Я вітаю вас у Києві 20 година в Україні 145-й день великої війни.
Вся його хроніка у підсумковому випуску марафону від команди фактів.
І насамперед Миколаїв росіян знову вдарили по місто Орієнтовно півно 6 вечора.
Жителі почули серйу вибухів.
Через годину пролонало ще кілька повідомили фактам.
І ощойно у мерії міста факт обстрілів навпідтвердили.
Щоправда, уточили наймовірніше били з реактивної системи залпового вогню
по одному з віддалених мікро районів міста.
Попередньо є постраждалі, але інформацію про їхню кількість та стан,
а також проїнування зараз уточнюють.
В день російські терористи випустили по Одещині 4 ракети із трьох літаків Су-35
за кваторії Чорного моря.
Одну збили над морем, дві поцілили по об'єктовійськової інфраструктури,
четверта влучила у міст через Дністровський лиман,
які окупанти намагаються знищити скрітня,
хоча переправа від тоді не працює.
На Миколаївщині за добу поранено 14 мирних людей.
Ворох обстріляв села Лимани та Українка поблизу Миколаєва.
Вночі росіяни вдарили з артилерій по Київському району Харкова.
Зруйнували винятково житлові будинки.
Під ворожем вогнем опинилися золочів і чугоїв.
Горіли приватні будинки.
У селі Калинове загинула жінка, а у печенігах чоловік.
Від самого ранку ворох бив по Торецьку на Донецчині.
Там загинуло 6 мирних жителів.
Снаряд влучив у дво поверхову будівлю, де перебували люди.
На Луганщині з загарбники намагалися
штурмувати біля славно-звісної Білогорівки, але безуспішно.
Наші захисники також відбили ворожу атаку біля Вуги-Гірської тез.
Втратами і відступом завершилися для ворога бої Біля Авдівки.
Російська армія вночі обстріяла харки візартелерії.
Подсілили по житлових будинках, зруйновані квартири, пошкодження автомобілі.
Б'ють по селах в області.
За добу загиблих двоє є поранені.
І зараз нам не приймось. Зв'язок виходить наша кореспондентка Тетяна Доцяк.
Тетяна, я вас світаю. Отже розкажіть будь ласка, яка ситуація зараз у місті.
І які наслідки ворожих атак.
Вітаю вас, Олена. У шестій вечора у Харкові Лунала Сирена однак обстрілів не було.
А от вночі окупанти вдарили по п'яти хатках.
Це житловий район на околиці міста.
Звідти до російського кордону всього 30 кілометрів.
Били і з далекобійною артилерією по житлових будинках.
У квартирах, на верхніх поверхах повелітали віг.
На двері декі квартири взагалі зруйновані.
На щастя людей там не було. Всі виїхали.
Люди розповідають, обстріли тривали протягом десятих вилин.
Ось дуже важкі взриви.
Дрожав весь дом, ходив ходера.
Все окна, все.
Це було до такої степени страшно, а ми в коридорі.
Ми даже до речі потеряли.
Тобто ніхто не вважав, що таке може бути.
Ми на злоусім врагам виставим, видержим і побідим.
Люди впевнені саме те, що всі побігли ховатися у підвалах
і врятували їх від загибелі.
Вибухотехніки на місті знайшли уламки від снарядів 152 мм.
Поліцію відкрито кримінальне провадження за статей порушення законів
та звичі війни.
Громадян постраждалих немає.
На місті події працюють співробітники,
слідчі оперативної групи, криміналісти, вибухотехніки,
які збирають уламки, снарядів припасів,
фіксують злочини російська федерація.
Вночі окупанти били по чугу.
Його під вугонь потрапив.
П'ятиповерховий житловий будинок людей евакуювали,
били по дергачах, є загибли в Починігах,
чоловік 38 років, пораненой 75-річного мирного мешканця,
під постійними обстрілями з Олочівська громада.
Говорять, житлові будинки – обійсття.
Вечері обстріляли Калинови, загинула 67-річна жінка,
її 41-річна донька, поранена.
Російська армія просто злочинця твердить з Олочівський голова.
В селі Уди там вже практично все слово знищено,
але все ж таке уорох біе побудівлєм, які там засталися.
Там осталися 23 чоловіка, а під час початку війни було 1217 чоловік.
Така ж ситуація світлична, де жодної людини не засталися.
Це не армія.
Це просто якесь скупчення людей і ущербних,
які не мають німералі, нісовість і нічисті.
Останні дні Російська армія б'є похарківщині з усією можливою.
Зброю чи нещоночі трирожували і скандерами,
були занітними ракетами С-300, артилерією.
У ДСНС показали нам уламки ракет «Гору» у ламків.
Ракети, кими окупанти були похаркову тільки за останній місяць.
І звісно, що харків'яни в тривозі починають вірити російським фейкам
про нібетонезахищений харків.
Чи так чи так це насправді і чи можна захиститися
від ракетних ударів, дивіться у наступному репортажі.
Ось так щоночі з російського б'єлгорода вилітають смертоносні ракети їхня ціль харків,
до якого кілька десятків кілометрів.
Для іскандера, який мчить зі швидкістю до 9 тисяч кілометрів на годину,
це менше хвилини лету.
Росіяни називають іскандери високоточними.
Похивка до 10 метрів, але у місті просто не злічить руйнувань цивільних об'єктів.
Шкіл, лікарень і житлових будинків.
Отже, расшисти навмисно б'ють по мирному люди.
Балістична ракета, не сезо пів тонніве бухівки,
від удару об'єкти просто складаються.
Це балістична ракета, яка летить в екосмос.
Звідси, на величезній швидкості спускається до своєї цільі.
Швидкості в 8800 кілометрів на годину.
Значальна ракета.
Скільки росіяни випустили по Україні ракет,
точно підрахувати неможливо, кажуть у повітряних силах України попередньо,
кількість сягає трьох тисяч у ДСНС, показали лише те, чим були похарково влітку.
Ось залишки від ракети, ким росіяни вдарили похарково тільки за останній місяць,
все, чим гатили протягом повномасштабної війни,
вже з відси вивезли.
Гора була в 10 разів більшою.
Тут уламки від іскандерів, аж чи Смерчів, Торнадо, Волейгради,
каже вибухотехнік Ігор Овчарук.
Доки збройні сили України не відтиснули ворога від передмістя.
Різниця між ними лише в калібрах, масі вибухово виречовини
та кількості касетних елементів, які вони доправляють.
Наслідки жахливі від усіх.
Ось, наприклад, лежать хребти від ураганів.
Це тут іде перенесення тут у вложенні боєві касетні елементи,
які в наслідок розкриття його в повітрі,
падають на землю і вражають живу силу та лакобранюванну техніку.
Ці залишки ураганів знайшли на місці жахливого обстрілу
серед містя Харкова 11 липня.
За декілька хвилин росіяни знищили торговельний центр,
житловий будинок, шиномонтаж.
Порана них понад 30-х загиблих шестеро,
а останніми днями расисти почали гатити по Харкову
з систем С-300, які взагалі призначені для повітряних цілей.
Коли ми знайшли розірвану ракету,
який, ми вірно, збили нашу ПВО,
вніч на середу, то на одній з частини ми знайшли
напис «5J93».
Це є занітною управляемо ракета,
випущена із занітною ракетною комплексу С-300.
Такий моворох вдарив подвох навчальних закладах Харкова
та по підприємству з виготовлення меблів.
І хоч весь 300, тричі менше вибухівки,
ніж вискандера, вона перетворює врешити
об'єкт, біля якого спрацьовує.
Доперед за все, що спадає на думку,
це просто використання цих ракет в якості зброє терору.
Коли вона вибухає, вона видає просто колосально тільки сьогодні.
Її створюють таке хмара з осколків,
яка наносить дуже багато вражень.
Росіяниж закидають Харків не тільки ракетами,
за допомогою Соцмереж б'ють психологічно,
вбрешить нібито місто, не захищене і кинути на поталу ворогу.
Це фейк, запевняють у зброїних силах України.
У Харкові є ППО.
Саме тому над містом більше не літає російська авіація.
Ракети також збивають, лишини всі.
Це дуже складно.
Головна причина близькість до кордону від Харкова до Росії
всього 30 кілометрів.
Іскандери летять шалено швидко, то ж часу їх збити обмаль.
Занітні ракети систем С-300 хоч іде щоповільніші за іскандери,
однак все одно дуже швидкі для перехоплення.
А от реактивні системи залпового вогню взагалі не збиваються.
Приміром, тільки одна батарея градів може видати до 120 ударів.
Таку інтенсивність вогню не витримує навіть так званий залізний купол,
кажуть військові експерти.
Запаси високоточних ракет типу іскандеру росіян закінчують,
твердять військові експерти, але є чимало зброї радянських зразків.
Єдина можливість для України захиститися,
знищувати пускові установки ворога.
Це станеться, що йноукраїнська армія візьмена у зброні сучасні системи,
такі як НАСАМС, айрис, кажуть військові експерти,
а в перспективі і Петриот – один із найкращих.
Тетяна Доцяк, Ігор Тамбі, Факт на Сітті Ві.
Єдині Новини.
Багато гранний український патріотизм.
То кричимо, дайте нам зброю в пунктах та руборони,
то ховаємось відповісток і обуріюємося,
коли їх вручають у громадських місцях.
Насамперед нам треба усвідомити,
буронити нашу землю, за нас не буде ніхто.
По-друге, військове командування має право вручати повістки
у магазинах, ресторанах чи нічних клубах
для обліку і розуміння потенціалу армії.
І, по-третя, захист батьківщини
злящений обов'язок кожного,
і це записано в Конституції України.
Звісно, на передовій потрібні мотивовані вояки,
але в мотивовані теж закінчуються.
І таких на весь фронт може не вистачити.
Тому нам треба набратися терпіння,
сціпити зуби і боротися,
якщо не хочемо, щоб тут був російський мір.
Так, я буду тут до самого кінця.
У нас дух великий, у нього того немає.
Козацького духу у нього немає.
Скожі слова, які говорить захистник
уковид з Донецька ВДВ на передовій ми чуємо постійно.
Більшість українських захистників точно усвідомлює,
що таке фронт і не відчо вони сюди прийшли.
І саме в мотивованість військових воювати за свою землю
і їхня самопожертва і відрізняє нашу армі від окупантів.
Як то кажуть, даю їм квитки на концерт Кобзон.
А це вже мир на Україна.
Тут сувовики влаштували справжні полювання на військово зобов'язаних.
Разом з військовими комісарами вони вручають повістки з Крізь.
На блокпостах, пляжах, ресторанах, нічних клубах та в магазинах.
У одному підходимо постійно документи, прошу послучити особу.
Такі епізоди, де далі частіше ми бачимо водесії на заході України.
Чувовіки уже зайве і раз бояться вийти на вулиці.
Мовляв, повістка – це прямий квиток на фронт.
Я сьогодні тут самоти за ним покливив.
На сайті президента уже навіть електронна петиція з'явилася.
Українці просять главу держави заборонити роздавати повістки будь-де.
Зараз вже багато бажаючих людей, які моралізовані,
які мають бойовий досвід, але не можуть вступити на службу,
бо багато денабрали людей саме на вулицях, які не мають досвіду,
або достатньо бажання воювати, що робить оборони потенціал менше.
Повістка – це не квиток на передову і роздавати її в людних місцях незаборонено.
Переконує вищовійськове командування.
До того ж воююча держава має знати свій момбілізаційний потенціал.
Першу чергу роздається, для того, щоб громадянин з'явився до територіального центру компектування
і начальник цього центру зміг уточнити його військові дані, стан здоров'я.
І, можливо, потім запотреби вже призивати, якщо він відповідає всім якасьм.
Водночас військові визнають, бігати за військово-зобов'язаними доводиться,
бо більшість з них вчасно не стала на облік.
Що найменше три мільйони людей, кікаючи з небезпечних регіонів, не з'явився до центрів комплектування.
За це між іншим штраф до п'яти тисяч гривень.
Якщо, дійсно, розуміти всю відповідальність, яка зараз в нас щас покладається на всіх нас,
починаючи з Конституції України, то ці повістки взагалі не треба було б ручати.
В Конституції написано, що оборона – це захід суверніте, а то цілісності справа у всього народу.
Але у генштабі наголошують одразу з військомату на фронт ніхто нікого не посилає.
Мобілізовані проходять навчання на полігонах.
І вже залежно від ситуації на фронті, бійців відправляють на підкріплення.
Залпом! Триста! Триці! Три...
Але саме військові напередові наголошують.
Вручення по вісток не має бути покаранням, бо це принижує наші збройні сили і точно не зміцнює обороноздатність.
Я пишаю своєю службою. І мене обурює, що мою професію принижують дорівні покарання для якихось хронів.
Очевидно, що рівень вимог для вступу на службу сьогодні низький, через об'єктивні обставини.
Але це не означає, що армія має перетворюватись на у групування алкащів, наркоманів, крадіїв та інших елементів вершин Суспільного Дна.
А професор Кайдемограф Еуалій Банова попереджає не варто кидати на фронт непідготовлених чоловіків за ради статистики.
Якщо ми цількі на це поведемося, то це означає, що мотивація, якісний склад, готовність віддати життя за Україну впаде.
Якщо людина не хоче воювати, то треба спробувати знайти її можливість спрацювати на збройні сили, не будучи влавах цих збройних сил.
Та українці теж не повинні забувати. Нашу землю ніхто окрім нас захищати не буде.
І кожен має бути готовим, що через горнило війни доведеться таки пройти багатьом чоловікам.
І що швидше ми підготуємося, то якісніше буде оборона і був щой перемога.
Натомість і держава має прискіпливіше відбирати бійців на фронт і не давати шансів для дискредитації служби збройних силах України.
Олег Корніенко, Кристина Гавриш, Фактай Сітві. Єдині Новини.
І ми знову повертаємося на передову при фронтовій містечка Донеччини у вогні.
Російські війська в день знову обстріляли Красного Рівку, Авдіївку, Мар'енко.
Прома штаби, руйнувань та постраждалих інформації поки немає, але більше знає про ситуацію наш.
Спеціальний корспондент Владислав Круглов. Він приєднується до нас у прямому ефірі.
Я вітаю вас, Владислава, яка ситуація на Донеччин стану на 8 годину вечора.
Оленно, вітаю вас, на жаль, новини нефтішні.
Російські війська продовжують цинічно обстрілювати мирне населення.
Сьогодні вранці вони вдарили по житлових кварталах Торецька.
Там загинуло, що найменше, на даний момент відомо, це шестеро людей.
Окупанти поцілили у житловий двоповерховий будинок.
Загалом ж російські війська нарощують кількістю обстрілів і все частіше атакують телові міста.
Також вранці вони атакували нинішній обласний центр Донеччини Краматорськ.
По місту випустили кілька ракет.
На щастя минулася без жертв.
Загалом вже увогні фактично всі при фронтові міста.
Ворох цілить від Світлодарської Доги і до Волновахи.
Під прицілом багатостраждальні – Авдіївка, Красногорівка, Мар'єнка.
Палають не лише міста, але й поля з Пшеницею.
На передодні, лише на Донеччині, росіяни знищили за два десятка багато поверхівок
та півсотні об'єктів інфраструктури.
Маємо двох загиблих та десяти рапораниних.
Росіяни розбувають також і інфраструктуру,
аби спричинити в регіоні гуманітарну кризу.
Тож обласні військові адміністрації в КОТР закликають людей рятувати свої життя
і евакуюватися з регіону.
Док є така можливість.
Сьогодніш ми побували у селищі на околиці Донецька,
яке расисти щоденне обстрілюють з усього наявного озброєння.
Утім, пройти вперед у них так і не вдається.
Більш детально дивіться далі у нашому сюжеті.
Спів углахати і кришалось шихвир.
Щоклами виносили все.
Під час чергового обстрілу расистів перед містя Донецька
на щастя ніхто не постраждав.
Натомість у селищі пошкоджено декілька будинків.
За час війни у селі майже не лишилося людей,
а другий будинок посічений чи без вікон.
Хат пострадало, 48.
Їхати ми тут кришним, а то все, як воно називається,
чи гради, чи яшни воїн, я не знаю.
Спілкучі з пані Валентиною чуємо, як росіяни гатять
з усього наявного озброєння.
Ніхто ж не знав, коли воно був.
Тут стреляє вообще для обіта.
А так стріляють.
Хоч протягом дня є десятки прилетів по околиці селища та позиціях,
українські військовослужбовці кажуть, останні тижні поблизу Донецька
відносно тихо завдяки за кордонні зброї.
По суті ми нарушаємо їхнєлогісті,
в їм довше треба підвозити кое припасне.
Вскладив менше, обстрілих менше.
Склади расистів на багатьох ділянках фронту
палають завдяки американським хаймарсам,
які суттєво змінили хід війни.
Натомість і інша техніка, така як цей танк радянського виробництва Т-72,
теж не дає расистам спокою.
Ой, чорний демок павалив.
Як добре, гаритюрал, зетка.
Успіху у боях з російськими окупантами
вдається досягнути саме завдяки вмотивованому екіпажу.
Ми знаємо, за що ми оборачуємо.
Мене бажання, щоб більш ніколи вони сюди не заходили на сій земі,
щоб вони не були поряд з моїм будинком, як до цього було Біля Київщини.
Тому така мотивація.
Протягом минулого тижня на фронті у расистів не було значних перемог,
хоча тактика ворога незмінна.
Закидати на поле бою максимально багато гарматного м'яса
та важкої техніки – Владислав Круглов, Дмитро Кобзар,
Факта і Сітіві – єдині новини.
Верховна рата сьогодні звільнила міністерку соціальної політики Марину Лазебну.
За це проголосували 277 депутатів.
Призначення її заміни поки що не було.
Також парламент сьогодні ухвали в першому читанні законопроект,
який дає вістрочку від призову науковцям і педагога.
Таке право матимуть педагогічні працівники закладів вищої
та фахової середньої освіти,
які працювалаштовані за основним місцем роботи не менш, як на 0,75 ставки.
Також у першому читанні Рада розширила перелік людей,
які не підлягають призову під час мобілізації.
Ідеться про жінок і чоловіків, чи її родичі загинули,
або зникли безвісти під час війни.
Справжня інформаційно кадрова бомба розірвалася вчора вечірі.
Президент Зеленський оголосив про усунення
спасати керівника служби безпеки Івана Баканова
та відсторонення генеральної прокурорки Ірини Венедіктови.
Поки це незвільнення, буде тривала перевірка.
До її завершення тимчасово керувати ми службу безпеки
Перший заступний голови Василь Малюк,
а генеральну прокуратуру тимчасового чоловік Олексій Симоненко,
нинішній заступник пані Венедіктови.
Головна претензія президента до зааданих посадовців –
велика кількість колаборантів і зрадників у лавах силовиків.
Взяти, хоча б, нещодавній затримання та ймовірно державну зраду
колишнього начальника СБУ в Криму Олега Кулинича,
який здавав ворогу інформацію, що становить державну таймницю.
Нагадаю, першим про намір Зеленського звільнити Баканова
з посади голови служби безпеки,
повідомим на прикінці червня журнал «Політико»,
нібито через низко невдалих операцій і втрат у Херсоні.
Оксана Михайлова зібрала всю наявну інформацію
щодо резонансних кадрових рішень.
Кадрові зміни найвищого рівня і надзвичайно серйозні підстави
такого вісторії України ще не було.
Напередодні вечірі президент Зеленський видає укази
голову СБУ Івана Баканова усунути
очільницю генпрокуратури Ірину Венедіктову відсторонити.
Баканова усунули за статтею 47-му і статуту збройних сил
невиконання або неналежне виконання службових обов'язків,
що спрочинило людські жертви або інші тяжкі наслідки.
Узвернення глава держави пояснює і до Баканова,
і до Венедіктової багато запитань,
перед дійсніх підлеглих державні зрадники і колаборанти.
Проти працівників прокуратури порушено 651 провадження
за державну зраду та колабораційну діяльність.
60 працівників прокуратури та СБУ залишилися
на окупованні території та працюють проти України.
Такий масив злочинів проти основ національної
безпеки держави і зв'язків, які зафіксовані між
працівниками силових структур України та спецслужбами
росії ставлять дуже серйозні запитання
до відповідних керівників.
Кожні з таких питань отримає належну відпові.
Обох не звільнили, будуть перевірки.
За конституцію для звільнення чи призначення
генпрокурора потрібна згода парламенту.
Очільника СБУ взагалі парламент ізвільняє і призначає.
Однак для цього треба збирати депутатів,
а це тривалі дискусії.
Можливо тому президент обрав тим часовий спосіб
усунення та відсторонення.
З точки зору чистотей процесу,
звичайно, як ви ми говорили про те,
як би мало відбутися процедура звільнення,
то це так, як записано в Конституції.
Суб'єкт, в нашому випадку президент,
пішов трошки іншим чтихом.
Він відсторонив пані Вені Діктову,
користовувався з птей 11 частиною-другою.
І відповідно застосував іншу норму,
яка до голови служби безпеки,
за якою теж не була застосована процедура
його звільнення.
Це звільнення без звільнення
і спроба монополізувати правоохоронну систему,
вважає очільник Центру протидії корупції
Віталій Шабунін,
бо на місце відсторонених високописадовців
уже призначили ТВО,
Василя Малюка, заступника Баканова
та Олексія Симоненка, заступника Вені Діктової.
Обох пов'язують з Олегом Татаровим,
який відповідає на банкові
за правоохоронну систему.
Це спроба максимально легитивно
наглашу спробу,
максимально легитивно віддати
всю правоохоронну систему ІСБУ,
одні із груд на банки
і конкретно Олегу Татару.
Це така монополія ніколи не була добраю.
Відалі, на таких посадах,
мали би бути люди професійні,
рівновіддалені від будь-яких політичних сил.
Це суть роботи і ЄСБУ
за правоохоронну систему.
Особливого Генпрокурора.
В офісі президента пояснюють це не звільнення,
уразі звільнення все буде закон
ституцією, а поки тривають перевірки.
Різниця між відстороненням
і усуненням визначається законодавством.
Вені Діктову відсторонили за законом
про правовий режим воєнного стану,
а Баканова усунули,
бо на це дає право закон про
дисциплінарний статут збройних сил.
Зараз мова про звільнення цих двох посадовців
поки що найде.
Ми ще довго чекали більш конкретних
і, можливо, радикальних результатів
від корівників цих двох органів
по очищенню цих органів від колаборатів
і державних зрадників.
Втім, на 6-му місяці війни
ми продовжимо
виявляти фактично пачками
цих людей.
Тож, щоби у неможливити потенційний вплив
цих посадовців на кримінальні
провадження, що до колаборантів
президент і вирішив їх
відсторонити
до результатів перевірок
Оксана Михайлова, Факте Сіттіві.
Єдині новини.
І от буховального годину тому
президент ввійні з доверховної ради
подання на звільнення Івана Баканова
з посади голови служби безпеки України.
Документ зареєстрований на сайті Парламенту.
Також прокоментувала своє відсторонення
Ірина Венедіктова.
Щоправда, зробила це на особистій сторінці
у Фейсбук.
Вона, що пишається своїми досягненнями
на посаді Генпрокурора, але не збирається
сперечатися з думкою чи рішенням
президента. Водночас її складно
уявити, що такі питання можуть
бути вирішені кулуарно
без висловлення взаємної поваги.
Обіцяє дати вичертний коментар
після врегулювання ситуації,
що склалася.
Москва вже готується до на звичайних
ситуацій найближчими днями
в різних районах Лунатим у Церени.
Влада пояснила, що це начебто
планова перевірка систем
оповіщення населення. Та схоже,
влада країни агресорки почала
усвідомлювати можливі ризики за своїй
злочини в Україні. Навіть демостративно
сміливий кадиров почав переживати
забезпеку, попросив розмістити
системи протиповітряної оборони
в горах Чечні. Зазначив,
що Росії потрібні нові
стратегічні військові
рішення.
Білорусь заявляє про нові навчання,
а самопроголошений президент Лукашенко
не втомно сипли погрозами на адресу
України.
Попри всіх валювання українців про
початок другого фронту, наші бійці
готові зустріти сміливців,
які наважаться ступити на українську
землю співночі.
Вони надійно окупалися в поліцьких
лісах, приготували ворогу пекельні
сюрпризи і готові дати війціч.
Тер оборонився серед яких чимало
добровольців із перших днів Великої Війни.
Пильнують кордон і постійно тренуються.
Про ситуацію на білоруському кордоні
і настрої місцевих.
Репортаж Катерина Курбанова.
Ця громада найближча до Велорусі є сели
попід самісіньким кордоном жителям,
яких в перші дні повномасштабного
второтиння бачили чимало ворожої техніки.
Та люди намагаються жити звичним
життям, не панікують, втім пильнують
і вже навчилися розрізняти фейки
від новинників артівваги.
Майші люди вже навчилися
тримати спокій,
сперимати
ту інформацію, яка є
вкрайне обхідною і важливою.
Вони знають,
що якщо ж у свій будуть
якісь негрази, то ця інформація
буде миттє, вородоведена до наших людей.
Втортиння співночі
не відкидають, але кажуть, втомилися
боятося, тим паче, що нині наші
кордони з білорусью, а це понад 200 кілометрів
під надійною хороною.
Бой, готово!
Бо гонь!
Якщо не хочуть бути диронами,
хай сюди не лізуть.
Це боється, це роборони
уважно спостерігає за ситуацією.
Довкола звідс, це вже видно білоруський кордон,
каже, якщо недружні сусіди такі наважиться
наступати, вони їх тут першими
зустрічатимуть, шкодувати
нікого не будуть.
Це наші землями, ми можемо її захищати.
Та наші батьки, кого діти,
жінки.
Даже якщо й підуть, ми їх чекаємо.
Біцінала, что Ваніра Шучає
і до оборони готують це вже не один місяць
у полійських лісах.
По підкордонам збудували надійні бліндажі,
глибокеокопи та замасковані в огневі позиції,
аби у ворога не було найменшого шансу
побачити їх з неба.
Война в чому заключається?
Спочатку роботи тартілерії, авіація.
Нам цей момент
пересидіти,
виждати,
остатись живими і по максимуму
нанести уро.
Він має, ти тут дуже багато
і всякої еронди.
І мусимо прикривати позиції.
Поки у Білорусі брязкають з брою
та вкотре продовжують навчання,
ще туди сюди ганяють військову техніку,
українські бійці у повні бойові
готовності спостерігають
за їхніми маневрами.
І по силу напатрулюють ліси, аж за гроза
проникнення ворожих ДРГ нікуди не зникла.
Додам із цього показу, деякі є стежини,
щоб ми знали, куди й нам, якщо не можуть пройти,
деякі є дороги, не проїздні, де немає їх на карки.
Якщо сюда сонуться Білоруси,
ми їм заспіваємо просто наші Волинські пісні.
І мало їм, думаю, не покажеться.
Серед бійців багато добровольців,
які у війську з перших дні
повномасштабного вторгнення більший зник
військового досвіду раніше немало,
але зараз це навчені та мотивовані воїни.
Грузин на поземних Гурген – один з них.
В Україні він живе сім років,
у стариус 24 лютого.
Бо добре пам'ятаю, що Рашисти
зробили на його батьків ще ніколи
вторглися в Абхазію та Осетію.
Це враг, все в міре.
Не тільки на українцям і грузинами.
Це без враг, тільки в вою і тип.
Все в речі нічого.
Зустрічати борога, ким би він не був
Волинська тероборони, як і у всі українські
військові, будуть кулями та вогнем.
І зараз бійці по силу натренуються,
щоб кожен постребув точно в ціль.
Катерина Курбанова,
Павло Лісівенко, Факт.
Іситіві. Єдині Новини.
Євросоюз знайшов вальтів.
Євросоюз знайшов
вальтернативу російському газу в Азербайджані.
Сьогодні вбаку президентка
Єврокомісії Урсула Фондерляєй
і президент Азербайджану Ільхарм Алієв
підписали меморандом про стратегічне партнерство.
Пропускну з проможність
Південного газу вокуридору
Майережжі через Каспійське море подвоять.
Азербайджан уже цього року
зможе надати європейцям 12 мільярдів
кубометрів газу за місць восьми.
А за 5 років послачатиме до
20 мільярдів.
Очільниця Єврокомісії Урсула Фондерляєй
наголошує,
Росія постійно використовує енергоносії
як зброю, тож Брюсель шукає
альтернативних постачальників.
До осії зчороку закупляв
Україна агресорки майже половини
необхідних обсягів газу.
Ще до початку
повномасштабного нападу на Україну
постачання російського газу до Європи
не було стабільним.
Євросоюз вирішив звернутися до більш надійних
партнерів.
Цим меморандомом ми зобов'язуємося
розширити південий газовий коридор.
Це дуже важливий маршрут
постачання палива в Євросоюз,
який нині споживає понад 8 мільярдів
кубометрів газу. За кілька років
ми збільшимо обсяги поставок.
Найбільше українських компаній перейхало
від війни на Закарпаття.
Таких уже понад 380.
Це половина від усіх переміщених
понад 300 з них вже відновили роботу
на Закарпатті. У безпечному місці
хтось досі перевозить обладнання.
Вільних приміщень для
релокації підприємств із зони
бойових дій тут ще багато.
Область сприяє такому переміщенню
бізнесу, створює індустріальні парки,
які спрощують релокацію
промисловості і вірять у прискорення
відновлення нашої економіки.
Закарпаття лідер в Україні за кількістю
релокованого бізнесу
із зони бойових дій сюди вже
приїхало 345 підприємств,
а це половина від усіх
переміщених компаній. Приймають їх
у 9 областях країни та
найчастіше власники бізнесу
для релокації обирають саме
західні області. Тутожні керівники
навіть влаштували своєрідне змагання
із залученням на свою територію
нових виробників. На Закарпатті
для релокації бізнесу підбрали
понад 600 вільних приміщень.
Закарпаття – це великий економічний ріст.
Виїхали на Закарпатті, яке немало
економіки, сталої,
яка працювала на розвиток
в мирний час, вона сьогодні її отримала
і важливо сьогодні нам
як місцевій владі створити всі умови
для того, щоб ці підприємства тут закріпилися
і працювали. Це підприємство
єдине в Україні з виробництва
полікарбонату, переїхало до Ужгорода з Дніпра.
Таке рішення прийняли два місяці
тому, каже його керівник.
Ми переглянули більше, ніж
50-ти локацій.
Були варіанти в Мукачі,
були варіанти в Львові,
в Мвану-Кронковські.
Доволі такі пристоянні варіанти,
але це приміщення
з точки зору локації, з точки зору
наявності інженерних комунікацій.
Нам ідеально тоді йшло,
тому ми залишилися на ньому
і я думаю, що ми тут надовго.
Фірма виготовляє стільний ковій
монолітні полікарбонатні листи.
Їх використовує для будівництва.
Усього майже 90 видів продукції.
80% продажів компанії.
Це був експорт України Євросоюзу.
Підприємство скористалось
державною програмою підтримки
релокації.
Майже усі транспортні витрати
на перевезення обладнання та соровини
компенсувала держава.
У Жгород поки перемістили
одну лінію виробництва.
Це повністю всю лінію ми привезли зніпра.
Це основній узвий ліній,
в якому проходить формування листа.
Другу лінію перевезуть наприкінці
літа, а поки завершуть монтувати
наявне обладнання.
Підприємство розпочне виробництво
вже за лічні тижні. У Дніпрі було
75 працівників.
До Ужгорода переїхало 19.
Про них тут подбали.
Для їхніх сімей орендували житло.
Було у нас неспокійно в Дніпрі.
По-друге, то що
допустим, мене двоє дітей
повнолітніх.
Жінка сказала, одразу поїхали,
що в цьому виробництво
в угороді.
Так воно і вирішили.
Близький з до кордону, багатьом
переміщеним підприємством,
дозволить налагодити експорту Євросоюзу,
переконаний економіст Ігор Гужва.
Але важливо, щоб програми підтримки
промисловості мали тривалий характер.
Держава на державного рині
мала би забезпечити будівництво
при нами 10 виробництвих майданчиків.
Забезпечити їх усі
необхідної інфраструктури,
щоб побудувати промислову інфраструктуру.
Забезпечити електрику,
водопостачання, водовідведення,
газ і головне приміщення.
Заступник голови економічного комітету
Приламенту Дмитро Кисилевський
радіє, що президент підтримав
відчезняну промисловість і сьогодні
підписав закони з податковими
та митними стимулами для індустріальних
парків. Це означає, що вне
стануть не лише зручним майданчиком
для підтримки релоковних підприємств,
а й довгостроковим інструментом
мольування економічної відбудови України.
Ті два закони, які мене щодавно
прийняли, вони пропонують ряд
фізкальних стимулів. Це
імпортне мит, імпортне ПДВ, також податок
на прибуток для тих підприємств, які розгортають
в індустріальному парку своє
промислове виробництво, свою переробну промисловість.
Тобто, це
додатковий інструмент,
додаткова можливість для громад
збільшувати економічну активність на своїх територіях.
В Україні зареєстровано
понад півсотні індустріальних парків,
та реально працюють лише одиниці,
хоча в час війни для України
їх розбудова важлива,
бо вони прискорять відновлення економіки
країни. Світлана Кобиця,
Вадим Шашканич, Факта і сітіві
єдині новини.
Ну а далі про підтримку тих, у кого пошкоджено
або зройноване житло.
90% житлового фонда
Ірпиня на Києвщині пошкоджено.
Кожен третій залишився без житла.
В Ірпинії окупанти знищили
майже 120 багато поверхових
і 1,5 тисячі приватних бутинків.
У понад 60 тисяч людей
пошкоджені домівки.
Зараз у помешканнях замінюють вікна.
За даними Держата Києвщини за рік
до повномасштабного вторнення
у місті жило 62 тисячі людей.
На сьогодні відома про 1 346
убитих росіянами Ірпінців
під час окупації в Березні.
Про цифра ця неостатокна.
Насполіція області досі виявляє тіла.
Наразі зникли безвість
300 місця.
У такій ситуації
логічно народилась ініціатива
«Сміливі відновлювати».
Ця більше сотні волонтерів, які допомагають
відбудовувати житло мешканцям
Ірпиня Бучі Бородянки.
Після де окупації вони розвозили
постраждалим допомого і бачили сотні людей,
які залишились без даху над головою.
Спочатку взялися допомагати
розгрібати завали, а нині
сміливі почали відновлювати
і відбудовувати об'єкти.
Жителька Ірпиня Наталія Кулик зробила
спеціальний репортаж.
Студент Петрюват.
Вайті зфері працювало.
А що вихідних вони беруть лопати
і розчищають завали житлових будинків
Ірпиня Бучі Бородянки.
Нині у волонтерів ініціативи
сміливі відновлювати чергове прибирання.
Вигоріла багато поверхівка в Ірпині.
Сюди на початку березня прилетіло
в дах в Інгорі в два дні.
А коли росіяни відходили,
станків стріляли просто по квартирах.
Воно яку не їхали, станка і...
Готово.
Нині завдання
розчистити все доголих стіна
бексперти, остаточно сказали,
чи можна будинок відновити і як.
Робота важка фізично.
Верхній квартири вигоріли повністю
і це все треба прибрати.
Заміняємо розумову діяльност на фізичне.
Так що сьогодні вихідний день
треба фізичного працювати.
Роботи багато і Ірпіньне в останнє місце нажати.
До цього власники квартири
розбирали, завали самотужки.
Ось що залишилося від квартири Марини,
у яку з родиною заїхало тільки у жовтні,
зробили ремонт.
Дивантастіл у Кіптєві все решта згоріло
до попилу найцінніше
нагороди доньки гімнастки.
Коли ми
обігали, собственно,
з одніми рюкзаками,
набросили единственне купальник
для виступління.
Саме дорогое, що було ще трогало.
Зачем ти його брала? Лучше б там зіла
які-то штани тепли.
Остались тільки дві медальки, а буглившися.
А це вже приватний будинок,
з який взялися волонтери.
Тут живе дві родини, одна частина
зруйнована повністю, інша у трішінах
та з дірявим дахом.
Що робити власник будинку Іго Ради не дасть?
Тільки 30 тисяч коштує
знесення та вивість сміття.
На будівництво треба шалені гроші.
Ось ця стена у нас вся відстала,
повністю, вона вся буде відпадати.
Якщо я зробив цю цю додавшу розбору,
в мене це все дальше паде.
Вона так маленького пору там має.
Поки тут волонтери розбирають завали
і думатимуть, що робити з будинком далі.
В один приїжджає в поройнованні
Ірпінь, Бучу, Бородянко, що вихідних.
Фізична праця, деє відчуття користь і країні,
але важко морально.
Усвідомлювати, що пережили люди.
Люди напостійно розповідають
теж з перших днів війни,
як вони рятувались сама, як вони рятували своїх родичів,
як вони сиділи під завалами, під обстрілами.
І трохи складно було для нас,
бо одна дія розбирати якісь речі,
завалити щось, ще щось.
А тут людино розуміють,
що ти буквально руйнуєш
залишки її життя
і вона постійно намагаєся
сказати, це зберігти,
а це, будь ласка, там сюди віднести.
Але основне завдання разом з бригадами
професійних будівельників
реанімувати будівлі.
У нас основний преритет – це будинки,
які потрібно зберегти на зиму.
Ми почали їх консервувати,
це закліти плівку,
накрити тентом,
які ми там дві шиферинки вставити,
щоб люди могли в цьому будинку вже жити.
Це перший преритет.
І там реально є об'єкти,
то треба реально покласти три шиферинки,
чотири п'ять.
І вже в людини не тече,
вона вже може робити якісь внутрішні роботи.
Нині взялися відбудувати чи законсервувати
30-ки будинків, приватних та багато поверхівок.
Все безкоштовно.
Робочі руки, що є,
заявки на допомогу сміливих відновлювати
можна залишати на сайті
підмога Гов'юа.
Наталя Кулик, Артур Торович, Факте.TV
Єдині новини.
По рівіної з утраченим житлом
високі ціни на харчі вражають мало.
Однак подорожчення овочі
у сезон збору вражаю на
88% – це точно привід
від стежити тему.
Подорожчило майже все.
Знадачущих арчі – хліб,
макарони, ольія.
Та найвідчутніше – покішені б'ють ціни
на овочі.
По пристарт у всіх регіонах
збору свіжого вражаю,
вартість їх удвіча
вища ніж минулого року.
Тимчасово у тратах Ерсончини, інших
піддених регіонів, дороге, пальне.
Ускладне налогістика. Все це
збільшує цінник.
Однак шторми на овочевих
фронтах закінчиться, що й на ми
переможемо ворога. Думи, дорогі помідори
і дорого капусту нам просто треба пережити.
Репортаж Христина Гавриш.
Хліб, олія, цукор, куряти на таяйця.
Ці продукти належать до соціально-значущих ціни,
на них ми перевіряли на передодні повномасштабної війни.
Я намагалася обрати найдешевше і найнеобхідніше,
але навіть це потягнуло мені на 265 гривень.
Нині ми у тому самому магазині,
спробуємо зібрати той самий набір продуктів і порівняти,
наскільки змінилася на них ціна.
Єтина, що подешевшило за останні місяці яйця,
аж на третину.
Ми є достатньо великими експортерами яйця.
А тепер я виймі собі, що раптового експорт припинився.
Ви ж курям не поясните, що не треба зараз нестися,
тому що нема дипродавати. Правда, кури продовжують нестися.
То весь оцей величезний обсяг виробництва
потрапляє на достатньо маленький аренок.
Через заблоковані расшистами порти наші аграрії
не мають змоги вивозити свою продукцію на експорт.
І це стримує ціни на українське, на наших прилавках.
Та попри цемі й бухонець хліба подорожчав на три гривні.
Сукор на п'ять, сонішникова олія на двадцять гривень.
Майбільший вплив буде через паливо,
тому що тут ми не можемо ніяк впливати на його ціне.
Якщо паливо окоштує більше двох євро у ті самісловаченні чи Польщі,
то в нас воно менше окоштовати не буде.
Я зібрала свій кошек, у ньому немає гречки,
а вона цьогоріч б'є ці нові рекорди.
Невпинно дорожча іще один популярний продукт макаронні вироби.
Українських стало менше через заблоковані на півдні заводи,
а імпортні доїжджають ледь незолотими.
Мій чек — 335 гривень, 50 кофіок.
Це приблизно на четверті дорожча, ніж допом на масштабної війни.
Та лідери зі дорожчення ось тут,
попри новий урожай ціни на овочів, перто деруться в гору.
Пані Фаїна, озвучуючи їх, три чи вживає слово «астрономічні».
Кабачок, то вобще астрономічна ціна на кабачок.
Кабачок тримається на опті 25-35.
Каже, такого стрімкого подорожчення не пам'ятає,
а торгу є жінка вже з десяток років.
Якщо капуста в цей час була на опті,
а якщо 5 гривень, 5,50, то зараз вона 30.
Огірки, томати, карто, пля, морква — усе це подорожчало на 50-80%
у порівнянні з минулим роком.
І це попри те, що свіжий урожай збирають вже в багатьох регіонах.
Буряк в цей час був, десь приїздило 10-15 гривень.
Зараз світіки 40 гривень на овочі.
Тим часом у нашій овочевій столиці на окупованій Херсонщині
городину продають за копійки.
Буряк.
Два гривня.
Добре.
Часом вирощене за бестінь,
росіяни забирають у фермерів і вивозять у Крим.
А довести Херсонського родину до нас неможливо.
Тож дефіцит відчутний і на цьому дехто ще й спекулює.
З тим, що Херсону немає, а така область як Одеська,
вони цим користуються, піднімаються,
тому що знаю, що будуть їздити тільки до них брати.
Борщ, який від недавно є культурною спадщиною Юнеско,
подорожчив цього року у двічі.
Ось такий мінімальний овочевий набір,
до нього обійшовся мені у 115 гривень.
А ось в м'ясу до борщу подорожчало найменше.
Курятина додала в ціні 10 відсотків.
Свинина 6, а яливичина навіть подишевшала.
Таке м'ясо коштуло 260 гривень.
Щас 290 гривень.
Я вам чесно скажу, якби люди брали, то воно бі дорожче було.
А так як у людей немає зараз грошей, то через того воно й дешевше.
І щоб щось продати, треба людям уступати.
Близько 7 мільйонів українців виїхали за кордон.
Багато хто з тих, що залишилися, втратили роботу,
а отже і купівельно спроможність.
Та попри це фахівці переконують, рости ці на міще є куди.
І подальша інфляція не минуча.
Кожен день летять ракети, кожен день хтось гений.
Кожен день ми втрачаємо промислові підприємства.
Економіка України практично працює на відсотків 50.
Ну з якого дива, раптом ці не почнуть дешевшити.
Тож нині усе в руках нашої армії.
Чим швидше вона вибія окупантів,
тим швидше почнуть відновлюватися наші заводи і оговтуватися економіка.
Христина Гавриш, Роман Штрябаков, Факти.TV.
Єдині новини.
Ось так завершується 145-й день війни і поки.
Всім нам дуже важко.
Але вже точно на один день ближче до перемоги.
Слава Україні.