Деяне, яка був вирішений з цього вирішення?
Деяне, яка був вирішений з цього вирішення?
Удар по московських планах на фронті і чи буде ембарго на російську нафту?
96-й день Бороном, Рідно Україно від російських окупантів.
І ТСН на каналі 1-1 підбуває підсумки цього понеділка у межах об'єднаного марафону.
Вітаю вас, незламні українці.
Бої на Донеччині на максимумі.
Так, контратака українських огнів на півдні.
Яка несподівана тактика збройних сел України може зламати плани окупантів.
Зустріч по-за чергою.
Пакет санкцій буде ухвалено.
Чи погодяться лідери Євросоюзу, таке заборонити нафту з росії і що пропонують натомість?
30 на одне місце.
Ринок працює, намагається до неї пристосуватися, адаптуватися.
На кого полюють нині роботодавці і кого візьмуть швидше місцевого чи приселенця?
Бої на сході досягли максимальною інтенсивності, повдомляють у міноборони.
Решисти і далі намагаються прорватися усі в родонецьк адміністративний центр Луганщини після 2014 року.
Але наші воїни не відступають і наразі ЗСУ вдалося відкинути окупантів від ключової траси в Бахмут Лисичанськ, що веде до Сєвродонецька.
Росія не продовжить обстрілювати прикордоння сумщени Харків та Миколаїв,
а в курську області Росії чи поблизу нашої сумської
решисти відправили війська артилерію та ракетні установки, так повідомив губернатор регіону.
Загалом опротивна карта російсько-української війни нині така.
Найважні бої за Сєвродонецьк – війська окупантів на південно-східних околицях міста.
Ордан не припиняє завдавати артилерійських ударів по Сумщині та Чернігівщині із території Росії.
На Харківщині рашисти продовжували гатити понаселенних пунктах на півночі області.
На Донеччині ворог проведеть перегрупування для подальших наступів –
з Ізюмського напрямку на Слов'янськ та Барвінкове, з Лимана на Слов'янськ та Краматорськ.
На Бахмудському напрямку тривають бойові дії в районах населених пунктів Комишуваха, Новолуганський та Берестове.
У Запоріській, Миколаївській областях орда успіху немала, зазнала утрат, поповній резерв за рахунок за старілої техніки
і намагається вести розвідку.
Але контрнаступ українських захисників у Херсонській області порушить плани Росії контролювати окуповані території на південному напрямку.
Так вважають аналітики Американського інституту вивчення війни.
В одній із найгорячіших точок нашого фронту, неподалі кокуповної горлівки, перебуває кореспондент ТСН Олександра Загородний.
На цьому напрямку наші армійці стримують російську навалу, ще разу проріджують їхні лави при цільним вогнем.
Попри всі зусилля тут ворогу не вдається просунитися навіть на метр. Детальніше – репортажі.
Снаряд розривається перед самісінькою ворожою БМП. Українські артелеристи ніби дають російським загарникам шанс розвернутися і поїхати геть.
Але ті все одно пруть на повній швидкості до українських позицій. Ще рівно 7 секунд.
І 5 секунд, щоб рештки бойової колись машини піхоти вляглися на грунт.
Ми їм даємо гідну відповідь, то вони якось пратихаються.
Бейзнапсав до міха поміти в останніми днями ворог середбілого дня. Ось так відкриту на їхній ділянці вже не суне.
Чекає вечора. Тому бійці середбілого дня мають кілька спокійних годин.
Поки одній бійці спостаряють за ворогом та чистять зброю, інші стагають перекусити.
Що за сукоч, каже?
Гречко.
Непонятно.
Сало дають?
Так.
Це на вигляд вони такі грізні воїнники, можуть знищувати ворожу техніку у ближньому бою.
Але якщо придивитися до того ж таке міхе, молодий хлопець, який лише познайомився, закохався у дівчину з Полтави.
Я одразу пішу воювати. Він говорить про неї, і погляду вже зовсім інший.
Дивись, а це у вас що? Іграшка якась?
Так.
А що це? Покажи.
Це мені. Дівчина висла.
Дівчина чекає?
Так, звісно. Куди ж не діне це?
Вони ж обіщали, що з СІУ це все сила.
А чекають.
Біці залишаються на своїх позиціях.
Ми ж переїжджаємо прямо сінько під Горлівку.
Ще до недавни тут вирувало життя.
Черга, автобуси, десятки автомобілів.
Люди їхали з окуповної території, поверталися назад, везли продукти, крам.
Це були одні з небагатьох ворід, через які вони могли потрапити новільну Україну.
Зараз тут пустка.
Ось таке воно зараз КПВ Майорське.
Доволикої, повномасштабної війни з Росією.
Через нього проїжджали і проходили тисячі людей.
В кожного була своя драматична історія.
КПВ зараз повністю потрошене,
лише приємне українське військо.
Навіть піднавало всієї російської орди.
Не здало жодноквадратного метра.
Ми не відступили на ці ділянці фронту ні на метр.
От єдине, що прапор трохи похилився.
Нічого. Ми його зараз вирівні.
Ось так краще.
Олександр Завродний, Іван Головач, ТСАН 1 ПІС-1.
Марафон. Єдинь. Новин.
І на північній передовій поблизу Харкова
працює наш Олександр Моторний.
Саша, сьогодні окупанти знову обстріляли Харків.
Яка ситуація в цій хвилини?
Дійсно, окупанти сьогодні в Котре обстріляли Харків.
Він загалом, то, ну, от бачите, весь він приблизно такий.
Такої руїни вистачає в усих безвинятку.
Районах міста найбільше, звісно, що на півно чи півнючному сході
і на півдні міста казали військові нам сьогодні,
що от останні десь тижні півтора приблизно.
Ситуація трохи вщухла.
Канонади не замовкають, але менше стало борожих обстрілюв.
Але от сьогоднішній день, по обіді, зокрема, все зміни,
фактично на північній околиці знову прилетіли
ворожі реактивні боєприпаси, спалахнули пожежі у кількох містах
і заряди впали, на правду, в двох різних районах Човченківському
і в районі Харківського авіаційного інституту.
І от люди там, зокрема, там, де впало біля гаражів,
вони на власні очі бачили, що там прилетіло і вибухало.
Прилетел ураган, начал взриватися, і касетни втоді начали розсипатися і взриватися.
Ракета ураган з касетними боєприпасами.
Одна, да?
Ні, одна впала там, штуки 4 чи 5 було.
Там, діда, там, там, вже горіло. Штоп 5 було.
Я повторюю, що спалахнули пожежі у кількох містах,
треба віддати належне рятувальникам, вони з'явились на місті буквально,
ну там, за пів десятка хвилин вже фактично були розгорнуті бронзбойти,
вони почали заливати, там, де ми були, принаймні, оці гаражі водою,
хоча попереджали можливий вибух, там казали, ну цей ж гаражі,
казали, що там, мовляв, якийсь сневий балон, але нащастя там все минулося.
На Павломову полі також вибухнули реактивні боєприпаси,
ворожови, чови, там теж були смирчі і от рятувальники,
які приїхали на місті, вже мали, там, за ті в години,
таку загальну картину цього обстріли.
Обстріли житлового масиву в Київському районі міста Харкова.
Одночасно виникла 5 пожеж, це приватний сектор,
це господарщі споруди, а також на території гаражного кооперативу.
Наразі підрозділи DCNs ліквідувають пожежі.
Треба сказати, що артилерійські обстріли і от із реактивних систем,
тут, ну, фактично кожного дня відбувається, я повторю,
що їх стало менше, але, наше стіх, хоча б, міномети по місту
самому не добивають. Натомість зовсім інша ситуація
трохи напівніч від міста, на північний схід наші військові
відкинули, окупантів від Харкова на деяких ділянках,
це 15-20 кілометрів напівдня, у напрямку Ізюма,
це аж десь приблизно понад пів сотні, але ворог
стоїть там, ну, знаєте, просто не на життя, а на смерть.
Вочевидь відчуває, що державний кордон зовсім близько,
військові роблять все можливе і не можливо, аби витіснити ворог
звідти, але наш армійці зізнаються, ворог добрячі там
окопуються і не шкодує бої припасів обстріляючи і Харків,
і населені пункти, які знаходяться північніше від
першої української столиці.
Ми робимо все можливе і неможливе від нас, від зброєних сил
для того, щоб зачистити повністю до кордону.
Від Білгори до Харкова 45 кілометрів, тобто змельчити
іншого зброєння, вони можуть дострілювати до міста Харкова.
Вони завозять резерви і гарно окопуються, тобто все вони
уміють і здаватись вони не збираються, але іншого виходу
в них немає.
Треба сказати, що в населених пунктах у русській Лозовій,
русській Тишківці, слатиному залишовося переважно люди
старшого віку, але це нічого не відменяє.
Там є цивільні і оккупанти гатять власне по ним без розбору.
Ясно річ, там є і українська лінія оборони, але ми пройшлися
по кількох населених пунктах.
Вашерезні, здоровезні 152-мм боеприпаси ми побачили
просто в приміщенні місцевої амбулаторії.
Розтрощені продовольчі ядки, крамниці, я вже не говорив про будинки.
Місцеві жителі, які залишаються у цих населених пунктах,
говорить про те, що канонада артилерійська із рактивних систем
зал по вогню фактично лунає там цілодоболу.
Вночу видно, коли летить мійна, вона ж святиться.
Яма на городі по 4 метрів.
І воно не затихає, да? Коженка?
Так, а того воно стріляють.
Коли ми там були в цьому населеному пункті,
я не буду називати його називом, він дуже близько до кордони.
Наші військові з'яснеться, дуже хочуть дотиснити, додавити.
Ми чулися, що найменше, пакетів 5-7 повних реактивних градів вийшло.
І лунали постійно міни і снаряди.
Але ще раз повторююся, наші військові докладають титанічних зусиль,
аби якомога далі відкинути ворога і від Харкова, і від цих населених пунктів.
Нажаль, в результаті сьогоднішнього обстрілу Харкова
не минулося без втрат, що найменше дві людини отримали поранення.
Поміж них, кажуть, одна дитина.
Ще одну людину було поранене на території Харківської області
після ворожих обстрілів.
Летіли на області також сьогодні ворожі ракети,
якого саме класовий тип, сказати, нині складно,
але офіційні наші військові джерела говорять про те,
що сили проти повітряної оборони України збили щонайменше дві ракети,
які прямували саму напрямку Харківської області.
Алло.
Дякую, Саша, військовий кореспондент Сен Олександр Моторне
про ситуацію на Харківщині, яку сьогодні знову обстріляли расшисти.
Найбільше на здатність Росії і далі кедити мільярди доларів
на війну з Україною могло б вплинути спільна відмова
європейських країн від російської нафти.
Але саме цей крок виявся для країн ЄС найскладнішим.
Фактично блокували його, зокрема, у Горщина.
Чи потрапить, нафтове амбарго у шостий уже пакет європейських санкцій
залишалося інтеригою і весь день сьогодні.
Бо іще вчора вечір'я і в понеділок зранку тривали інтенсивні переговори
перед нинішньою дводенною спеціальною зустрічю ЄС.
Зрештою за кілька годин до її початку
високий представник ЄС Жозеб Борель
висловив впевненість, що згоди таке досягнуть.
На зв'язку із Брюсселя з нами кореспондентка
радіособода Зоряна Степаненко.
Зоряна, вітаю, то, що відомо зараз про шостий пакет санкції.
Вітаю, ало, у Єврокомісії вже пішли на постуки,
аби розбокувати нафтове имбарго, відкорегували свою початкову пропозицію.
Серовину, що надходить із Росії через трубу,
дозволити, а відмовитися відповідно лише від тієї,
що надходить морем.
Це не такий реактивний, але все ж відчутний удар
по російському бюджету, звідки фінансується воєнна машина Кремля
і все ж дві третини нафтових поставок ЄС отримує танкерами,
тобто саме морем, і відмова від них,
мала безокрема повернути Євросоюзу монолітністю
свалені рішень.
На те, що нафтове имбарго сьогодні погодять,
розраховував і глава європейської дипломатії,
та поки запропонуваних поступок за малоу горському прем'єру.
Віктор Урбан, котрого вважають найзатятішим симпатиком Путіна у всьому ЄС,
усе ще не готовий до компромісів.
Тепер він хоче гарантії, що про нафту для його країни
подбають, якщо із трубопроводом,
який пролягає відповідно через Україну, щось станеться,
а Єврокомісію він звично звинувачує
обезвідповідальному підході.
Енергетика – це серйозне питання, а не дитячі забавки.
Тому спершу нам потрібні рішення, а потім санкції.
Досі перші п'ять пакетів санкції були ухвалині у відміний спозіб.
Спершу ухвалювали санкції, а потім почали вирішувати,
що робити з наслідками.
Але, оскільки йдеться про енергетику, це резиковано.
Нам потрібно змінити підхід.
Спершу рішення, потім санкції.
Можна лише уявити, наскільки за пеклі дискусії заре сточаться на саміті,
які аргументи шукають лідери, щоби переконати Урбана
позбавити російську казну з начної частини нафтових надходжень.
І тим не менше, згода вже ближче.
Такий прогноз від французького президента,
чий оптимізм розділяє німецький канцлер, каже, що
«Мбарго буде рано чи пізно».
Не беручись при цьому передбачити більш конкретні терміни.
Президентка Єврокомісії попередила.
Вряд чи на цьому саміті лідери зможуть презентувати проревне політичне рішення.
Поточнивши, що в найближчі 48 годин по приочікування Києва
санкції не погодять.
Ми вже успішно запровадили 5 пекетів санкції, і це ніколи не було легко.
Так само і зараз.
Ми переважно владнали всі питання, окрім сирої нафти по отрубопроводу.
Тут обговорення ще тривають.
Загалом, мій заклик дуже чітко спрямований до всіх країн-членів.
У нас є один ключ до успіху, а це солідарність з Україною та єдність Європейського Союзу.
Завершується саміт завтра, і в підсумковій декларації
її чернетка опинилася у нашому розпорядженні.
Євросоюз рішуче засудить загар Дницьку Віну Росії.
Закличає її вивести війська із території України
у її міжнародно визнаних кордонах і пообіцяє докласти з усиль,
аби покарати винних узвірствах.
Україні лідери зобов'яжуться і надалі допомагати грошима.
У декларації зокрема згадану надання макрофіну у розмірі 9 мільярдів євро.
Алло.
Дякую, заряна кореспондентка радіосвобода,
заряна Степаненко з Брюсселя про великі саміт ЄС,
де вирішується доля наступних антиросійських санкцій.
І до Європейської Ради щойно звернувся президент Зеленський.
Його головні тези далі у випуску.
Ну а головна дбломатка Франції, яка сьогодні в Україні,
Грідвіда Лабучу, як місто символ злочинів Російської армії проти людяності.
Катрін Колонна поговорила зі свідками трагедії,
побачила фотовистовку із доказами звірств російських солдатів.
Містерка закродонних справ Франції запевнила,
її країна і далі буде підтримувати Україну.
Пані Колонна також зустріляється зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою
і переговорила з президентом Младимром Зеленським.
Окрему увагу на цій зустрічі приділили розблокування українських портів,
щоб запобігти глобальні продовольчі кризі.
Зеленський закликав французьких партнерів не піддаватися на шантаж агресора
і тиск з метою отримати послаблення у запроваджених проти Москви санкціях.
Сторону наголосили, черговий шостий пакет обмежувальних заходів проти Росії
з боку ЄС треба запровадити, як найшвидше.
Україна не погодиться на заморожений конфлікт і не поступиться Росії своїми територіями.
Про це заявили в Головавроховній Ради України Руслан Стифанчук
на пленарному засіданні парламентської асамблеї НАТО.
Він закликав Україне НАТО усвідомити, що Росія скує масштабні воєнні злочини в Україні
і фактично здійснює геноцид щодо українського народу.
Стифанчук закликав НАТО з приятий притягнення до відповідальності особисту Путіна
посилювати санкції проти Росії і не баритися із наданням сучасного озброєння Україні.
Україна готова бути гарантом безпеки у регіоні.
Ми вже демонструємо це, прийнявши не себе перший удар агресії.
Тим самим ми гарантуємо мирне життя громадяном ваших країн.
Нам потрібно більше зброї, зброї сучасної.
Це те, що у вас є.
Дайте нам ті ракети, які зможуть збити російські ракети.
Поставте собі питання.
А хто наступний в імперських інтересах Росії,
яка не цінує ніяких життів,
ні ресурсів у досягненні своїх цілий породжених хворою фантазією.
Важка зброя для України і радикальні економічні санкції,
на які так довго зважується західний світ.
Ось щодо поможеш швидше зупинити агресію Путіна.
Бо поки що кожен новий день війни – це нові жертви,
загруза голодом мільйоном людей на планеті
і руйнація нашої економіки.
До 600 мільярдів доларів,
стільки за підрахонками київської школи економіки
вже втратила Україна.
Це скоручення промислового виробництва,
припинення інвестиції, відплив робочої сили,
додаткові витрати на оборону та соціальну підтримку.
Ми сподіваємось на обіцяну фінансову підтримку
Україн-партнерів, уже просто зараз,
бо організація об'єднаних нації
малює взагалі апокаліптичні прогнози.
Наскільки вони реальні?
І що можемо їм протеставити?
Вина Прокофіева рахувала своїх івцями.
Якщо війна в Україні затягнеться,
9 з 10 українців
ризикують опинитися за межею бідності.
Іще раз, 9 з 10.
Це один з 4 сценарії
в організації об'єднаних нації
і він відвертолякає.
Втім, українські економісти
радять паніку відставити,
кому ж з них вірити.
Бідність за мірками ООН
це цілком конкретна кількість грошей у твердій валюті.
Ось вона 5 долларов, а по 175 гривень на день.
Якщо людина такого доходу немає,
автоматично вважається бідною,
розповідає Олександр Коломієць.
Пахівчення, сутполітики та економіки праці.
Вони розрахували ще 22% українців
в будь-як 10 року за межею бідності.
І ще 62% воно вистосить на межі бідно.
В українських реаліях, каже вона,
ця сума цілком відповідає
фактичному прожитковому мінімуму.
Скажімо так, це дуже мало для життя,
дуже прямо, дуже мало,
але це достатньо, щоб
людина розрахувала на себе
і не притмувала на якусь таку державну стримку.
Українська економіка
зазнала важких втрат внаслідок
російського вторгнення, і це правда.
Втім виконавчий директор
Центро економічної стратегії Гліб Пишлінський каже,
перший, найстрашніший шок від війни
вже позаду, хоча
розслаблятись зарано.
Велика проблема, яка буде далі
провокувати інші проблеми,
це якщо Україна буде далі
мати дуже великий бюджетний дефіцит,
такий, як він був, по суті,
в квітні під 4 мільярди доларів.
Подивіться, як зростала дірка
між тим, що необхідно і тим,
скільки отримувала українська скарпниця
за останні три місяці війни.
Щоб її закрити, ми розраховуємо
на підтримку міжнародних донорів,
щоб діяти наматимуть гроші у наш бюджет.
Потрібно 5 мільярдів доларів.
У травні ми не матимемо цієї суми.
Зараз ми отримали лише 1,2 мільярда
доларів. До кінця цього місяця
ми очікуємо отримати до 2 мільярдів
доларів, але не 5 мільярдів.
Поки дірки ми закриваємо
продажем військових облігатій,
але цей грошей – за мало.
Обнадіюють наміри Євросоюзу
та Сполучених Штатів.
Урсула Фондерляін, голова Єврокомісії,
анонсувала нову програму
макрофінансової допомоги на 9 мільярдів євро
і запропонувала створити платформу
з відновлення України.
Ця платформа, що буде спільно
управлятися Україною і Європейською
комісією, буде об'єднувати
разом країни-члени з їх внесками,
двосторонніх донорів,
міжнародних донорів, міжнародні фінансові
інституції та інших партнерів,
що є близькими за переконаннями.
Такі інвестиції допоможуть Україні
стати більш сильною.
Якщо або обіцянки не перетворюються на реальні гроші,
або якщо війна буде тривати дуже довго
і наші партнери в якийсь момент скажуть,
що ми не готові далі це все фінансувати,
тоді це може закінчитись
емісійним фінансуванням і відповідно
з трибком цін.
Наповнити країну грошима міг би експорт і тут біда.
Рекордний вражай зерна,
який власне і вирощувався на продаж,
нині лежить мертвим вантажем у сховищах,
а росіяни буквально крадуть зерно
на окупованих територіях.
Це підриває не тільки нашу економіку,
а й загрожує світові голодом.
Вони наші біль – це морські перевезення.
Вантаж тепер поїхав з залізницію
і поїхав автомобільним транспортом.
І ми бачимо великі проблеми,
тому що ці мережі не були приспосовані,
вони не були призначені до таких великих обсягів.
Тепер в авральному режимі Україні разом з Євросоюзом
доводиться перелаштовувати усю логістику.
До того ж у Європі зростає підтримка
військово-морського розблокування портів.
Про це президент Естонії Алар Каріс
розповів в інтерв'ю Блумберг на полях
Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
Велика Британія тоді як і інші ймовірно
приєднаться до нас тому, що станеться
гуманітарна криза, якщо не вивести зерно з країни.
Зараз Україна в цьому питанні не одна.
І важко сказати комусь, що зараз більше потрібно.
Чи нам це більше потрібно чи тим країнам,
які постраждають напряму від голоду
вже цього сезону.
І тут великим гравцем ЄО.
Ось тім нині перед Україною стоїть іще одне
велетенське завдання,
яке не вирішити ані європейськими грошим,
ані експортною вирочкою.
Це робочі місця і зарплати.
За останніми опитуваннями,
рівень безробіття в Україні
зріз довоєна в часі на 17%.
Однак вже через місяць після початку
війни великі промислові підприємства
почали відновлювати свою роботу.
Спільшила скількість компаній,
які хоч і з обмеженнями, але працюють.
І якраз зараз у сім їм
не вистачає робочих рук.
Багато українців виїхали,
але тільки подивіться на ці черги
на українську польському кордоні.
Що як ненадію на відновлення,
це може означати.
Ви пережили дуже багато криз в цьому поколінні
і відповідно всі розуміють,
що ти сам якось не заробиш,
то ніякого виріанту в тебе не буде.
Цей рік справді буде непростим.
За найіршим сценарієм третина з нас
житиме на 5,5 доларів на день.
Та це лише сценарій.
Щоб його змінити, маємо все.
Розум, робочі руки, внутрішню єдність
та підтримку зовні.
Наші успіхи напрямують тимуть
за успіхами зброїних сил на фронті.
Тому тримаємо стрій.
Ірина Прокофьєва, Роман Сишченко,
Олександр Ребінчук, ТСН,
Марафон і єдині новини.
Як прожити на 175 гривень на день?
Гречки немає, соли немає.
Це межабідності, за яку ООН
відправила третину українців.
Я був буде витати на відсотків 15 пасень більше.
Скільки людей вже урізали раціон через те,
що Росія розв'язала війну?
Що зникне із нашого кошика?
Огрівні часу нічого так, практически.
Продектова розвідка від ТВ
про її результати, розкажу я, Ірина Прокофьєва.
У цьому випуску ТСН
в Марафоні єдині новини.
Як же на ситуацію можу плинути
так званий план маршала для України,
про який багато говорить?
У минулому столітті після Другої світової
цей історичний крок сполучених штадів
не тільки допоміг відновитися країнам
в Західної Європи, але припинити
поширення комуністичної зарази,
яка загрожувала захопити зруйновані
війною держави.
Що ж спільного між планом
маршала із 40 років
і майбутнім відновленням України?
Що у ньому для нас є безумовним плюсом,
і у чому справжній виклик?
Кореспондент КТСН Марія Васильєва
про внутрішнього ворога,
який може виявитися сильнішим за Росію.
47-й рік.
Світ оговтується після Другої світової війни,
яка спустошила пів землі.
Повсюди руїни, безробіття і голод.
Сталін намагається використати катастрофу
для посилення впливу СРСР.
Москва доправляє продовольствовті країни,
де вдалося встановити комуністичні уряди.
Попри те, що в самому СРСР
люди мрут від голоду, в Кремлі,
в такий спосіб прагнуть захопити якомога
більший шматок по війенною Європи.
Небезпеку приходу до влади
комуністичних режимів у Західній Європі
розуміє президент США Гаррі Трумен.
Народи звільених країн сподіваються на те,
що ми захистимо їхню свободу.
Наша нерешучість поставить світ на межу нової війни
і негативно відбіється на добро биті самої Америки.
Трумен іде у наступ.
План він доручає Держсекретарю генералу Маршалу.
Цей аскетичний суворий генерал
увійшов в історію саме завдяки розроблено
мним плану відновлення Західної Європи та Японії.
Допомого пропонували і Східній Європі, і навіть СРСР.
Проте Сталін, який не бажав посилення ролі США, відмовився
та змусив зробити цей контролюваніним уряд
«Исхідної Європи».
48-го року план Маршала запрацював.
Цілком, справдивши поставлену мету
економічне диво в Західній Європі.
США давали гроші не в борг,
а як безповоротно допомого,
а ще харчі, пальне, промисловею статкування,
будівельні матеріали – все, що визначили,
як необхідне самі уряди цих країн.
План Маршала діяв всього на всього 4 роки.
За 1948-го по 1952 рік.
Поміч враховується в сотню мільярдів доларів
на сьогоднішній м'яковий олен.
Не допомагали британії, Франції і, звісно,
Німеччини.
І якраз кожна з цих країн скоросталась
цією допомогою, щоб стабілізувати свою економіку.
Розпочалися унікальні горизонтальні процеси
між європейськими країними, які впізнішому
призвали до того, що народився
така організація, як європейський союз.
Вправдалось зупинити поширення комунізму в Європі,
завантажити власне виробництво
та закріпитись у ролі світового лідера.
В Європі ж, яка швидко досягла процвітання,
зникли причини для нових війн.
Натомість комуністична модель на Сході
помітно програвала, створюючи неприємний для Москви
контраст.
Остаточний фіаско СРСР у цій геополітичній битві
за Європу ознаменувало падіння Берлінського
муру в 89-му.
Росія, яка оголосила себе правонастукнецею,
СРСР намагається відновити його старі кордони
і його вплив.
Проте всі цієї імперські амбіції
нині розлітаються надрускі в Україні.
Війна, яку розв'язав Путін,
несе наслідки абсолютно протилежні його цілям.
Він руйнує в Україні всі залишки зв'язків з Росією.
Ту саму пострадянську ідентичність,
яка 30 років утримувала українців у сфері впливу Москви
та стару інфраструктуру.
Навіть українська залізниця не вдовжі перейде
на європейські рейки, не фігурально, а саме буквально.
Новий план маршала змінить пострадянську Україну
до корінно, вважають українські експерти,
але є одна важлива умова.
Якщо українці не запровадять старі схеми
корупції, комівства і друзів в уряді,
він призведе до величезного економічного зростання.
Завдячися цим європейським коштам, світовим коштам,
зможемо, в принципі, збудувати нову Україну
і нас завжди відійти від старих застрілих технологій,
які нам залишилися в спадок від сув'єцької доби.
Ми сьогодні в цілому бачимо, що ця ситуація,
по суті, нас світовглядно переродить українців.
Економічний ревок, який може зробити Україна
завдяки такому плану, здатин перетворити її на лідера
регіону, вважає економіста Натолія Мелін.
Україна має значні запаси газу, розвинуну на систему
газугонів та сховищ, тож може забезпечити газом і себе, і Європу.
Має відновити свою обсяг і виробництва зерна та продовольства
забезпечувати логістичні зв'язки, виробляти зброю.
Та мусить і надалі служити муром,
який захищає європейців від Росії.
Ми віримо, що війна ближайше закончиться,
точній активна фаза війни, але війна не закончиться,
поки существує наша граністра Російської Федераси.
А раз так, то нам нужно строити план
міліторізирований економіки, чи економіки війна в рівні,
де, перивічно, безопасності,
постановлення після війни перейде тому,
що нам приділося поміняти налогові правила,
регуляторні правила.
І для того, щоб приходив капітал і внутрішній, і вінішній,
нам нужно ім'ять саме ліберальне услові дійні бізнесу.
Вже готуються плани відновлення українських міст.
Вони також мають стати іншими, більш сучасними та комфортними.
Ми можемо перепланувати, перепродумати наші міста,
які там планувалися в останній, після Другої світової війни.
Якщо ми говоримо, наприклад, про Тужбучу чи Ірпінь,
можливо, варто в під час цього перепланування міста
взагалі змінити логику міста,
щоб Буча і Ірпінь не були такими супутниками Києва,
які з'язані з ним залізницею дорогою,
а самі були самодостатніми містами,
і люди розуміли, що туди можна приїжджати і працювати,
не витрачаючи щодня по три години на роботу.
Наскільки успішним буде план маршала в Україні,
насамперед залежить від самих українців, вважають у питані нами експерти.
Україна ризикує втратити довіру та лідерство,
якщо змарнує свій історичний шанс,
і всі процеси відновлення зав'язнуть у бюрократії корупції.
Ці внутрішні вороги, кажуть фахівці,
можуть виявитися небезпечнішими за Росією.
Марія Васильєва, Іван Виробьов, Іван Павлович,
ТСН – 1 плюс 1. Марафон.
Марафон – єдині новини.
Ну і щодо відновлення, вивчаємо досвід наших друзів.
Зруйнована на 90 відсотків,
під час Другої світової Варшави
досі має шрами тієї війни на своїх вулицях.
Але водночас і колесальний досвід відбудови,
у тому числі історичних будівель, що вигорали вщент.
Як полякам вдалося повернути столицу до життя
після масштабних руйнувань, і чого це коштовало,
у сюжеті Марії Мальниченко.
Раз на рік Варшава завмирає.
Лунає сирена повітряної тривоги, але не через авіаналіт.
Це година ввека, коли уся країна хвилиної мовчання
вшановує учасників Варшавського повстання.
Із такої сирени почалося найбільше повстання
протегітлерівців у Європі.
За його нациска влада вирішила покарати місто
і майже повністю знищила Варшаву.
Нацисти руйнували Варшаву методично і наполегливо,
як росіяни Маріуполь.
Місто обстрілювали, накривали килимовими бомбордуваннями,
підривали будівлі, а між тим спеціальні каральні загони
полювали на цивільних.
Радянська армія спостерігала.
Уявіть собі Варшаву після війни,
яка була зруйнована майже до 90%.
Після каральної акції нацистів із майже
мільйона мешканців на руїнах Варшави лишилося
не більше тисячі людей.
Варшава стала найбільш зруйнованим містом в історії.
Павло Б'єн, польський поет та історик майже 10 років
досліджує повоєнною історією Рідною Варшави.
Спеціально для українців розповів,
як місто поставало і з руїн.
Королівський замок – це символ Варшави.
16 століття це була резиденція усіх польських правителів.
В 1944-му німці повністю знищили резиденцію.
Будівля згоріла уж чент.
На реконструкцію треба було більшим мільйона євро.
Але у необхідності відбудови символу Варшави
ніхто не сумнівався.
Нарешті у 1971 році почалася робота,
яка була неможлива без фінансової підтримки пуляків,
які збирали кошти на відбудову.
Бо крім фінансових були і інші труднощі,
як достеменно відновити п'ятсотрічну будівлю,
відкоторої камення на камені не лишилося.
На допомогу прийшли старі фото,
а ще за малювки та креслення молодих архітекторів.
І студенти в процесі навчання викреслюють креслення
існуючих спору.
Так само це робили студенти, архітектори,
і мистецтво знавці до війни,
вивчали різні пам'ятки.
І науково було так поставлені завдання,
що майже всі старі пам'ятки
у центральній частині старого міста
поступово були інвентаризовані.
Відновити вигляд старого міста –
це історичний центр Варшави,
неаби як допомогли картини 17-18-го сторідчя.
Погляньте, яка точність.
І сьогодні все це перебуває під захистом Юнецько.
Ще один відновлений символ міста –
Варшавська опера або Великий театр,
який Маріупольський драм театри його прицільно розбомбили.
Нацисти ціли спрямовано нищили усе,
що було дороге полякам.
Великий театр був спроєктований у 19 столітті Антоніо Кораці.
Під час оборони Варшави у вересні 1939 року
будівля була розбомблена,
але фасад і частина інтер'єру вціліли.
Під час Варшавського повстання на руїнах опери вбили 350 цивільних.
Фасад театру повністю відновили,
а от інтер'єр та обладнання замінили на новіщі.
Значно збільшили залу та сцену.
Завдяки цьому Грантеатр має сьогодні найбільшу сцену в Європі.
І є символом поєднання традиції та модерни.
Утім, не усе збудова незаново порадувало поляків.
Наприклад, грандіозний палец культури і науки
мав стати дарунком радянського союзу, даром дружби народів.
Збудували його за проектом схожих висоток у Москві.
Для того, щоб звести цей будинок культури,
треба було якраз в Варшаві, яка так постраждала в час війни,
знести після війни ще декілька кварталів.
Це поляк і по сьогоднішній день не можуть пробачити.
Терериторія, яку розчистили за для найвищого Хмарочоса,
котрий для багатьох є символом радянської колонізації,
довго лишалася порожньою, як похмура згадка про війну.
Виправити це вирішили аж на початку 21-го сторінчя.
Тут звели футуристичний комерційно-розважальний центр.
Уже багато років про страшні руйнування нагадують музеї,
меморіали і щорічний пам'ятний сигнал, повітряної тривоги.
Варшава програла той бій, проте виграла війну.
Країна не лише відновила свою незалежність,
а відбудувала руліни, а й повернула історичну пам'ять про своїх героїв.
І тепер щосили допомагає Україні у війні із новими нацистами.
Марія Мельниченко, 1 плюс 1 Марафон. Єдині новини.
Ну а кількість загиблих нашого Маріополі може бути набагато більшою.
До сім'я сева влада називала число 22 тисячі людей.
Але тільки цього місяця на старокримському цвинтері з'явилися 25 нових секторів,
ви домляють у Міськраді. Тіла вбитих росіянома там вкладають у кілька шарів у довгі транчей,
а потім маскою та бличками як індивідуальні поховання.
Віля селищ старий Крим у Мангу та Виноградне середине квітня окупанти
поховали у брацьких могилах не менш ніж 16 тисяч Маріопольців.
Ще близько 5 тисяч людей поховали комунальні служби до середини Березня.
Під завалами на стихійних цвинтерях та у моргах міста і досі залишаються тисячі тіл.
Заборонити не лише православну церкву Московського Петря Архату,
але й будь-які релігійні організації, керовані з Москви, можуть у парламенті.
Там зареєстрували одразу два законопроекти.
Один з них передбачає заборону саме РПЦ в Україні,
другий ширший про глобальнішу заборону.
Говорять зокрема і тому, що виявилося,
деякі мусульманські організації оголосили війну проти України священною.
Поки обидва закони перебувають у комітетах,
до їхнього обговорення залучили релігійних діячів,
науковців та юристів, коли їх винесуть на голосування,
наразі невідомо.
Ну а тепер як прожити на ті самі 175 гривень,
які нам пророкує ООН?
Всі ми відчули, наскільки тонче гаманець тепер після кожного походу в магазин.
Спочатку повномасштабного вторгнення Росії в Україну
продукти стали з'їдати ще більшу частину зарплати,
хоча купуємо менше і не лише тому, що економимо.
Як змінилися ціни?
І чого вже можемо не побачити на полиці Хмазинів цього річ?
Ми відрядили нашу Іру Прокофьеву у продуктову розвідку.
Війна звела наші потреби до мінімуму, але і цей мінімум може стати нам непокишені.
Ось тут у мене сума, якою ООН визначає межубідності,
175 гривень.
Що на них можна купити?
Ідемо дивитись і, напевно, візьмось цей.
175 гривень на день або 5250 на місяць.
Це фактичний прожитковий мінімум, який в Україні визначає мінцус політики.
На цю суму урядовці наповнюють наш споживчий кошик.
Приблизно ось так він виглядає в їхні уяві та фахівці,
з якими я спілкувалася, кажуть, аскетично, але досить для того, щоб прожити.
Втім, чим наповниться мій кошик по дорозі докази в умовах війни та інфляції?
В одному зі столичних супермаркетів на перший погляд
немає дефіциту продуктів.
Однак покупці уважно придивляються до цін.
Киянки Яна та Ніна вже урізали свій щоденний реціон.
Раніше могли часто брати криветки,
а зараз там сьогодні вже свято застрілося в цилий і то так по скромному.
Цей маленький азовсь кінець.
Дуже люблю фіжови, і ми їх споживали.
І на снідання і до обіду це були салати.
Тож зараз також, вже кожен день ми не міг овочі.
Ракетні обстріли, мінування полів, проблеми з пальним та логістикою.
Окуповані території півдня на наш продовольчий потенціал вплинули не найкраще.
Голодувати не будемо, стверджує Денис Марчук,
заступник голови Всіукраїнської аграрної ради.
Тім, харчовізовички доведеться трохи переглянути.
Рік тому, коли по одній ціні,
сьогодні треба буде віддати на відсотків 15-20 більше рівня нов з минулим року.
П'ятірка рекордсменів подорожчання виглядає ось так.
Сукор, свиняча грудинка, ворошно, цибуля і гречка.
Скільки коштує сіль в цьому супермаркеті, дізнатись таки не вдалося.
Вона просто зникла з полиць.
Після того, як російські окупанти розбомбили державне підприємство Артем Сіль.
Гречки немає, соли немає.
Тут в магазині кажуть, що поки з Польщі до нас не завезуть ці товари, буде дефіцит.
І це не єдині продукти, які ризикують перейти в категорію преміальних.
Перш за все ми відчуємо не стачу ранніх овочів.
Традиційно, огірки, капуста, помідори, полуниця та черешня
їхали на полиці супермаркетів, степлиць окупованою нині Херсонщини та садів Запоріжжя.
Все, що ми бачимо тут зараз, дорогий імпорт обхідними шляхами.
Однак вже в липні ситуація налагодиться і ціни підуть вниз.
Відтисковував на себе цю муку, аграрії з центральних, західних ріонів,
півнішних ріонів і коли вже буде з'являтися овочі під відкритим грудом,
їх буде значно більше. Окрім того, ніхто не скасовував імпорт.
Милочка ім'ясо. Тут Україна цілком себе забезпечує,
тож дефіциту не передбачається.
Ціни справді підскочили, але не катастрофічно.
Принаймні, для гаманця Києнена Андрія.
Торожки піднялися, тому що, зрозумію, паливом стильні матеріали, піднялися.
Можливості виготовлення трошки сменшилися.
В кошик, який наповнювала я на 175 гривень, не увійшла риба.
Люди біля цієї полиції – катма.
Складний імпорт одразу позначився на ціні.
Тому обираю більш дешеву курку.
Писатись у невеличкий бюджет і забезпечити себе усім необхідним – не просто,
каже мені пані Люба, у якої майже уся пенсія йде на продукти.
100 гривень – нічого так, практически, не з'являється.
А на 170, наприклад.
На 170, якщо так, по економні, то можна.
Ну, 200 гривень – це дуже-очень мало.
Мі економ варіант – це яблоко, три картоплини,
склянка молока, хліб, десяток яєць, в бокалійному знайомлюся із Ксенією.
Вона власну пайку не зменшувала, хіба що стала готувати вдома чистіше.
Ось цей, як звичай, беру.
Ну і воно й так, воно й гарнівні, якщо це гарнівні,
то в нас на мене стільки ж і болик.
У мене стається.
Це дуже дорого, але ми вважаємо, що не дешевще,
ще й по акції 18 гривень – прекрасне.
Тім довелося обійти стороною – кондитерський відділ,
кубасний і сирний ряди, полиці з непродовольчими товарами.
А от на каву гроші вже не вистачає.
Уійну Росії проти України багато хто змушений сісти на таку вимушену діету.
Хочікуномісти обнадіюють, щоб пік інфляції ми вже пройшли,
українці почали активно освоювати городи і дачі.
Мість півразмомник Андрій жартує.
Усі станемо стрункіші.
Десь на чомусь приходиться економита,
але всі ми працюємо на єдиний процес на перемогу нашої держави.
Ірина Прокофів, Олександр Рибінчук, Олега Рашченко, ТСН.
Один плюс один. Марафон – єдинні новини.
І далі покажемо вам місце, де дефіцитна сіль без обмежень, черх і безкоштовно.
Не фантастика, ця реальність на Прикарпатті.
У деяких тамтешніх селах мешканці її варять самі.
Точність інько так само, як століттям робили їхні прадіди.
І секретону справді жодного – це джерела із Ропою.
Який там зараз аж геотаж бачила кореспондентка ТСН Алла Пас.
З будлями чи відрами один за одним до кринець і чим чекують люди.
Місцеві кажуть, такого аж геотажу скільки живуть не пам'ятають.
Вперше приїжджають навіть мешканці до вколишніх сіл.
У магазинок пропала сіль, взяла шолік.
Мені сістає на 3 місці, бо я корештовав, що це першухово.
Це не жарт, адже у кринеці не джерельна вода – Ропа.
Давали на експертизу, то казали, що все добре.
Що нема ніякого тут такого, щось страшно.
Свою сіль селяни тут видобувають сто літтями.
Кажуть, процес не складний, але тізично важкий.
Ропу у кастрюлі ставлять на вогонь, і коли вона закипає, починає кристалізуватися.
Сіль виходить дрібна, начебь сок.
У цю повну кастрюлю виварити, щоб ця сіль виварилася, то потрібно 5 годин.
Їй поступово треба помішувати, тому що вона пригорає.
З п'яти літрів ропи, каже жінка, виходить кілограм солі.
Це звичайна сіль.
Чільки не йодована.
Але більше селян на виварювання часу не гають.
Користуються просто самою ропою.
Нею пливають салати, другі страви підсолюють супи,
квасять капус, то роблять консервацію.
А сало в Ропі пальчики оближеш.
Я вже знаю, що ложка має скільки-то.
Посолив дві ложечки, чотирь ложечки, на скільки-то.
А сіль таке, дрібку взив, не знаю скільки-то.
Посолив на пересоляну, або не до селяну.
Ще раджив пересоляну.
Їхніму соляному джерелу переконані селяни
не загрожує ані посуха, ні з поживатський бум.
Воно завжди повне.
Алла Пасромандучик, Прикарпаття, ТСН 1 плюс 1, Марафон'єдині новини.
Європа має продемонструвати силу,
бо тільки силу, Росія сприймає як аргумент.
Про це президент Зеленський наголосив у своєму зверненні до Європейської ради.
Повно його версію, Марафон'єдині новини покаже телеканал Рада
після 21-й години.
Ну а зараз послухаємо деякі тези.
8 квітня на 44-й день цієї війни був запроваджений
п'яти санкційний пакет Євросоюз.
І з того часу, минуло вже 52 дні.
Що відбулось за цей період?
Тоді станом на 8 квітня в Україні
у цьому першому списку убитих російськими окупантами
було 169 дітей.
Станом на сьогодні 243 дитини.
Тоді станом на 8 квітні було зройноване 928 закладів освіти.
Дитячі садочки, школи, університети.
Станом на сьогодні 1888.
За інформацією на минуло добу кількість російських ракетних ударів по Україні
вже майже 1600.
Росія застосувала більше 2400, майже 2500 різних ракет проти нас,
проти мирного населення.
А тоді станом на 8 квітні ударів було менше 1000.
І ракет вони застосували близько 1000.
Ось такий прогрес їх агресії.
І звичайно, я хочу, щоб ви мене зрозуміли,
я не звинувачу нікого із вас.
Про ви нас за все, що відбувається тільки на російській державі.
Але я впевнений, що кожні з вас, очевидно, що мав би бути прогрес
і в санкціях за цю агресі.
І для нас це дуже потрібно.
І нам це дуже допоможе.
Такий прогрес, щоб ритє почала шукати мир.
І тільки це може бути нашою спільною вимогою.
Мир. Жодних компромісів за рахунок нашої треті реальної ціллістності,
нашого суверенітету не може бути.
Я вдяюся всім, хто просуває, що з цих санкційний пакет
намагається зробити його ефективним.
Однак його, поки що, на жаль, чомусь немає.
І чому ви залежете від росії від їх тиску, а не навпаки.
Росія повинна залежити від вас.
Європа має продемонструвати силу,
бо тільки силу росія сприймає як аргумент.
Настав цей час, настав час вам бути не окремими, не уламками, а єдиним цілем.
Україна показала на власному прикладі, чому це важливо,
чому важливо бути об'єднаними в нашій країні з 24 лютого максимальної об'єднання.
Усі працюють на один результат на захист держав.
Держав, і завдяки цьому вдалося те, чого світ не очікував,
точно не очікувала росія.
Україна зупинила їх армію, а її боялись усі.
Всі пам'ятають, і змогли ми змогли звільнити частину своєї захопленої території.
Більша єдність – це дійсно фундамент цієї сили.
Ви про це знаєте, і нарешті мають припинитись будь-який чварин в Європі,
внутрішні суперечки, які тільки заохочують росію.
Тиснути більше, більше, більше на вас, на всю Європу.
Шостий санкційний пакет має бути узгоржений, він має бути ефективним,
включно з нафтою, щоб росія відчувала ціну за те,
що робить проти України і проти всієї Європи.
І щоб ви нарешті стали всі незалежними, разом з нами,
від російської енергетичної зброї, хоча від її нафтової частини.
І ми маємо негайно знайти рішні,
які дозволить запобігти розгортанню продовольчої кризи.
Звичайно, я дякую.
Дякую за ваші зусилля разом з партнерами по створенню зелених коридорів
для аграрного експорту з України.
Але все ж таки ви розумієте, що надійне герантування
продовольчої безпеки неможливо без припинення війни росії
проти України на нашій землі.
І ще один аспект – ніколи європейський дім не був завершений без України.
Ніколи не буде повноцінної європейської сили без України.
Сам факт того, що Україна залишалась у ламкам Європи,
десь там, за кордонами ваших держав, сприяв тому,
що у Росії розвинувався агресивний апетит на захоплення сусідів.
Ми відкидаємо будь-які намагання відчукати нікого не потрібну,
будь-яку альтернативу або знайти щось ще для України.
Для нас потрібно бути так і неяк ви.
Ми хочемо, щоб Україна отримала статус кандидата.
Нам потрібен спільний митний простір,
який посилить і України, і всіх, хто залучений до торгів ліздами.
Потрібен спільний платіжний простір,
який прискорить інтеграцію на рівні звичайних людей.
І спільний ромінговий простір, дуже важливий,
щоб наші переселенці, а їх більше п'яти мільйонів,
не відчували дискримінації.
І звичайно абсолютно необхідно є подальше
збройне та фінансове підтримки для України.
Зараз наша спільна свобода залежить від наших успіхів на полі бою,
а ваша стабільність залежить від нашої стабільності.
І на установок.
Сьогодні у нас следок російського обстрілу Христинського області.
Україна залинувала дівчинка.
Їй було 9 років, ще двоє дітей поранені,
і не мовля, і 7 місяців, і дівчинка 5 років.
Жодна нормальна людина не може просто змеритися з цим,
з такими злочинами щоденними.
Це свідомі вбивства російськими військовими, наших цивільних, наших дітей.
Вони точно знають, по кому вони стріляють.
І я дуже розраховую на вашу принциповість і активність в тому,
щоб кожен російський військовий, який вбивав чи катував наших людей
і кожен командир, який віддавав такі накази, чи потурав цьому,
поставив перед судом. Європа точно може це зробити.
Давайте зробимо, бо це питання не просто про відповідальність агресора за конкретну війну,
а про захист людяності, як такої.
Дякую за увагу.
Слава Україні.
І українське місто, яке я обов'язково маю вистояти,
зараз головні боїт учиться на Уколо Бахмута, на Донеччині.
За останні 8 років це населний пункт пережив де комунізацію
і навчився цінувати синйо-жовтий прапор.
Зараз там обстріли проблеми з лагістикою зруйновані будинки.
Але кореспондент КТС Наталія Нагорна, яка під час відряджень на Донеччину жила саме у Бахмуті,
пропонує наразі запам'ятати його іншим.
Строяндами, шампанським сілью, якою нам так зараз не вистачає,
аби потім все вінновилося заново.
Це місто на Донеччині, яке було нам домом, коли приїжджали знімати війну.
Так, а заранку виходить, щоб підтрешки чекчерик дали.
Бахмут, або Бахмут, його називають кому як подобається.
Ми, до речі, тут питання, здається, дуже обкінчен.
Ще на початку війни ми обрали Бахмут,
бо звідси недалеко і до позиції на Донеччині, і до передової Луганщини,
але навіть місце він не вірили, що обстріли можуть дійти сюди.
Цих дуже смішить питання про війни.
А жити тут завжди було зручно, та неймовірно красиво.
Наше останнє відрядження перед повномасштабною війною ми знімали сонний Бахмут з вікна машини.
Доделя на водиннику у нас зараз, 7,53.
Ніст у Бахмут ще спиті, ми вже їдемо на з'юмку.
Тепер краєвид за вікном змінився.
Левор і до першого приведену.
Раніше Бахмут був таким собі хорошим містечком для життя.
Тепер жити тут небезпечно тому, що будь-який будинок і в будь-який момент може перетворитися на купу цегли та скла.
Привдів ракета потрапила житловий будинок. Тут там знаходилися мирні люди.
Уже за деякий час зруйнувалося сусідню, будівлю підмаківкою.
Цю мечеть таки не встигли добудувати. Тепер не зрозуміло, чи дасть війна це зробити.
Тут залишилися корани, що правда повністю в пелюці.
Громада Бахмута завжди була мультерелігійною. Тут римокатолицький костел і церкви Московського патріархату і православна українська церква.
Розташовувалася скромно, але завбачливо.
Дякувати Богу, віхоч, є той підвал.
На Бога тут уповає пан Євгенія. Вона виходить зі свого посіченого будинку з розпатленими балконами.
Розбити я ось, подивіться.
Ну це ж війна. Ну що ти зробиш? Ну що ти зробиш? Будемо. Надія це Богу молиться, що буде все добре.
І попри війну займається побутовими справами.
А тут будемо коливати. Тут ж красиво довго. Буде гарно.
Євгенія знає, бо євгенія вже були в Бахмуті, але ж їх тоді вигнали.
Коли Бахмут був ще Артемівському, у 14-му році сюди зайшли бойовики, але їх було не багато, а півсотні.
Вони намагалися прорватися у місцеву військову частину, але екупантів не вдав, тоді вигнали, а місто згодом переєминували.
Тепер кожне свято тут відбувається з великою вкількістю синя жовтих кольорів.
На державні свята, на цій площі, звичай люди розгортають величезний прапор.
Тож жена цього прапору 75 метрів з ним жителі Бахмуту планували пройти по місту.
Проте цей прапор вивився надзвичайно сильним. В нього велика паросність і насти його дуже складна справа.
Вітір просто очень сильний, його поднімає.
Навіть в найважчі моменти ніколи не вірте, що тут чекали на окупанта.
Діти, молодь, старші вишиванках завжди говорили.
Укри!
Оно все!
Укри!
Оно все!
Зараз тут складно, на вулицях переважно військові.
Місцеві, які лишаються, постійно чують обстріли і в магазинах скуповують їжу про запас.
Ось так виглядали полиці в магазинах Бахмута за два тижні до початку великої війни.
На полицях тоді не було порожнього місця.
Свіжа зелень, гзотичні фрукти та навіть ягодини за сезоном, кулинарна смакота.
Сільна бонна, сільна бонна, по двана цей гривень.
Зараз в супермаркеті на півпорожній полички майже немає свіжого хліба,
спорожніла кулинарія, до якої завжди стояла черга, зникла свіжа риба.
Це саме той момент, коли у Бахмуті, колишньому Артемівську,
ми не змогли купити ані Артемівське, шамбанське, ані Артемівську сіль.
Звісно ж ми показували ванні з цей висховища ігристого раніша.
Тут його зазвичкою продовжують називати Артемівським.
Звідси щороку виходило до півтора десятка мільйонів пляшок.
Ігристи не просто в підвалах, у шахтах. Величезні чани та здоровезні бочки.
Ось тут, як злочинені, вона, а ті, як виграють, более слабкі п'яткі.
Але в день, коли ми знімаємо для вас цей сюжет, поруч із заводами Гристу
оприлюти ракет на сусідньому підприємстві, хоробрі пожежні, намагаються зупинити вогонь.
Обірвані провода, під якими нас просять не ходити.
Бахмут, козишні Артемівськ, він асоціювався обагатим у сілью.
Тут поставили козака сілька. Чого він козака не чумак, я не знаю.
Але так здалось, що він козак, він сілью, співпало.
Запас Артем Солі тут поруч у солидарі, але на тепер це місце має ось такий вигляд.
Це відеоактивно розповсюджується в соцмережах. Постріляна побита Артем Сіль.
Минулого року в цю абсолютно безпечну шахту почали пускати на екскурсії всіх бажаючих.
Це натріхлор і плюс более 40 полезних мікроаліментів,
которые завожені були природою ще 270 млн. лет назад.
Матеркалися солі, лизали стіни, ходили босимо, розважалися серед цього підземного моря.
Хто ж тоді повірив би, що все це навколо може стати дефіцитом?
Якісь цієї солі просто не можливо виявити. Це 17 мільярді тонн.
Под землю нікаких мікробов у нас нет.
А це ми знімали бахмут влітку 21-го до всеукраїнського туру ТСН на День Назалежності.
Раніше ми розповідали про бахмут, як про місто Триянт.
Якщо ви хочете подарувати якийсь людині мільйон Триянт, просто привезіть її у бахмут.
Але вже зовсім скоро воно знову зацвітуть. Хоча тепер це місто і Триянт, і обстріл.
Квіти наразі під обстрілами, за ними попри звуки градів, доглядає Василь Михайлович.
А я нахваленочку до вас. Я бачу, що ви робите, щоб в бахмуті було красиво.
А не переживайте, щоб можуть обстрілами зачупити ваші Триянди.
Тобто, знаєте, переживаю. Ну, з різком для життя, я все-таки стараюсь, поки роботи.
Він розповідає, не вірить, що до цього садочка може дійти окупанти.
Натомість вірить у богатав збройні сили України, які втримають його місто.
Вони должны удержати.
Спораненого, але прекрасного бахмута.
З вірою перемогу Наталіна Горна, Володимир Черонков та Сергій Семенюк.
ТСН – один присудин. Марафон – єдині новини.
Відю і я. Вистоємо, переможемо, обов'язково відновимо.
Далі команда «Один плюс один» передає слово нашим колегам з телеканалу Рада.
Яка сама зброя потрібна Україні, аби звільнити окуповання території, чи можливі перемовини між Україною та Росією?
Про це розкаже радник голови Офізу Президента Михайло Подоляк.
Термаємося разом, підтримуємо наших захисників і всіх українців, де б вони не були,
і крок за кроком наближаємо перемогу. Слава Україні!
Редактор субтитров О.Голубки