Звичайно, це біка Атлантики.
Жестий доброї волі відворожої піхоти.
Як наші бійці йдуть у контурнаступ на одному з найскладніших напрямків фронту.
Ексклюзивний репортаж у випуску.
Як Росія знижує рівень життя всіх людей по той бік Атлантики?
Це більше проблема. Це звісно бензин.
І в Україні?
Долар дорожче, а тих, хто втратив роботу понад 5 мільйонів.
І чого чекати далі?
Маленька причина великих проблем росіян.
Як чіпи можуть зупинити військову промисловість федерації?
Ми продовжимо стежити за ситуацією.
І про що домовлялися світові вигнанці?
Знайти сім'ю дитині.
Як можна взяти в піку на неповнолітнім?
Без батьківського піклування зафіксовано 2057 таких дітей.
Скільки вже людей прихистили дитину?
Причина поразки окупантів під Києвом – армія біороботів.
Повищен интерес визивали утки і кряк, політаючи із України в центральне області росії.
Топрейтинг абсурдизмів ворожує пропаганди.
ТОРЖЕСТВЕННИЙ ЗАЛЬБА
Триває марафон.
Єдині новини час підбити підсумки середи 20 липня у студії інформаційної служби Інтер Олексій Фадєєв.
Вітаю всіх, хто щойно прейднався до марафону.
Наші наступають так коротко.
Можна охорактеризувати те, що побачив напередовій на ізумському напрямі нашу винкур.
Руслан Сміщук.
На одній із найбільш складних ділянок фронту в Збройні село України не просто тримають оборону, вони йдуть в атаку.
А ворох пособі залишає випалене землю та купу своєї спаленої та знищеної військової техніки.
Отже, війна без купюр. Далі в ексклюзивному репортажі.
Це ураган.
Ми ще не доїхали до передової, а наші так би мовити пригоди вже почалися.
Це ізумський напрямок місце, де росіяни намагалися наступати на Слов'янськ.
Узяти його в кліщі.
В фронт живе в певному ритмі. До цього була відносна тиша.
Можливо, постріл раз на 10 ковин.
Зараз знову все активізувалося.
Ці прилеті відбувається за декільки кілометрів.
Зараз ми навіднесно відносно обезпечні відстані.
Але дистанція може мінятися.
Хоча це ще не лінія зіткнення все навкруги з осійно-ресійськими ракетами.
Такими, як ті, що вибухають десь поблизу, прямо зараз.
Схоже, що це використовують касетні боєприпаси.
Адже ми слышимо його проліт, потім вибух.
І потім вже маленькі частини суб-боєприпаси починають падати, вибухати.
Причекавши обстріл, ми їдемо ближче до нуля.
Наймовірно, малювниче небо і земля, що тут і там горить від снарядів ракет.
Ситуація така, що зараз артилерійські обстріли з створення реактивної авілерії стали набагато менше.
Вони їхня техніка, їх самі орки трохи відійшли.
Зараз ми вибухаємо, що вибухаємо.
Замі орки трохи відійшли.
Зараз вже спокійніше набагато.
Оце спокійніше?
Так.
Виполені поля згоріла пшениця вирвити залишки ракет.
Це вже ноль, де українська піхота стримує ворога і не просто стримує.
Але про це далі.
Зараз приїзд на кожну локацію, на кожну позицію починається з москвання автомобіля.
Адже в повітрі постійно літають російські безпілотники, корагують артилерію.
І тому треба максимально себе скривати.
А не вдовзі над нами пролітає один із дронів.
Далі під постійної гурки-тартилерії мають демона нові відвойовані позиції.
Зараз нашими головами літають снаряди.
Ми навіть бачимо, де вони вибухають.
Тут динематний.
Трещу не треба, щоб наші позиції не засвятити виття бедюри.
Шляхом проходимо по-взмісти, де росіяни намагалися контратакувати.
Це один із знищених російських танків.
Т80, здається, і поблизу я побачив ще дві чи три машини.
Взагалі часто так закінчуються російські атаки на українські позиції.
Техніка засіля на поля, дуже хорошо їхні.
Убирать нам потім не только бшеніцу.
Тоді металолом, який нам пригодиться в дальнішому восстановліній нашій сторони.
Техніки засіляли дуже добре.
БМП, якщо ви посмотрите, леві, праві,
в общем, техніки дуже багато, згорівші, розбиті.
Више самі, ви видите, відбачите, кидають все.
Тобто, бігут, грубо говоря, в одніх трусах, і то, якщо в успіваєш.
Один був добре виднен, другий був спрятан за підбитим танком.
Ракета сработала з жавелинов подбитий танк.
А другий був в хорошій видіності, я його подбив.
А кащуща, ніколи ти подбиваєш російський танк?
Гарно. Пепло на десь.
А ось тут навіть утикти не встигли.
Росіяни атакували і танками, і піхотою.
Намагалися повернути собі ініціативу.
Але щось пішло не так, і тепер уже окупант перейшов до оборони.
Вони йшли кунтернаступлення, цілий роти піхоти.
Питали зайти, там стоял другий злот.
А я в помощі шов.
Витягив дуже багато ранених.
І зараз продвигаємося постійно вперед.
Потихоньку кожну посадку беремо, ака пиво.
Докер неодноразово сходився із росіянами на коротку встрелецькому бою.
Піхота дуже слаба.
Якщо ми відпордаємо, вони сразу вже відступають.
Вони питаються тихо подойти.
І ми їх витчисляємо дуже быстро.
Та що одразу впадає в око, попри постійні вибухи.
Важкі атаки та активно війнуть ці хлопці часто і дуже щиро усміхаються.
Схоже, з моральним духом тут все дуже добре.
Так, цим привіт хочу передать.
Привіт своїм землякам Ніпропетровська.
Посилу Губиниха.
Всіх люблю, обіймаю.
Держанься. Все буде добре.
Не вдовзі лунає нова тривога.
Такі звуки тут постійно, поки ми працюємо.
В принципі, кожні декілька хвилин.
Постійно бабахи.
О, без пілотник.
Що робимо?
Та передожи пересидіти, в лучше.
Зараз в небі побачила Орланди і приймати лишині, що ми будемо робити.
Тому що...
Знаходиться навіть при того місті, коли в небі
без пілотник погано,
можна на себе викликати вогонь.
Рішення прости – вукриття.
Збити його – це сложно.
Звичайно, якщо так бувається,
в тому часу, що він низко,
ми навіть збивали, але в основному, не високо.
У них у них Орланов вже поменьше.
В последній рівні Орланов не часто так летають.
В основному, так дрони.
Дрони чаще, чем Орланди.
Усе завдяки професійності та сучасному західному озброєнню.
Тож, потрох український небо стає безпечнішим.
А тоді українська піхота на землі
починає брати над окупантом Гору.
Зі Східного фронту Рослан Смещук, Вадим Ревун та Ігор Щепит
телеканал «Интер-Марафон» – єдиних новин.
Брати Гору над окупантом українській армії скоростани легше.
Отже, Україна отримає від США новий пакет військової допомоги.
Серед іншого там буде те, чого так панічно.
Бояться росіяни іще чотири хаймарси.
Про нову допомогу заявив очільник Пентагону Лойд Остін
під час зустрічі у форматі «Рамштайн»,
які ще рішення ухвалили на цьому форумі.
Про це із Вашингтона розкаже міколега Дмитро Анопченко.
Дімо, вітаю.
Вслухаємо тебе.
Вітаю. Бачиш, який у нас сьогодні день,
коли просто події сиплються одно за одно,
події важливі, без перебільшення,
то просто в ті хвилини у Пентагоні відбувається
пресконференція Лойда Остіна і генерала Мілі,
керівника комітету начальників штабів,
людина, яка постійно на зв'язку з Україною.
І якраз вони кажуть про головні результати,
але я з тих половину ще почути.
Я так розумію, що після мого включення ще буде сенсація.
Ну, а поки що, дійсно скажу,
що сьогодні відбувалося засідання Рамштайнської групи,
відбувалося воно цього разу у віртуальному форматі.
І те, що кажуть у Пентагоні,
що вони заличають все більше і більше країн.
Пам'ятаю, це починалося із чотирьох десятків,
зараз більше п'ятьдесяти країн вже беруть участь.
За словами американського міністра оборони,
хтось надає зброю, хтось надає фінанси,
хтось ремонтує ту українську зброю,
яка страждає на полі бою,
хтось готує українських солдатів,
тобто кожна держава вносить свої внесок,
а хтось просто політично підтримує.
Але зараз вже формується ось така велика коаліція.
Що до результатів? Так, дійсно.
Найвижливість Лойд Остін буквально кілька хвилин тому
ще раз підтвердив, що пізніше на цьому тижні
буде підписане розпорядження президента
про виділення 16-го вже пакету військової допомоги
і в цей пакет, по-перше,
увідуть засоби для того, щоб захищати узбереж.
Він сказав, що вони конча зараз потрібні для того,
щоб захистити острів Зміїни і для того,
щоб не допустити висадки десанту на Одесу.
Ну і, по-друге, дійсно, до тих 12 хаймарців,
які Україна вже має, це відкрита інформація,
це що на міністр сказав, тобто ми можемо про це говорити,
додадуть ще 4, доведуть на цей момент їхній кількість до 16,
до них будуть ракети, ще буде амуніція для артилерії,
ну і таким чином.
Пендахон каже, що це, в принципі, найвижливіше внесок,
який зараз може зробити Америка.
Тому що, за словами міністра оборони
колучених штатів дуже ефективно,
хаймарце себе показали на полі бою.
Той прогноз, який зараз являється,
це прогноз, що ця фаза, ці війни,
це фаза артилерійська, розуміють всі учасники
Ремштанської групи, що Україна
має величезний такий тиск російської артилерії
і те, що обговорювали, те, що пропонують,
те, що вирішили дійсно надати якісь засоби,
які би могли, ну, якщо не кількісно, то якісно
дати можливість Україні вирівнюти цю нерівновагу.
Що ще хочу сказати, якщо у мене і час,
то я не чув це ще від остіна, але я так розумію,
що на пресконферентії він теж про це скаже
зустрічі Ремштанської групи.
І це мені сказало одразу кілька виску поставлених джерел,
обговорювалося питання контролю за тими озброєнніми,
які надається заходом Україні.
І бачите, тут дуже хороший меседж.
Це не спроба контролювати,
це не спроба якось Україну допитувати,
це навпаки, та що я почув це українська ініціатива
почати цей діалог.
Все одно, і він є в пресі, все одно, він є тут в конгресії,
все одно ця тема виникає так чи інакше на різних і медійних
і інших майданчиках.
І тому Україна порушила ці питання, говорив про це
наскільки я зустрімв українські міністроборони,
про звітність, про відкритість, про готовність України,
демонструвати, що зброє не продається,
демонструвати, що зброє точково використовується,
демонструвати, що ця зброя, яку надає захід,
ця сучасна новітня зброя, попри всі публікації,
які з'являються, можливо від фабрики тролів,
попри всі якісь підозри, які лунають від певних політиків.
Що це все відкрите, що це все використовується,
що жодних проблем немає і Україна і надалі готова говорити
про звітність і про контроль.
І колеги не знаю, що там у нас по часу,
якщо є у мене ще буквально 30 секунд,
то дуже цікавий важливий меседж хотів вам донести.
Сьогодні після виступу Олени Зеленської
була розмова поговорити тут вкуларис з конгресменами,
і якраз журналісти запитували Лінці Грема,
людину, яка дуже серйозно займається Україною щойно була.
Скажіть, чи не боїтеся ви, що надання цих нових,
додаткових комплексів, комплексів серйозних,
серйозної, потужної зброї, воно навпаки спровокує Путіна
на те, щоб бомбити українські міста,
вбивати українських дітей. Тобто, знаєте, це думка,
яка тут у сполучених штатах, я так думаю, в Європі
досить розповсюджена, цього побоюються.
Я там не знаю, звідки цей нератив з Москви, чи просто
є ці побоювання. І ми почули від Лінці Грема, він сказав,
що це війна війна серйозна, абсолютно не треба,
або побоюватися, або говорити, що надання сучасної зброї,
щось там начебто спровокує, чи підвищить якісь ризики,
які вже ризики, коли війна триває, це єдина можливість
підтримати Україну, надавати сучасну зброю, надавати більше
і прогноз від Лінці Грема свіжий, експлюзивний, він якраз
в інтерв'ю нам сказав, що він сподівається, що до зими
російська армія буде вимутана і буде вимушена йти
на перемовини, відступати на якісь домовленості,
само тому, що сполучені штати надаватимуть і далі
величезну кількість сучасної зброї, зокрема хаймерсів
і артилерійських систем.
Колеги Київ.
Діма, дуже тобі, дякую, будь ласка,
не хвилюйся стосовно часу для хороших новин, у нас для
наших глядачів час завжди знайдеться, а ти регулярно
постачаєш нам лише хороші новини з Лошингтону, це Дмитро Анопченко,
мій колега із будівля американського конгресу, і це
ще не все від Дмитро Анопченко, він записав експлюзивну
інтерв'ю із заступником державного секретаря США
Дакласом Джонсоном, який відповідає за Європу та Євразію,
і говорив із посадовцем про плани Вашингтону щорвійськовий
допомог Києву про санкції проти Росії, і про те,
як зупинити голодні ігри Путіна зі світом.
Усі відповіді далі у випуску.
Нова зброя, допомога для економіки і гроші для після воєнної
відбудови країни, у Брюсселі, Мадриді, згодом і Лугано,
розмов та гучних обійцюнок ще до цього було багато.
Але після того, як туб політики покинули самі ти,
а у серпні, сезоні відпусток, у Європі традиційно виникне
певне політичне затища, як це все реалізувати,
як не залишити на папері всі ці ідеї, плани і обійцянки.
Про це особлива думка.
Заступника, помічника держсекретаря,
спитань Європи та Євразії.
Це посада рівня земміністра Дакласа Джонса.
Дипломата, який багато років працював в НАТО,
представляв там штати і тому є експертом,
зокрема із військової політики та озброєн.
Рішення, що до поставок зброї Україні,
зважаючи на ситуацію на фронті,
одне з найважливіших,
які тільки могли ухвалити Америки та її союзники під час саміту.
Але однією лише американської безпекової допомоги недостатньо
є видоозброєн, які мають надходити саме з Європи.
І на цьому саміті пролонала чітка заява членіваліанцу.
Вони продовжуватимуть підтримувати Україну,
стоятимуть на її захисті стільки, скільки буде потрібно.
Це і наше союзники казали і особисто президент Байден,
що ми допоможемо, аби Україна лишилася суверенною, незалежною,
і що Бросія її не перемогла.
І що ця агресія для Росії перемогою не закінчиться.
Тому на моє запитання, чого українцям чекати далі,
чую від високопосадовця Держдепу, що точно варто чекати
нових і нових пакетів мілітарної допомоги,
чергових рейсів з американських військових баз,
які доставлятимуть те, що потрібно на лінії фронту.
І так тривати мене до якоїсь дати, поки не закінчатся воювій дії.
Це взагалі одне з найголовнішого зобов'язання підтримувати Україну,
скільки їй буде потрібно.
І коли ви питаєте, що далі, то ви і надалі бачите метег
потужні кроки з боку сполучених статів.
Україна показала, що захист держави від російської агресії
є героїчним.
Ми підтримаємо і дамо необхідну зброю.
Але не зброю їдиною.
Держдеп обіцяє розширення санкцій проти Росії.
Містер Джонс також з простовою розхожу думку,
що Москвії начебто вдається обходити рестрікті,
і вони, мовляв, не так ефективно працюють.
Санкції мають вплив.
Ми вже бачили і дефорт Росії за своїми зонішніми зобов'язаннями,
і їхню неспроможній замінити багато систему зброїн,
які вони втрачають в Україні.
Через те, що діє експортний контроль.
Бачили наслідки для їхньої економіки, і тому ми і далі будемо
чинити тиск на Росію.
Підвищимо для неї ціну її дій.
І не лише до дамо рестрікції, а й посили моїх,
щоб забезпечити більш сувори виконання.
І це теж ми будемо робити.
Як сказали політики, доти, доки буде потрібно.
Покрема тема українськи зародно.
Розблокувати експорт, допомогти з Лугістокою.
Це питання, який зараз порушує постійно на всіх рівнях,
під час будь-яких зустрічей і телефонних звинків до Вашингтона.
План, який обговорив Біллідім,
включає навіть будівництво перевалочних центрів
на кордонах України, щоб було,
куди звозити новий вражай залізницькою,
якщо порти так і не зможуть відкрити.
Але із цим покипавза.
Всі дивляться, чим закінчаться Стамбульські переговори,
і її від цього залежитиме подальше стратегія.
Це неймовірно важливо.
У світі набирає обертів продовольча криза,
чинило вторгнення Росії в Україну.
І всім зрозуміло, чому проблема поглиблюється.
Лише через Росію.
Ми діємо, що це якось пом'якшити,
але блокування москвою експорту зерна є основною причиною.
Очікуємо, що вони все ж дозволять відновити рух цих потоків продовольства.
Що ще і фіксує і відстежує державний департамент,
так це крадіжки українського зерна,
коли воно вивозиться з окупованих територій,
а потім росіяни намагаються продати його у країнах,
які не дивляться на походження товару.
І тут Київ сам не впорається, потрібен тиск партнерів і у першу чергу Америки.
І на держави, які такі вантажні теплоходи пропускають,
і на тих, хто це все купує.
Зупинити розкрадання українського зерна,
яке є незаконним і за яким ми маємо намір притягнути росіян до відповідальності.
Так само, як їм доведеться відповісти за всі злочини
і за всі звірства, які вони чинять в Україні.
На цьому наш фокус уваги.
Я не можу поки конкретно вам сказати, як це вирішити.
Але це крадіжка, це злочин.
На це, окрім політичної, має бути ще й реакція силових структур.
І це наша ціль на майбутнє.
Не лише вирішити проблему продовольчої безпеки для всього світу,
але і розібратися із всіма злочинами,
які на наших очах Росія вчиняє в Україні.
Але це вже більше плани на майбутнє.
Коли діде до розслідуванні судів, поки ж треба вистояти.
І з цим у Вашингтоні обіцяють допомагати.
Як бачите, кажуть про це дуже чітко.
Зі Сполучених Штатів Дмитро Аноченко, Сергій Коваль,
американський бюро телеканалу «Індар».
Мрафон – єдині новини.
Ну як ви все знаєте, триває візит першої леді України
до Сполучених Штатів буквально годину.
Тому Алана Зеленська виступала у Конгресі США.
Вона подякувала американцям та керівництво України
за потужну підтримку.
А також звернулася з спроханням допомогти Україні
зупинити російський терор і надати більше зброю.
Я зараз прошу річ, яку я б ніколи не хотіла просити.
Я прошу у Вас зброю.
Зброю не для того, щоб нести війну на чузу землю,
а щоб захистити свій дім і право прокидатися у ньому живими.
Я прошу у Вас протиповітряно оборону,
допоможіть нам спинити терор проти українців.
Тримайтеся ближче до американців, захищайте українців.
Саме з такими словами Борис Джонсон,
сьогодні в останнє звернувся до британського парламенту
якості прем'єра про що і що говорив, знає Світлана Черницька.
Що середи у британському парламенті,
година за питань до прем'єр-міністра,
зазвичай голова уряду розповідає про участь у самітах,
звітує про зустрічі зі світовими лідерами
та вислуховує претензії і побажання депутатів.
У кінці тижня парламент йде влітню відпустка,
а отже для Бориса Джонсона це останнє участь у засіданні на посаді прем'єра,
адже до осені йому знайдуть заміну політику,
довелося під тиском відмовитися від офісу на Даунінгстрід.
У останнім звернені до депутатів Джонсон не забув ні про Україну.
Я хочу використати останні кілька секунд,
щоб дати кілька парад моєму наступнику, ким би він чи вона не були.
По-перше, тримайтеся поближче до американців.
Захищайте свободу і демократію усюди.
Скоротіть податки та дерегуляйте всюди.
Детільки можете, щоб зробити це найкращим місцем для життя та інвестування, яким воно є.
Я хочу подякувати всім присутнім.
Політик назвав свою місію, з де більшого виконаною.
Мовляв, за час його роботи відновили національну незалежність.
Країна йде ця простоточний вихід з ЄС.
Також Джонсон пишається, що привів до парламенту найбільшу консервативну більшість за 40 років
та епективно побирав пандемію.
Попозиція ж критикує його правління, але чимало депутатів знайшли,
за що подякувати лідерові, зокрема й за позицію щодо України.
На самперед від імені українського народу дозвольте подякувати прем'єр-міністрові
за те, що він високо тримає смолоскіп свободи
і робить все, щоб ця країна не стала васальною державою.
За справжню можність та ціли спрямованість.
Так тримати і дякую.
Коли парламент збереться після літніх канікул,
уряд уже очолюватиме інша людина.
Це буде або міністр кезакордонних справ Лістрас,
або колишній міністр фінансів Ріші Сунак.
Саме їхні кандидатури визначили депутати консерватори.
Сам Борис Джонсон не зізнається, кого підтримує,
але у прощальній промові поради внаступникові не дуже
покладатися на міністерство фінансів, а ще зменшувати податки.
Тобто обитва коментарі – це закиди у бік Ріші Сунака.
Він був близьким соратником і абсолютно не сподівану для Джонсона,
звільнився з його уряду, чим по суті змусив Бориса піти в відставку.
Що ж стосується лість трас, то вона – добре відома українцям
своєю сильною антиросійською позицією.
Хто переможе – стане відомо 5 вересня і за останніми опитуваннями
перевага на бойці міністерки закордонних справ.
Світлана Чернецька, Юрій Романюк, Подробиці,
Британський бюро телеканалу «Інтер» – мерафон єдині новини.
9,5% така нині інфляція у Великій Британії і вона найбільша з 1982 року.
Британія не єдина країна, яка стикнулася з проблемою
про глобально-совітову економічну кризу.
Нині говорять фактично всі експерти та посадовці.
Ба більше визнають цей міжнародні організації, такі як МВФ.
Одна з головних причин – повномасштабного торнення Росії в Україні.
Мої колеги Яна Танчак та Дмитро Анобченко розкажуть про те,
наскільки вже збіднішили люди у всьому світі та чого очекати далі.
Росія не вбувають наших людей.
Інині повинна час.
Рівняють і землею наші домівки.
Ракети і авіабомби знищують наші підприємства.
І страждає від цього не лише Україна, а цілий світ.
Віна – це не Б, яке випробування для країни.
І вже на п'ятий місяць повномасштабного вторгання Росії
українці почали на собі доволі гостро відчувати, як падає наша економіка.
Інфляція сягнула 21 відсотка.
І це, на жаль, не межа.
Долар дорожче, а тих, хто втратив роботу понад 5 мільйонів.
Наочний приклад економічної кризи продовольчий ринок.
Дуже дорого цю фразу ми постійно чуємо на ринку.
І від покупців, і від продавців.
Подорожчила зелень, подорожчили помідорчики.
Наприклад, в тому році продавала помідорчики 35, зараз 65 гривень.
Також і гірки були 25, зараз таку ціну.
Малинка дорога, все подорожчило, все.
І купувати це ні кому, розповідають продавців.
Ранше везли з Херисона, Миколаю, то було дуже багато продовці.
Був більший попіт, було більше людей, було більше покупців і було більше продавців.
А зараз менш, набагато менш.
А все тому, що грошей у людей немає.
Якщо з минулого року взяти і вняти вразов, то в 2 мабуть, побачили ми зростання.
Що робить?
Доводиться це?
Віноді, да.
Бо що він набір, вовжі?
Половину.
Мені подорожжув.
Купуємо, що ми зробимо, як треба.
Якщо з Херчами зрозуміло, хоч дорого купувати доводиться, бо ж голод не тітка, а що з речами.
На ринку знайомимося з продавчиною вірою.
Вона вже багато років продає постільну білизну.
Ціни, каже, тримають із останніх сил.
Ставку роблять на демократичний товар.
Те, що дороги, ми його не завозимо, бо люди не спроможно його купити.
До кінця року ефляція за прогнозами експертів може стягнути 30%
вже зараз Україна виживає завдяки міжнародній допомозі.
За червень місяць ми отримали в якусь цій доходу державний бюджет 90 мільярдів ривень.
А витратили 250. Тільки 135 мільярдів пішли на війну.
Прямий дефіцій – 5 мільярдів доларів кожен місяць.
З яких наші партнери нам в вигляді кредитів дають 2-2,2 мільярда.
Аби хоч якост наповнити український бюджет, влада повернула податки на імпорт та розмитнення автом.
Головне для України зараз перемога.
Тоді ми швидко відновимо економіку, а повернення західних інвесторів цей робочі місця і податки.
Зрештою, не лише ми економічно страждаємо від війни, як у розв'язала Росія,
бо зараз Кремль активно використовує проти всього світу, продовольчий та газовий шантаж.
Естонія – невеличка країна на Східному збережі Балтійського моря.
Її не можна назвати бідною, але інфляція тут зараз одна з найбільших в ЄС – 22%.
Рахунок за електро-енергією – 590 євро.
Я працюю повний робочий день, заробляю близько 1200-1300 євро.
Дуже зараз важко. Ціни на продукти сильно зростають, купувати естонську продукцію.
Дуже дорого в магазинах.
Місцеві завтівок пересідають на велосипеди і сильно економлять.
Найбільше подорожчила картопля на 127%, а ще олія, яйця, м'ясо, сир і молоко.
Всі основні продукти, які люди купують, і це через електро-енергію,
яка дуже дорого в Естонії, а також через газ.
У міжнародному валютному фонді вже назвали це рік важким для світової економіки.
І одна з головних причин – це по-ономасштабне вторнення Росії в Україну.
Відсвідає не лише Європа, а й географічно далекі від нас,
получені штати Америки. Там рекордно піднялися ціни на пальне,
а за ними і на харчі, і це вперше за десятки років.
Відчувся і на собі мій колега Дмитро Анопченко.
Ну а з цього боку Атлантика – економічна криза, викликана війною,
що її роз'язала Росія з початку, була лише темую в новинах.
Ну а зараз відчувається все більше і більше.
Ну ось конкретні приклади – те, що відбувається в моєму житті.
Щодня потрібна не ефір, як же їх дістати.
Свіже сурочка, колись попросувати одну тут в сусідній хімчисті.
Коштовила доллар 25, а зараз – 2,50.
Раз на тиждень, як і всі американці, купує щось у сусідньому супермаркеті.
І зараз, за ось небагато тут, треба віддати доларів на 20-25 більше.
Ну а найбільша проблема – це звісно бензин.
З трьох із купіками за галон ціна різко стрібнула до 5,
а в деяких штатах їй 6-7 доларів.
Америка – автомобільна країна, де без щоденних поїздок за керамом просто неможливо.
І це найбільший удар і по гаманцях людей, і по рейтингу влади.
Тож зупинити бензин вокризу стало для білого дому пріоритетом.
І сьогодні ціни просіли.
Бачите, галон найдешевшого пального вже можна купити за 4,5 доллара.
Ну вже прогрес.
Ціна хоч трішки впала граніша на 80 доларів, щодня заправлявся,
тепер хоч на 60.
Та й це найкраще.
Коли економіка все більше і більше занурюється у кризу, хтось має щось зробити,
бо люди вже на роботу їздити не могли.
План, який реалізовують зараз у Ваших тоні,
постійно продаж нафти зі стратегічних резервів країни
і на розчування власного виробництва.
Наступного року хочуть видобити рекордну кількість чорного золота.
Крім того, попри проголошану зелену політику,
дозволили розконсервувати старі свердловини.
Зараз намагаються відновити роботу багатьох старих веш,
дати други життя тому, від чого наче і відмовилися.
Ось ця ділянка, наприклад, була покинута із 2000 року.
Якщо тіни на банзин хоч якось приборкали, то зінфляцію складніше.
В цьому популярному ресторанчику людей тепер набагато менше,
бо вже кілька разів переписували ціни в меню.
Забудьте про м'ясо.
Олія, варшкове масло, сіль, макарони та навіть одноразові рукавишки
коштують тепер у двічі, щось навіть у п'ятеро дорожче.
Інфляція і справді рекорна.
І в Білому домі постійно називають її Путінською інфляцією,
бо кажуть спровоковано агресією Росії.
Що важливо, прогнози і від урядовців, і від міжнародних фінансових структур,
що ті проблеми у глобальну рецесію чи навіть у глобальну економічну кризу все ж не перерустуть.
Якщо ви подивитеся, наскільки сильно є зараз економіка,
наскільки потужним є ринок праці, наскільки багато витрачають споживачі,
то прийдете до такого ж висновку. Все в межах норми.
МВФ теж нічого апокаліптичного не бачить.
Економіка продовжує одужувати після пандемії,
і навіть після всього шоку, який викликало російське вторгнення в Україну.
Іншими словами, так багато всього вплинуло на ситуацію у США.
Те, що за всіма прогнозами її вдасться вирівняти,
дає надію на сам перед Україні, бо стабільність в Америці
означатиме їй для нас, їй військово-фінансову підтримку.
З Вашингтону і Києва. Дмитро Анобченко, Сергій Коваль,
Яна Танчак, Олексій Шматов та Володимир Санченко.
Подробиці – телеканал «Интер», мрафон – єдині новини.
Інне, зважаючи на економічні показники,
дефолту в Україні не буде.
Міжнародні кредитори відтермінували Києву виплати із заборгованостей
за єврооблігаціями до кінця 2023-го.
Та ще й з можливими пролонгуванням на рік.
І, завдяки цьому, ми зможемо зекономити близько 5 мільярдів доларів.
Це є однозначною перемогою на економічного фінансовому фронті.
Ідемо далі. Чи існує життя без микро-чіпів?
В Росії тепер перевірять це на практиці провідної виробних чіпів.
Тайвань вирішив накласти санкції на агресора та заборонити
поставчання росіянам чіпів, микросхем та напівпровідників.
У результаті електронних місків позбулося не лише промисловість
росії, а й російські військовики, яким місків давно бракує,
але тепер ще й штучних. Вирішувати цю проблему
полетів сам архітектор сучасного російського дефіциту Путін,
але не до Тайвання, а навпаки Веран.
Що відбувається, коли електроніка закінчується?
Розкаже Богдан Вербийський.
Цифровий голоду росії і все через такі маленькі чіпи та мікросхеми.
І електроніка буде ставати все примітиміше.
Бо працювати сучасно і технологічніше просто не вийде.
Заводи, пороплави, верстати і навіть танки.
Все в росії заточене під Європу.
Турал вагон завод чому запомнився? Тому що закінчились комплектуючі.
Зокрема і високотехнологічні, хоча для росії звісно,
як і розвиток, був ключовим.
Відущі, розсматрюють інноватси, як неотємно ключовий елемент нового етапа глобального розвиті.
Як тепер розвиватися буде це? Наскільки глобально і до чого тут Іран?
Кухонна плита сенсорними датчиками духовка, до речі, теж з ним.
А ще посудомийка, тут одразу декілька функцій.
Пральна машинка, там з десяток програм і сенсорні датчики,
а ще телефон і телевізор.
А що спільного між усіма цими предметами?
Уся ця техніка працює завдяки чіпам та напівпровідникам.
І для росії це справжній дефіцит.
Бо Україна під санкціями і стосується це не лише техніки побутової.
І ця зустріч тому підтвердження.
Офіційна версія візиту Путіна до Ірану боротьба з тероризмом, то б казав.
А ще безпекова ситуація в Сирії та співпраці між Москою і Тегераном.
В бисіді з президентом Ірану РНС подробно обсуждали конкретні аспекти
двохстороннього взаємодейству в політичний і економічний областіях.
Але є і неофіційна версія візиту, і її навіть розвітка США підтвердила.
Ми вже висловлювали наше занепокоєння щодо надання Іраном безпілотних технологій.
Ми продовжимо стежити за ситуацією.
Всі наші санкції залишаються в силі.
Будь-яка подібна операція призваде до ряду санкції, які є у нас в запасі,
а також ймовірно ряду санкції із боку інших країн світу.
А чимож Іран справді постачати безпілотники?
Фактично це високотехнологічна і ефективна зброя,
а Тегеран давно вже під санкціями.
79-го година.
І я не повинен би поставити якраз тоніше вооруження безпілотно-літарні апарати,
по якому будинське режим заложало, тепер вигребає пополний.
У них є розвідувальні, розвідувальна ударні і є камікати.
У них є доволі великолініка і вони їх застосовують в Сирії.
Там у них є представники корпуса-стражі, це ісламська ріволюція,
а вони там їх застосують. Тому раз її звернулися до Ірану.
І постачати Ірану є що?
Кілька модели ударних безпілотників різні загабаритим і розмахом крил
у повітрі можуть перебувати до 20 години, містити навіть лазерні та теплові навідники.
Але як їх виробили?
Іран збив декілька безпілотників з Получених Штатів.
І вони фактично зробили копію.
Точно так же, як це робить Китай.
Гаоту Росії з цим проблеми капітальні.
Ударних безпілотників фактично немає взагалі. Але чому?
У них є безпілотні камікати, це вони розробили,
але я так розумів, вони не встигли його запустити в Сирійне виробництво
і їх дуже небагато.
Охотник російський, але він тільки пачав льотні випробування на передоднє війні в минулому році.
Тому у них немає таких, як у нас типу Берактар, у них немає безпілотників.
І виробити не вдасться. Найближчим часом, принаймні так точно,
бо нема комплектуючих чипів, мікросхеми, електроніка – це все під санкціями.
Тайван уже офіційно заявив про обмежання експорту.
Це буде неможливо. Все потрібно промислові масштаби,
закупок, яких Росія позбувається.
Проте, що значащісти на чипів – це дуже складна технологічна процедура,
яку не можна побудувати.
Просто давайте я заплочу 10 млрд доларів, і в мені тут стоя тут зараз завод,
такі виробляють чипи, нічого подібного.
Давайте ми подождемо, коли американці срати деньги на нової технології,
подаби числа на це у них, а потім у них цап-царап.
Цап-царап не вийде, та й купити схоже теж,
бо офіційно Іран відмовив у постачанні безпілотників.
Скопіювати, наприклад, Іранські літаки теж не вдасться.
Загалі з копіями у Росіян – проблеми.
Колись в Раніанському Союзі взяли фіат і на вазі його зробили жигулі.
Навіть потім-часам вона була вже застаріла версія,
а її економика буде ставати все примітиміше.
Залежитиме лише від того, в якій мірі можна продати назовні серовині товари.
Вперше, чергнє нафтогаз, бугілля, деревину, метали, червні.
Хоча ще до війни Росія мала широкий запас і мікро-чипів і мікросхем,
бо збирала в себе і побутову техніку, і цілоряд автомобілів.
Але зараз ці запчастини для іншого виперестовують.
Тоді везли комплектуючі з різних країн, вони все збирали.
До речі, якщо брати автомобілі, то 22 світових бренда збиралися в Російській Федерації.
І вони закуповували ці плата для комплектуючих бугтової техніки,
а вони не підпадали під санкції до масового вторження.
І у них, я так розумію, накопичувалися ці плата з цими мікро-чипами.
Тому вони почали випаєвати саме з цих плат,
щоб потім застосувати виробництві тих же самих безпілотників
або при цілі для танків або іншої електроники воєнно призначені.
20 мільярдів доларів на добу.
Скільки витрачає Росія на війну в Україні?
Чи можна було ці кошти інвестувати у розвиток власного технологічного виробництва?
От, очевидно, що так.
Проховуючи доходи з продажу нафти та газу, Росії величезний фінансовий потенціал.
Який нереалізують?
Напевно, на щастя для нас.
Богдан Вербицький, Сергій Килимник,
Подробиці, Телеканалин, Термарафон.
Єдині новини.
Щодня через агресію в Росії в Україні ставить сиротами,
чи позбуваються батьківської опіки двоє маленьких українців.
І водночас тисячі доросли готові подарувати малечі сім'ю.
Але до недавно вони не могли це зробити.
І з початком війни процедуру усиновлення Україні було призупинено.
Утім зараз процес знову рушає.
Тож хто і як може стати всеновлювачем і яка опікунська альтернатива.
Ірина Марків дослідила цю тему.
Наша майбутнє осиротіло.
В Україні 69 тисяч дітей сирід і дітей позбавної батьківської опікування.
В Росії відібрало в маленьких українців право на щасливе дитинство.
До тих пір поки ми не розберемося з тим, що сталося з батьками ця дитина ніколи не виділо в сім'ю.
Хоча у хочах подарувати родину тепло безліч.
Чужих дітей не буває.
Та че є для опікунства відкритий шлях.
Побачила, чи бод дитина не сама і зареєструвалася.
Знайомтись, це Дарина Бри Кайло.
Її фронт – соло мама трьох прекрасних дітей.
Тифанії 13, Марті 11, Мартія 9.
А хотіла – 10 ще з маленьку.
Коли почала їх народжувати, я зрозуміла, що ні, мабуть на п'ять рок треба запинитися.
Але в 2016 році мені поставили діагноз рак молочени за лозей.
Після того я не можу мати з біологічних дітей.
Тому я почала думати про усиновлення.
І зараз найкращий для цього час – Дотаєдарина.
Маркійан маму підтримує майже.
Я не дуже хотів.
Тому що і три дити – нормально, але якщо вже одна – нормально.
А донечки – одноголосно – за.
Дуже хочеш, щоб мама була маленька дитина, я згодна.
Зараз такі страшні часи, тому дитині треба якась підтримку зараз.
За час війни в Україні залишились без батьківського піклування понад 2000 дітей.
І їхня кількість зростає щодня.
Батьки їх загинули, або перебувають у полоні чи зникли безвісти.
І поки держава не з'ясує, що саме з ними сталося, дітей не всиновити.
Та й взагалі сама процедура в синовленні з початком повномасштабної війни стала неможливою.
В міжнародній практиці прийнято так, що під час війни у синовлення не здійснюється загалом.
В законі ж не відбулось зупинення процедури. Життя зупинило, війна зупинила.
Чимало дітей евакуювали за кордон.
Багатів у безпечніші області України.
При зупинення роботи служби і відомств, закриті рейстри для отримання довідок,
окупація частини територій.
Все це у неможливу лопроходження таінства у синовлення.
Скажете, чому б не спростити?
Я завжди задаю абсолютно щиро запитання.
Скажіть, відлазка, від чого відмовляємся?
Відновідки про стан здоров'я?
Чи можемо відмовитися від довідки нарколога?
Та Україна все ж намагається відновити процес у синовлення,
бо немає такої сили, яка стримає бажання українців
подарувати милечі родини тепло.
І це вже можна зробити на безпечних територіях.
Процедура у синовлення продовжена.
Фактично десь від травня місяця.
Уже понад 150 у синовлення було проведено в воєнний час
національного у синовителя.
Між державне у синовлення наразі не проводиться.
Тобто лише громадянами України,
українських дітей, які перебувають на її неокупованих теренах.
А подати провинну заявку на у синовлення можна в дії
у Розділі послуги.
Без очного відвідування місця помешкання батьків
і безвідповідно зустрічі батьків з дитиною
і службу справи дітей.
У синовлення неможливе і контакти з дитиною
найважливіша частина цього таінства.
Ці три парубки – одногрупники,
яких війна змусила стати братами.
Пані Ірина мати одного в мить стала багатодітною.
Жінка прихистила дві кухловців.
Моя дитина навчається у військовому ліцею.
Під час активної фази в лютому місяці
дітей об'явили в евакуацію.
Я приїхала забирати свою дитину
та заразом забрала ще одну дитину,
чі її батьки знаходилися в Луганській області
в місті Лисичанськ.
Ребуваючи вже на заході нашої України,
до нас приєдналася ще одна дитина.
Із Київщини.
У бої юнаків мають рідних,
однак ті поки не взмозі про дітей попікуватися.
Зв'язку з мами одного з хлопців немає.
Батькі другого хлопця – військовослужбовця.
Мама – військовий медик, батько – військовий.
Ірина віднесла документи до служби у справах дітей
і стала законним опікуном підлітків на час воєнного стану.
Психологи радять опікунам бути з дітьми справжнями та щирими.
Головне, що не приховувати правду і не зволікати.
Варто залишити в силі звичайний розпорядок дня.
Тобто намагатися дотримуватися сталого режиму
і вуділяти час на такі прості речі, як прибирання,
домашні якісь завдання, фізичні вправи або ігри.
Якщо ви хочете, можете тимчасово перехисти дитину,
яка залишилася без батьківської опіки.
Для цього необхідно зареєструватися у телеграм-боті дитина не сама.
Забовнити коротеньку анкету, вказати у собесіданні,
а потім пройти спеціальне навчання.
Програму розробила держава за підтримки Юнісев чи на початку березня
і заявки залишили вже більше 20 тисяч українців.
Проте...
Повністю весь курс навчання пройшло понад 600 людей.
І ось ці люди вже зараз почали активно висловлювати бажання
взяти дитину в родину.
І цим правом вже частина людей скористалася.
За офіційними даними у нас такі 15 випадків.
Але пріоритет неправо стати опікунами мають близькі родичі,
від недавно до них відносяться їх решчені батьки.
Саме про цей історія нашого останнього героя.
Він у свої 18 не планував ставати опікуном,
та маму хлопця на його очах убив російський снаряд.
Тепер Вячеслав – найстарший у сім'ї.
Знаєте, надуші трошки легше.
Але якщо тому, тому що кожного вечора я просто з мамою спілкуюсь.
Я розказав, як пройшов наш день.
Дякую і за те, що вона нас так виховала.
Молюсь за маму, потім, молюсь Богу.
Весь побут їжджа навчання дозвільня манчик-братика і сестричок усе на ньому.
І він ніза що в світі нікому не віддасть ніколь Тимура Юлівію.
Я хочу, щоб сім'я вона ще залишилась.
І в майбутньому, який в кого не було проблеми,
щоб ми всі разом зібралися і один одному допомогли.
На питання, чого найбільше прагне, Вячеслав відповідає.
Перемоги. А ще?
Коли закінчена зійна, я зможу нормально похвати маму.
Йу успіх. У нас буде в нашу сем'ї успіх.
Це 100 відсотків. Я завжди кажу, на має часи опускати рюк.
Єрина Марків, Христина Гашенко, Юрій Голубінка, Валентин Беліч,
подробець телеканал «Інтер» для марафону «Єдиних новин».
Наближення перемоги спільними з усилями пришвечить повернення до нормального життя,
у цьому переконані волонтери, які взялися допомагати постраждалим від війни селам на Київчині.
Добровольці збирають кошти, навіть будово,
забезпечують людей необхідними речами, продуктами,
а від недавна допомагають і нашим військовикам.
Більше розкаже Даніл Снісер.
Такий стандартний набір на одну людину приблизно на півтори-двійнеділі їжуть.
Олексія Чоницького ми вперше зустріли на Київчині наприкінці квітня у селі Підгайна біля кухарів.
Він розвозив продукти постраждалим від ворожих обстрілів, а їх було чимало.
Дрого, яка пролягає через кухарі, сполучає Ванків та Київ.
Тож орки намагалися нею прорватися до столиці, втім зробити їм це не вдалося,
бо ж наші військові підірвали міст, який сполучає міста,
тож орки було змушені відступати.
При цьому російські арміїці руйнували все, що бачили – школи, магазини і будинки селян.
Оце усе? Як почало гори, це усвести і хутор. Цело було живе.
А тепер не мав, як подивись. Бажко дивиться.
Поспілкувалися з місцевими жителями в цих селах.
Так скажемо, подивились на ситуацію, яка відбувалася.
Ми нажахалися дуже сильно і нас попросили, що якщо у вас є змога,
приїжджайте, допомагайте, тому що ми були на машині і ми, в принципі, привезли з собою продукти.
І люди повідомили, що в цей регіон, в особливому рахунку,
ніхто не тиждав.
І ми, скажемо, знайшли таке направлення і почали туди працювати,
тому що це місце, де була велика потреба.
Від той діалексій почав активно волонтерити.
Він, якщо він був, в цій регіон, намагався допомагати руками,
десь дах підлатати, десь шибки вставити.
Тепер шукає матеріали, аби відбудувати хати у кухарях,
після того, як там побували ворожі війська.
Що тут вони жили, натворили, це страх.
Ви, маєте, що, 45 метрів у кухарях?
Тоти ростяжку на ході, рівхаті,
пополнищі такої нема щуподпоможчі.
Бачите, друзі, поки така ситуація, людині приходиться жити в літній кухні.
От попал снаряд сюди, як вони сказали.
Вийшло так, що на даний момент, поки що в неї нема варіантів, як з цим справитися.
Зараз такий період, що вона от хвилюється, щоб до зими якось це питання вирішити,
тому що дах побитий, тобто вікна побиті,
і якщо начнуться осади, вже там, у осени, або зимою,
будинок він, в принципі, прийде в зовсім негодний стан.
Під власним ім'ям Олексій заснував благодійний фонд,
коли зрозумів, що масштаби наслідків війни подолати одним і лише руками не вийде.
До роботи долучив дружину – Володислава Родом із Рубіжного.
Я просто не можу. Це до кінця зрозумітище, відбувається дуже тяжко.
Це, напевно, і підштовно мене займатися цей справою, тому що я не хочу,
щоб таке саме сталося з усією Україною, що сталося з моїм містом.
Тобто вона зараз сукупована, і 80% цього міста воно зруйноване.
Жінка взяла на себе всю роботу із висвітлення діяльності фонду.
Вона знімає мутою відео, допомагає чоловіку зі звітністю.
Я допомагаю з організацією, чоловіку з документами, зверненням подяками, тому іншим.
На штабі також продукти розсортувати.
Свій штаб волонтери тимчасово розмістили у квартирі.
Тут влаштували своєрідний хаб із сортування одягу і продуктів.
Куточок продуктів і ліків.
Тут у нас є разні сипочі продукти,
енергетики для воїнних ми передаємо,
разних продуктів і висрохорчування,
разних консерви.
Деки нам надають місцеве жителі,
деки нам дають більші фонди, церкви,
церкви продукти надають.
Владислав теж волонтер.
Допомагати постраждалим почав у перший місяць ці війни.
Як тільки начала свійна, я споначив, поїхав до друзів в село.
І начав допомагати місцевим жителям,
пакувати разні їжу.
Потім приїхав в Києв і зустрів в Олексія.
І начав з ним їздити по разним селам,
допомагати місцевим жителям,
умінітарним допомогу, речами.
А що це, власне, закуточок бачить тут,
якісь сувеніри від церкви?
Це коли ми їздили в деокупованій території,
нам від місцевих жителів надали
російський сух пайок, разні батончики, крема, разни.
Тепер фонд надає допомогу
не лише цивільним, а й військовим.
Волонтери за запитами ЗСУ збирають кошти на амуніцію.
Збираємо ресурси і кожен тиждень ми збираємося
і веземо на передову, на 5-8 бригад.
Ми розвозимо різну провізю.
Це значна гуманітарна допомога,
це і продукти харчування, і засоби власні гігієни,
і медицина, і також навіть війна амуніція.
В даний момент ми збираємо на військове спорядження
до 110-ї бригади.
Далеко міри тепловізери тактичні рукавиці,
цього овоїни, які нині підав діївкою,
потребують найбільше.
Я думаю, для того, щоб у нас було нормальне життя,
нам всім необхідно приблизити перемогу
тим чи іншим способом, яким ти можеш.
Тому я займаюсь тим, чим я можу.
Звірою перемогу Даніїлсній, Серге Надяні КНК,
подробиці телеканал «Интермарафон» – єдиних новин.
Українська збірна готується до Warrior Games і Горвоїнів.
Тренування вже стартувало у Великій Британії.
Ревільтаційний центр у місті Брайпен стане тренувальною базою
для наших героїв.
Саме туди витаранів російсько-української війни
запросили благодійники.
Самі змагання відбудеться 16-го до 29-го серпня
в американському місті Орландо.
Перший черговий задач – присутність участь в команде.
Донести до людей не просто якось продоблювати картинку
з телевізора, а розказати власні історії, історії тих людей,
які нам близькі і які вони краще зрозуміють, що відбувається.
Спорт мене завжди витягує з найгірших,
найгірших установища.
Дуже швидко збирає мене до купи.
Завдовжу, щоб приймати пігулки, такими порціями,
я просто займаюсь спортом, я потрохи відновлюваюсь,
мені це важко дається, мені вже не 20 років, трохи більше.
Через те це потребує деяких зусильтів.
На війні всі засоби в пригоді.
А здається, Росія взяла цю цитату на збройня і методами не гребе.
В обажанні, хоч якось виправ дати війну в Україні,
РФ створює безліч фейків, спривонуваних на дискредитацію українців.
На метів пропагандистів дезорієнтувати населення та дестабілізувати ситуацію.
Факт чек російської брехні зробила Карина Вакарєва.
Російська фабрика фейків не втомно ширить Каскову маячню.
І що ближче агресор до провалу, то абсурнішими стають його вигадки.
У нас сьогодні стає, що вона виявлена, біологічна ружа.
Саме більші електростанції та тому не. І все це було готово взорватися.
Запам'ятай, ти не курка, ти біологічна зброя.
Біологічна зброя так кремлівські конспірологи охрестили наших пернатих.
Ці ці розроботини под руководством американських учених.
В голову гусів встроен спеціальний інфракрасний датчик,
который розпознають російською техніку і дають гусю команду збідь самолет.
Мене дуже інтересний інструмент – це привлічення інтелігенції.
Якщо обрати внимание на всі шаби чи концерти,
кодню Росії, там виходять якісь уважаемі,
ну і мають определенний кредит доверия серед росіян актери і начинають вищати.
У бойових гусаках вочевидь режисер Михалков тягнуть.
І відверто тягне на сюжет повноцінного блокбастеру.
Птиці, у яких цим зарожали,
просчитывали сектроєкторію перелета через Росію.
Тож, аби влучно завдавати авіаудар, ми виявляється,
вивчали Пташину міграцію.
Повищений інтерес визивали утки і кряку,
літаючи із України в центральне області росії.
А щоб було переконливіше,
стелерізура заговорив сам вожць.
В цьому білгороді у РАПатріоти кинулися рятувати націю.
І почали трої типтахів.
Ось купки мертвих голубів лежать просто вулиці.
Чим страшніше брехня,
чим більше брехня, тим більше людин не повірять.
Для виправдання війни росіяни штампують фейки,
більшість яких не лише і близько не стоять до правди,
але й викликають сміх.
Це Рамзан Кадиров у горах.
Шукає Степана Бандеру, який помер 63 роки тому.
Інколи здається, що росіяни частіше говорять
про батька української нації, ніж ми самі.
Настільки часто, що Степан Андрійович воскрес
і записав відео до голови
чоченської ірки.
Він здає, що відео вийде до голови
і вийде до голови.
І вийде до голови.
Інколи здається, що Рамзан Кадиров
вийде до голови чоченської ірки.
Орда не пройде.
Тут позор та пекло ваше.
Українці сильна нація, тому ми переможемо.
Окупанти часто видають бажане задійсне
і за відсутності реальних результатів на фронті,
фейковий успіх для них теж підходить.
Так вийни б образ такого собі Романа Кулаги,
про якого навіть сюжети зняли,
що правда без нього самого
і такому сценарію навіть
кіно-компанії, індії поза здрили б.
Російський солдат із ісвоїм екіпажем танку
знищив три українські БМП і позицію снайпера.
У нього чотири рази влучав гранатомет
і проти танковий ракетний комплекс,
втім він продовжив бій
і знищив ще одну БМП.
Унікальний випадок, нікраплі сумнівів,
на думку пропагандистів не має виникнути.
Нічого не нагадує.
В 1994 році мені розстріляли на восточній границі.
Мені розстріляли, але я не здався.
Росіяні, вони самі не успіють в цій пропаганді.
Тобто, з одного сторони, вони говорять,
що збивають всі наші ракети,
які хаймерсі запускають.
З другого сторони показують сюжет,
де 6-7 дирок в мосту.
І говорять, дивіться, що відбувається,
і нічого не буде біжати.
В червні російська пропаганда почала ширити фейки,
провтрати ЗСУ, причому без жодних відеодоказів.
З таким успіхом можна було дати зображення
цілого американського авіаносця і заявити,
дивіться, ми його вразили і він затунув.
Оце фрази, ні все так однозначно.
Цього говорять, що вони не вірять, не вірять будь-яким фактом.
І на фінал, останній абсурдизм.
Знаєте, чому росіяни від Києва відступили?
Бо на них напали біороботи.
Мовляв, в таємних лабораторіях наших армійців
перетворили на монстрів.
Ну що ж, чекаємо на наступну серію абсурдного фентизі.
Карина Вакарева, Євген Камінський, Василь Меневщиков,
Подробиці телеканал «Интер» – марафон.
Єдині новини.
На цьому інформаційно-варта «Интер» на сьогодні завершено.
Я прощаюсь з вами до неділі.
Я вірмо в зброєнні сила України.