Боднага, Надія Шульгат та Вікторія Писменна, ТСН.
Один при Содин – марафон «Єдині новини».
Мій уклін і щиро повага усім українцям, хто відважно тримає свій власний фронт.
Вчителям, медикам, ремонтникам, волонтерам і звичайно ж нашим героям-захісникам.
Разом, насправді, велике сило.
Тому тримаємось, працюємо і наближаємо перемогу день за днем.
Слава Україні.
І до зустрічі!