Острів Доброї Волі. Як, завдяки збройним силом України, Русіяни почали відєдно контролювати змійний і в чому стратегічне значення нашею перемоги.
Все, грустна ситуація.
Реакція від Росії може бути різною.
Чи протисне Росія свої вимоги? Чи стане Німеччина інструментом компромісу? І чи вистачить литві твердості?
В ефірі мерафону «Єдині новини» працює інформаційна служба Інтер у студії Олексій Фадієв. Вітаю.
Полювання на мирних мешканців, посилення терористичних атак на житлові квартали, такою, вочевидь, є нова тактика і стратегія Росіян.
Через воєнні поразки окупанти почали навмисно кошмарити українців. Жодного дня не минає без атаки на українські міста.
Сьогодні в день Ворог дарив по Павло-Граду. Уночі масовані обстріли пережили Миколаїв та Харків.
Другу добу розбирають завали житлового будинку у Сергіївці біля Білгородністровського на Одешчині. Тарак там без перебільшення вразив весь світ.
Російські нацисти випустили в «Поминних українцях» три потужні багатотонні ракети і зробили це, як завжди, підступно вночі, коли люди спали.
Проте, який такий мир, на суть Україні, росіяни, розкаже Андрія Настасов.
Сьогодні до міся трагедії жителі Сергіївкини суть квіти «Затишне курорт» несили ще на березі Чорного моря, приголомшена терористичним нападом.
Тут майже в кожній родині є ті, хто знав та любив людей, які загинули під завалами від обстрілу росіян.
Ми даже ближчі, чим родичі, бо з родичами ми общається не так часто, як вони дали, а тут кожний день, кожний день, і общаємося.
Тому ми тут дуже-дуже збачені і співчуваємо в такому тяжкому горі.
21 людина загинула такої кількості жертв в Білгородній Строфський район, у загалі не пам'ятає.
Сьогодні на одещенні день жалоби за загиблими у трагедії люди проклинають російських вбивц.
Ми мирні жителі, нікого не трогаємо. Я вам даже не можу описати словами, що у нас зараз происходит в душі.
Це просто ужас, це звері, це діки звері, щоб по-другому назвати тіх людей невозможно.
Все сталося в ніч проти п'ятниці. Перша російська ракета Х-22 знищила корпус бази відпочинку.
Загинув 12-річний хлопчик Дмитро та його мати Надія. Вона працювала у закладі адміністраторам. За життя тата зараз борються лікарі.
Сем'я я рушив дуже хороша сьогодні. Я так бачив зі сторони, два місяки знаю, але вони любили друг друга.
Тут же під завалами загинув і відомий в Україні дитячий футбольний тренер та президентовка атлетик Олександр Шишков. Йому було 42.
Друзі розповідають, його головною метою було спортивне виховання підлітків.
Ми здесь організували всі ГІФки на безплатної основі групи дітей. І вчора він приїхав на треніровку,
що він розглавлявав ті групи і вирішило статися переночувати.
На второму тежі він з комнаті був.
Друга ракета влучила у сусідній корпус бази відпочинку. У той момент там була компанія молоді.
Студенти приїхали свідкувати випускний друга. Була там і 18-річна Вікторія Варналі.
Ось ще дівчина зафільмувала одразу після атаки.
Зараз Вікторія у лікарні і в неї ще відносно легкі травми.
У мене тут рано больша зошили.
А тут рано зошили.
От я в глаз влетела, аж ох обожгла ноги, поцарапала.
Тут все тіло в осколках, тобто ввізня випадали осколки.
Третьа ракета принесла найбільшу кількість жертв.
Вона влучила в житлову дев'ятиповерхівку.
Це буквально за 100 метрів від бази відпочинку.
Удар прийшовся на нижній поверх і першого та другого під'їздів.
В цієї частини залишилися руїни, майже половина будівлі зруйнована.
В момент атаки вдома мирно спали півтори сотні людей.
Зараз не окон, не звері.
У мене накрив, це все результат битих стюкал.
Це не мої вещи.
Ми були всі окровавлені.
Лавар, терорізм, Путін, з своєю шайкою, його робота.
Вчителі, пенсіонери, молоді батьки, дружні та привітні сусіди.
Загалом у цьому будинку закинула 16 людей.
Ось що розповідає Лариса Шмалько.
Жінці вдалося б рятуватися.
Зараз у неї важкі травми.
В Москві мене двоюродний брат.
Він вища звонив і казав мені, сістрёнка, ти помнишь,
твої родители заштовоївали.
У нас воєнна опірація, у нас це війна.
Якщо все буде добре, ми бандерти, як вбиваємо.
А я кажу, сини, з фоторефірум,
з фоторефірум все, і одішні, щоб він побачив,
яка це у них спецопірація.
І у них такі опірації.
В кожному гурані, в кожну її сім'ї будуть такі, щоб їм...
Мешканці будинку розповідають.
Холин за 10 до 1 ракетного удару пролунав сигнал повітряної тривоги.
Віктор Сарачан встиг із родиною перейти
обомбосковоще.
Тепер оплакує тих, хто не встиг.
Слава Богу, живі осталось.
Ви бачите, в нас 24 місяці,
з якій сиріна в нас ромадувала.
Там 2-3 рази, в сунтки, потім чаще, чаще, чаще.
Нікуди люди, туди, туди, туди, а потім перестали біля.
А от сьогоднішній случи, такраз і ваказався роковим.
Загалом у лікарнях зараз 38 постраждалих середних 6-ро дітей, вагітна жінка.
Кілька дітей у важкому стані лікарі кажуть,
всім потрібне складне лікування і дуже тривала реабілітація.
Мінновий бихові травми – це множені переломи,
рани забої, контузії, черепни мозогові травми,
ушкодження органів брошної, черивної порожнини,
полі травма, переломи кінцівок, хребта.
Це хворі, які придавили ламками, які пили тикипадами.
Біля зруйнованого будинку священники провели панихиду,
що стосується розселення людей, які лишилися без даху над головою.
Тобто переїхати на тимчасове проживання у санаторі погодилися лише одна людина.
Люди розмісилися у всіх родичах, в основному всі серівки.
Деякі планують виїжджати з серівки,
тому вони не хочуть заселяться, вони собирають чимодан і будуть відіжджати.
Рятувальники розбирають завали на місці трагедії.
Попередньо відомо, що під уламками вже нікого не має бути,
але остаточно це можна буде сказати лише по закінченню робіт.
Андрій Настасов, Ігор Міханошин, подробиці телеканал «Интермарафон» – єдині новини.
Однією з причин, так і неудешчину, називають «Помсту»
росіян за острів Зміїни, які вони вирішили відєбно утримувати,
звісно, з доброю волі, найнайшими словами, дали драла.
Після потужну удару збройних сил України зокрема і ракетами Гарпун.
Після чого від свого бисилля вже порожні острів росіяни обстріляли фосфорними снарядами.
Те, що українська армія витиснила росіян Зміїного беззаперечна стратегічна перемога,
адже тепер окупанти не мають панівного положення у Чорному морі.
У російських пропагандистів з цього приводу реальна істерика.
Про значення острову доброю волі у цій війні, далі у матеріалі Анатолія Журавлєва.
Острів Зміїний, маленька точка на українській мапі, яка стала великою кісткою в горлі військової ворожої потвори.
Наші захисники ще на початку полномасштабного вторнення росії в Україну попереджали расшістів,
що краще цю кістку не намагатися проковтнути.
Ці слова ще 24 лютого облетіли весь світ і стали символом нашої визольної боротьби.
Але тоді, до слів прикордонників зі Зміїного, росіяни не дослухалися, по острову вдарили,
а наших хлопців взяли у полон.
Хоча до вторнення цих острів для України стратегічного значення не мав.
У нас там була система місцева, система протиповітряної оборони, били ближнього радіосудії.
І була радіолокаційна станція, яка виконувала завдання навігації, в основному.
Ми ж не збиралися, ми не міліторізували острів.
На відміну від росіян, їм він був потрібен саме заради міліторійської стратегічної мети.
Росташування на острові систем протиповітряної оборони дальнього радіосудії,
а так же вогневих систем, типо протекарабельних ракет,
які мають можливість вести вогонь по цілям на сущі.
От тому острів є ключовим.
І плюс він дозволяє розташування той же системи ППО або радіолокації,
він дозволяє контролювати акваторію Чорного моря навколо себе,
де проходять основні торгові шляхи.
Рашисту утримували зміїни чотири місяці, хоча весь цей час українські військові давали окупантам жару.
Острів навіть назвали змії Баєвкою, бо його утримання росіянам обійшлося дорого.
У майже мільяр доларів підрахували аналітики, адже російська армія біля зміїного втратила
безліч дорогої потужної техніки.
І легендарну Москву і мінімум чотири катери раптор, і занітно-ракетні комплекси, і геолікоптери,
і з останнього буксир Васілій Бех.
А це кадри, від яких у росіян виступають сльози.
Це атака збройних сил України. Саме після неї в окупантів з'явилася добра воля.
30 явня в качі шага добраї волі воружованих сил російської федерації завершили виполняє поставлення
задач на острові зміїни і вивілі, находився там гарнезон.
Все.
Грусна ситуація.
Росія вулостив її манері, стала віддіємно контролювати острів.
Мабуть, так само багато говорили про зміїни, тільки у той день, коли туди прибув російський корабель.
Потім і корабель відбув на завжди, а тепер і острів знову вільні.
Вдячен я головному управлінню розвитки, бійцям альфи, вдячний нашим артилерістам, пілотом армійської авіації
та повітряних сил командуванню Олександрія.
Острів зміїний – це стратегічний пункт і це значно змінює ситуацію в Чорному морю.
У звільненні острова за кордоні військові теж не бачить ніякого жесту доброї волі.
На сайті Пентагону є цілком конкретне твердження.
Звільнення зміїного – це ще одна перемога збройник сил України.
Ми розглядаємо цей розвиток подій, як те, що українці дуже успішно чинили тиск на росіян.
Зокрема, використовуючи ракети-гарпон, які вони нещодавно придбали, щоб атакувати корабель постачання.
У такий спосіб українці ускладнили росіянам підтримку їхніх операцій, зробили їх вразливими для ударів.
Знищивши гарнізон, російський гарнізон на острові Зміїни і взявши його під вогневий контроль,
ми фактично зняли майже повністю питання висадки морського дисанта на нашій узбережі з боку Чорноморського флоту Росії.
А що буде зі Зміїним? Чи повернеться туди наш гарнізон? Поки ні, бо це занадто небезпечно.
Якщо ми там поставимо наших воїн, то російські будуть постоянно їх уніщежати ударами ракети, ударами сабалютів.
Остров остається нашим, ми його контролюємо, але там знаходиться небезпасно для наших солдат.
І ці кадри зайви підтвердження. На передодні ввечері росіяни певно відбезсилою люті вдарили по Зм'їному фосворними снарядами.
Анатолій Журавлів, Василь Дендін, Подробеці телеканал «Интермарафон» – єдині новини.
Їх називають елітою та надією української армії. Саме вони ведуть своїх солдатів убій. І більшості з них трохи за двадцять.
Поляві командири збройних сил України, бойовий досвід та військову майстерність, яких вивчають досвідшені воякі армії НАТО.
Історії двох холодноярівців – Олександра та Дмитра, які нині відбувають атаки ворога на ізюмському напрямі, розкажемо моя колега Ірина Баглей.
На цих кадрах під розділ Дмитра, бо її холодноярців із расшистами на Харківщині.
І цими кадрамом він поділився зі мною, коли ми сустрілися на ізюмському напрямку, вже добрячий пошматованими російськими снарядами селі.
Ізюмський напрямок, напрямок, де прислухаєшся до усіх звуків – шелест, шорох, свист – це російські снаряди, які, коли влучають, ось що пособі лишають, жодних шансів вижити.
Коли щось буде летить, я зареагую, бо то вже на рівні інстинктів.
На війну Дмитро Пішов у 18 років – солдатом, та за ці 4 роки встиг її в окопах здебути вищого світу.
– Хто ви за факом? – Юрист.
А на полі бою зрядував зайняв офіцерську посаду, став командиром взводу, і вже має на власному рахунку підбити російський панцерник.
Приїхали танки, але це був день піфоти, тому я думаю, що все було одразу у нас, перемогав в Кишині.
Так він жартує зараз, а в момент колепорації повідомили...
– Шість танків у вашому районі, вони формують там одарну групу, тобто зараз буде бій, і по цьому передачі, що ось прямо на тебе, їде три танка.
Бо єть, кричіть, танк-танк, я кажу, де-де, я не бачу, пил стоїть, і не видно, дійсно танка, порив вітро, раз з російська – 72-ка.
І сердечко так, тук-тук-тук, поритілося, і на жаль, на спуск.
Через кілька секунд я чую, як пацни кричать, а танк горить.
Каже, ти молодець, мені кричать, ми і підвегли, ми, у красавчик. А ящину не розумію того.
Горячі російські танки.
Чи менше танків, тим краще, хто він піфоти.
Танк вибій. Ну як проти танковий, у нас на танків нема.
Три російські – 72-ки. Побачиши свого шпанцерника, який палав, написнули на газ і текли.
А один – наші вояки, потягнули у трофейний фонд ЗСУ.
Як можна наступати російський танк?
Це даратич, да.
Їх же їшнім оружі, я не знайшуюш.
Це є найбільше задоволення для українського вояка, каже Сашко.
Він також служить у бригаді холоднояртів.
Побратим Дмитра – теж командир, Роти.
Щоправде за освітою. З дитинства знав, що буде військовим.
Порадять в піхоті, діти від чолов'яці і я в піхоті.
Через два каліна переступив.
За Шкоу строю з 2019 року і навіть поранення не змусили його піти зпередової.
Це дітський сад.
Польюве при наступі.
Ми наступали на одну із позицій форків.
Виклавну завдання.
Нажаль, з одной втратою.
А сколкове був вертодоріського обстріли,
що трошки випадково залетів.
Як і про поранення, так само будинно Сашко розповідає про обстріли, під якими вони щодня.
Все було. 122, 152, 203.
Я не можу підвертати, ну там 152, 122 точно.
РСЗВ, гради, урагани.
100 відсотикова, братиний сенсіп.
Проти нас, такими щуття, що там діствили, просто не закінчується.
Без перестанку, 24 на 7.
На Харківщині вони гатили з усього, випалювали фосфором,
а вони знаходять сили на це відповідати жартами.
Апстановочка на фронті.
Казах.
Пааа, пойдет.
Слідкуйте за технікою безпеки.
Стримайте в сухості БР-помплекти.
Слідку.
Ти думаєш, де вони в безпеці чи не в безпеці, ну...
Добре шо в безпеці, ну...
З такими думками українські військові звільняють від расистів наші села.
Важко звільняти, ну, тому що це міські бої,
навіть ті самі сільські бої,
ти не знаєш, звідки, там,
ті самі вороки, чи тий танк може виїхати, танк, БМП.
А ну, коли ти вже звільнив щось,
тоді ти вже, ну, понимаєш, яку громадно роботи ти проривив для цього.
П'ять годин артилерійсько-обстрілу масовного, там,
завіацію з різними забороненими.
До речі, різними конвенціями, зброєння просто село...
Зникало.
П'ять годин, п'ять годин села нема.
Бути командиром, то не лише керувати боєм.
Хлопці кажуть, найважчим є втрачати тих, кого веде шубій.
І в цій битві болю та сумління,
яку ніхто не бачить, ти сам на сам.
Що, для мене солдати?
Сім'я.
Ну, зараз це моя сім'я, це моя опора.
Саме найважче втратив.
Деякі речі, мене відбувається, якщо.
І ти всім просто доводиться мириться.
Ви розумієте, профера?
Загибель.
Загибель, поранені.
І від того неможливо людей вретувати,
або якось зовсім захистити.
Типа, намагається це робити.
Обидвам командирам трохи за двадцять вони обидва неудружені.
І тільки на Україна переможе, кажуть.
Верні з додому, військову форму.
Так, от на тримпель, не вишачок.
І все.
Виможна заводити одразу дружину, дітей.
Все займатися спокійним життям.
А поки їхні життя?
Це копи, це обстріли.
Це поранення.
Літочки.
А гарно як українська вяця дає порачуханки і на землям гостям.
Ірина Багле, Сергій Дубінін.
З Ізюмського напрямку з віру УЗСУ,
телеканал Інтер подробиться марафон єдині новини.
Ну, власне, окрім Зюмського напрямку,
в краї складна ситуація зараз на Донбасі.
Росіяни не зраджують своїй терористичній традиції.
Вони накрили вогнем мирних мешканців у Слов'янську.
Але свідками цього воєнного злочину
стала наша знімальна група.
Ігор Левинок та Сергій Дубінін.
Вони зараз працюють напередові.
Слов'янськ, місто, яке вважають західними воротами до Недчини.
Місто, до якого знову хочуть проруватися орденці,
які називають себе Слов'янами.
Вчора окупанти вдарили по приватному сектору Слов'янська.
Московити були касетними снарядами.
Це такі снаряди, які начинені капсулами.
Вони розлітаються з крізь по території,
розриваються, вилітає шрапнель і вбиває все живе.
Вони, наприклад, один з таких прилетів.
Люди кажуть, вчора жні словами не передати.
Смертоносний метал розлітався так, що спасу від нього на вулиці не було.
Прибиті комунікації, комунальники лагодять мережі,
електрика тут, наразі, єдина з вигод.
Водий газу немає давно.
Я був в домі, мені, я повезло, я вовремо успів купати на землю.
Вона в нього не був в спуск, спусті.
Я не знаю, як це називати.
Радітелю виспіли за секунду, не закупати подавало.
Просто повезло і все.
Така маленька шрапнель, вона створена для вбивства саме людей.
Не знищення техніки, а саме людей.
І касетні беприпаси вони заборонені у всіх цивілізованих країнах.
Ви стихлася хвилин?
Ні, хвилин.
Якщо сьогодні так?
Ну, знаєте, хватися треба якось.
Не випиваєш?
Як вона без цих упреждень, а бух?
Металевий лист.
Пробуває просто, ну, наскрізь.
Уявіть собі, що воно робить з людиною.
Вон вкришує четверто, і з той стороні, дом о п'яти.
Тобто бачите, яка щині збила?
Це все живо, значить.
Так.
Кажуть, людино загинуло.
Ось, сьогодні тут загинуло.
Ось, що, навіть, где-то вага воно упало, навіть, вкасила сьогодні.
Ну, якщо одна з капсул таких смертоносних,
залитіла сюди прямо у двір, і ось на чому місці загинула людина.
Це невозможно.
А як сказали, керівні, ну, скільки ж це може подали по людям, поживи, бить?
Ну, якщо ми виїхати не можемо, на зеліх нету.
Так що ми должны ділятися?
Вочевидь, хворих розраховував бити якомога більше людей,
адже обстріл стався після шостою вечора.
Багато людей, містян перебували на вулиці.
Бачите, і зараз, скільки тут слав'янців, вони їздять на велосипедах, ходять пішки.
Тобто, цей мікрорайон надто залюдниний.
Внаслідок обстрілу четверо мирних людей загинули.
Десяти розазнали поранені.
Всі тяжкі з осколковими пораненнями.
Черевної порожнини, грудної клітини, кінцівок.
Ну, всі в тяжкому стані.
Такими, да, предметами були поранени.
Зами там нас дурали.
Так, наші хлопці, один із таких гулантів,
вчора знайшли в черевній порожнені.
Про інтенсивність появих дій на слав'янському напрямку свідчить канонада.
Ми працюємо тут вже повноть пів години,
і вона жодного разу не припинялася.
Тому звертаюся до мешканців міста.
Не виходьте безнужно на вулицю.
Сьогодні також повинні були почати роботу
пункти видачі гуманітарної допомоги.
Але призупиняються процес до понеділка,
далі по ситуації.
Бережемо себе, приймаємося не разом.
Смуток людських трагедій затмарює все.
Та якби там не було, а Донеччина сьогодні відзначає ювілей.
Донецькій області 90 років, і вона на весь світ заявляє,
Донеччина – це Україна.
З Донеччини Ігор Головинок, Сергій Дубінін,
Тепет, телеканал «Интер», «Марафон», єдині новини.
Народні байрактари на підлітті.
Туреччина вже готує до відправки три безпілотники,
які компанія-виробник вирішила передати
збройним силом України безкоштовно.
Про це у твітері повідомив посол України у Туреччині Василь Боднар.
Нагадаю, з початку їх планували купити.
Збір Коштів запустив Сергій Притула у колаборації
з відомим волонтером та блогером Ігорем Ладшенковим.
За тиждень розраховувалися брати 500 млн грн,
проте вже за три дні сума зборів сягнула 600.
Така єдність української нації вразила світ.
Навіть росіян, які не могли повірити,
що таке взагалі можливе, відтак у своїх пабліках,
назвали це «фейко».
Вражений був і виробник турецьких безпілотників
і вирішив оплату за дрони не брати.
Зазначу, що байрактар – це ударний,
оперативно-тактичний літальний апарат,
який вже став жахом для окупантів,
адже за його допомогою можна знищити цілу колону,
протиника там, куди наші бійці дістатися не можуть.
І просто зараз в нашому ефірі інтерв'ю із Ігорем Ладшенковим,
блогером, який разом з Сергією Притулою збирав гроші
на народні байрактари,
а ще багато хто знає Ігоря з перших днів війни,
як автора відомого інформаційного телеграм канала Ладшен пише.
Про волонтерство – інформаційний фронт,
контр-пропаганду та погроза Росіян. Далі.
Тим, хто зміниться Україну.
І ідал твоєї дівчини.
Досягнення за твішу ця.
Мабуть телеграм канала.
І на станок, прошу, закінчити речення,
коли Україна переможе я?
Відпочину.
І на станок Україна?
Понад усе.
Дякую.
У країні можуть все?
Якщо це ще було ядерно зброю, то там за день зібирала.
Чи готовити взяти руку зброю під періоск?
Так, і морально.
Думаю, так.
Це подарунок на день народження від одного спецпедрозіла.
Росня писала погрозу, а це не сприймає.
Ігра, розкажи подлазка про волон 24 лютого,
як в тебе розпочався цей день про свої емоції, які ти переживав?
Я не спав, моніторив всю інформацію,
тому в мене не було ранку.
Я все це бачив режиму онлайн та писав про це на каналі.
Емоції було страшно.
Це було день-два, тому що страшно, коли ти не розумієш, що буде далі.
А коли почав розуміти, що ми з цим споруємось,
то сразу страх пройшов.
Ти безпосередні чув перші вибухи, які я...
Звісно.
Я спочатку мені написала Захарків, а потім однім прийбухи вже.
Чи я думав ти про те, аби виїхати з України?
Ні, не думав.
Я одразу сказав, що я буду в Україні і буду допомагати,
як зараз роблю всім, чим зможу.
І ти одразу вийшов свій телеграм канал,
перенаправив на військові рейки?
Чи можна так сказати?
Так. Я його замислював як інший там, політично-економічний,
але новини за військову напругу почались одразу вже.
Я не виявся постати правдиву інформацію,
спривяти всі офіційні джерела, боротись з фейковою інформацією,
заспоковувати людей. Тому, мабуть, це подобалось.
Так же я був емоційний проти російських загарбників,
і це людям, мабуть, подобалось, тому що мене немає цінзури і ніякої.
Я можу писати все, що захочу.
Ти знаходив слова, які можуть заспоковувати тих, хто тебе читає?
Не мавався згумором все сприймятись,
щоб люди відволюкались від цієї реальності та писав жарти різньо.
І не могався заспоковити, а також переводив людей до обов'ю гостану.
Які слова? Ти пам'ятаєш, можливо, перші?
Це мати.
Як ви познайомилися з притулою?
Докоги взагалі прийшла ідея збирати на безпілок?
Познайомився через коратора Дніпровського офісу Богдана.
І цю ідею запропонував Сергій.
Вона була у Суспільці дуже давно, а ми її реалізували.
Чи не боялися ви перед таким викликом?
Сума велика.
Що ви ми керували?
Драйв. Тому що українці можуть все.
А Рокосмічна компанія прийняла рішення про те, що бирактари порадуть безпочтовно.
Так.
Чи булося думання, що таким може бути? Я б ти сприняла цю інформацію, цю...
Я думав, може вони як литовцям один подарують.
Це я так розруховував, але це був шок, що вони подарували три.
Це шок був.
Це дуже приємно, що Турки так.
Іще такий день, коли російські терористи, окупанти обстріяли Кремінчукський траговий центр.
І така підтримка невелика в той день дуже допомогла багатим людям.
А нескільки амбітні ви перед собою ставати цілі надалі?
Великі. Великі цілі далі.
Чи готові люди?
Так. Люди дуже готові.
Якщо б це ще було ядерне зброю, то там за день зібрали.
Чи готовити взяти рух зброю під відеоскутнім такому моральному фізичному?
Думаю, так.
І розкажі, подласка історія, світлини в твоєму телеграм-каналі, пробою Прага Паса, на якому написано 36-тирки, і від Лачу.
Це подарунок на день рожня від одного спецпедрозі.
Це знаєш, куди це історія?
В окупанців.
Мої знайомі друзі пішли до фронту і спочатку повнавим масштабу не познаймався з багатьма військовими.
Ігорю, від усього 98-го батальйону зброїних сил України хочемо привітати тебе з ним народження.
Побажати сили духу здоров'я та незламності.
Дякуємо за вагомий внесок.
Разом до перемоги.
Слава Україні!
Герой Н. Слава!
Чи намагався тобі хтось ця прикупити, чи можливо, зламати?
Ні, ніхто.
Зламати росня писала погрози, а це не сприймаю.
Чи багато я був в твоїй бік?
Чи воно погрожували?
Дуже багато. Ну, смертю, чи ще.
Що ще може, росня?
Там перший місяць дуже активно не магалось.
Там ми спрямування атаки, погрози, все, що могли зробити.
Але нічого не вийшло.
Чи будеш ти вже плани після перемоги?
Ні, живу одним днем.
Чому?
Тому що війна.
Ніколи не знає, що буде завтра.
Опротивна ситуація змінюється кожні 24 години, а розвідка живе одну годину.
Де ти знаходиш силу?
У військових.
Дуже довго ми не вдихали з Овсталь, тому що це героїзм цих людей.
А далі зараз військові,
які були у Севердонецькому, у Бахмату, в Лисичанському,
в Херсоні, в Харкові, і так далі.
Хочу сказати головне, щоб пам'ятали, що війна триває,
що у нас є.
По те, що треба допомагати волонтерам кожен день,
що війна йде і дуже важка.
І ми воюємо не з якимось, там, Русській Ванька,
як це ми там сміялись кожен день.
Це добре, але треба розуміти,
що ми воюємо з дуже великим ворогом,
дуже важким і треба не розслабляться.
І нехай готуються збирати на ядерну зброю.
Так.
Україна розраховує отримати новий пакет військової допомоги
з заходу, про надання якого заявили у Мадридії
вже протягом одного трьох місяців.
Про це заявив радний глави Офісу президента України,
Михайло Подоляк, що буде в цьому пакеті?
Детально повідомив Пантагон.
Так само у військовому вівідомстві США
пояснили на що робитимуть акцент на цьому етапі війни.
Обговоримо все це з нашим спеціальним кореспондентом
у Вашингтоні Дмитром Аннопченко.
Він постійно отримує нові дані з Пантагону
і зараз готовий розповісти про це у прямому ефірі.
Отже, дімо вітаю. Тобі слово.
Лешано дійсно, ми маємо остаточні дані
щодо цього так званого Мадридського пакету
на 800 млн доларів про виділення якого
за підсумками самі тонату повідомих президент Байден.
Тут є дуже цікава тема, чому з'являються ті прогнози
про один-тримістіті, про що каже офіс президента.
Я готовий буде цим із тобою, з глядачами поділитися,
але для початку я хотів би детально розказати,
що буде в цьому новому пакеті.
Такі назви як Хаймарс, або назви сучасної зброї,
ті жерпуни, які з'являються зараз на фронті.
Їх вже знають всі, вони у всіх новостах.
У нас навіть домовосподарки, зараз експертизі зброї.
Я це б абсолютно безеронні і кажу.
Зараз в цьому пакеті, починаючися з цього Мадридського пакету,
з'являються нова зброя і нова назва, яка тепер буде у всіх новостах.
Це англійська абревіатура із шести букв, читається вона «Нейсемс».
Ну, і ось я попрошу наших режисерів зараз показати ті знамениті системи «Нейсемс».
Зенітно-ракетні комплекси пересувані їх два з них.
Зараз в рамках цього пакету отримує Україна.
Якщо ви їх побачите, то дивіться,
всі ми чули про американські системи «Петриот»,
ті такого ж класу, але у них трішки менша дальність поліоту ракет.
Плюси – вони здатні захопити – 72 цілі одночасно.
Якщо ви подивитеся на конструкцію, то їх можна перевозити,
будь-яким транспортом, який є у війську.
Тобто вони не вимагають, щоб у них була спеціальна машина,
яка б ішла в комплекті, вони можуть стріляти з землі.
Тобто їх можна десь заховати і наносити ракетні удари.
І щодо цікаво технічні характеристики,
далість ракет – близько 25 кілометрів,
а ось висота, з якої вони можуть вражати,
ціль від 300 метрів, тобто ракета може летіти
практично горизонтально до 16 кілометрів,
тобто ракета може піднятися вверх і атакувати зверху.
Щодо цікаво, розробники передбачають,
що мінімум 85% ракет в одному пострілі
мають потрапити втіль, мають потрапити втіль успішно.
Це дуже багато.
Ну і, знаєте, ще один цікавий факт сьогодні мені розповіли,
що тут, в Вашингтоні і Конгрес,
де ми зараз перебуваємо, звідки ми включаємося,
і Білий Дім, і власне Пентагон,
захищають саме ті ракетні системи,
але вже ракетні системи третього покоління.
Окей, з цим розібралися.
Цю назву, в наші глядачі, тепер запам'ятаюсь,
бо будемо часто про них говорити,
що ще є у новому пакеті так чотири станції
радіолокаційній станції Контрбатерейної бродьби
і боєприпаси до систем Хаймарс,
які вже надійшли у військо,
які використовуються, зокрема на Донбасі,
дуже активно.
Ось в цьому пакеті будуть боєприпаси,
а також 150 тисяч нарядів для артилерії
155-го калібру.
Ну і Пентагон підрахував, що з початку
президентства Байдена вже Києву,
Вашингтон, надо військово допомогою
на більш ніж 7,5 мільярдів доларів
і близько 7 мільярдів – це гроші,
які надійшли під час цієї війни.
Ну і тут як раз момент, коли я маю пояснити,
а чому офіс президента каже про ці терміни
до трьох місяців, протягом яких і надійде
зброя в рамках цього пакету,
я чудово розумію, що військові,
які наздивляться цей вільні, просто наші глядачі
всі кажуть, ну а чого Америка тягне?
Я теж славав це запитання
і на брифінгах в Пентагонії під час
приватних розмов.
І тут мені пояснили, що абсолютно
ніхто не тягне.
Справа в тому, що, наприклад,
якщо ми кажемо про ці системи «Нейсамс»,
то їх треба замовляти, тобто їх
поки немає на військових складах.
Саме для цього потрібні терміни,
але по великому рахунку,
коли ці терміни пройдуть,
коли Пентагон домовиться з виробниками,
то надалі вже напряму Україна з ними
контактуватиме.
І дійсно, протягом десь трьох місяців,
вони зможуть вже надійти в Україну,
і відбити на лінію фронту.
Колеги.
Дмитр, дуже дякую.
Хочу сказати, що і наші глядачі,
і ми тут у редакції знаємо.
Хочеш хороших новин за океану?
Чекай на твоє включення.
Це був мік колега, наш кореспондент
з Вашингтона Дмитро Анопченко
і з добрими новинами.
План маршала для України.
Дедалі більше європейських політиків
говорять про необхідність
по воєнної відбудови України.
Скільки грошей на це знадобиться?
Хто їх дасть?
Ти на яких умовах?
Та коли Україна представить свою концепцію відновлення?
Далі про це в нашому матеріалі.
Війна в Україні щитриває.
Проте дедалі більше західних політиків
говорять про по-воєнну відбудову нашої країни.
Її порівнюють з планом маршала,
який до зволиві в Європі
досить швидко оговтитись після наслідків Другої світової.
Чи найбільше останнім часом
про майбутню програму допомоги
говорять Кансвер Німеччини.
Ова Фшульц, разом з президентом Франції
Емануелем Макруном та прем'єром
Італії Маріо Драгі,
нещодавно відвідав Україну і на власній у очі
побачив, що накойила атак і росіян.
Про свої враження голова уряду
розповів депутатам Бундестагу.
Масштаби руйнувань величезні.
Не тільки мені вони дещо нагадують картинки
зруйнованих німецьких міст
після Другої світової війни.
Так само, як тоді зруйнована війною Європа,
Україна сьогодні потребує
плану Маршела для відбудови країни.
Протягом останніх стаднів
ЄС мобілізував на підтримку
України мільярди євро.
Але для повної відбудови
нам знадобиться ще багато
мільярдів євро та доларів.
І це на роки вперед.
План Маршела для України обговорили
на зустрічі лідерів Великої Сімки
і Шольф запевняє, учасники
самі тут дуже серйозно поставилися
до цієї ініціативи.
План Маршела для України потрібно
відготувати. Ми домовилися це зробити.
Що таке план Маршела
європейці знать з власної
історії. Після завершення Другої
світової державний секретар Шат-Жорж Маршел
запропонував програму відновлення Європи.
І за 4 роки американці надали
16 європейським країнам
13 мільярдів доларів у вигляді
пільгових позик та інвестиці.
Найбільше отримали Велико-Британія,
Франція, Італія, Західна Німеччина
та Нідерванди.
СРСР та країни соціалістичного
табору свідома від допомого відмовилися.
Про необхідність
подібного плану відновлення
нині говорить і Київ, зокремо на
спеціальній доноросій конференції
у Варшаві, яку сквикали на початку
травня.
Відновлення України зараз має
стати таким же історичним прикладом
для нашого часу
і майбутнього, яким свого часу
стало відновлення європейських країн
після Другої світової війни.
І такі інвестиції
вільного світу, якщо вони
будуть швидкими,
якщо вони будуть достатніми
означатимуть, що
мільйони наших людей, які стали
вимушеними переселенцями через цю війну
зможуть повернутися
до дому.
Скільки коштів знадобиться,
щоб відбудувати Україну,
що ніхто не прогнозує?
Розрахунки економістів починаються
з 250 мільярдів доларів
і всі визнають.
Відвідувати таку масштабну програму
можна бути лише спільними з усилями
усіх міжнародних організацій,
блоків та глобальних фінансових інституцій.
Та поки економісти рахують,
партнери України вже допомагають.
Зокрема, кошти на Десьну Рубегія
під час відвідин Києва
анонсував учільник Уряду України.
Ми обіцяємо, виділить 1 мільярд
євро на підтримку
вашої країни та вашого народу
в продовж 2022 року
та 2023 років.
Цими коштами ми підтримаємо
ваші зусилля щодо надання
гуманітарної допомоги тим,
хто цього потребує.
Відновлення вашої країни та
ваша права на захист.
Зацікавлення у відбудові України
виявляють у світові бізнесмени.
Днями Києв відвідав британський
мільярдер Вічерт Бренсон.
Засновник Берчен-Галактик побачив
потенційні можливості
зруйнованого аеропорту в Остомалі.
Він більш, ніж просто підприємець.
Він є ліжній і гонер,
людина, яка працює
заради прогрешу і кращих технологій
для усього людства.
Його приїзд в Україну і саме зараз
він побував в Остомалі,
де обговорював зокрема
і можливості від будови
аеропорту і побудови
нашої мрії,
найбільшого в світі
літака. Це дуже потужний сигнал
всім, всім у світі,
що Україна точно
обвистий у цій війні.
Опонедділок у швейцарському лугану
стартує велика конференція щодо
повоєнного відновлення України.
На Ній-Київ має представити свій план
державної трансформації та
узгодити пропозиції партнерів.
Над концепцією, яку за аналогію
теж охрестили плану Маршова,
українські та закордонні експерти
працювали понад два місяці.
Ольга Жидецька, Тетяна Гуганова,
подробиці, телеканал «Интер»,
марафон, єдині новини.
Отже, як ішлося у нашому матеріалі?
Вже в понеділок
український уряд
презентує власний план Маршела
у Швейцарії про велику програму
відбудової трансформації України
говорити ему 4 та 5 липня
у лугану.
Про позиції щодо відновлення нашої країни
розробляли протягом двох місяців.
Участь у їхній підготовці взяли
тисячі людей, зокрема
і представники Європейських Міжнародних
Інститутій, Єврокомісії, Світового
Банку МВФ, представить
план відбудовий прем'єр
Міністр України Денис Шмигаль.
Битва за Калінінград
у протистояння Вільнюса та Москви
у стрях Берлін, як повиненляє
видання Шпігель, Німеччина тисне
на Литву і вимагає відновити
транзит. До
поступок готова і Єврокомісія
там начебто переглядають санкції
і готуються скасувати обмеження
на перевезення товарів до Калініграда
з Росії через територію ЄС.
Що про це думає Литва
і чому Німеччина схиляє її
до компромісу? Марина Біленька
розбиралася у питанні.
Берлін обурений,
Берлін боїться. Так і те
замістить стаття Німецького видання Шпігель
присвячена Калінінградському транзиту.
За інформацією Шпігель
Федеральний уряд розгніваний
діями Литви. У Берліні не поділяють
її оцінки, що транзит
санкційних товарів до Калінінграда
не повинен проходити через територію ЄС.
Це транзит з Росії в Росію,
кажуть вони.
Це незаборонено.
Заданиме журналістів у Берліні на жахані
ескалацію конфлікту з Росією.
Там, вважаючи, Москва може силию
прокласти шлях через Литву
довжиною близько 100 кілометрів,
який міг без'єднати Калінінградського
облиз території Білорусії.
Ідеться про гіпотетичний
сувалкський коридор. Він грає
не лише економічної, а й військовий роль.
Якщо його пробити, Литва, Латвія
та Естонія ризикують бути відрізані
від союзників Понату.
Утім, стаття 5-та альянсу непохитна.
У разі нападу на одну з країнато.
Усі його члени її захищатимуть.
І так сталося, що в Литві
базується саме німецькі військові.
Їх чисельні сягає одніє тисячі.
Як стверджує видання Шпігель,
у Берліні пугується, що цей контингент
стане інструментом у протистоянні
вільнюса з Москвою.
Інша причина – страх Німеччини,
що Росія перекриє її постачання газу.
Ми маємо справу з транзитом
між двома частиними Росії.
І я вважаю, що зараз усі
залучені сторони докладають
великих зусиль для досягнення
динаміки деэскалації.
Уже майже два тижні Єврокомісія
та Литва обговорюють чи підпадають
транзитні товари для Калінінграда під обмеження ЄС.
Реакція від Росії
може бути різною.
Але сподіваюсь, коли ми отримаємо
роз'яснення з місто
нещодавно запроваджених санкцій,
російська сторона все зрозуміє
і заспокоїться. Але ми готові
до різних недружних дій з боку Росії.
Наприклад, відключення від залізничної
системи та інших вчинків.
Але я не вірю, що Росія
випробовуватиме нас у воєнному плані.
Бо ми члене на то.
У Бреселі працюють над цьому пакетом
санкції проти Росії.
Ведання Блумберг стверджує, вони
також міститимуть уточнення
покаліннінграду, які можуть дозволити
РФ безперешкодно ввозити
та вивозити потрібні товари через Литву.
Документ планують оприлюднити
наступного тижня.
Та наразі позиція Вільнюса безкомпромісна.
Там наголошують на необхідності
не піддаватися тиску Москви
і зберегти усі умови попередніх санкції.
Литва офіційно заявляє про свою позицію.
І будь-які поправки до регламенту
безгоди постійних
представників ЄС та Ради міністрів
є надійсними та вимагають
винесення питання на політичне обговорення.
Там Литва має право ВЕТО
і безперешно її
підтримають інші країни ЄС.
Бодночас агентство Ройтер
з посиланням на власній джерела
стверджує, що Єврокомісія
та Литва начебто близькі до компромісу,
а транзит вантажів до Каліннінграда
може нормалізуватися протягом
найближчих днів.
Саме на виконання санкції Євросоюзу
з 18 червня Литва
почала блокувати перевезення вантажів,
що йшли через її територію
з основної частини Росії
до Каліннінградської області і назад.
Перелік товарів, що опинилися
під забороною, включає
майже половину вантажу потоку
російського регіону.
Обмаження запроваджується поступово.
Бід так, транзит нафт і нафтопродуктів
має бути заблокований лише у серпні.
Москва, вимагаючи від вільню
відновити вантаж у потік,
одразу перейшла до погроз.
Будуть лиі вони ісключиті на
в дипломатіческій плоскості?
Отвіт – нет.
Вони будуть не в дипломатіческій,
а в практическій плоскості.
Протягом тижня майже пів тисяч
Литовських держструктуру
стали жертвою масованої кібератаки.
Замовником – імовірно є Росія,
адже хакери вимагали
розблокувати транзит до Каліннінграда.
Путіни Лукашенко грають і військовими м'язами
Він із Литвою білоруські солдати
Риїть Укопи, Чикає Мінськ
і подачок Кремля у вигляді озброєння.
Ми в течение ближчих місцьких місць перейдемо
в Білорусі
ракетно-тактичні комплекси
із Кондер-М,
які, як звісно,
можуть приміняти
як балістичні також і крилаті ракети,
причом,
як в обычному таке в'єдерам сповніні.
Воїнізація може трукнутися
із самого Каліннінграда
сверджує колишній російський шпагун
Сергій Жирнов.
Ми вперше стоїмо на справжньому порозі
Третєві світової війни.
Путін грає на цьому,
тому що він повернув ядерний компонент
і згадує його весь час.
Не тільки на словах, а й на ділі.
Він хоче ядерного зброєти Білорусі
розмістити ядерні бойеголовки
в Каліннінграді та на Фінському кордоні.
На території Каліннінградської області
розміщений Балтійський флот.
Крім кораблів, частин морської
піхоти та авіації, там стоїть
ще й 11-й армійський кордон
зразу мизеракетною бригадою
озброєною комплексами Іскандер-М.
Загалом це не менше 11 тисяч
військових, повідомляє видання Медуза.
До того ж із січня у Білорусі
розташовані російські війська,
які воювали у лютому березні в Україні.
Скільки їх там дости мене не відомо.
Але військова присутність
РФ у Білорусі може бути
в будь-який момент збільшина.
І теоретично спрямована
вже не проти України,
а проти країн Балтії.
Марина Біленька, подробиці
телеканалинтер, Марфон Єдині Новини.
Ідемо далі.
Борщ розбрату.
В Росії тотальний розлад Шлунку.
Там дуже нервовова.
Реагують на визнання борщу
нематеріальною спащеною ЮНЕСКО.
Так, речниця МЗС, країна окупанта Марія Захарова.
Це рішення назвала
сучасним кіївським націоналізмом.
На що отримала відповідь
від латвійської колеги.
Нравиться, нінравиться, тірпі,
моя красавіца.
Загалі борщова істеріка Росіян
не припиняється вже давно.
Ось послухайте, що ще кілька місяців тому
говорила та сама Захарова.
Ні зя було деліться борщом.
Ну, ні зя.
Він був придаліжений тільки кому-то одному.
Тільки кому-то одному.
Кому-то одному народу,
одну національності.
Він був
общий.
І щоб в кожному городі
чи в кожному регіоні
кожна хозяйка могла
приготувати його по-своєму,
ні.
Та і є то,
о чому ми говоримо,
ксенофобія, нацизм
і экстремізм
в всіх видах.
Ну, Захарова,
каже, воні на часу сіди, як воду глядила.
І як би не кричали росіяни,
борщ наш міжнарядовий комітет
ЮНЕСКО вність цю українську страву
до списку на матеріальної культурної спащини
що потребує, до речі, негальної охорони.
Причому у першій у своєї історії
зробив це за дуже прискореною процедуру.
Зрештою,
як і під охороною його рецепти
в кожною українською господині.
До того ж секрети
приготування борщу
у кожному регіоні свої.
Тож, яка у нас мачна
на серіальна спащина ЮНЕСКО
на Прикарпатії та Надній Пропетровщині
готові розказати наші Жанна Дучак
та Олена Мандалюк відповідно.
Борщ, справа яка часто присутні на столі
у моєї родини, готові його я, моя мама чи бабуся.
І що цікаво, в кожну із нас
за смаком борщ виходить різний.
При нами, мій татов, гадує з першої ложки.
Але сьогодні я хочу
приготувати гуцульський борщ і допоможемо
мені у цьому моє подруга Ірина.
Вона родом і столиці гуцульщини Верховини.
Вона в цьому базарчику, далеко біля мого дому,
аби закупити всі необхідні інгредієнти.
А ось і вона.
Своїми кулинарними здібностями
Іра може пишатися, і одна з її
улюблених страв, звісно борщ.
Дивиться, гуцульський борщ справжній,
він з білого квашеного борячка.
Ми напевно його тут на базарі не знайдемо,
тому ми приготуємо сьогодні червоний борщ,
але такі, як готують на Верховинчі.
І для цього, найперше,
нам знадобиться буряк.
Найдемо його на базарі не проблема
вже із цьогорічного вражаю.
Молоденький, свіженький, ще привезе села.
А чи червоний будь-то?
Дуже червоний. Попробуйте.
Ми вам віримо на слово, ну, Іра, ти більше розуміється.
Молодець, бери.
Буде добре?
Ми купили всі традиційні інгредієнти.
Капуста, цибуля, морква, картопля, зелень.
Щоправда, замість свенини,
на який зазвичай борщ,
Іра взяла копчині-риберця.
Але один складник ми знайти так і не змогли.
У вас чебрик є?
Ні, чебрик не має.
А взагалі тут на ринку десь можна чебрику?
Тут ні, тут датинтранів, скоріше.
І в нас тут так не дуже користуються ці люди.
Але у борщі ця приправа все ж буде.
Звідки дізнаєтеся згодом.
А ми тим часом беремося за
приготування гуцузького борщу.
Першими в кастрюлю кладемо копчині-рибра.
Це доставиться при борщі?
Достатньо.
Виєнів, вички секрет.
Якщо вигляд з неї шли ребра,
то вигляд з маси і добавити
кокчині-чернаслив.
Поки ребра варяться, і расшинкує капусту.
А я беруся за буряк.
Що з буряком? Тебе як?
У мене, я, наприклад, буряк на тирайнатерсі.
Я так то вторіжу.
Тирайнатерсі, і вбираю.
Ребра вже готові.
Тепер кидаємо картоплю, далі капусту
і варну квасолю.
На сковорітці топимо шкварки.
Коли шкварки підрум'янулися,
на сковорітку почерсь закидаємо цибулю,
і на завершення один стегли помідор.
Тушкоємо хвилин 15 і в кастрюлю,
далі спеції та секретний інградієнт,
який росте високий в горах, на полунинах.
Борщика додаємо чадрик.
Як на його на ринку не знайшли,
я собі підлозрувала, що це так буде,
як у нас ласковий чибрець.
Чудай чибрець.
Декій чадрик.
Так, шуни, дай у борщі.
Він дає особливий армат.
Мінуанс такий гуцовський.
Послухайте.
А, армат.
Та йому бурщу ще кілька хвилин покипіти
і готово.
Ширинку, знімаємо проби.
Так.
Ось такий у нас вийшов на варості
гуцовські борщі, і справді
гірські трави дали свою родинку.
А який борщ варить на бергах Дніпра?
Секретами поділяться моя колега Олена Мендалюк.
Вітаю, Жану, впевне на що
гуцульські борщі, скопченими
і реберцями, смакови наперевершими.
Але від бурщу, які готують на бергах Дніпра,
забуха, навіть тягнеш секретове продування.
З нами поділяться моя сестра Наталка.
Вона в цьому просто ас мі готовати борщ
зі свіжими реберцями, з грибами
та навіть рибою.
Так, як зараз патрів піст, ми будемо готовати
українську страву
з класоли та бургарським перцем.
Ну що, починаємо червати?
Так, Оленка.
Борщ у родині Наталки обов'язкова страва.
Я готую з грибами.
Буваю сушеними, і сіжими.
Готую і з гриби борщ.
Бачки. Але найлупіші – це з класолією.
Як ми яким ми готовимося,
огонь.
Бій секрет борщу – це готувати з любов'ю.
Наш перший крок ставимо воду
на вогонь під солью,
ма додає моло в рови лист,
і починаємо нарізати картоплю. Далі?
Цей бург, я не різаю кубиками.
Морпу та вирючок, я завжди трох на терці.
Но свадшніше.
Вправного спадиння
зусім справляється залічені хвилини.
Сковорідку смачимо
оливковою олією,
був борщ у нас пісни,
а якби звичайне,
то заправку смажить тільки на салі.
І от наша заправка
маже готова. Далі
наталка додає оцик для нацичного кольору
та цукор для підсилення смаку.
Коли все кермелізувалося,
додає томатну пасту.
В коме як? Тобто може
сіжий помидор дати?
Тому не зома, то пасту. А хтось
вуще зома тисок?
Можна, що є в жику.
Поки заправка доходит,
картопля вже зварилась. Додаємо
капусту, потім ква-солю.
А тепер додаємо наш секретний
ігрендієнт. Це баларський сладкий перець.
Ось, і ті зараз почався
сезон перцю.
Можемо додати.
Наталка каже, саме перець
додає пікантності. Далі час заправки.
Тільки подивіться
на цю красу, які червонини
сичени колір. А пахне.
Залишаємо нашу спачну
йонеску на вогні ще на кілька хвилин.
Для краси та смаку
Наталка додає трохи зелені,
кріп та петрушку.
Ну, то ж, може, краще
оцінитися в обіяності, бо що, аніж чоловікі?
У нас їх сьогодні. Аж двоє.
Ігоре, Роману,
прошу за стір.
Колеги дізналися, що
знімадимо
приготування борщов у вдома
вирішили не снідати.
Борщ, дуже
намаристий та смачний.
Мені дуже подобається.
Не думав, що пасне борщ, може,
таке вкусне. Вкусновато,
але маловато. Можна добавачки, будь ласка.
Тож, за яким би рецептом
не готувався борщ і на полісі,
і в Карпатах, і на Слабожанщині,
він завжди буде однаково
перевершено смачним.
Олена Мадалюк, Жанна Дучак,
подробиті телеканал Інтер, Марафон,
єдині новини.
У мене все єдине, що мені залишається сказати
вірмо в Збройні сили України
і спитаємо себе, як будемо їсти борщ
чи добре їли борщ сьогодні
наші бійці на передовій.
На все добре.