Я просто так випадав, що його падаю на коління.
Несколько секунд я не розумію, чому я на коліннях.
Ну, то він приглушився так і що.
І потім я починаю розумію, що там все у мене сипиться, що ломається.
І ти починаєш розумію, що карау.
Житову будинку неможливо.
Не має газу летти че вода, в середні соцільні руйнування.
Битескло повсюди.
Не знаю, за що хвататися. Просто не знаю.
Іногда як-то закриватися, вийшати не можна з дому.
Тут не зажбросить відкритий дом, тут багато імущіства.
Слава Богу, не зима, що то будемо робити.
З чотирьох ракет, скерованих по обласному центру, вдалося збити одну.
Інші поцілили у підприємство та дощенту зруйнували банківське відділення.
Ще одна влучила у торгівельно-розважальний комплекс на центральному проспекті міста.
Момент прилету зафіксували камери спостереження встановлені в середині.
Тут досі ліквідують наслідки влучення.
В усіх будинках навколо вибиті шибки.
Люди нашвидку руч намагаються затолити вікна.
Всі крамниці та салони одразу у кількох кварталах поруч з епіцентром вибуху Потрошчині.
Правоохоронці на півдня перекривають рух у центрі міста.
Зарювлення вас приймали.
В людей збирають дані щодо збитків.
Господарі Васильного салону навіть не розуміють, як усе підрахувати.
Окрім пошкодженого одягу, руйна цій тут просто неймовірні.
Розбіта окно, окно виходящее на проспект, ряда, розбіта.
Потолок розрушений весь.
Вітріни, все розбіта.
Втора івідьна, розбіта все.
Найбільше руйнування у Шевченківському районі та старому середмісті Запоріжжя.
Одна людина загинула, ще троє шпиталізовані з пораненнями різного ступеню.
Керівництво області провело термінову нараду і спосилення заходів безпеки.
Окрім ракетних обстріляв, за останній тиждень,
росіяни в рази збільшили концентрацію окупаційних військ під Запоріжжям.
Яков Носков, Андрій Хубовка, ТСН. 1 плюс 1. Марафон. Єдині новини.
Росіяни штурмовують українські позиції, одночасно на кількох напрямках,
повідомила заступниця міністра оборони Ганна Маляр,
бо її досягли максимальної інтенсивності.
Попереду нас очікує надзвичайно складний і тривали етап боротьби
до цілковитого звільнення наших територій у міжнародно увизнанних кордонах,
написала Ганна Маляр у фейсбуці.
Особливо складна ситуація на Донбасі.
Росіяни у Притул наблизилися до сєвродонецька і намагаються його оточити.
Український центр Луганщини, де намагаються захопити будь-що.
У районі наразі діє близько 25 російських батальйонно-тактичних груп.
Нагнали расшисти сюди і неміруєно техніки.
На ключевих напрямках російської техніки на Донбасі
зараз більше, аніж в України, у співідношенні приблизно 1 до 20.
Так розказав президент Зеленський під час виступу в українському домі у Давосі.
Україні терміново потрібна потужна зброя, яка дозволить нашої армії
не втрачати стільки людей на голоси в Зеленській.
Президент не хоче, щоб перемога над Росією була оплачена сотнями тисяч життів.
Ну а що ж, Давос?
Всесвітній економічний форум, на який у Швейцарії щороку збираються наймогутніше люди світу.
У перший після Роспаду Радянського Союзу Росія там опинилася за бортом.
І центри обговорення про відних економістів світу була війна,
яку вона розв'язала в Україні.
Чого варта західна демократія в цих умовах?
Чи здатна вона протистояти агресії?
Усь питання, на якій насправді шукали відповідь
і на публічних дискусіях і в кулуарах.
Почався форум в неділю, сьогодній фінальний день,
то чи почули, в Давосі, заклики України дати більше зброє?
І хто пропонує нам поступитися путіно, щоб швидше закінчити війну?
Кореспондент КТСН Яна Слісарчук розкаже.
Повна зала посадовців і бізнесменів з усього світу чує звук української біди.
92 дні війни, не здається, це безперервно триває один довгий, довгий день.
Це дуже важко пояснити в Сонячному мирному швейцарському Давосі.
Будинок злочинів Росії, в спороді, десь щороку під час освітнього економічного форуму
російські олігархи витрачали тисячі доларів на російські прийоми
за літною горілкою та кав'яром, моторошні світлини з руїнами.
Некік перетворилися українські міста.
Контрасти з тим, як Давос сприйняв агресію Росіїв 2014 році, справді разючий.
Тоді хоча офіційне представництво Кремлятору хискоротилося,
олігархи в Сещені в чому собі не відмовляли.
Тепер усі визнають, світ до корінно змінився.
Терез нобес немає більше справ, як завжди в Давосі теж.
Ця віна – це насправді поворотний момент історії.
Вона змінить нашу політику і економіку на багато років.
Питання в тому, як саме, вже звично розмовляючи зі світом по відоозв'язку,
Володимир Зеленський нагадує заходу про колективну відповідальність.
Задається питанням, хто значує, наказав би Путін руїнувати вщент тисячі мірних осель,
якби не його переконання, що за це нічого не буде.
Не чекайте рокових пострілів, не чекайте застосування Росією спеціальною зброєю, хімічню, біологічню,
не дай божі, б'ядерно, не створюйте у агресера враження нібито світ,
не чинити мене достатньо спротиво.
Якщо до нас, як найшвидше, не надійдуть реактивні системи залпового огнів,
встановища на Донбасі ще сильніше погіршиться, воно вже надзвичайно погане.
Без РСЗВ ми не зможемо звільнити Херсона, там на нас чекають люди.
Ми не можемо дозволити Росії і залишитися в Херсоні,
бо звідти в них стратегічна позиція – загрожувати центральній Україні і Одеському напрямку.
Українська влада закликає компанії, що покинули російський ринок приходити до нас.
І вже не вперше пропонує конфізкувати всі російські активи,
що лишилися на заході, на компенсації постраждалим бідросійської війни,
аби довести усім питиційним агресорам світу, що війна не дає бажаних результатів.
Британський фінансист Білброудер абсолютно згоден санкції проти Росії зараз за слабки.
Зараз лише 35 олігархів зі 118, які є в списку форбса,
потрапили під санкції в США, ЄС, Британії, Канадії чи Австралії.
А треба, щоб під санкціями опинилося 118.
Треба повністю закрити доступ Росії до системи Свіфт, не 65 відсотків банків, а всім.
До світової спільноти бізнесменів звертається президентка Єврокомісії,
пропонуючи доєднатися до відбудови України.
Удав ось багато розмов про так званий сучасний план маршала,
який поєднуватиме інвестиції та реформи.
Єдеться передо всім про вдосконалення адміністративної системи України, боротьбу з корупцією,
затверчення незалежного судочинства, аби результатом стала оновлена повністю готова до вступу в ЄС-держава.
Ми, як Євросоюз, пропонуємо створити платформу, на який об'єднаються всі країни,
фінансові установи, бізнес, приватний сектор та громадські активісти, які хочуть долучитися.
І я закликаю спільноту бізнесменів, яка тут зібралася підтримати Україну, долучитися до нас.
Ви нам потрібні.
Слава Україні!
Зустріч з прем'єром України та ліцепрем'єром, а також містром закордонних справ,
на неї записалися понад 70 генеральних директорів різних компаній світу.
Серед інших заходів за участию українських поседовців у Давосі відбувся і перший міжнародний саміт Дія,
24 травня, рівно за три місяці після широкомештабного вторнення Росії.
Україна планує приєднатися до єдиного європейського ромінгу,
аби наші громадяни, що покинули країну через віну,
могли дзвонити додому без тоді даткової плати і користуватися мобільним інтернетом.
Естонія пропонує розширити цифровий документ оборот і зробити його спільним,
аби потрібні кожному при працевлаштуванні чи звернені до лікарів документи
можна було демонструвати без зайвих паперів, де завгодник.
Нам треба буде зробити це європейським майбутнім для України
і зробити це практичною реальністю,
значно раніше до того, аніжжа Україна стане формально членом ЄС.
Тож ми маємо здобувати усі можливі дані від медичної сертифікації
лікарів до будь-яких, наприклад, освітніх документів інна в пакі.
Це має бути обмін, бо я певен, що буде багато естонців,
які захочуть працювати в Україні, захочуть заснувати бізнес в Україні.
Утім, російського чорного кав'яру деяким гостям форму відчутно не вистачало.
Кажуть, окуларах Давосу достатньо розмовчений час припинити вогонь,
домовитися з Кремлем та повернутися до бізнесу з росією.
Пишав соцмережі радник президента України Михайло Подоляк.
Наупротив фашинебельних споруд,
шокуються українські активісти, заклакаючи негайно припинити
купляти в Росії енергоносії, а відтак давати і нові гроші на війну.
Чого варта західна демокрація?
Ось на яке питання доводиться відповідати учасникам цьогорічного Давосу.
Стримано на панелях чи відвертіше у кулуарах.
Поки що шансів на Європейський ембарго російських енергоносійів немає.
Його категорично заблокувала Угорщина,
а в Італії вже відверто говорять про те,
що годі постачати Україні зброю.
Треба примусити її до миру.
Вторгнення росії може бути початком третьої світової війни,
і наша цивілізація може цього не пережити.
Свобода важливіше за вільно торгівлю,
захист наших сцінестей важливіше за прибутки.
Відмовитися від російського вигілля і нафти до кінця року
ще раз обіцяє на форумі канцлер Німеччини Олав Шольць.
Він каже, Путін хоче повернутися до світового порядку,
за якого те, що правильно, диктує найсильніший,
в якому свобода, суверенітет і самовизначення не існують.
Саме тому світ повинен підтримати Україну.
Путін серйозно сяде за стіл мирних переговорів тільки тоді,
коли зрозуміє, що оборона України йому не зламати.
Саме тому ми підтримуємо Україну.
Виклики цього року називають найсерьознішими за всю історію
існування до войського форуму,
який вперше проходить в зелених, весняних кольорах, а не взимку.
Саме від людей, які протягом останніх 4 днів
обмінювалися думками в швейцарських горах,
залежить чи чекає на агресора швидка поразка
від спільних зусиль демократичного світу.
Яна Слідсрачок, ТСН, 1 плюс 1. Марафон. Єдині новини.
Русія тим часом намагається зіграти на продовольчій кризі.
Москва запропонувала відкрити коридор у морських портах України
для вивезення українського зерна, але в обмін на зняття санкції з себе.
Ви участь колись від серйозно за непокоїними можливістю голоду
така пропозиція є нічим іншим, як шантажем,
переконаний міністр закордонних справ України Дмитро Кулебо.
А от чи готові розглянути угоду з Росії в Сполучених Штатах,
запитаємо американську кореспондентку ТСН Ольгу Кошеленко.
Оль, вітає, Русія говорить про зняття санкції уже не вперше.
Цього разу в обмін на деблокаду продовольства.
Чи розглядають у Вашингтоні таку можливість?
Алло, росіяни торгуються і заходом щодо накладених на них санкції.
Справді, на передодній заступник міністра закордонних справ Росії Руденко
озвучив про позицію.
Мовляв, вони обіцяють гуманітарний коридор для вивезення зерна
з українських портів в обмін на зняття санкції з Росія.
Причому хочуть вони, щоб зняли санкції з їхнього російського
експорту на фінансових транзакцій.
І на цю заяву вже відрагували у державному департаменті
сполучених штатів.
Речник відомства NetPrize назвав такі заяви, цитую,
порожніми обіцянками, нагадавши, що різного штибу
запевнення Росія давала і раніше.
Але завжди їх порушувала.
При цьому, Прайс на волосив, що сполучні штати та партнери,
розробляючи свої санкції, свідомо
не накладали ніяких обмеженьць саме на російсько-осільську
господарською харчову продукцію.
Адже це було для них принципово, щоб не спричинити голод
у світі, щоб не постраждали менші країни.
І далі я пропоную послухати прямо мову.
Я думаю, що усі мають вагомі підстави
скептично ставитися до обіцянок та пропозиції з боку Росії.
Адже це та сама країна, яка місяця ми ствежувала,
що немає наміру втрагатися до свого сусіда
та розпочинати цю жорстоку війну.
Від ресії ми не використовуємо продовольство як зброю
нашій санкції, які не стосуються їжі.
Залишатимуться у силі, до поки Путін не припинить
агресивну війну проти українського суворенітету.
Речник Держдепу наголосив, що це Росія
свідомо блокує порти і цілить у зерношковища.
Це така тактика ведення агресивної війни
спричинити голод у світі для того, щоб змусити захід
і піти на переговори. Але як бачимо, шантаж
принаймні наразі не вдалий.
На тому місто світі активно міркують як діяти,
як розблокувати українські морські порти
і свої пропозиції. З цього сприводу вже висловлювала
група 7 ЄС.
Призвучала навіть пропозиція Литви про де блокаду
українських портів під їдою НАТО.
Адже всі свідомі того, що це проблема
вкрай серйозна і її треба вирішувати
до того часу, як потрібно буде транспортувати
українське зерно. Нового вражаю.
Дякую, Ольга Кошеленко, кореспондент
КТСН, зі сплучених штатів про реакцію
на російський зерновий шантаж. Росіяни нагадаю
пропонують розблокувати вивезення українського зерна, але в обмін на зняття
сам цей і цей шантаж наразі не вдалий.
Подякував за підтримку і запевнен, в Україні сьогодні
вирішуються доля всіх європейців.
Президент Олимар Зеленський сьогодні виступив і зверненням
до сейму Латвії. Наголосив, що необхідно
як найшовідші ухвалити шостий пакет санкції
проти Росії, ключно із нафтовим
ембарго. І зазначив, що Латвія, яка
немає великих ресурсів, робить величезний внесок
у допомогу та перемогу України, яка завжди
пам'ятатиме про цю підтримку.
Ви сприймаєте нашу боротьбу за свободу,
як вашу власну боротьбу.
І це дійсно так, бо саме зараз і саме у нас в Україні
вирішується доля всіх нас, всіх європейців.
Саме силою зброї в війні, яку розпочала
Росія проти нашої держави, проти України
і одночасно проти свободи усіх, усіх своїх
сусідів, визначається те, що домінуватиме
в Європі протягом найближчих 10-теліть.
Або це буде справедливість для кожного народу,
якою ми з вами хочемо, або
Росії вдасться зробити знову
головними словами для різних народів
слова окупації, репресії, депортації.
Я вдяюся вам за рішучість, з якою ви стали
набік справедливості.
Ну а далі обіця на розмову про житло і містичні речі
у музеї нашого геніального філософа.
Будівництво викупча орента, що робити переселенцям,
чекати нових квартир чи відбудовувати власноруч
плани влади та реальні прогнози.
Попалися, СБУ ідентифікувала Росіян,
що закатували сільського голову Мотижина, як шукали
убивць. Скрипка генія чи зазвучить
унікальний інструмент українського філософа
на ругінах його музею.
Ця десенна і ми продовжуємо марафон єдині новини
квартирним питанням. Кожен день війни робить його
особливо болючим. За оцінками міжнародної організації
і зміграції через вторгнення Росії,
понад 8 мільйонів українців покинули свої домівки
і примістилися в середині країни. І ще більше 6 мільйонів
виїхали за меж України. Це дані ОН.
Скільки з них потрібно абсолютно нове житло,
бо його знищили расисти? Ці цифри, на жаль,
ростуть щодня. Найвідомо, поки що і скільки
наших земляків захоче залишитися в нових містах,
де довелося виїхати, але точно відомо одне,
усім потрібно десь жити.
Программа компенсації втрадчиного житла
українська влада ще розробляє, ну а ми вирішили
подивитися до гринку нерухомості, який
поволі починає уживати.
Насамперед тому, що купити чи продати житло
вже можна, але є обмеження. Такі операції
заблоковані в регіонах окупованих, або де тривають
бої. У годи купівлю продажу здійснюють
лише визначені нотаріуси і винятково там
дежитло розташоване. А от як щодо попито
на цю нерухомість? Він потроху
росте також, особливо на заході нашої країни.
Забудовники відреагували Меттєво, це можна
чітко відстежити за кількістю будівельних майданчиків,
які починають уживати. На заході
швидше, у напрямку на схід трохи повільніше.
Один з її столичних забудовників нам повідомував
доведуть до ладу передусім ті висотки, які максимально
близькі до здачі. Ціни обіцяють не задирати.
Хоча зміняться і вони. На первинці
ціна квадратного метра уже зросла в середньому на 6,5%
у твердій валюті. Найдорожче метр нового житла
обідиться на Закарпаті, потім ідеалівів,
Одеса і Києва підвищили вартість зовсім трохи.
Щодо вторинки, туди ціни особливо
не змінилися. Столична нерухомість подешевшила,
зважаючи на те, що до війни вартість
квартиру Києвії без того сягали якихось захмарних позначок.
Квартири у Львовіновпаки стали дорожчим.
Утім, особливого попиту, сама на купівлю,
наразі немає, кажуть гривці ринку. Все, що зараз відбувається,
це ще тільки натяг на позитивні зміни.
Люди бережуть гроші. Або, поки що не готові
ці регіони, або просто не мають
сільки завщаджень, щоб вкластися у нерухомість.
Тому найактуальніший варіант, наразі, оренда.
І от якраз ринок оренди житла від початку
по намасштабного наступу Росії змінився кардинально.
У столиці ціни впали на 30, а в деяких сегментах і на 60%
геть інша ситуація на заході країни,
куди масово тікали люди від бойових дій. Там,
подекуди ціни зросли у два з половиною рази.
То що буде з оренду і житла далі?
Ірина Коваленко досліджувала.
Зі своїм колегу Євгеном зустрічаємося
неподалік квартири, яку він хоче подивитися,
бо шукає собі нову.
Я проживаю один і воно цікава компакта квартира
і недалеко від моїї роботи, тому що так,
як з подорожанням Палова, я хотібо пішки ходити.
Прям з дому на роботу.
Але найбільше Євгене приваблюють ціни.
Звісно, залишну від району і стану
в самої оселі. Тож ідемо дивитися.
Заходимо в ухайну квартиру.
Власник Костянтин проводить до просторою
та світлої кімнати звідти Великий балкон.
Отім це все ж таки так звана гостинка.
Тож кухня і вана кімната тут мікроскопічні.
Отім є і бойлер, і пральна машина,
електрочайник і плита на дві комфорки.
Ви, поладинник, тож він в половину від звичайного.
Важливе питання – скільки тяг на комуналках у цій квартирі?
Січень – 2600 гривень, з них опалення – 1600.
Неопалюваний сезон, близько 600-800 гривень,
в залежності від споживання.
Спочатком повномасштабної війни зі свого попереднього квартиранта,
Костянтин брав тільки комунальні платежі.
Зараз ситуація більш менш стабільна,
і чоловік відновив орендну плату.
Ця квартира здавалась до вийнні часи 10-500 гривень.
Тож зараз цю квартиру ми пропонуємо за 7000 гривень.
Костянтин каже, що кожні 6 місяців, залежно від ситуації,
в країні вартість переглядатиме,
або вбік дорожчення або зменшення ціни.
Якщо брати вартість до війни і вартість зараз,
то можна сказати, що на бюджетних об'єктах ціна знизилась
десь приблизно на 30%.
Ріалтери пояснюють, такий обвал ринку оренди
в столиці тим, що чимало людей виїхало,
а кількість пропозицій оренди зросло, а от попити обмаль.
Тому зараз можна бюджетно заселитися приміром на Печерськ.
Зараз, в принципі, я вам скажу, за 8000 гривень можна зняти квартиру на Печерську.
Так це буде старий будинок, так це буде не супер ремонт,
але буде чиста, буде охайна, буде більш сучасна.
Раніше, говорить Юлія Курганова, за 8000 гривень можна було заїхати
в однокімнатну, хіба що на віддалений спальний район,
як от троєшину чи борщагівку, а от ринок оренди елітного сегменту впав ще неще.
Раніше вона могла коштовати 2,5 тисячі доларів,
то зараз її можна зняти за тисячу доларів, аби тільки квартири не стояли.
Кардинально інша ситуація в західних регіонах,
бо саме туди перейхали люди, тікаючи від бойових дій.
Найбільше попит на житло у Львівських, Хмельницьких областях та на Закарпатті і Буковині,
подекуди ціна оренди зросла у Двічі.
Так, на Львівщині до 24 лютого середня вартість оренди квартири була 7,5 тисяч гривень,
а вже от у травні майже 13 тисяч.
В Івано-Франківській області оренда була 5,400, а зросла до майже 8 тисяч.
На Хмельниччині з дорожчила у більшні ж двічі з 3,700 до 8,5.
Отім надалі фахівці прогнозують сповільнення зростання цін на оренду житла у західних областях.
Тобто ціни ще не падатимуть, але так стрімко вже не йти муть в гору.
Але найголовніший фактор і барометер цін – це ситуація на фронті.
Все буде злежно відтовано, настільки швидко, де боже, у нас буде зменшувати запруження,
до боївих дій і люди можуть дозволитися повертатися в ті місця, де вони раніше жили.
І тоді вже буде зменшення попиту в західних регіонах, що звичайно відбирається в цінні.
У західних областях ціни поступово почнуть знижуватися,
а в центральних регіонах підуть в гору.
А отже, справді, парадоксально у прогнозах фахівців,
що бумна оренду житла буде і в таких напівзруйнованих за місяць окупації містечках, як Ірпінь і Буча.
Там буде великій попит, люди, які живуть там і зараз немає можливості проживати всьому житлі,
або воно знищено, бо треба відновлювати, то там буде попит і там, звичайно,
ринок оренда дуже таки перегріти також буде.
Ріелтери кажуть, що саме ті люди, які мешкало у цих містечках, до війни,
цими вони будуть повертатися і намагатися відновити своє житло, відбудовувати і ремонтувати,
і відповідно знімати і здавати оренду.
Ірина Коваленко, Андрій Марченко, ТСН 1 плюс 1, Марафон, єдині новини.
Люди в Ірпенії справді намагаються ремонтувати свої будинки поки що власними силами.
Там вже кейвська обласна рада передала 7 гектарів землі під нове будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб.
Де ці гектари вже бачили кореспондент КТСН Алла Хоцінівська.
Ну а заодно дізналася подробиці нового законопроекту, який доупрацьовує Верховна Рада
про компенсацію втраченого майна не грішми, а квадратними метрами,
то коли ті, хто втратив дах над головою, зможуть сподіватися на нове житло
і що для цього слід зробити. Дивіться.
Брезент та шини під певним кутом – це тимчасова конструкція з водовідведення
доходні з пошкоджених багато поверхівок – вірпані.
Ми колись сусідами її змаєстрували самотужки, щоб зберегти вцілі лимайно від дощів.
Ну, вона туди уходит, туди уходит, і спаряється.
Їхні будинок російські війська обстрілювали з мінометів, від вибуху автомобіля зайнялося кілька поверхів.
Геть вигурюли квартири на першому поверсі та мансарда.
Майже місяць тому оцінити стан будівлі приходили експерти, фотографували, оглядали,
і з освітків на цьому етапі огляд був лише візуальний.
Експерти кажуть, висока температура під час пожежі псує бетон.
Опорні конструкції втрачають своє міцність.
Їх завдання – зрозуміти, чи варто відновлювати дім, чи краще його знести.
У предварительному пастуту повідаємо, що прошниць бетону вже сніжена.
Бачимо круглопустотні плити перекриття, які знаходяться в аварійному стані і не підлягають відновлення.
Ми в нас той на складніший випадок, коли ми не можемо за декілька годин обстежити будинок і зробити однозначно висновок.
Микола тоді супроводжував фахівців.
Його квартира вціліла, які більшість сусідніх помешкань.
Саме більше посвідови вваженье в моєй квартирі – це прилетівший осколок і розбивший раму.
Вон, вон, вон, і він прошиб холодильник, вонтри остался, і снізу, і що.
Тобто, грубо говоря, замінити оконний блок і в квартирі можна жити.
Від комісії висновків немає досі сусіди, Микола взявся рятувати житло, щоб і гощий не затопило.
Таке накриття каже компроміс робити капітальне відновлення даху, мешканці будинку відмовилися.
Жильці, пострадавши в цих квартирах, категорически запритили це робити,
тому що вони вважають, що якщо тут щось буде сделано, вони можуть лишити компенсації.
Те, що сделано, позволяє сохранити мебель і обустроєство квартири знизу на довгий період.
І квартира може стоять, ждать яких-либо рішень.
Переймати досвід цього під'їзду прийшли з інших комплексів.
Олександр каже, по шкоджені покрівлі типова проблема для міста.
Якщо далі зволікати, вони втратять і те, що вцілило.
А це після всіх цих подій, зараз наш найбільший ворог, підрядників, до яких вже зверталися,
для того, щоб отримати якийсь коштуріс на ці роботи, відновлення даху, то суми не під'ємні, скажемо так, для мешканців.
Чи будуть наразі від держави, ми навіть на це поки що не можемо розраховувати, тому що ми розуміємо, що у державі йде війна.
Держава обіцяє відшкодувати втрати.
Для цього фотографія та відом пошкодженого житла треба внести в додаток дія.
Такі заявки вже заєрстрували майже 173 тисячі українців, лише за останні три тижні ця цифра зросла на 56 тисяч.
Якщо дії не має заявку слід подати до органів місцевого самоврядування та військової адміністрації,
також звернутися до НАДС поліції для відкриття кримінального провадження за фактом знищення або пошкодження майна.
У центрах надання адміністративних послуг щодня черги.
Люди подають документи на відшкодування втрат.
Ольга тільки не повернулася до ірпення після майже трьох місяців в евакуації, а квартира непридатна для життя.
Міна втратила у вікно і зрульнувала повністю вусилю.
Не має вікон, двірей. Уважається, що це частково втратимайна.
Серед пакети документів, копії, права власності та технічного паспорта, а ще фотографії пошкодженого майна.
Ми розпечатали, нам правда говорили, які зробили коложами.
Хто-то колорові робить.
Як саме компенсувати ми збитки, це питання уряд лише розробляє.
До законопроєкти дупитати внесли вже понад 700 правок.
Найбільш дискусійні чи будуть відшкодовувати житло більш як 150 квадратних метрів.
Сперечаються, що робити з нежитловим приміщеннями та комерційною нарухомістю.
Якщо о селі можна відновити, компенсація буде грошова.
Якщо ж дім треба зносити, замість гошей людям дадуть квадратні метри.
Прибачили можливість, що людина сама буде обирати населений пункт, де вона хоче мати таку домівку.
Людина сама буде обирати об'єкт, де вона хотіла би проживати.
Звичайно буде відповідна і методи каюцінки, експертизії,
бо не можна порівнювати всі населені пункти, вони мають різниці, навіть вартості житла.
Як саме це відбуватиметься механізм доупрацювують, хоча вже зрозуміло, на це надобляться сотні мільярдів гривень,
яких у бюджеті немає дофінансування залучатимуть міжнародних інвесторів.
Для тих людей житло, яких повністю зруйнована міська влада Ірпеня,
це встановлено звести новий житловий комплекс на території ось цього колишнього санаторію Ластівка.
Держави обіцяють цей проект профінансувати.
А поки пропонують нічліг у наметовому містечку, тим часовим приїхистком став і корпус одного із санаторіїв.
Удобно, уютно, чисто, заціприємно, так що все прекрасно.
У мене одна ракета вдарила в хату, другу в кухню, третя в веранду.
Чи компенсують гроші тим, хто за власний кошт вже взявся ремонтувати житло – питання відкрита.
Поки така процедура законопроектом не передбачена, що є зараз можливість у обласних адміністрації – допомагати, ремонтувати пошкоджене житло,
там міняти вікна, ремонтувати дохи, то це максимально зараз потрібно проводити, тому що буквально там декілька місяців і вже буде осіль.
Миколаш розуміє, поки тривають бойові дії, передусім гроші тимуть на військові потреби.
«Когда не окончиться і що останеться від імущества, якщо не захитить, ніхто не знає».
Алоха Зінійська, Сергій Моргун, Іван Гулувач, ТСН – один плюс один марафон – єдині новини.
В Ірпиній і Бучі, що відчуле на собі всі жахи окупації Рашистів, сьогодні побувала і прем'єр-міністерка Фінляндії Санна Мар'єн,
вона прибула зв'язитом до України. Главі Фінського уряду показали наслідки Русского міра, що залишили після себе окупанти.
З керівниками зруйнованих міст обговорили допомогу у відновленні житвлата інфраструктури.
На зустрічі з президентом Олдимром Зеленським говорили про військову допомогу з боку Фінляндії,
а також про санкційну політику і підтримку вступу України до Євросоюзу.
Ну, а це ось обличчя російських нелюдів. Дивитися на них не хочеться, але ці фото – тепер важливий доказ для суду.
Служба безпеки України ідентифікувала расшистів, яких підозрюють у катуванні і вбивстві селичної голови її родини і ще декількох цивільних на Київщині.
Окупанти потрапили в кадру однієї з місцевих камер спостереження. Зрештою вдалося впізнати ось цю вісімку.
Олег Керкунов, командир взводу, він міг дати наказ застрелити жінку, яка просто намагалася втикти з вулиць, якою рухалася російська бронетехніка.
Як шукали підозрюваних, цілий детектив у репортажі Руслана Тарасова.
Там спалиний будинок і тут цю машину кинуло звідси аж туди.
Це російська?
Так, заправчик був.
У Понівичина війною село Мотижен ми приїхали до Миколи Литвиненко. Він довго вагався чи давати інтерв'ю, бо боляче.
Це моя дочка. Вула.
Русійський солдат застрелив Ярославу на очах у батьків.
Тільки крик мав я таку роздуга така устрома. Фонтаном.
Причина вбивства солдату не сподобалось в броня жінки.
Я спросив на війщі, що його це зробили. Один з них той, що стріляв, він сказав, вона була в чорному.
Огенда сталася до 19 бересня. Родина Миколи, городами, тікала подалі від вулиці, якою рухалась російська бойова техніка.
Однак на БТРі окупантів був снайпер.
Ми бігли туди, бігли вже туди вниз, ось сюди, і вони вистривали.
Вони начали йти до нас, ми начали просить, якщо в них є врач, щоб показали допомогу.
Ми умоляли їх, ми затягали її в БТР, помчали до них на позиції.
Їх врач, він старався, коли ми не спасли її, вона погибла.
Та із вбивства дочки історія лише почалася. Росіани взяли Миколу в полон, бо він побачив їхні позиції.
Я був в тому сараї, коли мене привели, то Вік нас забили, щоб я нічого не бачив.
Чоловік не бачив, але чув усе, що відбувається поряд.
При мені вони катували десь четверо окремих людей. Я все це чув. Вони над ними знущались.
Уже після звільнення селища на початку квітня місцеві дізнаються.
Катувало росіяни родину селищного голови Мотижина Ольги Сухенко.
Їхні тіла знайдуть на краю ліса у брачкому гилі.
А за кілька метрів закупали тіло дочками коли.
Вон хрестик вони поставили. Вроде б і полюцькі зробили, але не полюцькі вбили.
Цей одіялов пізнав одразу. Ну і доставли меню доньку.
Поруч з позиціями російських військових спали не українськими артилеристами ліс,
розбиті укріплення, дві кинуті пральні машини. Росія не тікали звідси з усіх нік.
Почався бій в лісі. Наші їх почали вбивати. Я почув, як вони стали відходити. І танки, і гради.
Зокри, які ми зібрали.
Ми дошли вовтеча ворога. Зіграла на року правоохоронцям.
Кинути шеврони допомогли ідентифікувати росіян, що тримали, миковала Твиненка, в полоні.
Дуже багато документів знаходив їхніх.
Взагалі вже встановили його і встановили, що він робив.
Росіяни лишили в окопах не тільки поодинокі паспорти, але і повні списки військовослужбовців
та позицій, на яких ті були закріплені.
Прокурори вже вийшли на слід вбивць Ярослава Литвиненко.
У нас вже є фотографії, що ми впізнавали російських військових.
Саме б моти ж не було 37 окрема гвардійському мотостеріукову бригаду.
Встановили вже перелік військовослужбовців,
щоб подальшим вже цих осіб притягувати до кримінальної відповідальності.
Кримінальні справи спочатку потраплять до українських судів,
а після усі зібрення докази воєнних злочинів відправлять до міжнародних установ.
Про якийсь час біль може ітихне, але це б надо багато час.
Згорьований батьком Екола, якби не було важко згадувати подробиці тих днів,
готовий свідчити ави, кати та вбивці були покарані.
Руслан Тарасов, Йгор Сулі та Роман Сисченко, ТСН, 1 плюс 1, Марафон, єдині новини.
Ну іще свідчення для суду у Газі.
Сафаріна людей лаштовують укупанти у Херсонській області.
Люди, які намагаються виїхати із зони обстрілів, не пропускають, але скеровують на міні поля.
Ну а тих, хто все-таки прорувався через міні пастки, розстрілюють із мінометів та куламетів.
На кордоні Маколаївської та Херсонської областей нашим бійцям і знімальній групі ТСН
вдалося дістатися до місця, де загинули цілі сім'я репортаж Руслан на Ярмолюка.
Вони кажуть, що це зелена дорога, а потім дають їм проїхати два-трь рази, а потім замінують поля і нарошниця їх знищують.
Свинтер автомобіли і людей. Просто неба серед поля на межі Херсонської та Миколаївської областей.
Та їх машина, нічого не прізміщаті, вона була розстрілювана з стріляцької зброї.
Коли авто під'їжджало, вони робили засідки і розстрілювали автомобілі.
Цієї дороги окупанти пускають автомобілі з біжінцями, щоб їх за деякий час розстріляти.
Міщені, яку повісли, це була ідеальна просто тайкторія для обстріло.
І вони напевно бачили, ага, в смислі ви проїхали через міни і почали обстріл.
Колону з біжінцями з Херсону окупанти знищили ще місяць тому, але наблизитись до автів, українські воїни змогли лише зараз, коли вибили окупантів з посадки.
Ти ж довго лежали, хотів запрати червоних хрест їх, але ніяк не могли тому, що противник нам не давав цього зробити.
Ми знайшли у цілілих цієї колони. Це дві жінки з дітьми, подруги, дві тетяни.
Коли вже почалися повідомлення про те, що можуть вчителів депортувати до Криму на перенавчання.
Це було останнє крапля у Сумнівах їхати чи ні. Тетяна вчитель-англійської з Херсона.
Мене почався великий страх. Я зазвонила Тані і говорила так і так, що я вже точно певна на що нам треба звідси покидати територію.
Ми домовили, що ми разом будемо виїздити.
Два десятки автівок, минаючи блокпости, поїхали не основним шляхом, бо там затори, покілька сотень машин.
Ми під'їхали до них. Вони сказали, що ні, ви сюди не приїдете тут заміновану.
Ось там дорога, от туди їдуть люди, от і ви туди їдете.
Деякі машини, половина, навіть машин повернулися назад, то вони не поїхали.
Їх расшисті спрямували на міні поле. У салоні їхали батьки Тані і вона позаду з дітьми.
Проскочили півдороги, аж поки їх не почали обстрілювати змінометів та кулеметів, а далі підрив.
Вибух на міні бачила подруга, яка у авто була в голові колони.
Повернулася вліву, почула глухий звук і побачила, що вироби землі просто піднімається до гори.
Прям на рівні мене. Я пригорнула діток до себе, думала, що їх так захищу.
Коли я повернулася назад, почула дуже потужний вибух, побачила велику хмару пелюки.
Ми проскочили до селища, побачили наших військових, ми повідомили про те, що там люди.
Коли після вибуха жінка прийшла до тями, вона лежала з дітьми на землі і її батьків пороскидала.
Підняла сина на спину і з донькою поповзли до села, а там їх врятували наші бійці.
Ми його положили потім, на мене так, зверху. Я за ножки його тут трошки взяла.
Цей головичку сюда положила, щоб не цей, і просила, щоб вона його підтримувала з заді спинку, щоб він не цей.
Ця жінка з дітьми дивимо уціліла, батьки, яких шукала місяць, загинули.
Вони лишилися там біля авто. Їхні тіла нащибіці змогли забрати лише інжен зараз.
Рашисти використовують людей, як живий щіт.
Вони можуть прикриватися місцевим населенням. Говорять, що можна проїхати, виїхати, а по факту вони ними прикриваються і вбивають.
Не дивляться, що там діти, дорослі, старі люди.
Дві титяни з дітьми вже обеспечені. Тут не стріляють і не вбивають.
У тихому селі жінки вчаться жити по-новому.
Читерка титяна каже, що про Херсон не забуває, а ні на мить, бо спілкується ще з людьми.
А там в окупації українці не втрачають віри, що Україна повернеться.
Тим часом мешканців Маріуполя окупанти зомбують просто на вулицях.
Український телеведучий Андрій Бідняков в Інстаграмі поділився відео, як росіяни возять машину з телевізором вулицями.
На величезному екрані окупанти показують свої пропагандистські канали у центрі захопленого міста.
Допис Бідняков підписав так.
Ізолювали від всієї інформації та возять машину з телевізором, звідки віщають знамениті правдоруби з Росії 1 і 1.
І вирушить вусами Міхалкову.
У школі дітей навчають історії Росії.
Як це можливо? Це якийсь сюр.
Але як видно з кількості образливих прізвиськ, що вигадують українці Кремлівському правителю, його тут м'яко кажучи не люблять.
Це підтверджують результати опитування групи рейтинг.
98% наших земеляків ставляться до Путіна негативно.
Відповідно самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, 96% українців теж сприймають погано.
Ватомість за останні два місяці, помітно, поліпчували своє ставлення до керівників Польщі, Великої Британії, Сплучених Штатів, Туреччини, Литви та Франції.
Найбільшу любов заслужив Андрій Дуда. За ним майже з однаковим показниками Борис Джонсон та Джо Байден.
Змінилося ставлення українців і до самої Росії.
Результат опитування Київського Міжнародного Інституту соціології, проведеного 13-18 травня,
показує, що лише два відсотки українців ставляться до держави агресорки добре, тоді як 92% погано.
Ну а створення Міжнародного Трибуналу для покарання винних у воєнних злочинах Росії і допомоги українським дітям
обговорювала заступниця голови Верховної Ради України Олена Кондритюк під час робочого візиту в Хорватію.
За держава підтримує Україну від самого початку вторгнення, чим уже допомогла і який її досвід може стати в пригоді.
Нам, кореспондент ТСН Катерина Федурченко, розкаже більше.
Засудили російську агресію у перші ж дні, виступають за санкції та допомагають економічно, за таку підтримку нашої держави.
Заступниця голови Верховної Ради дякує своїм хорватськім колегам.
З ними, Олена Кондратюк обговорює також як імплементувати рішення про створення міжнародного трибуналу,
який має судити відповідальних завоєнні злочини росіян.
Глова Хорватського парламенту зізнається, у його країні вболівають за українців і бажає нам як найшвидшої перемоги.
Обіцянка Хорватських парламентарів і надалі підтримувати Україну, зокрема на шляху до членства в ЄС, дуже вагома,
адже останні кілька місяців Україні розгорнулися справжні протистояння між проросійським президентом і друзями нашої держави,
хорватським прем'єром Пленковичем та парламентарями.
Одного з них, до Магоя Хайдуковича, український посол попросив і надалі просувати надання нашій державі статусу кандидатки учлени ЄС.
З задоволенням приймаю пропозицію, не здамся і продовжу відстоювати європейський шлях.
З хорватськими колегами віцеспікерка Кондратюк говорить про найболючіше спочатку російського вторгнення вбиту понад 238 дітей.
Поранень зазнали ще більше чотирьох сотень. Заступниця Голови Верховної Ради просить про допомогу для них.
Прошу допомогти дітям з України побачити море та відчути тепло-хорватського сонця, оздоровитися та пройти психологічну реабілітацію в вашій гостині Україні.
Хоча б натрохи забути, що таке ховатися під звуки сирену підвалах. Бачити і чути ракетні обстріли.
Віцеспікерка зізнається організувати такий відпочинок для дітей Україна зараз без підтримки інших держав не може.
Адже Росія заблокувала Чорне, Азовське моря, а пляжі нині заміновані.
Просимо також і про можливі наступні етапи підтримки України в політичних заявах, а саме визнання дій російської федерації,
які вона здійснює на території України під час вияних дій як геноцит українського народу.
Свою незалежність хорватія здобувала зі зброєю тому зараз так підтримує нашу державу.
Вже надала зброє на 16,5 млн євро та гуманітарних вантажів і ще на 5 млн.
І зголосилася допомогти з розмінуванням території, бо має у цьому питання сумний чи малий досвід.
Катерина Федорченко, ТСН. Марафон. Єдині новини.
Зіграти на справжній скрипційської в роди там, де закінчив свої зимні дні найвідоміший український філософ.
Горівся мій колега Костя Грубич. Грати, звісно, зібрався не сам, а руками справжнього віртуоза.
І ця його ідея якраз збіглася із проектом відлуння руйнації,
який вже не раз організовував виступ музикантів не на сценах, а на новітніх українських згарищах.
І ось таким згарищами після обстрілу расшистів.
На початку травня став музей Григорія Сковороди у Сковородинівці на Харківщині.
Точі, зазвучала там молодь яскрипки. Мені самі цікаво і дізнатися і послухати.
А у нас подивіться, який парк. Ходін-то я вам покажу, символічне.
Слухайте, не надо, як ви нас ваше кодити.
Хранительки музею Сковороди показують мені вікові липи у парку, деякі з яких шелестіли ще самому Григорию Савичу.
Музейниці з'яснаються, кожен тут уявляє, що національний світоч ось- ось просто вийде на зустріч.
А ми ходимо по території, ви щасті його бачимо.
У Сковородинівці, у колишньому маєтку Квалівських, Григорій Савич прожив останні роки свого земного життя.
Цього річ тут мали відзначати аж два ювілеї. Півсотліття власне меморіальне установи та трьохсотріччя знянародження самого видатного мислителя.
Але усі плани зруйнували расшисти.
Це просто нелюдське ставлення до всього живого.
Тому що, руйнуваючи таке світового рівня надбання, намагаються вбити нашу ідентичність, нашу духовність.
Трагедія Сковородинівки від початку травня вразила весь світ та мало кому віддому, що сталося з головними його скарбами, особистими річами філософа.
Їх не так багато, зокрема, годинник скриня скрипка.
Можливо, щось і вціліло, бо мелодія скрипки над Руйиною музею точно б підкресила сильну Сковородинівську тезу.
А Сковорода сказав, духовна зброя, вседніше ті лесної.
Вважання побачити ось цю скрипку, знято на відео ще до війни, і на який грав Григорій Савич, покликало мене у дорогу на Харківщину.
До музею інструмент передали начатки Якова Правицького, священника із Харківського села Бабаї.
Там філософ часто густо відпочивав, після мандрів.
Розпочав писати цикл «Байок Харківських».
І там ж йому подарували цю скрипку.