Я вітаю вас 28 липня. Україна вперше відзначає день державності у вирі найстрашнішої війни за цю саме державність. У марафоні єдині новини все про 155 день війни від журналістів, фактів та вікон.
Ворох нині, немово сказані, лише зранку випустив по Україні до 20 ракет. Такий подарунок нам до відзначення дня державності.
Та найболючіше вдарив ворох нині ракетами по Кроповницькому. Уже відомо про п'ятьох загиблих, один з них – військовослужбовець, 26 поранених, серед них – 12 військових і 13 цивільних.
Ворохі ракети опівдні поцілили політні академії. Як повідомо, учільники Реуграцької обласної військової адміністрації пошкоджено цивільні літаки та навколишні житлові будинки.
Було два опадання в Ангари, льодна академія національно-націонної університету. Її матеріальні втрати, два літака цеста, цивільні літаки і один літак Ан-26.
Рано вранці окупанти також обстріляли Миколаїв. Під прицілом опинились школа, вона повністю зруйнована по ранення за знавоохоронець.
Окрім того, ракети та уламки впали на територію корабли будівного університету і приватного яхт-клубу.
Київщина теж здригнулася вранці від вибухів. Внаслідок масованого ракетного удару постраждало 15 людей.
Близько п'ятой години ранку держава-терористка вдарила 6-макрилатим ракетами калібр по Вижгородському району Київщини.
Найбільше руйнування у містечку Люті ж там ракети влучили у військову частину.
На даний час є інформація, що три будівлі, одна будівля зруйнована і два будівлі пошкоджена.
А крім того, одна крилата ракетів була збита в повітрі над Бученським кар'єром.
Протинних завдав ракетного удару з акваторії Чорного моря з району Мисофіалент.
Залишки ще однієї ракети окупантів. Поліцейські виявили у Лісусмузі. Того ж вижгородсько району, але там постраждалих на щастя немає.
Приблизно в той же час ворог обстріляв селищі Гончарівські на Чернівщині.
Влучив по позиціях наших військових. Вдарили реактивними системами залпового вогню з території Білорусі. Випустили майже 20 снарядів.
Нажаль, маємо втратив особовому складі повідомив Олексій Громов.
26-річний поліцейський загинув ще двоє цивільних дістали пораненням на следу кранкового обстріла однієї з харківських тець.
За попередніми даними, окупанти вгатили по місту з реактивних систем залпового вогню.
І традиційно, минулої ночі, харків російське військо обстріляли ракетами.
Детальніше про це розпитаємо Марію Малевську. Вона приєднується до нас у прямому ефірі.
Марія, я вітаю вас, немає жодного дня, щоб ми не включали харків, немає жодного дня, щоб ворог не обстріляв ваше місто.
І сьогодні, я так розумію, почали цілити по тець. Розкачись, Буласка, про нас, як тільки останнього обстрілу.
Воно, вітаю, вночі місто ми всі здрігнулися у півночі від кількох потужних вибухів.
Ракети влучили і посередомістю, і по спальних районах, але найжиховіше те, що про запуск ракет з території Росії
Харків'яне дізнаються з російських пабліків. Ось, подивіться, мешканці Білгорода самі викладаються в мережу відозапуску цих ракет.
І вже за хвилинодві ми тут чуємо розриви.
Було влучання у технічне приміщення промислового підприємства, яке фактично розташованого у центрі міста.
Попередня – це ескандер. Попередня. За даними вибух техників, те, що було можливо технічним оглядом глянути.
Ще одна ракета влучила на територію центрального парку Горького, лишивши по собі величезну виру та пошкодивши один з ангарів.
Момент влучання зафіксували камери з постереження. Це вже п'ятий обстріл парку Горького, які так любили раніше відвідувати ті самі мешканці Білгорода.
Вони приїздили сюди на закупи та відпочити на аттракціонах.
Нині у парку пошкоджено російськими обстрілами вже кілька десятатракціонів.
Вирвив вибачити порядка вісмі метв, який може так прикинути.
Я так само було уразжено частково наш господарщий бокс, де ми зберегаємо новорічні іграшки, великі елементи декорації, які не можна просто небо зберегати.
На передодні ввечері більше ніж чотири години поспіль окупанти обстрілювали перед місця Харкова, Церквини.
Як повідомили рятувальники у селі, зайнялося одразу сім пожеж.
І вже сьогодні зранку російські війську знову обстріляло чугуєв.
Влучили в дев'ятий поверхівку. Мешканці дивом вцеліли, одна людина постраждала.
Зараз вчора у чугуєві закінчилася пошукова рятувальна операція, коли окупанти вгатили ракетами по тамтешньому будинку культури.
Там у підвалі спали семеро людей, щотирьом вдалося в цілі, троє загинули під завалами.
Це 83-річна пані Світлана, яка переховувалася від російських обстріляв та двоє волонтерів Сардор та Вікторія.
Я хотілася сьогодні більше розповісти про цих людей, які вивезли дітей з чугуєва та повернулися до чугуєва, які для Сардора, наприклад, не є рідним містом.
Вікторія та Сардор всі ці п'ять місяців, серед інших волонтерів допомагали людям.
Подивіться, як місця не прощалися із загиблими волонтерами.
Морг Чугуєвської лікарні – це брат загиблиго Сардора Мансур на відеозв'язку родичі з Узбекистану.
Самого Мансура рятувальники витягли з під завалю в будинку культури за п'ять годин після влучання ракети, живим і неушкодженим.
Дві доби він спостерігав за рятувальною операцією і сподівався – брат живий.
Поки місця не прощаються із загиблими, рятувальники на місці продовжують розбирати завали.
Чи часто доводиться звертати роботи через обстрели, бо чуємо гахки.
Часно. Обстрелить, триває пасійно і при цьому приходиться працювати в таких умовах.
Чугуєв окупанти почали бомбити з перших хвилин вторгнення.
Саме тут було внесено до реєстр злочині у Росії – першу дитячу смерть.
Від ранку 24 лютого Сардор Хакімов, якого у Чугуєв і знав кожен, він переїхав в Україну вже давно, почав годувати містян.
Вдів'ять утрами вже візлі з ним, з подзривав, з його гаража Казан і в цей день вже кормили.
Вон готовив плов, готовив шорпов, готовив, привезив шашлик.
Дружину та чотирьох дітей, найменші, усього три місяці, Сардор відправив до Узбекистану, сам повернувся.
Вон у персу, а последнего, сказав, я слі, я уїду, хто будет народ кормить.
Полюву кухню, якою керував Сардору, блештували у будинку культури.
До півночру були захотівлі для плову, спали у підвалі.
38-річна Вікторія Мішурі надупомагала Сардору.
Вона теж вивезла двох дітей у безпечне місце і стала волонтеркою.
Я говорив, вийкай, ну давай, я в тебе отвізу туди.
Все-таки, ти треба дітям.
Він говорить, ні, я маю допомагати народу.
Мені тяжело, я з'ємію, просто.
Волонтери, друзі, армійці, поліцейські, медики швидкої.
Попрощатися із Сардором та Вікторією прийшло кілька десят містян.
Для хакімових, каже брат загиблого, війна розпочалася не 24 лютого.
У 2014 року Мансур вже цікав від Руського міра.
На Харківщину закуповано Голчевське.
Тепер поховавши брата запевняє Сардорова волонтерська кухня і далі працюватиме.
Сардора, я вам тоді з перего дня обішав продажати.
У нього є друзі, кроме мені, які сейчас підтримують.
Вони вже керміли, вчора, хто вже керміли.
Його працює добре, не становилось.
Марія Малевська, Олександр Бринза, програма Вікна, СТБ.
Єдині новини.
На Донеччині окупанти за минулу добу вбили п'ять охмирених жителів і поранили ще вісім охповідомих вичинник військової адміністрації Павло Кириленко.
Сьогодні ще дві люди не загинули під час російського обстріла міста Бахмуд.
Ворох не полишає спроб загарбати всю Донеччину.
Згідно з останніми даними від генштабу, окупанти дещо просунулися в напрямку солидара,
а від спробу штурму в напрямку Бахмута та Авдівки залишились безуспішними.
Більше про ситуацію на фронті, знає наш Олег Курієнко.
Він приєднується до нас у прямому ефірі.
Олежа, я вас вітаю.
Такий день державності вийшов гарячий по всій країні.
Яка ситуація на сході? Вам слово.
Вітаю, Олена. Нажаль, з кожним на ситуація саме на Донеччині все стає гаря чішою,
особливо у самих телових містах, які знаходяться біля ліній фронту.
Буквально в цій хвилини палає багато страждальний.
Уже Бахмут кілька годин тому російські війська вдарили з ракет по приватному сектору.
І вже за останніми даними місцевої поліції, на жаль, маємо трьох загиблих та трьох поранених місцевих мешканців.
Загом скажу, що увагні не лише міста Донечка, але й сама лінія фронту.
Фактично російські війська намагаються штурмувати наші позиції від самої.
Ма Мар'янки, Авдіївки, Світлодарської, Дуги і Дослов'янська.
Поки що всі їхні спроби захвинаються пораскою, наші військові постійно віддають війці ворогу.
Тому часом потрапити до наших захистників на позиції дуже важко.
Особливо до піхоти, бо роботи їм зараз вистачає, але їм нині дуже допомагають наші артилеристи.
Вони вправно знищують ворога і його боє снаряди.
У вас на як це відбувається? Дивіться далі.
Видаємо знищують ворогу.
Порази, живосилу та техніку противника.
Працюємо дуже часто, бо підтримуємо свої війська, які відбувають напади противника.
Вдень державності росія продовжила створювати терористичний акт на донеченні.
Вдень вона обстріляла покровський район, що найменше двоє людей зазнали поранень.
Окрім того, 5 ранку колеракетову тіли по всій країні кілька ракет привитіли і на донеченні,
і знову ж таки у Префронтове містечко Торецьк.
Нажаль, одна з ракет ввучила у багату поверхівку знищила кілька квартир та найстрашніше.
Там загинула цілия подружжя, чоловік та жінка.
Наташа і Андрій, Андрій сьогодні день народження.
Це моє виропа.
Так, чоловік та жінка. Дочка у них буде зіпуїхала.
Муж дачив мене звати. Все в пілий. Ми нічого не видим, додроха.
В пілий у горло, першит, гром першит.
І в аркаді вийшли, мені взяли, підвіл, як, ну, тому що я заблудилась.
Я застав коридор і смачив, якась тумбочка мене під ногами.
А це моя охрана, дві різні, двоє сложені.
Ну, і в самих телових містах, які раніше вважалися теловими,
більше менш спокійно, але спокійно жити вже неможливо.
Зокрема у Костянтинівці, якщо два тижні тому я тут був і міг спокійно спати,
то нині фактично канонада тут вигунає майже цього добову.
До того ж більший сміс залишаються без газу і світ,
і води, і військова адміністрація кожного дня закукає людей все жтики
по можливості залишати регіон Олену.
Я вам дякую, Олег. Це був Олег Курнієнко.
Розказав нам про ситуацію на Сході, яка щодня стає дедалі складнішею.
Окупанти Двічіна крили вогнем три громади Криворійського району Дніпропетровщини.
Одна людина загинула, двоє поранені, є руйнування будинків, водопроводу, газогону.
Після обстрілів Нікополя російська армія взялась бити ще й по марганцю.
Вчора зокуповано енергодара через Каховське водосховище випустила по місту 40 реактивних снарядів.
Там пошкоджені три п'яти поверхівки, лікарня, дитячий садок і транспорт промислового підприємства.
Софія Богуцька з подробицями.
Прийшовши вранці на роботу, я побачила жахливу картину, все подвіря було узлану склом.
Весь ви бачите ося куча, ми все зібрали.
Директор КДЦ-дочка, пані Світлана, розповідає про наслідки у вчорашнього нічного обстрілу міста росіянами.
Каже, такого лиха у її закладі накоїв один реактивний снаряд.
Вона могла війти через дах або війти через вікно на другому поверсі.
Вибух стався на сходинах, ви бачите, виба й на квиля.
Вона пошкоджила всі вікна і всі двері в нашому садочку.
Доповномасштабної агресії росії проти України цей заклад відвідувало 170 дітей.
Пан Володимир 15 років тут працює сторожем, той ночі був на зміні.
Я був на робочому місці, вийшов, почув гул.
Через пару секунд буквально вибухся і не йсно полетів.
55-річний чоловік дивом в цілів, бо встиг вискочити із кімнати.
Я сидів тут, вибуховав і хвилюю, і всі клоп-посі клоп-посі.
А я вийшов, то це і спасло тільки.
А це вже спальна районна подалікцентри.
Всюди росіяни на п'яти поверхівки поцілили кількома реактинами снарядами.
Один розірвався прямо місінько під вікнами одного з будинків.
Їх вибало аж до п'ятого поверху.
Місцеві жителі і нині виносять побиті шибки.
Це ж не якому поверху?
На четвертому.
Вибухова хвиля чи з щось залетіло?
Це у сколки.
35-річний Антон мешкаль на п'ятому поверхі.
Каже, усе сталося так раптово, що лише встиг піднятися і з собою закрити.
Дружину та дитину.
Звіс і взерився.
Бувально пару сівнів того, щоб зали собою жину і ребінка.
Она розміти повнося і асоу і сорити.
І вікна вибало у трьох будинках.
П'ятдесяти чотирирічні місцеві жителці,
осколок ракети перебив лів у ногу.
Залетів через вікно.
Її останні середньо тяжкості швидкою доправили до місцевої лікарні.
З середньою кількістю крового втрати,
з відкритим переловом лівого милкової кістки.
Осколок один видали накладено асептично пов'язкою
і хворо відправлено до іншої лікарні на третий на рівень надання медичне допомоги.
Прилетіло і на територію самої лікарні.
Рекета впала біля одного з відділення.
Повелітали шибки і двері.
Нашчасть нікого з пацієнтів та персоналу не зачепило.
Мар Марганця каже, тієї ночі на територію громади
випустили 40 реактивних снарядів і системи Град.
Така масова атака перша з початку повномасштабної агресії п'ють окупанти
і за пирійською атомної електростанції.
Так, як ми знаходимося, город Марганець знаходиться на Каховському водохраниліщі.
Ростояні от шісті, коротке, 6-8 кілометров.
Тобто для Градів це нічого.
Вони хочуть нас запугати, але у них цього не получится.
Руфія Богутька, розставший КО, програма Вікна СТБ.
Єдині новини.
Житомирщина укріплює кордон з Білоруською.
Пресо на локації поки не пускають, однак в обласі військові адміністрації
наших журналістів запевнили.
Краще ворогу до нас не потикатися.
Росіяни, які перші дні вторгнення зайшли з боку Чорнобільської зони,
завдали Житомирщині великої шкоди.
Окуповані були лише кілька сіл та ворожа авіація,
спалила і масово розбомбила помешканця українців,
аж до Житомира.
Збитки привищують два з половиною мільярди гривень.
Та область швидко повертається до звичного життя.
Дивіться репортаж Ольги Чайко.
Ця до недавназатиш на вулицям Овручі,
на вулиці поки мало схоже замість охайних будинків вирвити цегла.
6 березня, о другій ночі тут Росіяни скинули 4 авіабомби.
Майже всі були в будинках, але на шесті всі залишилися живі.
Військовий тут не було, це життя приватний харк.
Ви, Антина Йозипевна, дивом врятувалися.
Я спала за оцим вікном, у мене там спальня.
О тут мене була літня кухня, і воно вибило в чустинку.
Я схватилася від вибухів.
Ніхто не міг подумати, що Росія наші брати,
а ти оце зроблять нам таку радість.
Нині жінка наняла будівельників,
що правда скажеться проблеми із майстрами, із був матеріалами.
Она Толя Дуба вибуховував хвилою.
Того ж дня, але надвечер, знесло півбудинку,
який чоловік з любою зводив 5 років.
Отак в один день 6 березня життя Овручан перетворилися на фільм Жахів.
Сусіди загинули, а будинок став схожий на моторошні декорації.
Він чоріпиться на будинку.
За 200 метрів була на сусідніх вулицях.
На щастя його родина жива та от на сусідній ділянці,
на місці Хати, Хрест.
Тут було пряме попадання, там було три чоловіки в будинку.
Нічого не нашли.
Одне жмак волосив бабушки.
Про криворукість і обізнаність Росіян в Україні уже складають легенда.
Отже, вичовить вони цілили ось сюди.
Отут був військовий плац, але увага ще за Радянського Союзу 90-х
військово-часто на тут розформувало однак Росіяни.
Уперто роблять вигляд, що цього не знали.
Приміщення до 30 років тому дійсно були військові,
вже давно стоїть порожні. Тут навіть попрористали дерева.
А у колишній їдальні давно ніхто не харчувався.
Вважаю, що це тільки те, що молодитина може загуглити.
Це супутньо-кознімку, там ніяких немає, не казаром, нічого.
Можливо, це якісь прикриття, але я думаю, що це цю направо набіють, щоб сіяти паніку.
Від лютого міста зазналось 70 авіодарів.
Бо її були зовсім поряди, адже звідси до кордону з Білорусію лише 36 км.
Зрозуміло, що ми не могли передбачувати,
що Білорусія стане країною посіпакою, путінській Росії.
Ми не могли передбачити, тому що були добрососідські відносини.
Сьогодні загроза зі Сірони Білорусію присутні.
Так виглядають села народського району з відки Нежитомирчону, з боку Чорнобиля, зайшли росіяни.
Через обстріли дерев'яні хати горіли, не мов сірники.
Дев'яні будівлі були, погода була дуже суха, людей залишилося мало, ті, хто залишилися,
ми теж і спості своєм минулі.
Ми сюди зайти не могли, не ми, не СНС, не військовим.
Як вам сказати, нерва, погано, в погребах сиділи.
За чоловіків питали, питали за рожьо, владили, шукали по хатах у нас рожьо.
Невозможно вже було, наші з одной стороны були, не знайшов,
а ті з другої сторони.
Більшість селян усе ж вдалося евакувати.
У 70 жителів тут лишилося чотиро, Марія теж виїхала вовруч, та вже повернулася.
Хату йшов.
Я його навікідаю, доказательство, що я свою хату не сама зруйнувала.
Соби вредани нароблю, окна одолтакс, йшов снарад і сюда попав пичку, і воно розорвалось.
Аби усе відбудувати області знадобиці від 2,5 мільярдів гривень.
При тому, що резервний фонд виділивив 670 мільйонів.
Частковий з відбудовою допоможе естонія, країни Балтії.
Добре розуміють, що вони можуть бути наступними.
Росіянищ чи білоруси, якщо вони думають і ще раз сюди подкрутись,
сильно про це пошкодують, каже очільник області.
Ми не переставали нарощувати наші оборонні й ухронні заходи на півночі нашої області.
Якщо ворох вирішить пройти країна-білорусський кордон в Житомирській області,
то ми влаштуємо повне такло для них і ворох далі не пройти.
Ромадянам, які починають активною бдову на кордоні,
лише на збронні сили і доводиться сподіватися.
Іж у Житомирщину Ольга Чайкова, Віктор Заняков та Сергій Маченко –
факти – Айсі ТВ – єдині новини.
Окрім питання, коли закінчиться війна,
українці дуже хвилюються, що далі буде з цінами.
Тиждень тому національний банк рекордно ослабив офіційний курс гривні.
Із цього – 25%.
Саме за цим курсом всі імпортери закупляють товари –
харчі, ліки, побутову техніку, пальне.
Факти перевірили, наскільки змінили сцінники на все це за тиждень
і чого чекати далі, розповідає Христина Гавриш.
Наприклад, цей телефон коштував 2900 грн,
а зараз ціна 3900 грн.
От оцей телефон, який коштав 10,500, зараз ціна на нього йде 13,500.
Тобто різниця вже велика є.
Смартфони, ноутбуки, пауербенки, цінники на все це свіжі.
І від них болять очі.
Якщо брати весь ассортимент, який є в інтернет-магазині,
він майже весь піднявся оцінів від 30 до 40%.
Подорожчало все за останній тиждень через зміну офіційного курсу,
за яким нині закуповують імпортне.
У продовж п'яти місяців повномасштабної війни він був 29 грн 50 копійок,
а минулого четверга стрибнув аж до 36,6 грн.
Нові цінники готує одна із найпопулярніших мереж товарів для домовці.
Дивани та подушки незабаром подорожчають на 10%.
Зростав ціній побутова хімія та косметика 36,6 грн впливає і наліки, і не лише імпортні.
Тому що наші виробники також закупляють всі субстанції, все серови.
Ну, всі пакувальні матеріали, або більшість пакувальних матеріал закупляють за кордон.
Але у профільні асоціації кажуть, різкого з дорожчання імпортних медикаментів не буде.
Адже вартість того, що вже завезени, не переглядають з новими цінами лише свіжі поставки.
Їх не так багато.
Десь в лікарські засоби піднялися 20%, десь на 15%.
Десь залишилися залишити від того, які запаси були завезати, залишилися в старій ціновій позиції.
Тому різкого такого скачка і переписування цін на всі лікарські засоби не буде.
Ні, не потрібно сьогодні бігти до аптеки, закупляти, щось робити, якісь панічні настрою, чи аж іотаж.
У предоштижні всі напружину спостерігали за цінами на заправках,
адже все наше польне імпортне купують його за валюту.
А з початку повномасштабної війни воно і так рекордно подорожчало,
що добряче вдарило по гаманцях українців.
І не тільки автовласників. Польне є і в собі вартості цього шматка М'яса.
Треба завжди, якщо ми розуміємо, доставка.
Чи овочів.
Солярка, теж, слава Богданна, стої, люди нажмає привезти.
Та ціни на АЗС не змінилися, усе тому, що і так були за високими компаній,
планували їх знижувати на 8-10 гривень.
На руку і падіння цін на нафта у світі.
Завдяки цьому аналітики вже не виключають, що заправити машину
не вдовзі буде навіть дешевше.
Є деякий потенціал для навіть зниження ціни на одну-дві гривні.
Я думаю, що найближчими тижнями ми це побачимо.
Однак оптова ціна на польне таки зросла,
аж на 7 гривень пропорційно з дорожченью доллара.
І це таки вплине на ціне наших виробників.
Ото подорожчення курсу, ці 7 гривень вони фактично і прийшли на з дорожчення гурту.
Дійсно це буде означати, що ціна буде вища для тих,
хто споживає такі партії.
Це агропоромисловий комплекс, це промисловість.
Та фахівці переконані різкого з дорожчення через курс не буде,
адже впливати на цій не буде і купівальна спроможність українців
і конкуренція між бізнесом.
Ну а 36,6 можна ще збити.
З наших портів уже не забаром можуть виїхати кораблі із заблокованим зерном,
а отже до країни надійде велика кількість валюти.
Якщо експортна виробниця буде продаватися, так як ми очікуємо,
то цілком можливо, що наступне коригування курсу буде не в бік зростання долару,
а можливо, і долар, і впаде.
Тобто цілком можливо, що ми побачимо курс 35-32 навіть.
Вилікувати гривню може і стабільна фінансова допомога від заходу
та передусім успіхи наших військових на фронті.
Христина Гавреш, Дмитро Матвієнко, Факти. есі.TV.
Єдині новини.
Україна молода держава, але з тисячолітньою історією боротьби за волю, свою землю,
за законне право панувати на ні.
Сьогодні ми вперше відзначаємо день української державності.
Це свято символічно відзначається у день хрещення Русі.
Його торік під час святкування 30-го річниці незалежності запропонував
провадити президент України Володимир Зеленський.
Сьогодні він зазначив попри війну, яку проти нашої країни розв'язала Росія.
Україна сильна, вільна, неподільна держава, яка має сили відбувати ворожжя таки
і відзначати нове свято.
Ми громадяни найміцнішої держави у світі.
Держави, яка у 155-й день повномасштабної війни.
Росія проти нас має силу, щоб відзначати свій день, день української державності.
Україна – це єдина держава світу, яка має сміливість бити Росію.
Бити на нашій землі і не вважуючи, чим вона серенами,
чи чим нам полрожує.
Відомий український письменник Венеченко про державність писав так.
Нагація бездержавності є покалічений людський колективний організм.
Як і для кожної людини, найперше потреба зберегти своє життя,
забезпечити його розвиток і передати спадщину наступним поколінням.
Так і для нації – держава найкращий засіб збереження життя та розвитку.
Якщо і не формулювали так, то підсвідомо відчували потребу власній державі,
державності наші предки – великі гетьмани України.
Вони боролись за неї, помилялись, розчаровувалися,
але точно любили її більше за життя.
Про бородібуза Україну в часи великих гетьманів.
Цю сторінку історії в День державності, згадаю, Ольга Читаєлов.
Чигарин, Батурин, Гулухів, три гетьманські столиці.
Тут жили козацькі родини. І тут жила еліта.
Пам'ять про який Русія досі намагається стерти.
Вони хочуть відчувати себе вищого вона.
Ми побували у кожному стихміст, щоб розповісти,
як формувалася українська державність.
Дуже часто звучить такий виснов, що України ніколи не були перекреслити ці думки,
хочі цього сирокопію.
Ми учили, що герені, гравюра, як у зараз розв'ядаємо,
називається народа Європи.
Тут біля цього столу і ще і козана.
Це означає, що з цим військом в Європі рахувалися.
Малюнов датований 1652 року.
Козацькі державі створені в Богданом Хмельницькій на той час три роки.
Її столиці облескомі лягають манак чи герені.
Бродьба за державу і державність тривала,
Хмельницький активно шукав союзників.
Так і уклав ситуативний на той час союз із Русією.
Хмельницький не надав великого значення цієї годі.
Він вбачав у ній лише військову, тимчасову погоду.
Після смерті Богдана його наступники перепідписували угоди з Москвою щоразу з більшими поступками.
А за 10 років держава розпадається на правобережну та лівобережну.
В часи Івана Самайовича відбувалося об'єднання лівобережжя та правобережжя.
І у 1676 році Батурин став гетьмальською столицей.
Самойловиш згодом втратив контроль над правобережжем.
Ще раз об'єднає України по два берги Дніпра.
Іван Мазепа.
Ми у Батурині. Це реконструйований гетьменський будинок,
який тут називають офісом гетьмана.
Якось так було.
Такої ймовірно була на радча кімната Івана Мазепа.
Він мріє встворити сильну державу.
Українці за часів його прогління були небідними.
І саме Мазепа вчив Петра першого європейським манером.
Він виконував свої зобов'язання перед церем і очікував невзаємність.
Петро перші був іншої натурані з Мазепа.
І Мазепа це добре зрозумів.
На сьома рік північної війни щодо чилися між Швецією і Московським царством.
Військова рада у місті Жолку на Львівщині.
Шведи вже знаходилися неподалі квідрять манщини.
Тобто вони зайняли основну частину Польщі і вже мали йти до Біорусі чи до України.
І от Мазепа звертається прямо до церепі,
що надає хоче мені 10 тисяч війська.
Але Петро перший, як я вам говорила,
звичайний хлопець каже,
«Ні, я тобі не дам навіть 10 душ,
як хочеш, так і захищайся».
І сміється прямо в обличчьі Мазепи.
І як ви розумієте,
що цими своїми діями він порушив свої обов'язки,
як сюзаре на двасалом.
Мазепа наказу не виконав,
і на той час вже мав у союзниках Польського короля,
а згодом мокла в договір напряму і шведським королем.
За цим договором ми можемо говорити,
що король визнавався новання української держави.
Скористаншись моментом, коли Мазепи не були в Батурені,
російський цар вирішив вдарити йому у серце,
бо в наказ будь-яким способом взяти місто.
Ми спускаємося у підземеля біля Батуренської фортеці.
Цей тунель 15 років тому розкупались спеціально
для цього запрошення до Нецькій Шахтарі.
Восинитися до 708-му імовірно ним у місто,
завдяки колаборантам, увійшли росіяни.
Вони не просто нещили Батурен,
вони взялися безжально вбивати людей.
Був прямий наказ.
У ці кривці 500 тіл, сто літтями Батуренці
знаходили обгорілі кістки на своїх обістях.
Ось це череп дитини.
Дитина десь до 10 років також бачити.
Чи штикома, ушкета.
Це типове ушкодження, каже наша співрозмовниця.
Після поразки шведів у Пултавській битві
Мазепа виїздить з України.
Російська пропаганда досі малює з нього зрадника.
А московський пополь досі оголошують анафому.
1708-й.
Столицею стої Глухів.
На цьому місті, в 18 столітті,
був великий радний майдан.
Залишається свідком обирання Глухівський геть
Манівскоропадського, Апостола і Розумовського.
Кирилла Розумовський був останнім.
Прийшов до влади у 22 роки за протекцією.
Його брату Лекцій був фаворитом ілизавити потрібне.
Молодий гетьман виявився державником.
Кирилла Розумовський ряд реформ.
Вони спочинають перзу.
Це була його судова реформа.
Основної ідеї було те, що максимально розмежити
систему судечінства за часів Кирилла Розумовського.
І що б Російська владна верхівка не втручалися
ведення судечінства Гідьманщини.
Период правління Кирилла Грогоровича Розумовське
— це останній період золотої гетьманської держави.
1704-й Катерина Друга забирає повноваження у Гетьмана
і ліквідувує Інституту Гідьманства.
Все облаштували так, ніби Розумовський сам попросив
позбавити його посади.
У музеї «Углухові» зберігають копію указу Катерине Другу.
І, вдумайтеся в слова, ми, віддя його, граф Розумовського
немалое по справілівості обрім'єнення і сніцхадяків
опрошенню уволіли його от Чина Гетьманска.
За 20 років після цього Глухів згорить під час великої пожежі
і сталася вона невипадкова.
Я вирсія, що був нам мисний підпал і за наказом Катерини
відбуваються ось пожежа і вже потім поступово
розбираються багато храмів Глухівських.
Агресивність московичів, я так думаю, і їхню підступність.
Вони намагалися за рахунок нас звеличити себе.
Коли на прикінці 90-х у Глухові відбувалися розкопки,
то знайшли горщик зі спаленим зерном,
і, мовірно, воно збереглося часів пожежі 1884 року.
І коли цю пшеницю готували до експозиції, одна зернина проросла.
Музерники вважаються не просто диво, а символ того,
що Україна, не зважаючи нічого, відродиться.
Ольга Чітелу, Максим Костенко, FACTY.com, ICTV.
Єдині Новини.
У те, що Україна переможе і відродиться беззастережно,
вірить гість нашого ефіру.
До нас приєдноться в прямому ефірі відомий співак,
великий патріот України і Соліст, Гурта, океан, Ельзи,
Святослава Карчукє, вітаю вас, Святослава.
Дуже рада бачити вас в нашому ефірі.
Добре, врач, я поняла.
Святослава, я сам пересходжу вам подякувати
і розпитати про ваші поїздки з концертами
на передову.
Адже саме на передові зараз ідеються
найпутужніша битва за нашу державність.
Які ваші емоції,
які ваші відчуття в цих камерних концертах
перед хлопцями на передовій?
Насправді, дуже важко, навіть,
словами передати всі емоції
і якийсь дух, який ви чуваєш там.
Я вже наодноразового говорив, підтверджаю вам,
передшановну аудиторію, що для мене
можливо ці концерти найпамятніші.
Я навіть не називаю їх концертами,
виступи найпамятніші з всіх,
які в мене були, з всіх статистичних стадіонів,
з всіх найбільших столиць світу,
де ми виступали, можливо,
ці маленькі концерти в лісі,
в окопах, в біндажах, чи в невеличких
замаскованих пунктах відпочинку хлопців,
вони найбільше запомітовуються.
Я навіть веду спеціальний рейстер
і, можливо, не виключено,
що коли закінчиться рейнаті, сатермоги.
Я зроблю щось на кштал книги,
або спогадів про те, як я провожу цей час.
Дуже важливо сказати, що хлопці
мене надихають, можливо, неменше,
а може більше, ніж я їх.
І в якийсь момент я перестав
туди їздити виключено для підтримки
бойового духу наших бійців,
а ще в'їздити для взаємного обміну,
знаєте, як на наших звичайних концертах.
Я даю, що сьом вони дають мені,
віру в те, що все буде добре.
Віру в те, що наша нація
чого разу переможе.
І ось такі помилки історії,
або, я би сказав так, на гаразді історії,
про які тільки що говорили в сюжеті,
я дивився його, мене більше не повториться.
Але для цього нам всім дуже тяжко
потрібно працювати, і не тільки на фронті Лейфтилу.
Я якраз про це зараз хочу вас питати.
Ми сьогодні відзначаємо День державності.
Державність такий свирідний фундамент.
Це куріння держави.
І ось росіяни, укрім того, що вбувають нас,
вони якраз це куріння знищують.
Вони нещуть наші школи,
наші підручники українські книжки.
Тобто вони вбувають цей фундамент.
Як ви гадаєте, на чому займішає на ця така їхня впевненість,
що це взагалі реально – знищити народ?
Ну, вони перші.
І, на жаль, можливо, не одне останні до цього
диявельського мету проводять.
Ми пам'ятаємо нацизм до 20-го стері,
чи колегітлери його поплічники вважали,
що євреї – це гани Роми,
а також люди слов'янської національності.
Це є люди іншого сорту.
І від них треба очищувати, це все справдовірували.
Зараз російська еліта,
а зараз загалом більшість росіян
вважають, що українці – це видома на нація,
нарязана заходом і не справді і не існує.
Вони так завжди вважали,
деколи це вміло маскували,
а деколи не вміло.
А зараз вже і не маскують,
хоч і знищити нашу державність.
Моя версія явній абсолютно впевнений.
Вони боять це гену свободи,
які піче в нашій крові ще спочатку,
з тисячіглітніх початку часів Светослави,
Рослава Володимира, князів.
Та частина київської росії,
від нас свідчази створила Московське князівство,
спадкоємницю, якою я зараз
з Російської імперії Радянської Союзи,
те, що ми зараз бачимо назови Російська Федерація,
насправді ніколи не мали цього гену свободи.
Вони жили парадигмі самодержавності,
парадигмі жорсткої, центральної вертикалі.
Саме тому вони завоєвалися такою жорсткостю
нові території, тому що це єдине,
що вони могли правити,
вони могли правити, допомогови правил,
поваги і так далі, і так далі.
Ускільки в Українці це є, а ми поруч,
як таки, знаєте, німе, а точніше,
промовисти нагадування росії,
що можна інакше, вони дуже бояться цього,
тому що вони вважають,
щоб це передав брати їхньої державності.
Але нам не треба зважати на те,
що бояться вони чи хочуть про вони.
Нам своє робити, ми вільні люди,
люди з багатою історією,
які мають іти вперед,
і в цьому сьогодні,
і заради наших дітей,
і заради того, щоб наші діти вже вважали
в мирні циверозовані європейських поїхів.
Сюдислава, я не раз підтанцювала,
підспівала на ваших концертах
і вірю беззастережно, що так,
колись буде, буквально,
напевно, скоро дуже мені цього хочеться,
але погоди сьогодні трошечки не до танців
і сьогодні час трохи інших пісень.
І ось ваш останній кліп
я отсухала, буквально сьогодні,
якщо я не помиляюся, це звісно,
і я не вийшов на цих зон,
ну, такий абсолютно проникливий кліп.
Скажіть, бласка, ну, це трошки інша музика.
Як пишеться така музика?
Як пишуться такі пісні саме зараз?
Чи ви не бачите, Різниця?
Мені здається, Лена,
що насправді
це залежить від контекста,
у якому ви дивитесь, слухаєте чи сприймаєте.
Пісня ця написана
декілька років тому.
Уже під час війни росії з Україною,
але до початку повномуштабною, ви кажемо, нападу.
Воно, воно, воно, воно. Велика кількість людей тоді не відчувава
в війни.
Я ж можливо тому, що їздив на пронт
6-14 року відчував
і написав тоді пісню про
людей, які живуть в одній паралельні реальності,
коли на вколо,
ну, в паралельних реальностях
знову боку війна на пронті,
здруг боку мирне звичайне життя
наші з вами
в Україні.
Тепер війна перейшла практично до кожного.
І мені здається, прийшов час
всім усвідомити, що
незалежно від того, на фронті ми,
чи ми в телу, незалежно від того,
чи ми в Україні своїми руками зараз
тримуємо ворога, чи може когось
доля закінала, як багатьох наших
жінок і дітей, на захід всі ми,
незалежно від ні,
від чого маємо долучити сьогодні до перемоги.
І ця пісня, цей кліп,
для того, щоб об'єднати зусилля
на фронті і зусилля
позапронтом для новодинку лак,
для того, щоб ми разом бішли до перемоги.
А потім разом, як каже
інці, мій друг Юра Кочевенко,
капітан
українських збройних сил
з фронту, реальний персонаж
Анекій Ношний, як він каже,
а потім ми до вас приєднаємося.
Ви будьте тут, ви можете
ходити в кафе, ви можете жити
нормальним життям, ми для того і стоїмо на фронті, він каже.
Та не забувайте про нас.
Не забувайте про нас, але не забувайте про нас.
Ні здається, що ганіальні слова
своїм проститті, так нам потрібно жити.
Сьогодні слово, я вам дуже дякую.
Я вітаю вас днем державності,
я дуже хочу прийти на концерт
вакарчука.
Коли буде перемога, вона настане точно.
Вітаю вас слава Україна,
слава Україні, героїм слава, так і буде.
Дякую, буде точно.
У нас в ефірі був лідер океану
Ельзи, Святослав Вакарчук.
Як і століття тому, так і сьогодні,
на захисті української державності
та ідентичності
у нас власний дизайн
КОД. Українські національне
вбраня вдягають не лише українці,
а й іноземців. Воно стає трендом,
воно стає модним під корією
вишука і подіями та головне
секральне значення українською
строю і вишивки додає силусі.
Нам в часи боротьби з ворогом.
Я національний одяг костюм
нашого народу став символом державності
та який тирнестий шлях
прийшов разом з багатьма
поколіннями українців, розкаже Вікторія Покатінова.
Я тебе люблю.
Ось так вони зізнаються одне одному
в коханні через екран смартфона
вже п'ятий місяць до Киолександр на фронті,
а його кохана Алла
в червівцях з їхніми двома дітьми.
Та кілька тижнів тому почуття пересилили
і Алла так і примчала до свого Саші
на один день. Особливий день
їхнього вінчання
просто напередову.
Ми хотіли зробити вінчень якимось особливим,
але потім не родилися донька,
і в цьому сталася війна.
Народилася така ідея
зробити сюрприз вінчання на передові.
Коли він спав після краула
відкрив очі і побачив мене,
то в нього в принципі був шок.
Що це було?
Ктися, да.
Вінчання?
Да, сьогодні.
У нас з тобою.
Господа, прощі!
Сукнею для вінчання Алла
обрала ось цю довгу вишованку,
бо така була її мрія,
про яку нині говорить зі слівзами на очах.
Я страшально люблю свою країну.
Я зважаю, що не ці події,
які зараз відбуваються,
і тому брання
воно також передає
мої відношення
до мої країни,
і певно кожна деталь
в ньому вона
з любов'ю.
Це поєднання і жовтоблакитного кольору,
це поєднання червоне, червоне це любов.
Усі елементи вишивки на українському національному бранічі,
то сирочка з камізелькою,
чи то фартух зі спідницою символічні.
Підтверджує технологиня,
яка 30 років займається вивченням
понад двох тисяч візерунків
нашого дизайн-коду.
І у кожного регіону він свій.
Полтавщина – це біле по-білому вирізування,
зірочку біле по-білому вирізування,
сокральний оберіг.
Черніговщина – червоне,
червоне – черне.
Птах – це благавість, це мир.
Дубови листи бувшло захистом.
Та національне вбраня українців захищало
не лише своєю символікою, каже пані Оксана,
а в трагічній миді нашої історії
навіть рятувало життя.
Є одна сурочка.
Господиня цієї сурочки
передавала нам подарунку музею.
Її мама війну в голод.
Купила в одной жіночки на вокзалі.
Він вважив, що це був швидко.
Війла в одну жіночки на вокзалі.
Дала її хліб, бачі гроші.
Завдячуючи цьому, вони спасли
одну українську родину.
Як наш народ
ницькують, як його не визживають,
але ми це все переносимо
в вишивці.
Наскільки давня і сокральна символіка
українського національного вбраня
настільки ж і незмінна місія сенсів,
які воно несе українська ідентичність.
І це багато поколінь наші
вороги старалися
послідовно знищувати.
Поріод радянської окупації.
За вишиту сурочку зі спілкування
українською мовою
могли також засудити до 20 років
заслення.
Пересіляли або ж коли
не можна було одягати
вишиті сурочки,
тоді доводилося просто випорювати орнаменти,
тобто на полетні вишивку.
Випорювали не на завжди,
а для того, щоб перевести цю річ
з собою в інші місце.
Випорювали в скрині, закопували в замірі.
Це якраз історія
про несковореність нашу.
Ми до всі пропадуємо шлях боротьби.
І боротьба триває
навіть за кордоном.
У Європі вже не перший місяць проходять
благодійні ярмарки, де продають
наше етнічне вишиване вбрання.
Співачка навка теж торгує
дизайнерськими етну речима
і усі кошти з продажу передає ЗСУ,
де служить її чоловік.
Люди дуже рада окупують вишиванку,
і цим самим допомагає армії.
Сам ефект ВАУ
викликає
найбільше присутність
самої вишивки.
Той самий ефект ВАУ
українське вбрання справляє і на світових
заколодавців моди, певніть фахівці.
Приміром, одна з нещодавних колекцій
Крісціан Діор спеціально розроблена
в українському етну стилі.
Українську вишиванку
нині в колекціях не зробив тільки Лінивий.
Ізабель Маран,
Валентима,
Готє, Україна
і вишиванка в тому числі зараз.
Це такий візуальний
маніфес свободи.
Українське національне вбрання це не лише
про давну, сприміром, ось така модель
вільної вишитої сукні.
2015 році була визнана однією з найпопулярніших
за версією видання The Wall Street Journal.
І цим
поява нових популярних фасонів не обмежувася.
Це можна дягнути не тільки на
випускний, чого стані дзвонок,
це можна дягнути під кросовки і піти себе
на побачення.
Сукні зі спідницями Мініс,
відшоти, оверсайській мунота чоловічі
сурочки на гудзиках.
Таким різноманітям моделей нині пишається
український бренд Етнодім,
що вдігає у вишиванки президента Зеленського
та усю дипломатичну спільноту країни.
Але символіка виробів
сакральна, як і колись.
Про захист і рід.
Волноваха, ірпінь, харків, всі міста,
Маріуполь, всі міста,
які постождали від Турсійської агресії,
ми всіх їх зобразили тут.
І як ви бачите, ці міста
вони розташовані, типо як на гілці.
Тобто це гілка від якої ще йдуть
медесники гілочки,
тобто це гілка життя.
На вінчальній Сукні, але
теж зображені червоні гілочки
життя. Після інтерв'ю вона
одразу везе вишиванку на фронт,
знову до свого Сашка.
З обрегом-телесменом вона буде
по цим зберігати цю енергетику
нашого кухання.
Вікторія Пакотілову, Олексій Євченко.
Перемоги за нами, віримо і чекаємо.
Програма Вікна СТБ –
«Єдині новини».
Іна Санкінець, новий беселер від Укрпошти.
Слідом за двома марками
із російським кораблем та Мрією
сьогодні випустили четверто –
«Доброго вечора, ми з України».
Вінані зображений саме той трактор,
що тягане підбити російський танк.
Марку презентували до дня
української державності.
Чергі до голов по штанту, в Києві
почали вишековуватися від самого ранку
і ще до відкриття.
Після купівлі всі охочі могли погасити
Марку спеціальним пам'ятним штемпелем.
Всього таких марк випустили 5 мільйонів.
Нас погат друзям.
Це дуже важлива для нас,
тому що це певний символ
нашої перемоги, яка обов'язково відбудеться.
У нас багато друзів,
так ми можемо подарувати,
і ми у нас донька закордонами теж туди надійшли.
Чекаємо, коли потрон буде.
Потран та ще обіця локалу.
Це дійсно народна марка.
За цю марку проголосували
400 тисяч людей.
Ці марки дають
мільйонам людей позитивний настрій,
якого так іноді бракує.
На Михалівській площі відбулось
ручисти погашення марки.
Нагадаюсь, сюжет для неї
взяти її з життя.
Так, за допомогою трактора
на Миколаївщині та в інших областях України.
Безстрашні українці
розброювали російських окупантів.
Ноча аж так завершується наш
перший день державності
у 155 день війни з Росією,
яку ми обов'язково переможемо.
Слава Україні!
Редактор субтитров О.Голубки
Корректор В.Сухи