Щодня, 20-й.
Я вітаю вас на годиннику 8 в'ячора.
Ми з Марафон.
Дивіться підсумковий випуск «Єдиних новин».
Найголовніше – ру Україну з Україною.
Резон.
Про головне.
Найзапеклящі бої в густомилі були саме тут.
Всі висновки та прогнози.
Ще одна доба героїчного протистояння.
Резон.
Перемагаємо.
Марафон – єдині новини.
Що вечора, 20-й.
Резон.
Дякуємо за довіру.
Розом.
Перемагаємо.
Єдині новини.
Головне.
Перебинуємо.
Перевзяжемо.
Перемагаємо.
Єдині новини.
Резом.
Мисельні.
Русський корабль.
Він пішов за курсом визначеним у перший день війни.
Так, я прокрейсер Москва. Флагман. Чорноморського флоту.
Чому знищення Москви є подтужною стратегічною перемогою України?
Фільтраційні табори.
Ту роздіваюсь, а не тут у тебе наколки, заколки.
Рашистка фільтрація, що окупанти роблять із українцями своїх таборах.
Ми зібрали свідчення очевидців.
Абсурдні арешти.
Ласкаво просимо у Роман Орвела.
А хто такий, поліцейський, спросилася, Лёдочка.
Бандіти. Розрожженням, сказав Калабук. Чисне слово, бандіти.
За що в Росії можуть кинути за грати?
І чому за слово мир людину можуть назвати фашистом?
Європерспективи. Наші європерспективи.
Тут у Європерламенті всі інші питання відійшли на другий план.
Самі покаже, хто нам друг, хто з країн Євросоюзу за, а хто проти вступу України в ЄС.
Доброго вечора. Я Олександр Васильченко.
Ми починаємо підсумковий випуск новин.
Та сьогодні наш випуск, як і весь цей день 3 червня, є символічним 100 днів
від початку паномасштабного вторнення Росії.
В нашу Україну 100 днів нашої незламності і 100 днів наповнені миттєвостями війни.
Трагічними та геричними.
Це час невірної ганьби Росії та безперечної стійкості України.
За цей час ми довелось уому світи, що українці нація не скораних.
І як ще на початку війни сказав головнокомандовач зброїних у України,
але різалужний, нам усім зараз важко.
Але ніколи не буде соромно.
Протягом цієї ефірної години ми будемо говорити про ключові моменти,
які визначили ці 100 днів цієї відчизняної для нас війни.
І багато в чому хід цієї фази війни визначається зараз на Донбасі.
Це регіон, який зараз приймає на себе головний удар російської армії.
Бо окупанти будь-що хочуть захопити Луганщину і Донеччину,
аби продемонструвати, бодай якусь перемогу.
Однак наша армія попри кількістну перевагу ворога тримає оборону.
І зараз на передовій працює наша знімальна група.
Рослан Сміщук та Вадим Ривун.
Тож далі їхні репорташи з позиції біля горлівки.
Це передові позиції в районі окупованої горлівки.
Це, мабуть, найстабільніша ланка оборони попри всі зусилля.
За 100 днів росіяни тут ніде досягли успіху.
Зараз тут постійно щось гримає, але це ведуться обстріли сусідніх позицій.
І по місцевих мірках це досить тихо.
Хоча з моменту останнього моєго тут перебування.
Кількість вирв і міст влучання снарядів мін збільшилася просто в рази.
Армійські позиції тут на домінуючих висотах.
А горлівка ось вона на герезонті.
Навкруги сліди боєвих дій та російських обстрілів.
Зараз війна на сході – це здебільшого війна Гармат.
Ми бачимо, що результати, як був обстріл по нам з дії створюєвної артилерії противника,
калібру – 122 мм.
Протинник з дійсною масовою обстріл по нашій позиції.
Але наша артилерія почала працювати відповідь і ми придушили дії противника.
Але сам фронт тримає українська піхота.
Махра, як часто вони самі себе називають.
Саме ці чоловіки під вогнено залізним дощем відбувають атаки за атакою.
Сначала, як завжди їх працювали, артилерія, вона накривається наші позиції.
І під цей шумок вже починає заховати піхота.
Питатися, прощупати, проруватися, получити нашу оборону.
І пішу, що під тоді слава Бог, хлопця молодці, хлопці биті вже за ці дежемісяці,
робокаю, щоб бувати, нових прегнали, то вони вже вміють воювати.
Вікійс момент на горизонті починає вибухати сильніше.
Оманнова тиша під прикриттям, якою ми заходили на ці позиції, схоже закінчується.
Стріляли зі створюваної зброї, це сау.
З гранатометів стріляли, з РПГ.
А зараз тихо?
Ну, це буквально, це зараз не надолго, я думаю.
Максимум пів годинки, годинки знову.
Воно і завжди почути вибухи.
Фронтова динаміка – це постійна зміна бойових дій.
Тут десь ми сповторяємо, десь гаречіше, в нас десь там, наприклад, день-два,
ну, якісь певні обстріли, а десь втилкотня, так що десь там гаречіше, десь так.
Ну, ситуація, як кажуть, контролювана, але воно по-різному.
Я ж не скажу, у нас тут так, а за кілометрів хлопцю там не дуже весело було.
У таких умовах ці мужні чоловіки зустрічають сотий день нової на двашкої фази війни
і передають на велику землю.
Вони видались нелегкими, але ми були вже підготовні до цього.
З періодніча нас зараз і на 2014 році – це дві з осім різні армії.
Зараз ми стали стальними, як то кажуть.
Щоб не хвилювалися, що ми тут стоїмо до останнього і буде перемога за нами.
У всім привіт.
Привіт. Знайомим дружені, синові.
А що українські військози підтримки українського народу навіть у таких умовах вміє здивувати і порадувати?
Наприклад, хочеш морозива на передових позиціях у літню спеку та легко?
А що це?
Морозиво.
А як у вас на позиціях морозиво?
Ми своїми селами придбалися віхолодильник і там привозять.
Волонтери також привозять морозиво, солодки.
Також дякую, вони нас дуже сильно підтримують в цьому плані.
Бато нам і смачненького.
Здонечене Руслан Смішук, Вадим Ревун та Іван Шеремет подробиться телеканал «Интер»
для марафону єдиних новин.
Він такий пішов своїм курсом.
Одна із найгучніших військових перемог зброєнних сил України
і найпринедливіших поразок росії, потоплена Москва.
Флагман чорноморського флоту, вилучання укрейсер і іноземні розвідки.
І військові експерти у цього світу назвали «справжньою тактичною перемогою України».
Бо втрата Москви для чорноморського флоту росії означає відсутність закритого неба
та послаблення вогневої потужності.
Але основний удар, звісно репутаційний,
то що його коштувало Кремлю втрата крейсера.
Богдан Вербицький усе детально проаналізував.
Одна з найгучніших військових перемог перших статнів війни.
Москва згоріла.
Ні, не ця. Поки.
Ми ті бремі карабли, ті на**.
Сказано зроблено.
Для таких винтокрили БТР та навіть ось такі танки.
До російського військового металобрухту ми вже звикли, подібних бляшанок, тисячі.
Але я бляшанка особлива, так би мовити, «бреміум класу».
Ні тут поки що не виставали, бо дібратися важко з пробудістанії з Чорного моря.
Так, я прокрейсер Москва, флагман чорноморського флоту.
З найбільших кораблів військово-морських сил зброну Сунаросійської Федерації.
Аналогів таких, як він, ще два зараз бовтаються в акваторію середземного моря.
Ракетний крейсер був єдиним кораблем першого рангу, який був в Чорноморському флоті.
Ось він ще бовтається у Чорному морі. До речі, робив це регулярно.
Восівособецький бухти вийшов флагман, крейсер Москва. На борту командующі Владімір Комаядов.
Ви це раз, він лично руковідь маніврами.
Двідецячі другий рік військові навчання російського флоту.
Тоді військові відпрацьовали роботу ППО корабля.
Більшинство воздушних целей поражено системами ПВО «Блічного радіуса дійсця».
Ця система була головною складовою крейсера.
Основною функцією Москви було не стільки ведення ракетного вогню, як захист російського флоту.
Крейсер фактично закривав небо над кораблями агресором.
Вони підкладали настільки близько до збережі,
що навіть обстрілювали Одесу з автоматичних корабельних гармат.
Загалі здавалося дійсно, що це така собі фортеця,
протиповітряна фортеця, яка забезпечує у весь Чорному морський флот.
Ось таким захистом. Але насправді це не так.
Тому що, наприклад, якщо ми кажемо про ракети Р-360,
то це зовсім іншого покоління ракети.
Вони більш зучастні.
Ось вони, ці ракети.
Їх випускає український ракетний комплекс «Нептун».
А це – насидок клучання двох його ракет.
«Второнок вуксир».
«Как злочить, добрийом?
Второк вуксир, подвіждає, 6-9-1,
Міштабна Ч-1.
Подвіждає, 6-9-1, Міштабна Ч-1.
Як злочите?
Васклопер у дві провоюми.
Він стар за рються, я ж у плавок.
Повтораю, я ж у плавок.
Прям 30 грн.
Я ж у плавок.
Проводим басильне спасання египажа».
«Думаю, я не знаю, що прозначено.
Толі два матроси покурила «Нептун» місця?
Толі нарушили в очередну раз якісь міри безпасності?
В общем, як то не везет».
Людська ціна не вдачі, доволі високого.
За даними російською виданням ДУЗА на Москві загинуло 37 людей.
Ще близько сотні поранені.
Але в момент влучання ракети на кресері було більше 500 моряків.
Яка їх доля не зрозуміло.
Частину вважають зниклими безвісти.
Частину начебто вдалося врятувати.
На камеру навіть відзвітували.
Все добре, всі живі здоров'ї і ходить, і муть, у море.
«Лічний состав кресерів Москва
знаходиться в основному пункті базіроні.
В городі героїв Сівастополь.
Офіцери, мічмени,
Лічний состав контрактної служби
будуть продовжувати службу в війна морськом флоті».
Але на якому саме?
І чому про тих, хто ніби вижив, нічого не поїдемляють родичам?
І як ще досудна?
Москва фактично була унікальною.
«На сьогодні залишається
лише два ракетні кресера
з самею проекту «Орлан».
Вони знаходяться, звісно, не в чорному морі.
Тому на сьогодні Росія не здатна
будувати кораблі саме цього проекту та цього класу».
Тобто замінити Москву точно не вдасться.
Пригнати подібний кресер із серед Зебного моря
теж не вийде.
Вони випадали, що виспор для російських військових кораблів
закритий, тож потоплення Москви тактично поразка Росії.
«Росіяни вони побачили, що України є зброє,
яка здатна знищувати їх військові кораблі.
Справа в тому, що російські акупанти вважали,
що проти корабельний ракетний комплекс Нептун,
який є штучним, фактично,
є унікальним для зброєних сел України,
його було знищено ще у лютому,
під час масштабних ракетних обстрілів
території України».
Але не знищили.
Далі більше Україна чекає проти корабельні ракети Гарпун.
«Они мають більш-менше однокових тетих,
а що до знищень, дальності знищення об'єкту,
а це близько 300 км».
«Це зніщення москви – це для росіянщей поразка репутаційна,
потоплений флагман чорноморського флоту
та ще й з такою символічною назвою.
Та й приховати таку втрату не вдасться,
особливо коли крах чорноморського флоту
лейдне на кожному українському конверті».
«Я дуже щаслива, і чому щаслива,
тому що я цю марку хочу подарувати нашим ділямом,
а я цю марку хочу подарувати нашим ділямом».
«Цю марку хочу подарувати нашим друзям у Франції.
І я дуже щаслива, тому що я можу відправити цю інформацію,
цю марку, цю надію на перемогу».
Марки з російським кораблем, а було вже два тиражі,
розійшлися за лічені дні.
В Укрпошті не проти видати нову серію,
і привід точно буде.
Богдан Вербицький, Сергій Калимник,
подробиці телеканал «Интермарафон «Єдині новини».
Ще одно потоплення російського корабля точно
відав історію великий десантний корабель «Саратов».
Українські військові відправили на дно ударом ракети.у.
Це, напевно, перший у світовій історії випадав,
коли військовий корабель потапили балістичною ракетою.
Це сталося наприкінці березня.
«Саратов» стояв у порту окупованого Бердянська,
а його командиром вивився колишній український військовослужбовець,
якийсь зради в присязі у 2014 році.
Під час цього удару постраждали ще два російські кораблі
«Ноочеркаськ» та «Цезар Куніков».
Та ці сто дні війни – це не лише хронологія наших перемог,
кожен із цих днім наповнений болем і трагедіями
і просто у ці хвилини.
Ті трагедії відбуваються в десятках фільтраційних таборів.
Страшне явище, адже по факту,
реінкарнація констаборів-нацистів,
які расшисти воскресили у 21-му столітті.
Тисячі українців змушені проходити
через приниження, знущання і катування.
Що розповідають ті, кому пощастило пережити фільтрацію?
Розкажі Даніла Снісар.
Забрали твій облік, забрали одежну, поставили номер.
А у Швіц, чи не найбільший концентраційний табір-нацистів
у часи Другої світової?
Забудь, як тебе згод, як тебе прийшов, все забудьте вже не людина.
Люди терпили такі уніження, реєстрація,
відпечатки пальців, через комп'ютер все вноситься в базу даних,
родился, крестился, хто роздиваєся,
немає тут у тебе наколки, заколки.
Сучасна Україна, Донбас і наша історична дожива,
Рашистські фільтраційні табори.
Ніколи знову гасло, яке від росіян зараз звучить,
особливо цинічно.
Ці всі табори, про які ви говорите, це знову ж таки доказ того,
що їм люди, на останній модерних місті,
вони не ціноються клюта, їм не люди потреблять.
Рашисти обнуляють людські життя і гідність.
В туалеті я з'ємнося один раз в день,
і ніяких прогулок, там пітлітрова маклажка на 20-30 чоловік,
в сутки води, їда, дуже условно,
питки, допроси, здівательства.
Це реалі, з якими щодня стикаються десятки тисяч українців,
яких опупанти прогоняють через фільтраційні табори,
сучасний аналог тих, які нацисти створювали 80 років тому.
Маркіан Дмитрович був дитиною, коли його забравив в констабір,
сало спілз, каже той день незабуданіколи.
Дітей і стеріку, загнали в колхозну юбаню і спалили жипемі.
Не слышали ці кріки?
Це тужис.
Збіг неймовірний.
У 21 столітті важко повірити, але майже так само.
Діють російські окупанти.
Так вони вчиняли у Маріуполі,
коли бомбардували драмтеатр, пологовий будинок і азовсталь.
Тут вже списать, єдина писали.
У нашому бункері остали 42 чоловіка.
Там в діті 12-ті літні, 15-16-18-ті літні.
Росія створила чимало фільтраційних таборів,
основні з них в Новоазовську, Докучаювську та Базименному.
Цільки туди окупанти вивезли, де сятки тисяч наших громадців.
Жить начальство чистого листа.
Я не хочу.
У мене пріодовжі листи такі були чисті і світні.
Я хочу вернуться на своїх страніт.
Їх тримають часто у закритих приміщеннях
або ж на метових містечках, без елементарних умов для існування.
Салиспілський констайбер німці розмістили в окупованій Латвії.
Там тримали малолітніх в'язнів, яких потім використовували,
як донорів крові для поранених німецьких солдатів.
Я роботил, не було восьмій год, я пілив чурки метрової з приятелем.
І ми голодні в конслагері.
Утром баланда на міско така, я не знаю, вартліцер.
І давали, на дитську ладонь, вміщався кусок хліб.
Каша чай і окраець хліба, якщо пощастить.
Це все, чим окупанти годують українців у фільтраційних таборах.
Запах здесь боже, що в туалеті, тому що здесь є велика.
Більше того, є доказа, що українців примосово перетворюють на донорів для поранених окупантів.
Фільтраційний табір – це проміжна точка,
де людина має зректися всього українського і довести свою любов до росії
і жодних винятків – чоловік чи жінка.
Русські кораби, діти і так далі.
І вона вона в телефоні, її задержав, її дуже довго заставляли писати,
розказувати, розповідав, що вона з разом суперспеціалістами,
і вона там вителерізувала, довілювала на її.
Це те, що ті люди можуть просто убити.
Над ним може бути фізична розправа устранення.
І розчитувати на якою-то гуманізму з російської сторони, там точно відбувається.
Росіяни перевіряють усе, з ким листувався, на який талаграм канали підписаний.
Заходиш в палатку, там розвивається, проверяють документи з другого палату.
Тому, що він тоді тебе проверює, на кольменте.
Йож дуже нього старо, зб'єсканірує, хто у нас тоді сканірує телефон.
Вся таке менте, всі тві контакти, всі связі.
В такої в жовтій формі, ті бігать, вирішують, видають вапроси.
Служило лише в армії, призиває, якщо хтось із близьких тих, хто служить в армії.
Якщо у тебе знакомий, хто служить в армії, чи в азові.
Вони дуже страшні, для них був азов.
І це, як засвідчують очевидці, відбувається під долами автоматів,
з погрозами та знущаннями.
Пожали нам, якщо нам біжджать, ми так вартоторожні,
і далі вікуп, якщо воно нас догонять.
На тимчасово окуповані території найбільший фільтраційний хаб.
Відправити можуть і вклин.
Чоловіків роздігають доволаги, розглядають, чи в них є.
Які статуювання на цілі, які могли б смічити про участь у Збройних силах України.
Ще якусь афіляцію з Збройними нашими формуваннями.
Вони просто показують, що можна з тими людьми робити.
Ці всі лагері, вони показують, якраз, віддошення до людей.
А відднайдно, що не до людей у них немає.
Депортуваних українців розкидають по всі росії.
Кого, куди відвезуть, це як по щастицю.
Це лагер тих віна в Лінінградській області.
Це лагер в Ростовській області.
Следующий лагер, Пагетеврангель.
Пагетеврангель – це дальний восток, щоб ви понимали,
куди відправляють людей іміно на Смарі, у Польський пропіс.
А так виглядає типове місце фільтрації, школа в російській глебинці.
Люди сплять на столах під лозі у будівлі антисанітарія.
А зручності на вулиці.
Не дивуйтеся туалет на дворі, звична картина для великої росії.
Відтритал тоді називається Санху.
Один кран на 350 людей, а може, і більше.
І у більшості випадків людина до останнього не знає, який же пункт призначення.
Самарська область, стол'яці, Рязань, Курськ – наші співвідчизники зараз пребувають у щонайменше 35 регіонах Росії.
Що не працюється, що неїсмісти при регіонах, які не попали.
Ви так стання їх не працюється на роботу.
На хамчатки і Львомирськом країне прийнякає ігра за наші роботи.
І повернутися фактично неможливо, бо окупанти часто забирають у депортованих документи.
І це глухий кут, бо оформити нові дистанційно неможливо.
Не зліщайте цих людей, вони реально в жопі в міру в Росії,
яке напал на нас ці люди, чудом виживши, попали туди, вони хочуть додому, або в Європу, а вони не можуть це зробити.
Загалом, за оцінками ООН з окупованих Росією українських територій
вивезено до півтора мільйона наших співвідчизників і майже чверть мільйона – це діти.
Даніил Снісер, подроби Сіталі канал Интер, Марапон – єдинних новин.
Орвелівський – 84-е, остаточно 100 реальністів в Росії. За словами – нет війни, а тепер там можна потрапити заграти,
бо це – висловлювання, лише вдумайтеся, офіційно трактується кремлівським режимом, як такі, що ображають російську армію.
Ба більше. Поліція арештової людей взуття неправильного кольору.
Про безглузді арешти в Росії, як миттєвості і як відлуння української війни – наш наступний матеріал.
Родіна, друзі, це жопа президента, яку треба все время бусовити, целовати.
Та схоже, російська поліція думає навпаки. За таке висловлювання на літера гурту ДТТ Юрія Шевчука склали протокол,
а згоду музикантам заборонили проводити концерти в кількох містах, зокрема, Москві.
Для мільйонів людей куцінізм – це і є тросія, це і є родина.
Родина – це кровь, родина – це насілія, родина – це не щита війна, безправі, і тільки ця реальність.
Росія не признають родини.
Не оцінили поліцейський і дитячий літераторну класику.
Коли активісти вивісили у парку та продекламували у ривки з книги, не знаєк, на місяці.
А хто такий поліцейський, спросила селедка.
Бандиты, розраження, каже колабок. Чисне слово, бандиты.
По-настоящому обязанності поліцейських – защитні населения грабітей.
Децяно, вони защитні з богочей. Зачемо ви слушаєте з поліцейських?
І як ви там називаєте, богочей? Попробуйте тут не послушатися,
коли вихру, як все, земля, фабрики, вені, і в добавок, оружи.
Та все ж, російські вархтові порядку про людей піклюються.
Принайні планують облаштувати автозаки для затриманих підвищеної комфортності.
Будуть випускати новий автозак з кандіционером, стоалетом,
со всемі, так сказать, комфортними условіями доставки людей.
Коли саме російські автопром побалоє затриманих небаченої розкіщу, не уточнили.
Ще одну ідею планували втілити вже цього року.
Запустити цю фровізацію тюрем з електронним документообігом
та системою відоспостереження з розпізнаванням облич.
Та на такі нововедення влада все ж не розчедрилася.
Андрюх, а вон з тобою!
Ой, господів, вон, вон!
Зачемо я б не вошусь так?
Хоча комфортні умови росіяному сізо справді потрібнім.
Поліція федерації останнім часом тягне до відділків тисячі громадян.
Усе через так званий закон про фейки.
Його Путінь подписав, що на початку березня
він тоді за перебриком думати та висловлюватися по-іншому, ніж в Кремлі заборонено.
За фейки можуть дійсно вставити цю тюрему,
і фейком будуть читати любі інформації,
яка прийшла не з офіціальних источников.
Якщо офіціальні источники, например, дають определенну цифру
колічесь моїх патірів, то якщо ви дають статістику,
наприклад, української сторони,
яка більше інформації, то це уже потенціальне може бути столковано як фейк.
Забрать можуть як сакци протести, так і за паслів інтернет,
так і за слова на уліце, чи в якому-то публічному пространстві.
Головна теза нового закону – заборона дискредитувати армію РФ.
А отже, не можна поширювати інформацію
про реально кількість загиблих в Україні солдат.
Ба більше – це ме слово війна та бу,
а ще під забороною – все синю жовте.
Бо це – увага, ображає російську армію.
У Москві затримали чоловіка за кросівки в кольорах українського прапора.
Слованакшталт – ні, війні, чи мир у мир –
теж порушують антифейковий закон.
І, здається, скоро Кремлю доведеться складати список правильних імен для громадян,
вони щодавно у еропорту Москви поліція затримали чоловіка з плакатом «Я за мир».
Мовляв, напис дискредитує армію РФ.
Чоловіку довго довелося пояснювати, що за мир – це його ім'я,
а з плакатом стояв без зустрічавних знайомців.
Та навіть просто білий папір може стати причиною для арешту.
Молодець!
До плакатів у поліцейських РФ – якась дивна пристресть.
В Омську затримали пенсіонера за Аркоші, що лежали в його сумці.
Я считаю, що в ваших дійсніх затримав признак фашизма.
Ви мені затерігали за те, що у мене сумки,
сумки, були в плакаті.
Це три плакати, це були сумки.
За даними організаціями ОВС «Інфос»,
спочатку повномасштабної війни в Україні,
російські соловики затримали понад 15,5 тисяч громадян.
Понад 100 людей стали фігурантами кримінальних справ.
Вікторія Парфенюк, Подробеці, телеканал «Интер», Марафон, єдині новини.
І зараз до нашого ефіру долучається Денис Монастирський,
міністр внутрішніх справ України.
Доброго вечора, пане Денису. Слава Україні.
Доброго вечора, гіроєм Слава.
Пане Денис, 100 днів тому почалося
певномасштабне вторнення Російської Федерації України.
І першими вороги зустріли саме співробітники системи МВС.
Одна ще прикордонник і відправжі Русській воєнні кораблю
відомимо всім на напрямку.
І ось із цієї історії пов'язано дуже багато.
Зокрема, те, що «Окрпошта» випустила популярну марку.
І буквально одразу розкупили.
Ну а далі, другий був випуск знову з кораблем.
І знову були величезні черги.
А тепер, от кажуть, що наступна марка буде знову ж таки з вашим героєм.
Теж, за МВС, точніше, з ДСНС.
Псом патроном, який своїми здібностями просто нутна вуха
поставив цілий світ.
Але, стосовно бойових дій, хотів би ям поставити питання,
100 днів і Російська Федерація
не змогла досягти жодної з ціли, які от ставила перед собою.
Як ви можете проаналізувати і підбити, підсумувати ці 100 днів?
Чуюте, ви мене, я хочу спершу запитати.
Чуємо вас?
Ну, спершу хочу сказати, що ці 100 днів, вони були надзвичайно складними.
І я би хотів, щоб вони були останніми 100 днів
в нашій великій повномасштабній війни.
Але я розумію, що нам всім треба налаштуватись на досить тривалу
війну, яка забереша не одне життя і не одне здоров'я.
Для мене і для системи МВС, перші 100 днів увійшли
безперечно тими історіями, про які сказали на острові ЗМІНЕМУ.
Це героїчна оборона азовсталі над Згвардією.
Це наша оборона Києва, яка я впевнений, про якій напишуть багато книжок
і знімуть багато фільмів.
І загалом те, що держава, як велика система вистала,
це також буде здобуток перших 100 днів.
І я не побоюзь сказати, що зброєння сили України
і системи МВС стали основою цього національного спротиву,
який ми всі разом тримаємо ці 100 днів.
І от власне стосовно оборони Києва,
тому що велика заслуга сама команди МВС,
тому що в МВС запропонували роздати зброю добровільцям.
Скажіть, будь ласка, звідки було таке рішення?
Це було рішення перших годин широкомасштабної агресії.
І ми розуміли, що це рішення буде необхідно прийняти.
Насправді, ми про нього думали і раніше,
але те, що воно відбулось саме в цій першій дні,
в цьому велика заслуга особисто президента Велдеморан Ксанчезеленського,
тому що ми з ним проговарювали це питання, це рішення.
І він його схвалив, розуміючи всі наслідки,
якие є власне питання про відповідального власника зброї,
опитування, яке завершили з днями.
Якраз і було наслідком того, що ми роздали десятки тисяч у Денис Зброї
разом з Збройними силами України.
І власне сьогодні ми розуміємо, що питання поводження зі Зброю в Україні
вийшло на зовсім новий рівень.
Пане Денису, на жаль ми вас не бачимо, але чуємо,
тому просимо зараз перезавантажити програму і знову долучитися до нашого ефірум.
Добре.
Рада є. Софіційно затвердила шостий пакет санкції проти Росії і Білорусії.
Я нагадаю вам, що у документі, зогрема, забороняється купівля,
імпорт і перевезення сирой нафт та деяких нафтопродуктів до ЄС.
Від Сфіфт відключить ще три банки.
Збербанк, кредитний банк Москви та російський сільзгосподарський банк,
а також Білоруський банк розвитку та реконструкцій.
ЄС призупиняє мовлення трох російських толканалів РТР, планета,
Росія 24 і міжнародний телецентр.
Європейцям забороняється надавати Росії бухалтерські,
піер та консультаційні послуги, а також хмарні сервіси.
Крім того, наклали санкції на деяких фізичних осіб,
середних Халіна Кабаєва та діти Дмитра Піскова.
Щоправда, через позицію Гошчини зі списку прибрали патріарха Кирила.
За 100 дні війни Україна зробила потужно ревок до членства в Євросоюзі.
Ми подали офіційну заявку, отримали з Брюселя перший документ
для отримання членства, опитувальник від Єврокомісії
в рекордно-швидкі терміни заповнили його і в найближчі тижні.
Єврокомісія має оголосити свою оцінку,
що то у готовності України отримати статус кандидата на членство Євросоюзу.
На будь-тяж самого членства дещо триваліший процес,
але ми на правильному шляху.
Про кроки останніх 100 днів у напрямку до ЄС розкаже Олена Абрамович.
28 лютого зі флагштоків перед будівлею Європерламента в Брюселі
знімають пропори 27 країн членів Євросоюзу,
натомість вивішують українські по-тюргови зі стягами ЄС.
Вони майорі тому, що кілька тижнів гів цей час євродепутати
докладатимуть максимум з осиль, аби наш прапор залишився тут на завжди.
З перших днів повномасштабної війни тут у Європерламенті всі інші питання відійшли на другий план.
В день і вночі євродепутати радились, що вони можуть зробити вже зараз, аби зупинити Путіна.
Ніхто не міг повірити у те, що в Європі 21 століття Росія безпідставно нападе на Україну,
ще й в такій агресивній формі. Нас переповнювали емоції.
Ми щодня дивилися новини, стежили за ситуацією.
Всі суперечки відійшли на другий план. Всі стали однодумцями.
Уже на шостий день війни 1 березня євродепутати голосують рішення,
яке ще тиждень тому ніхто навіть не обговорював.
Як найшвидше надати Україні членство в Євросоюзі?
Сьогодні нас знову 28 в ЄС. Україна стала прекрасним членом європейської сім'ї.
Україна сміливо бореться за європейські цінності та свободу європейців.
Даймо Україні те, що вона заслужила на дамо статус кандидата зараз,
а потім приймемо її до Європейського союзу.
Після цього майже одноголосного голосування депутати із президенткою Європарламента виходять на вулицю.
Разом із українцями, які там зібралися, співають наш гімн.
Офіційну заявку над членство Києв Надіслав напередодні.
Європарламенті чули, що вона готується і зрадили, як швидко все відбилось.
Хоро, що з нами не було консультації, тому що, якщо тут з консультації з євросоюзом начали,
в якої мері, в якої формі тут підставлять вибор і права України, як і європейської країни.
Детальніше про те, коли в якій формі приймати Україну до ЄС 10 березня,
в Версалі обговорили вже лідери країн Євросоюзу.
Саме за ними – остаточне рішення.
Ухвалити його не мають одноголосно. Навіть одна країна може накласти вето.
В певненості, що Україну приймуть до ЄС швидко, попри усю політичну підтримку,
великого вики не демонстрували.
Ми повинні надіслати сильний сигнал Україні та українцям, але водночас ми маємо бути обережними.
Чи можна залучати до членства країну, яка перебуває у стані війни? Я так не вважаю.
Ви повинні ми зачинити двері і сказати ніколи – це було б несправдливо.
Нідерланди були серед перших, хто допоміг Україні зброю, і так само одним з перших ми закликали до ухвалення жорстких санкцій проти Росії.
Тому не сумнівайтеся у тому, що Нідерланди – за Україну.
Але швидкої процедури приєднання до ЄС немає. Її просто не існує.
Стандартна процедура розтягується на роки. Приміром, початкова частина першого етапу – це оцінка країни від Єврокомісії.
І готується вона зазвичай рік півтора.
Та попри заяви про відсутність скороченого шляху, що до України Єврокомісія вирішила підготувати оцінку в рази швидше.
Необхідний для цього опитувальник – президентка Єврокомісії Орсула Фондреляйн передала Володимру Зеленському під час візиту в Київ та у щойно звільнену від расистів Бучу 8 квітня.
Опитувальник, який тут – це основа для нашої дискусії в найближчі дні. Це початок вашого шляху до ЄС.
Ми готові 24 години 7 днів на тиждень допомагати вам заповнювати цей опитувальник.
Ми багато знаємо однепроводного, бо дуже інтенсивно працювали останні роки разом.
Думаю, у нас підуть не роки, як зазвичай, щоб надати висновок, а, думаю, лише тижні.
Цей висновок Єврокомісія має надати в середині червня, тобто за тиждень-два.
Без сумніву, він буде позитивним. За даними Брюсельського центру, з дослідження Європейської політики,
Україна відповідає критеріям приблизно на тому ж рівні,
що й країни західних балкан, які вже мають статус кандидата.
Але саме з західні балкани, які рокам очікують на членство,
можуть стати причиною гальмування процесів.
Бо сказати Києву так, це обурити інших.
Північна Македонія подала заявку 17 років тому, і ми зараз обговорюємо,
чи відкривати нарешті перемовини про вступ з ними та Албанією.
Розширення – це найсильніший геополітичний інструмент,
який ми маємо, але давати статус кандидата,
щоб потім нічого не відбувалися роками.
О після так це не працює.
Таку позицію австрійський міністр Закрудоних справ
висловив на світовому економічному форумі у Давосі.
Австрія не єдина країна, яка має сумніви,
що до того чи не давати.
Зараз Україні статус країни кандидата.
Прем'єр Італія, Марія Драй, Нишчадано,
після позачергового самі ТОЄС заявив.
Італія – чи не єдина країна із великих держав Євросоюзу,
яка не проти такого рішення.
А французький президент Муниль Макрон
зараз лобіює новий формат співпраці за місць членства.
Це не може бути лише через розширення ЄС.
Саме тому я запропонував кілька тижнів тому
створити європейську політичну спільноту.
Преспективи, якою задаватиме політичні рамки
з регулярними зустрічами та сесіями.
Я хочу зробити цю ціну,
щоб вона була в цьому,
і я хочу запустити цю ініціативу у найближчі тижні.
Чи означає позиція Макрона,
що на найближчому саміті 23-24 червня
лідери ЄС не дійдуть згоди щодо надання
Україні статусу країни-кандидата.
Можливо.
Але навіть якщо цей гучний сигнал підтримки
не прозвучить зараз,
це не відмова.
І лідери ще зможуть сказати
Україні своє так на будь-якому
наступному саміті.
І кілька тих,
в цьому процесі може зіграти
суспільство Євросоюзу,
бо за останньими опитуваннями
більшість громадян за приєднання
України до блоку.
А додумки виборців Західні політики
прислухаються.
З Брюселля Олена Брамович,
Віталій Коваленко,
для єдинних новин,
подробиці Європейських бюротових каналу Інтар.
Ці 100 днів незламності
знак, який є важливим для міжнародних
партнерів України,
бо він показує здатність
чинити опір в Торненю
та ефективність, з якою український військ
застосовує Західну Зброю.
Про це кажуть ті в Державному департаменті ША.
Там зараз мій колега Дмитро Анопченко
і він доєднується до Прямого ефіру.
Діма, я тебе вітаю,
які оцінки та заяви
на ті зовнішні політичного відомства ША
і головне, про які нові загрози
там попереджають.
У штатах одним з головних
підсумків цих ста одніх,
якраз вважаю те, що Україні вдалося
зірвати російський план, план,
який передбачав швидке захоплення
Києва, швидку зміну влади,
а такого одразу з трьох сторін
в перші дні вторгнення.
І те, що цього не відбалося,
те, що Україна
продемонструвала і злагодженість,
і здатність чинити опір,
тут це розуміють і це
неймовірно важливо.
І зараз, коли цей план Києву вдалося
і Кремлю доводиться змінювати
свої стратегії, зусереджуватися більше
на Донбасі, зусереджуватися на півні,
але відбувається це вже
в абсолютно інших умовах
і за умов безпроцедентного міжнародного
тиску на Москву, і за умов,
коли ці нації війни для Кремля
вилучається, і за умов, що
набагато важливіше, коли йде
і коли йде
величезна кількість західної
зброї в Україну.
Ну і тому, коли тут
у Держдепі кажуть про ці 100 днів,
то бачать в них перемогу України.
І перемогу, знаєте, не якусь там
теоретичну майбутню, а перемогу
вже зараз, тому що під нею
якраз і розуміють на цьому етапі,
що було зірвано цей
перший російський план.
Давайте послухаємо, що кажуть
щодо цього в Держдепі.
Заява досить довга, але вона дає
розуміння американської позиції.
Будь ласка, пряма мова.
Ми зараз маємо майже 100 днів
цієї війни Росії проти України.
У Кремлі були ті, хто думав,
що ця війна закінчиться за 100 годин.
Хто думав, що Москва по суті
буде контролювати Україну.
Фактично отримавши цей контроль
протягом кількох днів.
Це звичайно не так.
Наші українські партнери виграли битву за Київ.
Вони змусили Росію
звузити свої цілі та змінити
цілі цієї війни.
Звісно, бої зараз тривають на півдні та сході.
Росія зараз чинить страшне
насильство до українського народу,
діючи проти українських сил
і цивільного населення на Донбасі.
Але ми і надалі надаватимемо нашим
українським партнерам те,
що їм необхідно для захисту.
Ви чули про пакет, який ми запропонували.
Додаткові 700 мільйонів доларів.
У підсумку наша загальна
безпеково допомога
лише з 24 лютого
досягла 4,6 мільярда доларів.
А спочатку роботи цієї адміністрації
5,3 мільярдів доларів.
І це те, що зробили сполучені штати.
Ну, і, звісно,
коли ми кажемо про
американську допомогу, можна сперечатися.
Іще до того, чи достано надходить важкого озброєння,
іще до того навіщать
і обмеження дальності полюотів ракет.
Але по великому рахунку
сьогоднішній день, ну, погодитися,
він же не про це.
Сьогоднішній день він якраз про те,
що так, вона може бути довгою,
але вона точно вже не буде
такою, як її хотіли бачити в Росії
миттєвою і переможною для Кремля.
Ну, а що стосується загроз,
то про них теж сьогодні
кажуть у державному департаменті.
Ми маємо бути реалістами,
ми маємо теж про ті загрози говорити.
І загрози якраз пов'язані з Херсоном.
За даними, які мають у тій будівлі,
а я так розумію, що це базується
і на даних американської розвідки,
Кремль зараз активно шукає
варіанти змінити статус
Херсонської області.
І варіанти ці, як кажуть тут
у держдепі, від спроб
проголосити так звано Херсонську
Народну Республіку, а потім
визнати її на рівні державної думи,
як зробили вже
з так званими ДНР і ЛНР.
Допрямо я на акції Херсонської області,
як вже було в Криму.
Ті ознаки, які бачать зараз у
державному департаменті, ознаки цього,
це і той факт, що
з'явився вже указ про прискорене
надання російських паспортів у громадяному
України і той факт, що
цей регіон, окупований
хочеться максимально швидко перевести
на російський рубль. Ну і ще один факт,
я наприклад про нього не знав,
в держдепі про нього сказали, теж хочу вам
про це сказати. Росія
зараз контролює щонайменше 25
телевізійних веж в українських районах,
які тимчасово
контролюють ці російськими військами.
Ну і завдяки цим вежам
якраз і транслюють
провладні канали, щоб
послабити анторосійські настрої та
опір суспільства. Отже, цю
загрозу для Херсона тут
у державному департаменті озвучили дуже чітко
і кажуть, що Кремль ймовірно
вважає,
що контроль над територією Херсонської
області забезпечить
росії. По-перше, сухопутним місць до Кремова,
по-друге, забезпечить в очах росіян
хоч якесь виправдання
для цієї війни.
І водночас, це головний висновок,
який озвучили зараз у
держдепі, я хочу процетувати
початкові цілі росії, що до контролю
над великими територієми України
стали зараз повним провалом.
І ці сто одній вийшли
цьому навичним доказом.
Колес, студія.
Дякую, Дімо.
Це був Дмитро Анопченко
з Вашингтоном.
І зараз до нашого ефію
рознову долучається Денис Монастирський
міністр внутрішніх справ України.
Пане Денисе,
ви мене чуєте?
Знову.
Так, вас зараз чудово чути і чудово видно.
Отже, для тих, хто щойно долучився
до ефіру, я нагадаю, що ми говоримо
про 100 днів війни
в Україні.
100 днів боротьби, 100 днів
незламності. От, власне,
про 100 днів незламності,
хотів би поставити Вам інше
наступне питання
Бійці, які боронили Маріуполь,
вони захищалися
до Станнього, відстоювали
і Маріуполь, і Азов,
Сталь, і сама
ядро
цієї оборони, це були
бійці з МВС.
Зараз вони в полоні
хлопці, дівчата, чи є можливість
з ними спілкуватися? Якка зараз
у них там ситуація? В якому вони стані?
Сьогодні, коммунікацією
з хлопцями
здійснює наші розвідники
з Головнооправньої розвитки
Міноборони.
Саме через них ми власне дізнаємося
більше інформацію
і про умовотримання,
і про харчування, і про
можливості їхнього визволення.
Адже ми всі розуміємо
і знаємо, що
вони всі, наші герої,
опиняться тут,
в Києві.
Вони однозначно повернуться
і ми робимо для цього зараз
все можливо. Це дійсно
одна з героїчних сторінок
історії не тільки цих стаднів,
але всієї
великої історії України.
Дже ми розуміємо, що кожен день,
який ми прожили під час цієї війни,
він дійсно буде описаний
і війде в великую історію
великої України.
Російська федерація захопила
приблизно 4000 сіл
і містечку України
і вже більше тисячі відбитого.
Ми з вами були
і в Чернобилі, і
в Буучі. І от власне,
яка ситуація
взагалі в цих звільниних
містечках?
В першу чергу
це звичайно питання відновлення
зараз не тільки
самих містечок, не тільки самих
будівель, але і відновлення
присутності держави.
Тобто надання послуг
це і розмінування
відродження бізнесу,
який власне пов'язаний з відродженням
економіки, тому що це
надзвичайно прямо пов'язані речі.
Тому ми
найбільше проділяємо ваги
саме відновленню міста,
саме розмінування
цих територій, наданію
можливості, наданію послуг.
Тим злочинцям, які
власне вчиняли,
це вагинні злочини на цих територіях.
Це вагинні злочинці.
Поліція збирають докази
вчинення цих злочинів.
Ця робота продовжується
вже понад 20 тисяч
проваджень кримінальних
зареєстрований щодо вагинних злочин,
які вчинені цими злочинцями.
Важливо знати кожному з них,
що немає
сроків давності за вагинні злочини.
Це означає, що через рік,
через 5, через 10, через 100,
через 10, через 100 років
вони будуть знайдені
і притягнуть до відповідальності,
де вони знаходилися.
Ми розуміємо і знаємо
за прикладом великої Другої світової війни,
коли фактично
злочинців
знаходили через десятки років
і притягали до відповідальності.
Так само, буде і в нашому випадку,
за всі злочини, які вночинили щодо
наших громадян,
вони будуть притягнуть до відповідальності.
Пане Денисе, я вам дуже вдячні,
що ви знайшли можливість доєднатися
до марафону,
доєднуйте ще. Будем дуже радий вас
бачити і чути.
Гарновим вечером.
Це був Денис Монастирський міністр
внутрішніх справ України.
Вони свідчить про героїчний
спротив нашого народу
і незламний дух. Об'єднують
і надихають на перемогу. Образи,
які вібрали в себе
приживання українців.
Вони набули нового історичного з місту
і
стали безцінними.
Це символи миттєвостей
цих стаднів війни,
які вони для України,
розкаже наша Ярина Марків.
У війни є своє обличчя.
Свій голос.
Своя мелодія.
І свої символи,
які відзеркалюють нашу міць.
Тримаюсь.
Нашу стійкість
видають відвагу.
І нескореність.
Йо особлюють саму Україну.
Зубати, така зубати.
Вона – мати,
яка годує двомісячне немовля
в холодній підземці, хуваючись від обстрілів
Мадонна із Київського метро.
Тоти я з моєю донечкою
Маріечкою, який на той момент
було два місяці.
Вони вважаються, що
який на той момент було два місяці.
Переховувались від
бомбардувань Києва.
У другий день повномасштабної війни
разом із чоловіком та мобсом ФІБі.
Тоді Тетяна Блізняк волею випадку,
чи волею долі,
стала символом української незламності.
Ми приїхали на станцію
метро-університет.
І там на підлозі постелили нашу ковдручку.
Якраз вона прокинулась.
Я сіла її кормити.
У цей момент.
Від приціл угорського журналіста.
Той зробив з нимок,
який став вірусним.
А художниця Марина проиліструвала його історично.
Тетяна мене зачепила тим,
що вона виглядала дуже новинною.
Сидячі метро та годуючи свою дитину,
в той час, коли
решити бомбили
Києв,
і воно наче
випримінювало якесь
світло.
І по композиції нагадувала полотна
відомий художників та іконопистів.
Діва з немовлям.
Так і виник образ Мадонни,
який сколихнув у вас світ.
Мені в фейсбуці написав
чоловік, якого звати Вячеслав Бокун.
Що він хоче
взяти мою ілюстрацію
і її роздрукувати на таких
невеликих карточках, типу флайерах.
Так, той флайер,
розмиром із півстіни,
розпростерся іконою в Неапольському храмі.
Для мене це був великий шок,
це виважнення.
Мені приємно, що я стала частинкою цього
і що вона навколо себе збирає
стільки добра.
І що вона привертає увагу
громадськості до війни в Україні.
Тетяна ж себе героїнею
не вважає.
Каже, вона тільки у особлення
нескореності, як і ця не схитна шавка.
Ти як?
Тримаюсь.
Всього три слова, питання і відповідь.
А скільки в них сенсу?
Почуття кожного українця у війні
їх відобразила,
бородянська шавка.
На мертву прикіпіла до рідного дому й ви стояла.
Вона вціліла при подвійному авіаналюацій
і залишилася висіди на стіні
вщент розбитого будинку.
Дивовижно, але збереглися всі речі.
Там не було ні потрошено, ні побитого.
Там банки з чайом, з крупами,
тарілочки, сервізи, посуд.
Все ідеально збереглося.
Насправді самі дюбеля,
тобто вони тримали всю шавку
Її встановив 12 років тому
вже покійний син Надії Сватко
власниці квартири.
Жінка під час бомбардувань залишилась неушкодженою,
як ікеремічний оберіг,
який ви стояв на кухонній мебелі.
А ось і він.
Той самый легендарний бородянський півник.
Символ війни і вже експонат
національного музею революції гідності.
Тепер він, як і не зламна шавка,
столітями нагадуватиме всьому світу
про героїчний спротив
українського народу.
Ми збираємо експонат і ми працюємо далі.
Про великультурний демонтаж
Славнозвісної шавки
у співпраці з надзвичайниками
та інституцією між вухами.
Перетим створили її 3D-модель,
щоби вже у музеї відтворити оригінальний вигляд.
Роставити кожну тарілку,
кожну баночку на свої місця.
Ось як тут, на шавковій мініатюрі.
Це така мініатюра,
яку виготовила Ірина Бандаренко з Миколаєва.
Будівля Мала Тріччина
і цей фасад міг
будь-яку хвилину завалитися.
Але тут якраз є і півник.
До речі про півника.
Колись серійний твір художньої кераміки
сьогодні вже.
Експонат світового рівня.
Це і наш керамічний півник
Васильківський, 60-ї роки.
Автори Валерії Інна Дія Порторії,
ви дуже відомі майсри.
Вже закритого Васильківського
майолікового заводу.
Виготовляли півниковий декоративний посуд
у 60-80-х роках.
Тережами.
Тисячі робіт і при чому
ні одного, верніше двох однакових
ви не знайдете.
Тому що це майоліка.
Колір залежить не тільки від того,
як майстер приклади руку,
але і як буде зроблено
випал в печі при
тисячі градусів.
Божбородянський півник став символом
можності українців.
Відродив пам'ять про давні ремисло
тепер схожого майсам Борис Джонсон.
Я купив для друзей з Польщева
такі петашков, я хотів би
подарити.
Це для вина чи води?
Дякую.
Дякую.
Дякую.
Безстрашність нашого народу,
який Голіруч давав від січворого,
закарбував ще один атрибут.
І...
На це можна дивити свічно,
як український трактор, буксируя,
троший танк. Ця клумба
про ще один символ непереможності народу.
Йоказя і новитість наших фермерів.
Аграрії. Десятки разів конфіскували
расшийські трофеї.
А держава ще й заохочувала їх фінансово.
Зі своєї країни я никуди не поїду.
Потрібно буде
будемо брати в руки зброю і тивоювати.
Ні, будемо тесорчиком
з куном танки переверти.
Піду на них з голими руками.
І український народ не зламати.
І ця київська клумба
прекрасне цьому нагадування.
Це мені так зрозумію
тракторні війська.
Мені дуже нравится.
Тільки щоб тон керосійський згорел,
якщо можна.
А так дуже нравится. Я світографувала на пам'ять.
Мамі покажу.
Скільки тракторів, які
мали орати поли, але вони підривалися
на міни, ах і навіть це їх не зупиняло.
Ні міни, ній розтяжки,
ній снаряди не зупиняють
віостаннього нашого героя.
Хвостатого і безстрашного Патрона.
Він –
наймолодший сапер України.
І справжня зірка соцмереж.
Хоробрий Джекрасл Терьєр у команді
піротехніків Чернігівщини
щодня дбає про нашу безпеку,
ризикуючи власною.
Патрон взагалі працює в групі піротехнічних робіт
та підводного розмінування ще до війни.
Він працює 6-місячного біку.
І щодня – з 6-ї ранку.
Графіку Патрона – не з легких.
Тут тобі не дуренкових проголінок
біля озерця.
Бож робота відповідальна.
Спочатку фітнес і гігієна.
Далі він дуже поважно сідає в машину.
Це дійсно так.
Його місця біля водія, сапера
і та біля Михайла.
Своого господаря і їда виконувати важливу місію.
Розчищати Україну від расшистських
вбивчих подарунків.
Бо є припасів за весь час уже нинюхав.
Понад 200 штук.
А ще патрон вселяє віру
і є беззаперечним символом війни.
Як і кожен українець,
який робить все можливе
для нашої перемоги.
Єрина Марків, Христина Гашенко,
Вікторія Балецька, подробець телеканал «Интер»
для марафону «Єдинних новин».
Таким був цей день і такими були
наші 100 днів боротьби і незламності.
На цьому у нас все.
Далі варто всеукраїнсько-марафону
«Єдині новини» підхоплюють наші колеги
з один плюс один.
Вірмо в нашу перемогу все буде Україна.
Ворогові не знищити нашу культуру.
Усім миром українці
стають на захист культурних цінностей.
Бо ки військові захищають нашу землю,
ми піклуємося про наші музеї.
Даруть,
ми вважаємо, що військові
захищають нашу землю.
Ми піклуємося про наші музеї.
Даруть,
ми вважаємо, що військові
захищають нашу землю.
Ми вважаємо, що військові
захищають нашу землю.
Ми вважаємося про наші музеї.
Даруємо нашу музику світові
на міжнародних благодійних концертах.
Повертаємо нашу історію.
Та допомагаємо тим,
хто будуватиме наше майбутнє.
Житиме наша культура.
Житиме Україна.
Все буде Україна.
Слава Україні.
Щодня 20.
Я вітаю вас на годинку 8 вечора.
Ми з мерафон.
Віця підсумковий випуск
«Ядиних новин».
Найголовніше – ру Україну і з України.
Резон. Про головне.
Найзапекли, що бої в густо,
ми били саме тут.
Ще одна доба героїчного протистояння.
Резон. Перемагаємо.
Марафон. Єдині новини.
Що вечора от 20.
Резон. Ми сила.
Дякуємо за довіру.
Резон. Переможу.
Єдині новини. Головне.