Підбуваємо своє правда про обстріл Києва і тести для випускників за кордоном.
100 третій день боронимо Україну від аршистів і про головні новини цього дня ТСН на каналі 1 плюс 1 у межах об'єднаного марафону.
Вітаю вас, незламні українці!
Відтісняємо ворога до кордону на Харківщині.
Є певний граф, як ми вже його зрозуміли.
І тримаємо оборону на Донеччині.
Сорону в Нью-Йонка.
Якої мити і цього разу не вдалося досягти окупантам.
Союз, якого не було в історії.
100 чоловік депродавсілі.
27 країн хочуть покарати Росію за воєнні злочини.
Як правильно фільмувати, щоб ваше відео стало доказом у газі.
Нові руки і ноги львовимів.
Чому державо просить волонтерів припинити збирати коштен на протези і що пропонує на тоність?
Після перегрупування, каже, там росіяни наступали в напрямках великої комишувахи Вірнопілля,
дібрівного долини та богородичного, але ЗСУ відбили атаку ворога.
Крім того, сили протиповітряної оборони ЗСУ збили бойовий вертоліт К-52 та безпілотник окупантів.
Ну а Рашисти шаленно обстріляли Нью-Йорк.
Після масового ворога, виробували вороги.
Сьогодні російські війська накриваються містечко на Донеччині із артилерією та мінометією.
Але в наступ ворог не йде.
Українська армія тримає обороною, навіть угрязається, як саме, расскаже кореспондент ТСН Олександр Загородний.
Нью-Йорк під шаленим обстрелом. Російська авіація вже кілька днів його намагається повністю знищити.
Сьогодні ж, з ним стріляють змінометів та артилерії. Ось цей знак дивом вистаю. Найближчий прихід.
Ось тут, буквально за кілька метрів.
Ближче до лінії фронту все більше побитих хатів парканів завалена деревами дорога.
На самій позиції доводиться вже забігати.
Тоді доборону тримає буець, написав до шах. Хлопець на слух визначає. Цей снаряд не до нас.
О, з перелетом туди, в сторону Нью-Йорка. Пасилу тут так же.
Нью-Йорк ворог атакує з трьох боків. Учора кілька разів за день маленьке містечко на Донеччині штормував російський гілікоптер.
Поки ближче до вечора його не збили сусідньої позиції. Тому сьогодні працює лише ворожо-артелерія та міномети. Але щільно.
Заходь давай.
Уже з підвало командир зв'язується зі своїми на позиціях. Довгі секунди очіконя. І от вони. Заповітні цифри.
4-5-0.
Це означає всі живі, всі здоров'я.
От за здоров'я ворогів, ці мінометники сьогодні не ручаються. Кілька хвили на підготовку і перші міни летять вже по ворожих позиціях.
Починається дуель мінометних.
Вистичаємо поки, що ми так розумімо на бойові.
Ми не вистаємо від них. Хлопці настроені по бойовому. Дух піднятий. Ми зачищаємо свою землю.
Поки мінометники змінюють свою позицію, ми вирушаємо до медиків. Телеператор ТСН Іван Головач під час ворожого обстрілу зачепився і добряче гепнувся. Побиті кулина та лікті.
Колись стобня каст робіж.
Ви щось перенервували?
Ні, бо така.
Вам не жарко.
Там камера висіла.
Може зняти, давайте касту зговорити.
Медик Оля обіцяє всі пошкряби не заживують в Івана до весілля. Або і раніше до перемоги.
До нашої перемоги.
З Нью-Йорка, до Нецької області Олександр Загородний, Іван Головач та Віталій Овсяніков. ТСН 1 плюс 1. Марафон – єдині новини.
Ракетна атака на Києв. Імовірно, була спробує Росії зірвати постачення західної військової техніки.
Просайдеться у звіті британської розвідки, який оприлюднило Міністерство оборони країни.
Там вважають, що удар, якого росіяни на передодня завдали по залізнішній інфраструкторі,
мав наматі зірвати поставки військової техніки заходу українським підрозділом на передовій.
Водночас посоли Стонії в Україні вважає, що атакою на Києв, Москва не лише хотіла припинити,
призупинити військову допомогу, але й послала сигналу США,
які вперше за два роки призначили посла в Україні і лише нещодавно вручили президенту Візеленському Вірчі Грамоти.
Але насправді, 26 млн доларів пішли в молоко, кажуть в міноборони України.
Рецьмники Дарницького вагоноремонтного заводу показали наслідки обстрілів чи термабелістичними ракетами
по підприємству, де жодного військового об'єкта. Влучили в асфальдну доріжку і в старі цихи.
Шкоди, звичайно, наробили багато, але завод це не зупинить.
Тим більше не зупинить і взагалі ніяк не оплине на поставки західної зброї в Україну.
На заводі, кажуть, все зруйно не буде відремонтовано.
І рахують, скільки ж коштували рашистам безглузда атака,
каже кореспондент Теосенд Матро Світненко, якщо вартість однієї ракети,
які випущену по заводу, 6,5 млн доларів.
А ну, оця фото, що в інтернеті.
Сергій Вологжанінов, автор уже легендарної світлини.
Пам'ятник Володимиру Великому дивиться на задимлений лівиберех.
Фото зроблене з замит після ракетної атаки на Київ.
І восьмим виходим на цій дим.
О шості ранку він гуляв, слухав електронну книгу
і крізь навушників почув, як рвануло.
Я ж бачив, що дим, що якийсь іде на дабалоні, ось так.
Я подумав, десь може цей ефіцентри я побачу.
Колись, коли Володимиру вийшов,
я подумав, мав би гарна фотка получися.
Тоді ж ці вибухи розбудили і весь лівиберех столиці.
Запущені з території Каспію ракети пролотіли над спальними районами
і вилучили в промзону на околиці.
З інтервалом у 15 секунд зруйновано три цехи –
механічний, деревообробний та кузня на Дарноївському вагоноремонтному заводі.
Чорним, їдким димом, горів, бітумний дах.
Жодного військового об'єкта тут не було.
Що звук найдє?
Оно, воно щось. Третьа ефіцентри.
Одна з цих будівель побудована ще 1935 року
і пережила Другу світову війну.
У ній на стінах навіть збереглися радянські заклики,
краще працювати і більше виробляти.
Не вберегло.
Поряд у ламки ракети – її вартість – 6,5 млн. доларів.
На папері вона на точно аналогів немає.
На практиці одна з чотирьох вилучила васфальт.
Вирвув видно з далеку.
Директор ДВРЗ каже, що все зруйноване
расистами майно буде відновлено.
І радіє, що о шостій ранпу в цихах нікого не було.
І лише легких травм зазнав охоронець,
який вийшов покорити. Йому друсками посікло обличчя.
Воврішен куздя, механический, деревообрабатуючий.
Це не подлежить восстановлення.
Є один легко травмірований.
А ми воно вложили дрішва.
Осколками посікло підбородок.
Сергій пишає, що, завдяки його світлині,
світ дізнався про чергову атаку Росії на мирне життя столися.
Каже, що готовий безплатно надати знімок усім виданням.
Що зі мене така злоба чи ненавість до цього.
Я просто підписав там в фейсбуці Путлєху.
І виставив цю фото.
Буквально через пів години вже почали писати все до хлопці,
друзі кажуть, там м'які просить і що.
Але якщо хтось захоче заплатити,
то обіцяє віддати всі гроші на допомогу зи сил.
Митро Світненко, Микола Ющенко та Олександр Шиян.
ТСН. 1 плюс 1. Марафон. Єдині новини.
Унікальний юридичний фронт.
Світ створює об'єднану базу даних воєнних злочинів,
з коїними росіянами в Україні.
Туди збиратимуть фото і відеоматериали,
а також свідчення очевидців,
яких зараз опитують європейські юристи.
Щоб російські кати отримали вироки,
а їхні жертви компенсацію потрібні докази.
Як знімати для міжнародних судів,
кореспондент КТСН Олександра Мітіна Левчава.
На перший погляд, звичайна пресконференція.
Насправді ж перед журналістами Юридичний Союз,
якого в історії ще не було.
Поруч із ненеральною прокуроркою України,
колеги з Польщі, Литви, Латвії,
Стонії та Словаччини.
А у центрі президент Євроюсту.
Спілка, яка об'єдноє 27 країн.
І прокурор міжнародного кримінального суду.
Плюс 123 держави.
Це значить за ради того,
що б Росія відповіла,
зазлочений з коїні в Україні,
об'єднався весь цивілізований світ.
І на земці вже опитують світків,
яких так багато серед українських біженців.
Уже почти 100 чоловік допросили.
Тепер допрашувають, що 200,
які сказали, що у них і є.
Що сказати об війні,
вони відділи,
у них є вищезнене доказательство,
і у них є відеозапіси,
чи фотографії.
Вбивство і катування цивільних,
викрадення зруйновані будинки,
щодня до переліку воїнних злочинів Росіян
надаються сотні нових.
Для того, щоб війні були покарані,
а жертви отримали компенсацію
суддям потрібні докази
і зібрати їх може кожен власник смартфону.
Воєнні злочини Росії,
які фільмують українці,
розглядатимуть у кабінетах
за цими затіненими плющем вікнами.
То як знімати, щоб це було доказом
у міжнародному кримінальному суді.
Базові вимоги до відео,
які висуває суд у ГАЗі,
стало основою для юристів у всьому світі.
Виріх має вивчити кожен українець,
який хоче, щоб Росія відповіла
зазлочини в його місті.
Та у вас на перші відео, яке виковіхові провіну.
Цей відео журналіста Романа Сухана
вже відібрали для майбутнього позову
проти Росіян.
Перши березня, російський снаряд
щойно влучив у київську телевежу.
Що десь ось там лежить загибли, ми його бачили.
Але тут є загальні плани.
Я тільки не знав, що не можна влюкувати
якісь такі об'єкти.
Заразі камера, курси, яких журналісти тепер уникають,
зробили кадри Романа юридичною зброєю.
А от інше його відео до суду вже не потрапить.
Хоча, могло би стати к прямим доказом вбивства росіянами цивільних.
Перед місця Ірпіня, Звірства під час евакуації.
Коли вбили родину, яка там перебігала
з чимоданами, з валізками,
це відео воно непридатне для суддів,
тому що я знімав коротенькими планами,
так як ми для новин робимо.
Вони зможуть використити, тому що там немає загальної картинки.
Я намагався уникати якихось загальних планів,
щоб можливо, не було корегування вогню.
Знімати для суддів потрібно зовсім не так,
як для телебачення чи соцмереж.
Юристка Навишнякова одна з тих,
хто збирає матеріали для ГАГ-и.
Шкодує, що багато цінних кадрів до її дек не потрапляють.
Люди не зберегають орогінальне відео.
Вони їх редагують, вони накладають на них певний знак.
Є ризик, що такі відео не стануть доказами в суді.
Так, відеалі має виглядати зйомка для міжнародного суду.
Камера максимально рівно, панорама 360 градусів.
Наближаємо деталі і від'їжджаємо на загальний план,
щоб було чітко видно, де ви знаходитися.
Зрозуміло, що це теорія зі спокійної вулиці у Нідерландах.
Найголовніше в Україні безпека самого оператора.
Знімати можна не лише під час, а й після обстрілів.
Важено не стопатися і проговорювати за кадром, де ви знаходитися.
І ніколи не зливати відео у мережу відправляти юристам напряму.
Укрім звичних фото і відеоруйновань, доказами у міжнародних судах
ставали військові журнали і карти місцевості, медичні картки постраждалих,
фінансові звіти, записи розмови листи, а також амуніція і зброє з місту обстрілів.
Навіть те, що саме пособі не доказ.
Завжди може стати його підкріпленням.
Требуналіще до колишньої його славії засудито одного із серпських військових допомогли дерева,
які потрапили на відео.
Ці дерева стали доказом того, що відео, яке надав злочинець Алібі,
воно було неправдивим, тому що він знімав нібито, він їхав з точки А до точки Б,
а насправді він зробив розворот.
І при цьому запросили експерту, і це експерт по деревах.
Він по малюнку дерева зробив висновок, що був зроблене розворот,
а не була поїздка з точки А до точки Б.
Тобто, по суті, навіть така дрібниця, вона може стати також важливим доказом.
Ці відео вже судове архів.
Докази генуциду і катувань, вчинених Мілошевичем і його підлеглими.
Касети і дискети займають не одну кімнату у спеціально побудованому приміщенні
Требуналіще до колишньої його славії.
Тепер таке архів має зібрати Україна.
За тисячі життів і кількість руйновань, які поки що неможливо оцінити,
російські воєнні злочинці мають заплатити не менше,
ніж їхній его славські та нацистські попередники.
Олександра Мітіна, Алла Хоціанівська, ЗГАГ, ТСН.
Один плюс один, марафон, єдиня новини.
І санкції для тих до кого ще не дотягнулися.
Міжнародна група Ярмака Макфола презентувала дорожню карту індивідуальних санктов.
Вони й російські олігархи, найвищі урядовці,
топ-менеджмент компанії, ключними синоземцями,
російські пропагандисти, також усі російські спортсмени.
Особливо увагу мають приділити тим олігархам,
які наразі змогли уникнути санкції у більшості або в усіх юрцдикціях.
Наприклад, Владимир Патання, нахласник норейського нікелю.
Андрій Бачкарів, співласник трансмашхолдингу.
Іскандер Махмудова, співласник компанії трансоїл.
Дія санкції – це замороження активів,
заборонена в'їзд до країн санкційної коаліції,
припинення повноважень у західних компаніях.
Важливим є залучення максимальної кількості країн
до санкційної коаліції, якщо особа потрапила
під санкції в одній юрцдикція.
Це має відбутися і у всіх інших.
Сексуальне насильство російських окупантів
над жінками дітьма в Україні.
Сьогодні обговорюють на засідані Ради безпеки ОН.
Дипломати заслухали спецпроставника
із сексуального насильства в умовх конфлікту.
Засідання почалося у 17-ті і за Києвом.
Із Нью-Йорка до нас долучається кореспондент КТС
на зпочинах штатах Ольга Кочеленко.
Ольга, яким може бути результат
у цього засідання Радбезу, якому досі Росія має право вето?
Але війна завжди найбільше шкоди
приносить найнезахищенішим людям.
Це з економірністя, яка виправдала себе,
на жалі цього разу, на засідані Ради безпеки ОН.
Сьогодні прозвучали дані про те, що є
чесленість за документовані свідчення жертву.
Проте що є жертва сексуального насильства
з боку російських військових.
І це і жінки, і чоловіки, і навіть діти,
обох стати, і навіть старші жінки.
Там, де була російська окупація,
де була встановлена тимчасово
російська влада, було і насильство.
Рослідування цих випадків вискладни не тим,
що час окупацій жертви не можуть звернутися,
ані за правовою допомогою, ані часто, навіть за медичною.
А потім соромляться, говорити, про злочиня,
скоєння проти себе.
Окрім того, 6,8 мільйонів українців
вийхали за кордонни части,
що це жінки іноді без документів і грошей,
а також без знання іноземних мов,
і вже є факти, коли їх заманювали злочинця,
які видавали себе за волонтерів, але відбирали
дих жінок, нібито обіцяли їм прихисток,
а насправді сексуальне рабство.
Ну і ще одна дуже вразлива група ті,
кого примусово вивезли до Росії.
Це майже мільйон засвідченнями самих росіян,
з них 234 тисячі діти, часто сироди.
І з ними насправді в Росії може відбуватися все,
що завгодно тому, що контролю жодного.
Тому по спрет України вон закликав, коли сьогодні
опікуватись на сам перед їхньою долою.
І навіть не розраховуючи на те,
що вон щось кардинально може змінити в цій ситуації,
говорити про ці злочини важливо,
сказав сьогодні постпрет України вон.
Навіть якщо Рада безпеки не може
ужити ефективних кроків, щоб відповісти
на найбільш небезпечні виклики
міжнародному миру і безпеції,
все одно важливо, що ми сьогодні зібралися тут.
Важливо, що російська делагація
продовжує з'являтися на засідання храдбезу по Україні.
Це свогороду до судові засідання, і вони важливі.
Тому що відбувається під запис.
Все сказане причетами до злочинів
може і буде використано проти них у суді.
Я лише нагадаю, що сексуальні злочини,
а також торгівля людьми, є визнаними
військовими злочинами.
І ось всі ті докази, які зараз звучать тут,
в організації об'єднаних націй,
ті докази, які збирають міжнародні прокурори
та слідчини в Україні обов'язково
неодмінно стануть предметом розгляду
у міжнародному кримінальному суді ООН в газі.
Дякую, Ольга Кошеленко.
Була напрямому з в'язку з нами із Нью-Йорка.
І Україна вдячна Республісті Корея
за підтримку територіальної цілісності.
А ще очікує на ухвалу в резолюції щодо засудження
військового вторгнення Росії
і розширення санкції проти країни-агресорки.
Про це перший заступник Голови Верховної Ради
Олександр Корнієнко заявив під час зустрічі
із представниками парламенту Південної Кореї.
Корнієнко також нагадав,
Дружня Республіка надає вскрутний час
нашій державі важливу гуманітарної фінансову допомогу
і висловив сподівання, що Корея долучиться
до відбудови знищених окупантами інфраструктури.
Як ви знаєте, у нас в результаті війни
знищені тисячі інфраструктурних об'єктів
і житлових будинків, сотні шкіли лікарин,
масштаби руйновань просто катастрофічні.
Ми збираємось відбудовувати Україну
як сучасно, модерну, технологічну країну.
Я думаю, що в цьому ми зможемо бути корисним
одне одному з корейських бізнесів.
І усі технології світу тепер в Україні.
Державо обіцяє оплатити найкращі протези
всім бійцям, які втратили ноги чи руки
під час бойових дій.
Чиновники просить волонтерів і рідних
втратити гроші для протезування військових
після ампутації. Для цього в бюджеті є гроші.
Для військових спростили процедуру,
терміне подача заявок, а також збільшили
суми, як працює система тепер,
як на протезування в Україні впленула війна.
Ірина Маркевич досліджувала тему.
У Дмитра гується рана на місті ампутованої ноги.
Дмитро будував пантонну переправу в Чернігові,
який почався масований артилерійський обстріл.
Це було наприкінці березня.
Рядом прийти, це дуже близько.
І мені просто збіляють, як будто ударно воно.
Я бадаю, вижу неба, дерев'я, подимаю голову,
а у мене ноги так скрістились, як ножнички.
А я подняти не можу.
У шпиталі його одразу попередили.
Ногу врятувати не вдасться.
Наркос спрашив до вечора, я відкриваю ногу,
я відкриваю ноги, розпрося.
Таке щось було попросило успокаїті.
До претизування йому не менше як місяць.
Аби підготувати до цього м'язи,
аби не лежати на лікарняному ліжку і прокручувати сумні думки,
Дмитро щодня займається у спарцзалі.
Каже зараз для нього як ніколи важлива підтримка.
Слава захисникам, що з Нігалу. Я щоднягав.
Все, це вже, сразу.
Ви наші герої, так?
Спасибо.
Я все, я, я, я, в мене, вартето вже заріжаю.
Лікарі задоволені і настроюм бійця.
О, у тебе сам всі можна?
І тим, як гується рани.
Зараз ми фактично займаємося тим,
що готуємо куксу до претизування.
А от якій наступний крок до претизування Дмитро ще не знає.
Бо чим мало знаємо про претизування.
Очинник фонду соціального загасту каже,
наступний крок після загоєння ран подача заявки на претез.
Збирається мінімальний пакет документів.
І або сама людина, або його офіційний представник
може подати документи в найближчий соціальний центр.
Протягом трьох днів ці документи попадають в фонду
і опрацьовуються фондом соціального загасту,
осіб з інвалідністю.
І людині пропонуються вибрати підприємства,
на якому вона буде хоче протизуватись.
В Україні 54 підприємства з виготовлення претезів.
Військовий обирає будь-які сам приватна чи державна.
У бюджеті на протези передбачено від 20 до 220 тисяч гривень.
Однак для учасника бойових дій ця сума за необхідності
може збільшитися в три чи і сягнути 660 тисяч гривень.
Зараз соцмережі реасніють повідомленнями
про збір коштів на протезування.
Але чиновники просять волонтерів, родичів не маніпулювати на цій темі,
адже в держави є гроші на якісні функціональні протези
будь-якої складності. За потреби військового можуть відправити за кордон.
І така програма існує і вона передбачена бюджетом.
Але людина за кордон можна відправити, якщо в Україні відсутні ці технології.
Однак майже усі технології, які є у світі, нині є в Україні.
Очільник претезного центру переконує за 8 років війни протезування
вийшло на найвищий рівень.
Наші протезисти навчалися за кордоном.
За гроші, що дає держава, можна зробити найсучаснішу штучну кінцівку.
Пан Олександр приєднує давачі дом'язів своєї руки.
Вони считують імпульси і біонічний протез, виконує усі команди.
Комплектуючі електроди, коліні вузли, адаптери.
В основному, за новітніми технологіями, купуються за кордоном.
Було на протягом цих років створено за допомогою програми НАТО
навчання фахівців за міжнародним стандартом.
Якість і комфорт визначають навіть не ці сучасні вузли,
а яким чином параметри протеза збігаються
з індивідуальними потребами кожного пацієнта.
А це означає, що на початку контакти з протезистом будуть постійними.
Сюда в средню приїжджає життє раз в неділю.
Якщо воно починає правильно ходити, то відно ті з'яни,
які є в протезі, щоб максимально приблизити к хайбу к анатоміческому.
Віталій скидан тільки пару тижнів на протезі.
Це так звана навчальна тренувальна нога.
Перший крок до постійного протезу.
Всі ці етапи підбору обслуговування заміни теж оплачує держава.
Тут важливий кожен міліметр.
Наприклад, Олексія Назарова нога не збігається з протезом на 12 міліметрів.
Це серйозно і незручно, що вони призводять до деформації хрипта.
Олексій і Віталій отримали поранення підбучію.
На самому початку вторгнення 4-го березня.
Група легкої піхоти висонилася на околицію зафіксувати російську техніку.
А їм на зустріч колона з 85 одиниць зав'язався бій.
Військові поранені осколками від танкового постріла.
Там бровно посередні коли нас резала більшим осколком.
Я розумію, що таке не вистанувається.
Ніколи також не було.
Жалко, що не нижі коли, або нижі коли теж було побровано.
Путання нижі коли не ампутання.
Ніхі читається.
У Олексія ніяких сантиманців.
Він давно займається військовою справою і каже,
до такого поранення був завжди готовий.
Для нього важливо як не швидше – пройти цей підготовчий процес і пройти до постійного протезу.
Нужно виробити дековатор на ходьбу, щоб при постановці хорошого протезу
я могло двигатися як обычний чоловік.
Через пару недель приїздять електрони і буду її на електрону ходити.
Гораздо функціонально і удобно.
Є Віталій і Олексій на цих перших начальних протезах вже повернулися до військової справи.
Звісно, що не як бойові одиниці,
однак виконують завдання, зокрема інструкторів.
Олена Талкачова, керівниця патронатної служби Азову, каже така швидкість –
це особисті заслуги хлопців.
А взагалі після ампутації військовим потрібно займатися в реабілітиційних центрах,
а їх катастрофічно не вистачає.
Тенденція світова така, що реабілітації скорочуються у часі,
бо потрібно скоріше поставити людину на ноги.
Повинні люди повертатися до нормального життя, до роботи, як найшвидше.
Однак професійних реабілітологів України нині вкрай мало.
Зогляду на ту кількість важких поранених, які з'явилися після 24 лютого.
Реабілітолог – це особистий тренер, від нього залежить на лише швидкість
користування протезом, але і мотивація військового після важкого поранення
і ампутації шукати нові санте життя вже поза поломбитви.
Ірина Маркевич, Андрій Романок, Олександр Шиян, ТСН – 1 ПІО-1.
Марафон – єдині новини.
Іще один вій, який триває всі ці три місяці за знання наших дітей.
Маємо інформацію для цьогорічних випускників.
До 7 червня, тобто до завтра ще є час, щоб підтвердити свою участь
у національному мультипредметному тесті.
Хто цього не зробить, в основній сесії взяти участь не зможе.
Через війну цьогоріч класично за нього не буде один комбінований онлайн-тест.
У ньому запитання з української мови математики та історії України.
Це оптимальний набір предметів за умов воєнного часу.
Вияснили в українському центрі оцінювання якості освіти.
Випускники, які з різних причин не встигнуть до завтра підтвердити свою участь
у національному тесті, зможуть пройти тестування під час додаткової сесії.
А ще буде і третья спеціальна сесія, яка відбудеться в осени.
Взяти участь у тестування зможуть і тисячі українських абітурієнтів,
які через війну опинилися за кордоном.
Корспондент КТСН-інна Боднер про це докладніше.
Невеличке озеро у малювничому селі Німеччини.
Споміж відпочивальників різняється дівчина.
Вона не купається, а розглядає воду.
З першого поляду може здатися, що воно цвітей через його зелений колір.
Але насправді це просто штучне озеро.
Тут раніше був кан'он, мінерали саме дають цей колір.
Це Вікторія. Їй неодноразово показували по телебаченню.
Дівчина придумала, як очищати водойми.
На Вікторія Панченко винешла спеціальне біоплато,
яке чистить водойму без механічних втручанів екосистемо.
Стала призеркою міжнародної Олімпіади Генії Гуша.
А ще виборила нагороду і Ві ТСН. Ті, що вражають.
Бажаємо, щоб твоя розробка була втілена в життя.
Вже цієї весни дівчина планувала їхати до столиці,
аби ставити винайдену конструкцію на київських озерах.
Але після 24 лютого усе змінилося.
Все, про що можу тільки думати, це про повернення додому.
Вікторія з нової каховки.
У містонах Рисунщині російські війська увійшли у перший жедень повномасштабного вторгнення.
Відео колони загарбників, яке за допомогою Вікторії потрапило у мережу,
увіковічнулося у патріотичній пісні.
В окупації родина пробула 44 дні.
Виїхали дивом. Покинули усе, але вивезли з собою невеличкий оберіг – прапор України.
При хистоку Німадщині знайшли у друзів.
Наговтавшись, вирішують, як далі вчитися.
До 7 червня абітурієнти мають підтвердити участь у тестуванні і попередньо визначитися,
де ж будуть його проходити.
Через те, що війна розпорошила українських випускників по всьому світу,
нині екземонаційні пункти активно відкриваються за кордоном.
Наразі 23 країни підтвердили, що готові допомогти в організації тестування.
Екземонаційні пункти відкривться у понад 40 містах Європи.
Та й перелік неостаточний – кількість пунктів буде рости.
Тестування з за кордоном відбуватиметься у той самий час, що й в Україні.
Тобто для когось – це буде 9 година, для когось – 8 початок тестування,
але це буде одночасно із Україною.
Ми передбачаємо, що переважна більшість тестувань будуть проходити в дві зміни.
Перша зміна буде починатися о 10 годині,
у газміна – у 15 годині, у Україні.
Через війну традиційне зеоно замінили на національний мультипредметний тест.
Це комп'ютерний онлайн-тест, який складати медсестеріог блоків –
українська мова, математика та історія України.
Тест міститиме по 20 завдань з кожного блоку, їх виконати слід за 120 хвилин.
Ти підготувати історію, зараз за ці 3 місяці, з яких два вона провела в окупації.
Інтернету немає.
Найбільше переймається мама Вікторії.
Донька планує вступати на медичну спеціальність, тому до історії не готувалася.
Усе надоложити допомагає рідний учитель історії.
Йому теж далося вирватися з окупації і онлайн проводити уроки.
Живися краще в Австругорщині, тому ми Австругорщину залишимо на десерт.
Вікторія з однокласниками хвилюється за тих, хто й досі в окупації.
Якщо вони не зможуть взяти участь в основній сесії тестування,
то буде ще додаткова і спеціальна сесії.
Вікторія вірить, що усі її друзі зможуть учитися в українських вишах.
І вона теж. І що вони скоро повернуться у рідну нову каховку
та привезуть назад додому український прапорець, який вдалося вивести з окупації.
Інна Бонерденисавченко, ТСН.
Один про содин, Марафон.
Єдині новини.
Вони приймали російську міру і кликали росіян в Україну.
Вісім років російської агресії війну на Сході вони називали громадянською війною.
Навіть після початку широкомасштабного нападу вони вперто не помічали окупантів.
Ми зібрали кілька історій про те, як зустрілися російські і проросійські сили в Україні.
І чим це закінчилося?
Кореспондент ТСН Дмитро Святненко. Далі.
Зруйновані буча Ірпінь про ці міста супутники столиці вже знаю весь світ.
Докази злочинів проти людяності.
Прошисти тут розстрілювали місцевих жителів, брали їх у заручники і оселялися в їх будинках.
Дома вибирали основне, де був камін, де можна було розпалити, погреться.
Убучі колись був свій елітний район, його називали Лісова Буча.
Тут орки вибрали найбільший будинок.
Все як замовляли з відкритим каміном, басейном, високим парканом і проросійським власником.
Тут мешкав колишній народний депутат Олександр Жавський.
Це від нашого вакууму.
Він абсолютно близько, щось сьогодні був взагалі.
В останні роки 10 політик ретранслював у своїх соціальних мережах про російські наративи.
Критикував революцію гідності і називав війну на сході громадянською війною.
Отже він чекав на російський мірі, коли той прийшов ржавський, до нього був гостинним.
Рашисти жили в його будинку і він їх майже місяць гудував та розважав розмовами про тітушок і націоналістів.
Гостіці розмови навіть записували.
Записи розмові з Ржавським орке виклали на каналі Раша Туде.
Я передфтечу Ізкейської області, Рашисти на очах родичів. Його застрелили.
Родина покійного описала все, як було.
27 березня 2022 року на території власного подвір'я в місті Буча на очах дружини та сестри було вбитр Ржавського Лександра Миколаївича.
Нищодавно йому виповнилося 63 роки.
Сп'яніли від власною бескарностю Руськіво, як обірвав життя близько і нам людини, яка все життя намагалася оберегти нас від усіляких лих.
А це вже серед місті Ірпіння. Тут жила мама співачки Світлани Лободи. На цій вулиці здруйновані майже всі будинки.
Тою, якому виросла артистка, вистояв, але серйозно пошкоджений. Зруйнована стіна наразі накрита плівкою паркану всієї дірками.
Власників дома немає, сусіди розповідають, що у березні тут було дуже гаряче.
Тут було три воронки. Тут і там. Ти ось трохи заділили, а тут такі одири ось обов'язки.
Усі вісім років, що тривало війна на Донбасі, Світлана Лобода розважала росіян своєю творчістю.
Ганексія Крим не помічала, війну називала конфліктом. Ба більше на російському телебачні розповідала про те, як нацисти в Україні заважають їй жити.
І робила це разом зі своєю мамою, Наталію Лободою, депутаткою Ірпінської міської ради.
Наталію Васильовна, ввечаємо!
Здравствуйте, всем, здравствуйте!
На цей ефір тоді запросили представників російського шоу-бізнесу родом із України.
Пані Наталя не лише пригощала гостей, тортомай, разом з Донькою розповідала про репресії та націоналістів і слухала Монолох Рашиста Миколибаскова.
Про широку російську душу та братання брацьких народів.
Наша душа, російська душа, вона не розпашку. Ми любимо ті люди, які любять нас.
В селу Петру Павлійської Берщахівки тут багато років тому звела собі маєток, співачка та іся Повалій.
Сюди майже не було прилетів, але у Повалій її сусідів вікна вибиті дахи зірвані.
Ну, у мене стікла, а сусід повибивала.
Пан Миколи тут проживуся життя, і свій будинок Повалій зводила на його очах.
Але сусідка йому не подобалась, він намагався відмовити Повалій та і чоловіка Ліхуту від гастроли й у Росії.
Але марно, коли побачив, що сусідка у розполвійни 9 травня цього року, співає на сцені у Москві взагалі обурився.
Коли люди знають, що вони роблять, то щоб вони говорили, вони роблять те, що вони знають.
Це їхній вибір, і вони так роблять.
У життвовому будинку у Києві, на проспекті Лубановського, жили рідні Нестора Шуфрича, депутата вже забороненої про російської партії.
Саме він на цю подію ніяк не відреагував.
Це вдім напротив нас.
Але російська ракета, вартістю 6,5 млн. доларів, зруйнувала кілька квартир.
Старший син Шуфрича Олександерус з мережі виклав допис, що живе разом з донькою, відповідно онукою депутата, саме у цьому будинку.
Допис був російською, але з проукраїнським посилом.
Українці, тримаємося разом.
Кінець Березня, державна служба з надзвичайних ситуацій, викладає світлини пожежі приватного будинку в Дарницькому районі столиці.
Але згодом стало відомо збите. Рошейська ракета впала на території садиби колишнього прем'єрміністра України Вітольда Фокіна.
Два роки тому він ненадовго очолював три сторонну контактну групу і відзначився тим, що п'ят час засідання Комітету Верховної Ради заявив, що не бачить росіян на сході України.
Бо жодного підтвердження того, що там весь війна між усію Україну, попи що я не бачив.
Село Мощун, навчатку повномасштабно вторгнення росіян в Україну, воно стало справжнім форпостом на їхньому шляху до столиці. Тут майже усе зруйноване.
Але серед небагатьох будинків, що б стояли, маєток головного комуніста Петра Симоненко. Там, наразі, живе його старший син від першого шлюбу.
Там точно зліцялося.
З живе син. Будина Карчишина, співока Друга ріка, у якої має попадання зруйнований дат.
Цілим і неошкодженим залишився і будинок колишньої регіоналки Ганни Герман, Горенича.
Хоча, на почавку весни тут тривали серйозні бої, поряд із домом по літикині чимало зруйнованих будинків.
Дома у Пані Ганне хтось є, на подвірі стоїть машина.
Але надзвінок ніхто не вийшов. Сама Герман була у столиці, вже коли київського область звільнили від расчистів.
Їй бачили на прощанні з першим українським президентом Леонідом Кравчуком.
Руський мір знищив імисливське маєток президента Втікача Януковича на березі київського водосховища.
В охоронній зоні Дніпроськотетерівського заповідника на Київщині він опинився під вогнем в окупантів, її згорів до цюрки.
Сергій Моргун, Бентро Святненко та Олег Борщевський ТСН – один плюс один марафон – єдині новини.
Ракетні одары по цивільній інфраструктурі Харкова і посилення обстрілу позиції збройних сил на околицях міста.
На Харківщині ситуація ускладнюється кореспондент ТСН Олександр Моторний.
Ми бачили сигналі ракети, а потім чотко був постріл і був взрив.
Ставте був з території України чи сториторії Росії?
Це була границя, між нами – це білгран.
Саме близькість кордону, кажуть наші військові, змушує окупантів атакувати цілодобово.
І це вільний Харків і розташування українських армійців.
Обстріли починаються з будь-якого зброєння.
120-тий мином мається савушки, стріляють ради, касети.
Мемін деключається в тому, що особа баканів обгружаю.
Це не нам.
На каждый наш вистрив, навіть раз, в 20 більше прилетають назад.
Сотні ящиків, важких снарядів, артилерійських снарядів, посеред лісу,
ті слова «комбателиша» підтверджують.
Та наші захисники переконують, беруть і перемагають ворога на кожній локальній ділянці якісцю.
Ого, огонь дуже щільний і хлопців нам вже казали, передоху немає.
Вони втратили основної висоти в районі.
Ми по перехватам слышимо, як вони кричать, що треба відбитись назад,
цей перекресток, цю висоту.
Втрачають окупанти на півні, що от Харкова не лише стратегічні висоти,
перехрестя і території, а й техніку.
З цією расшіською бойовою машиною піхоти розбирались у два заходи.
Сначала ночі отрубували екіпаж, а потім практично беззащитно її унічтали.
Та ворог визнають, що ці чоловіки у нас непоступливі,
маючи шалену перевагу кількості бою припасів та техніція,
що безперервне постачання стиренів сусіднього заліся,
несемовитно намагається втримати лінію оборони за лічень кілометри від міждержавної межі.
Що, якось 4-5 днів назад, так, спокійно, ми б з десь вам не розговорювали.
А здесь, в який момент, я 4 часа проспал під мінометним обстрілом,
тому що він длился гіта 6, 1-2 було гіта стрімно, а 4, ну...
Пожин рух, каже Теробуронів, всі ворог намагається розгледити з неба,
і це одна з тих ділянок фронту, де у Кримар-Телорійських обстрілів та танкувих,
а так час до часу спалахують стрілецькі піхотні протистояння.
Два дні тому був маленький прорив, була стрілецька дуель.
Коли розвідка працює, є стрілецька дуель, але в нас є глушники, тому не завжди чутно.
Цих бійців, батальйонної тореборони після чергового ворожого обстрілу,
довелося вакуювати з самого нуля квадроциклами.
Ась вона, скорее, всього прилетила, тому що звуко не було, просто тупо розрив було.
Скоріше у мене, я думаю, що танка, коли немає виходу з вістами.
Слабе, слабе, слабе. Для танка слабе.
На ті танки та ворожих проти танкістів, гранатометників нашої армійці
з 228-го батальйону територіальної оборони навчилися полювати цілодобову.
Виходять у розвідку ногами, спостерігають з окупантами з повітря,
і такі несамовиті зусилля дають результат.
Після одна з цих самохідних ворожих артилерійських установок.
Бачите, скільки гірість, скільки вона насстріляла.
От з цієї точки, вочвідь вона не надтою рухалась,
цілком спокійно могла добувати до околиць обласного центру.
Але одного дня наш артилерист з допомогою розвідки, айру розвідки,
навелися і точно відпрацювали.
У нас перемога вже є. По-трошку, по-маленьку.
Все хлопці на місцях, все робимо для перемоги.
Ми їх дуже хорошо последні два дня накрили.
Ми це відні, ми це слышимо в радиоперехватах.
Ми розуміюємо, що ще пару днів і проходимо,
ми взяли спілько чотири, 5 позіцій,
після того, коли ми тут займалися.
Постепенно ми йдемо вперед.
Уперед до головної мити звідси не так вже і далеко.
Українські кордони з залістям не далі, як за півтора, десятки кілометрів.
Зпередової на півночі Харківщини Олександр Моторний,
Данила Лисенко та Сергій Шпортило.
ТСН. 1 плюс 1.
Марафон. Єдині новини.
Латвія заборонила трансляцію останніх 80 каналів із Росії,
які все, що можна було дивитися в країні.
Рішення Національної Радисть електронних зміцитує новий закон,
де сказано, в Латвії не можуть працювати програми
зареєстровані в країні,
що погружує незалежності іншої держави.
Канали заблокують 9 червня, і до поки Росія не припинить війну
проти України, і окремо зауважено в рішені неповерне
окупований Крим.
Щоб ви завжди знали правду, що робить
Русський мір зараз в Україні, як захищають українці,
рідну землю, на фронті в телу,
з перших хвилин повномасштабного нападу
расшистів працюють мої колеги, журналісти.
Сьогодні наша професійна свято, і я маю нагоду подякувати
і вшанувати пам'ять тих, хто за цю воєнну правду віддав життя,
бо за три місяці війни в Україні загинули 32 медійники
і понад півсотні поранені.
Кореспондент КТСН Алла Хуцінівська.
Далі.
За кілька метрів від групи журналістів розривається снаряд.
Їх відкидає на узбіччя.
Український фіксер Микола Пастух – дістей осколкова поранення.
Він супроводжув іноземних журналістів, одного з них – Контузова.
Медійники хотіли заїхати в Сєвородонецьк.
Їх зупинили українські військові, щоби попередити про небезпеку.
От цей момент російські війська відкрили вогонь.
Просто під час прямого ефіру Кореспондент КТСН
Олександр Загородний та оператор Іван Головач потрапили під обстріл.
Сашко розповіда про ситуацію на трасі Бахмут Лисичанськ,
коли над його головою засвистила ракета.
Секундочку.
Сюда.
Це просто обстрілюють нашу пози.
Під час виконання службових обов'язків за три місяці
постраждали понад півсотні журналістів.
Контузії травми та поранення важачі життям.
Вони інформують про російсько-українську агресію.
Поблизу Чернігова осколкове поранення
за знавкореспондент ТСН Андрій Цеплієнко.
По них росіяни стріляли зі смерчів та мінометів.
Першу допомого журналісту не давали просто в бліндажі
під звуки вибухів.
Вони бачили з пілоців, що вони працюють на мирних людей
і на журналістів, які знаходяться на цьому перехресті,
на єдиному перехресті, через яке можна потрапити
до уточеного Чернігова.
Майдійники стали мішеню для російської армії.
І цьому є докази, каже глава національної спілки журналістів
Сергій Томіленко.
На сьогодні є один свідок, журналіст,
який чітко свідчить про те, що журналісти є мішенями для росіян.
Це швейцарський фоторепертер.
На одному з блокпостів його розстрілювали купанти,
автомобіль був пробрендований аршинними написами прес.
Ти що росіян не зупиняє напис преса,
підтверджує вбивство відомого фотокореспондента
та документаліста Макса Левіна.
Відтані вісім років вона тема його зйомок була війна.
Саме він показав правду про Іловайськ.
Упродовж перших п'яти днів по мномасштабної війни Макса
у стиху прилюднити фоторепертержі з різних гарячих точок.
13 березня він вирушив і бік села Гутта Межегірська
на Києвщині документувати воєнні злочини росіян.
Безбройний на ньому був бронежилет із написом преса
«В руках фотоапарат». Того ж дня зв'язок із ним обірвався.
1 квітня тіло Макса знайшли з двома кульовими паранинями.
Його телефон, фотоапарат та бронежилет украли.
Він в парті був. З ним був дуже складно.
Переконати, що саме туди, де зараз стріляють, їхати не варто.
Почекаємо трішки.
Ні, це ж має тре знімати.
Що три дні на війні гинеме дійник.
За останні три місяці це вже 32 представники ЗМІ.
Восьмир журналістів загинули саме під час виконання
службових обов'язків.
Середних троє – українців, фотокореспондент, Макс Лев'ян,
журналістка Олександра Ковшинова та оператор телеканалу «Лайф» Євген Сакун,
який загинув 1 березня під час ракетного обстрілу
російськими військами телевежі в Києві.
Середних іще – п'ятеро іноземців, громадяни Франції,
Ірландії, США, Росії та Литви.
55-річний п'єр Закжевський з американського телеканалу Фокс Ньюс
зграцював у грячих точках, зокрема Іраку, Афганістані та Сирії,
загинув під час артилерійського обстрілу російськими військами
в селі Гуранка, а не подалі Києва.
Знаряд поцілив в автомобіль, у якому він їхав разом з українською журналісткою
Олександрою Ковшиновою.
13 березня під час спроубер зняти авокуацію цивільного населення
з напівокупованого Ірпиня загинув п'ятдесяти-однорічний
колишні кореспондент The New York Times – Brent RENO.
Російські військові його розстріляли.
Загинув воружої кулі, попаданням в голову.
Що сталося, розповідаю вже в лікарні, його порадений колега журналіст
Хуан Дієго Редондо.
Ми проїжджали через бок пості, по нас почали стріляти,
то ж водіє розвернувся, але вони продовжили стріляти.
Мого друга, Brent RENO, підстрелили.
23 березня загинуло 42-річна журналістка російського опозиційного видання
«Инсайдер» Оксана Бауліна.
Вона знімала зруйнований під час обстріло будинок
у подільському районі Києва і потрапила під новий ракетний удар.
У Маріуполі росіяни вбили литовсько,
режисера та документаліста Манта Сакведараві Чуса.
30 травня на подалікції Веродонейська загинув французький журналіст
Фредерік Леклерк Імхов.
Кореспондент хотів зняти евакуацію мирного населення.
Російські війська обстріляли з мінометів броніований
або ціний транспорт. У ламки снарядів пробили броню машини.
Фредерік дістав смертельне поранення в шию.
11 журналістів загинули в окупація, або під час обстрілів міст.
Якод журналістка радіосвобода та наша колишня колега,
яка понад 10 років була продюсеркою ТСН Віра Гирич.
Російська ракета влучила в її квартиру,
у Києві її тіло знайшли під завалами.
І ще 13 ромедійників пішли захищати Україну
в складі територіальної оборони та збройних сел України,
прикриваючи собою дитину під час евакуації на Арпінському мосту
загинув актор та ведучий Павло Лі.
Відбиваючи атаки Русія Нахарківщині загинув журналіст
та баєць ЗСУ Олександр Махов.
Ми готові захищати нашу Україну.
Нам видали зброю і набої.
І ми готові вирушити, щоб бити Росії.
На окупованих територіях медійників переслідують
та змушують співпрацювати з окупантами.
Тих, хто не погоджується, росіяни шантажують.
В Мілітополі намагаючись зупинити журналістку,
яка є керівницей Рія Мілітополі,
інформа-агенства місцевого.
Окупанти її 75-річного батька кинули на подвали.
Почали телефонувати журналісті, яка в запоріжжі.
Що приїжджає, ми виміняємо твого вироблення.
Один український журналіст досі прибиває в полоні близько 20 ти,
вважаються зниклими безвісти
у національній спілці журналістів переконані.
Російських військових мають судити зазлочени проти журналістів.
На лаву підсудних мусить сісти,
не лише військовополітичне керівництво РФ та виконавці,
а й російські пропагандисти, які, використовуючи слово, закликають до вбивств.
Але хосінівська Олег Борщевський, ТСН.
Один плюс один, марафон – єдиня новини.
Із професійним святом привітав український журналіст,
президент Олимар Зеленський.
Глава держави назвав його святом для людей,
які цілодобово тримають інформаційний фронт,
безперерно несуть правду, інколи навіть вважачі власним життям.
Президент поєменно згадав кожного з загиблого життя,
і вшанував їхню пам'ять хвилиною мовчання.
У день журналіста Володимир Зеленський вручив державні нагороди,
працівникам медія та членам родин загиблих журналістів.
Отримали нагороди і журналістка один плюс один,
Єваню Калашвілі та оператор Вадим Цвітков,
ну а кореспондент ТСН Олександр Моторний з оператором Данилом Лисенком.
Зараз пресюють у зоні бойових дій, як ви бачите.
Він здається, що в цьому жісті,
як теж нагороди одержать після повернення з відрядження.
Вітаю, колег. І нагадаю цього року.
Всі українські журналісти були нагороджені
пристижною поліцерською премією
за можність, витримку та відданість правді.
Сто три дні, актелезійна служба новини.
Разом з усією країною стала на воєнні рейки.
Мої колеги навчилися спати на роботі,
прокидатися в окопах разом із нашими захисниками,
евокуювали родини, але ні на хвилину не залишали ефір.
ТСН завжди точно знає, заради чого і кого працюємо.
Ми рідко розказуємо про себе, але сьогодні зробимо виняток
і покажемо вам трохи нашої роботи залаштунками прямих ефірів.
Добре, воно.
У Ньюзрум ТСН ледь-ледь пробиваються ранкові промені.
Добре, воно.
Уважаю.
Нашовік надосі наглоху забиті, вимоги безпеки.
Вони вирішили в Україну, Москва, Львівська.
Тим ми звикли прокидатись в досвіта.
Ви жили ж історим.
Закрок від робочого місця.
Так от, з кожного.
Работайте!
Жесть!
Із залпами перших російських ракет.
Наша країна отримала новий лік часу.
Єдині новини. Разом ми сьогодні.
Нове фірію.
У телевізійної служби новин відтоді також
стерлися дні тижня і години доби.
Існує лише, як вирішити,
як вирішити, як вирішити, як вирішити.
Він вирішить, як вирішити.
Дні тижня і години доби.
Існує лише, кілька діб
героїчного опору українців.
В Оргові.
Дев'яносто двіотий день.
102 дні повномасштабного вторгнення
росії в Україну.
Рівності тільки триває інформаційна
варта ТСН в мерафоні єдині новини.
Це ж правила ТСН.
В будь-які незрозумілі ситуації їдть на роботу.
Сінхронно.
З усією країною ми спускаємося в Україця,
коли лунають сирени.
Навіть під час ефіру.
Кожне секунди ми будемо бути сиренач.
Треба спускати свою кертя.
Це зовсім інше відчуття.
Це зовсім інше сприйняття.
Того, чим ти займаєшся і що ти робиш.
Частину нашого колективу евакуювали з Києва
і тоді здавали нерви навіть у найміцніших.
Часто хочеться.
Такі дивні стани, знаєте.
Ми вперше бачили вибухи на власних подвір'ях
і чули, як десь поряд рвуться снаряди.
Виходив з будинку і шов там 30 кроків, знімав сюжет один.
Люди просто не можуть більше жити у цьому петлі.
А деякі планики, як мі не вистачали,
то знімав звікна.
Я просто того, що вистачав.
Я була врошником і на кухні мала полосу.
І цей момент я почала свист.
Я за секунду опинилася в коридорі
і одразу вимахнула.
Замість того, щоб тікати, кудись покликала оператора
і пошла зніма.
Подивіться, якої нещивної сили був удар.
Після звільнення півночі Україне
ми почали розвортати виїзні студії
у містах і селищах,
що побували під окупацією.
Добре вечір ми з України.
Протуємо ефір.
Ми працюємо з двох студій.
Від яких хось тут?
Неподалік зруйнованого енергоблоку.
Тут кажуть, у найтимніші часи
трималися за національний ефір
як за рятівну соломинку.
Якою вам, якою, щоб постійно ваш канал
разом з іншими висвітлювали,
коли тут вукупальція радіознається,
принесли нам радіознається,
ми там крони згрутформування обмежені,
але було і воно нам було важливо.
Тепер ми працюємо і для того,
щоб зло було покарано.
Фіксуємо військові злочини росіян
про самолюдей, які пережили
найстрашніше ділитися своїм болем.
Збираємо гуманітарну допомогу
для дітей, яких окупант зробив сиротами.
Передали зі Львова, Києва, Запоріжжя.
Рятоємо тварин, що залишилися
без господарів під вогнем.
Найпродніше задача врятувати
страуса.
Найдушче переживаємо за тих,
хто нині боронить нашу землю.
І тих, у кого відряджаємо напередову.
Луганщина.
Зараз добре чути, як триває обстрел на світодарській дузі.
Донеччина.
Ребята, треба включатися, у мене в бахму ті вибухи.
Сюда.
Ви чуєте?
Тепер можна, хіба що,
перебіжками.
Харківщина.
Ну що, Харків буде жити?
Буде, по-любому.
Скрізь, де виборіємо перемогу.
Ти віриш в перемогу?
Я знаю, у другого виріанта ніту.
І там, де перемогу вже можемо святкувати.
Популярне тут ім'я, Степанія.
І хоч наші вікна все ще забиті
різних сліпучими променями
пробувається сонце.
Ми рідше залишаємося на ночівлю у підвалі.
А спати більше ми не став.
Пліч, опліч, з командою ТСН,
яка вміє розказати правду про те,
що відбувається і ми разом.
Ну, добре, може.
Ірина Прокофьєва, ТСН.
Один при судин.
Мрафон.
Єдині новини.
Насчає з нагоди нашого спільного дня.
Покажу вам колег, які залишаються за кадром.
Але без них, ви нашу роботу не побачили.
Ось свята я святих.
Поки що крупний план.
А зараз ми побачимо і загальний апарат на ТСН.
Де просто зараз видають прямий ефір наш.
Режисер Яріка Леусієнко, редактори Василь Костюк.
І Леся Гладиш.
Ну, і ще ціла випускова група.
Попрошу оператора зараз робити панораму,
щоб наш воденько ви побачили всіх.
Друзі, спасибі вам,
що так само не спите ночами.
І працюйте 24 на 7.
Що працюйте так само точно і влучно,
як наші герої на фронті, щоб кожна наша слова,
кожен кадр влучали в ціль.
Мені зараз самі цікаво подивитися, що йдувається у вас
в момент прямого ефіру.
Тому що так нас розділяють трохи камера.
Спасибі вам, величезне.
Пишаюсь, скомандуєте СН.
Ну, і подякуй вам нашим глядачам.
Бо ваша підтримка,
бачі враження і добрі слова,
це справжній камертон для журналістів.
Я от не випадково одягла
цей ефір, це сердечко, ручної роботи.
Буквально вчора на вулиці
дві киянки, наші глядачки
подарували мені три таких сердечки.
Моим колегам Наталі Мусічук і Наталі Нагорній,
дівчатка передам вам обов'язково,
і мені зумовую, що буду обов'язково носити.
І бачите, свою офіціанку виконала.
Ну, а хлопці військових кореспондентів ТСН
попросили обов'язково працювати в касках
під час вмикань.
Хлопці, запам'ятайте.
Дякую, рідні, що отербуєтесь про нас.
Дякую, що дивитесь і доверяєте.
Ми одна родина, одна команда,
один потужний, хай і теловий,
але теж фронт в Україні.
І разом ми переможемо.